Презентація для 5 класу

Цікаві факти про Олену Пчілку

Олена Пчілка — українська письменниця та етнограф, яка жила з 1853 по 1936 рік. Вона була важливою постаттю в українській дитячій літературі, написала численні вірші, казки, оповідання та п'єси для дітей. Вона також перекладала та переписувала світових класиків, таких як Овідій, Міцкевич, Пушкін, Гете, Андерсен, Гюго. Вона мала великі заслуги в галузі дослідження українського фольклору та етнографії, наукове значення мають її праці «Українські узори» (1912 і 1927) та «Українські селянські малюнки на стінах». На честь її заслуг багато закладів названо її іменем, зокрема Волинська обласна наукова бібліотека імені Олени Пчілки в Луцьку, дитяча бібліотека імені Олени Пчілки в Києві, вулиці Олени Пчілки в Києві та Дніпрі. У 2011 році їй також споруджено пам’ятник у Луцьку, а в Гадячі, де проживала родина Драгоманових, встановлено пам’ятну дошку.

Ответ: Справжнє ім’я – Ольга Петрівна Косач. Вона була однією з найосвіченіших жінок свого часу, а її творчий доробок – значний внесок і розвиток української літератури, науки та культури. Вона першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок . Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову. Олена Пчілка стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту. Объяснение:

акт 1. Олена Пчілка була жінкою-піонеркою в багатьох сферах. Пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка.кт 2. Пчілка була першою українкою, чий чоловік пішов у… декретну відпустку. Після народження Лесі Ольга Петрівна дуже погано почувалася, і їй приписали відпочинок на курорті, куди вона й поїхала, залишивши чоловіка з немовлям. Петро Косач спеціально для цього взяв відпустку на службі, а працював він, між іншим, головою Луцько-Дубенського з’їзду мирових посередників.

Факт 3. Олена Пчілка стала першою збирачкою і знавчинею українського орнаменту. Першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок. Олена Пчілка взагалі була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї і найбільшу свою колекцію вона склала, мешкаючи з чоловіком і дітьми в Новоград-Волинський. Факт 4. Вона першою запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок. Олена Пчілка сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі, що в час русифікації і заборони усього українського було викликом. Факт 5. Вона першою з жінок взялася модернізувати і реформувати українську мову. Мову століттями спрощували до рівня сільських говірок. І Олена Пчілка разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий».

Факт 6. Пчілка видала перший феміністичний альманах «Перший вінок»Ольга Петрівна заснувала його разом з подругою Наталією Кобринською у Львові і давала можливість видатним жінкам того часу – письменницям, активісткам друкувати свої оповідання, маніфести, роздуми. В цьому альманасі Олена Пчілка публікувала й свої феміністичні оповідання. Факт 7. Ольга Косач – перша жінка-борець за українську мову. Ольга Петрівна всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту. Вона була єдиною жінкою, яка увійшла і поїхала в складі делегації українських інтелігентів на перемовини до царського прем’єра добиватися скасування заборони друкувати книжки і викладати в школах українською. Факт 8. Понад 10 років була видавцем патріотичного журналу «Рідний Край»За власний кошт видала «Співомовки» Степана Руданського і скуповувала українські книжки для клубної бібліотеки. За більшовиків, у 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом. Факт 9. Ольга Петрівна стала першою жінкою-академіком. З 1925 року член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома.

Факт 10. Ольга Петрівна померла на руках однієї з доньок. Саме ця донька – Ольга Косач-Кривинюк в роки війни вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон. Завдячуючи цьому, ми зараз маємо змогу розглядати на вицвілих світлинах розумницю, модницю, красуню – видатну українку Олену Пчілку.Надеюсь помогла. Удачи тебе.