Конспект уроку "Письменники Сумщини. Олексій Столбін. Оповідання «Четвірка з плюсом» - «яскравий приклад невимушених людських стосунків у школі».

Тема.  Письменники Сумщини.

            Олексій Столбін. Оповідання «Четвірка з плюсом» - «яскравий       

           приклад невимушених людських стосунків у школі».

Мета: ознайомити п’ятикласників із майстрами художнього слова рідного краю, зокрема із    життєвим і творчим шляхом О.Столбіна; опрацювати зміст його оповідання «Четвірка з  плюсом»; з’ясувати ідейно-тематичне спрямування; розвивати навички переказу твору, культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати власну думку; прищеплювати любов до рідного краю; виховувати загальнолюдські моральні цінності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет, виставка творів письменника, карта Сумщини, аркуші паперу у формі зернин.

                   

 

                    Красо моя, ти Сумщино, Сумщино,

                   Куди не кинь – веселковий розмай.

                   В короні України ти – перлина,

                    Пишайся людьми своїми, процвітай.
Д.Білоус                                                                                                         

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

    Забезпечення емоційної готовності учнів. «Малюнкове вітання» (Прикріплюю на дошці смайл «Радість» і бажаю всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.

  Завдання наші такі :

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Оголошення епіграфа уроку й робота з ним.

• Про який «веселковий розмай» говорить Дмитро Білоус? (Природа Сумщини надзвичайно різнобарвна. Це і золотисті хлібні поля, і зелені ліси, і синь озер та річок, і барвисті квітучі поля…)
•  Часто у декого з людей складається таке враження, що десь там, далеко, жили й живуть відомі митці, про яких знає вся Вкраїна – тут же, у малій батьківщині, таких немає. На щастя, у нас є творчі неординарні особистості. Наша земля багата талантами, треба тільки відкривати їх для себе, і тоді ще милішим і дорожчим стане рідний куточок землі, де ти народився. Саме такими людьми закликає пишатися Д. Білоус.

 

 

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя

        Сумщина – стародавня і вічно молода земля, овіяна легендами і славою. З глибокої         давнини тут розвивалися писемність, література, фольклор. Із нашим краєм нерозривно пов’язані імена таких видатних майстрів пера, як: Д.Г. Білоус (с. Курмани, Недригайлівського району), О. Олесь (м. Білопілля), П. Грабовський (с. Пушкарне, Охтирського району), О. Вишня (с. Грунь, Охтирського району), Б. Антоненко – Давидович (м. Ромни). (Показую на карті Сумщини).

Ім’я українського письменника і педагога Олексія Петровича Столбіна добре відоме всім, хто знає, чим живе школа, її вихованці, знає психологію дітей та любить природу. І хоча він народився в селищі Тьоткіне Курської області, але з 1928р. живе в Україні.

Про нього ми і будемо говорити.

 

     Наш урок – це урок відкриття. До нього ми готувалися завчасно. Отже, кожен має шанс на відкриття. Хтось відкриє для себе цікаві сторінки з біографії О. Столбіна, хтось впізнає себе у художньому творі, зробить висновки.

• Поміркуйте, про що може йти мова в оповіданні з такою назвою. (Діти знають зміст казки, тому легко виконують завдання).

   Сподіваюся, що після сьогоднішнього уроку у  вас виникне бажання якомога більше дізнатися про письменника та його твори для дітей.

       Інтерактивна вправа «Очікування» (зерно і колосок) .

    Учні на аркушах паперу у формі зернин записують свої очікування, «озвучують»,  додають власні зернини до «колоска» на дошці.

IV. Сприйняття та засвоєння учнями  навчального матеріалу.

1. Інтерактивний метод «Асоціації».

• Діти, а що для вас означає школа ?

З чим асоціюється це слово ? (уроки, шкільні друзі, учителі…) Саме шкільні роки залишили глибокий слід у житті, а згодом і в творчості О. Столбіна.

2. Робота в групах.

    Слово вчителя.

З листопада 2012р. український письменник О. Столбін відсвяткував свій 90-й рік народження. Педагог, письменник, член Спілки письменників України.    

Заочна подорож «Сторінками життя та творчості Олексія Столбіна».

 

(Випереджальне навчання. Група учнів отримали випереджальні завдання – знайти інформацію про життєвий і творчий шлях О. Столбіна та провести заочну екскурсію. (слайд – портрет)).

 

Екскурсовод №1. Родина письменника.

    Народився 22 листопада  1922 р. в с. Тьоткіно, Глушковського району, Курської області (мати – українка з Волині, батько – росіянин). Коли Олексію пішов 5-й рік, батьки разом із сином переїхали на Сумщину. Спочатку до Конотопа, де батько влаштувався  малярем.  Згодом  -  до села Грузького Конотопського району. Придбали хату під соломою. Саме батьки заклали в душу підлітка найхарактерніші риси: працьовитість, почуття відповідальності за доручену справу. Характер юнака формувався з дитинства. Він був щирим, компанійським, енергійним хлопцем. Діяв він не зопалу «стук – грюк, аби з рук», а вдумливо. У цьому він схожий на матір, вольову жінку, що не звикла пасти задніх і не уникала труднощів. Вона постійно нагадувала дітям: «роби все на совість і , по можливості, краще за всіх.

        Екскурсовод №2. Роки навчання

    У  Грузькому хлопець пішов до школи.  Щоденна робота в школі та вдома, на городі, в садку не заважали йому вчитися на «відмінно».  Саме тут владно покликало до себе Слово. ( Першу замітку опублікував у районній газеті). Під час голодомору 1933р., коли родині стало зовсім непереливки, батько забирає старшого сина Івана і перебирається до Києва, де легше вижити. Маленький Олексій залишається в селі. Так – сяк перебувши голод, тут він закінчує 7 класів, але стикається з новою проблемою – що робити далі? Адже у Грузькому ще не було середньої школи, а вчитися так хотілося…  І тоді мати  везе його на науку до столиці, де влаштовує сина до нової зразково – показової школи.

    Записався до центральної сільської бібліотеки, «ковтав» книгу за книгою, вирішив довести насамперед самому собі, - і в Києві зможе бути першим. Вибився таки в кращі учні.

     Мріяв після десятирічки вступити до університету – перешкодила війна.

   Служив на різних фронтах механіком і техніком у винищувальній авіації. Демобілізувався, став студентом факультету журналістики Київського університету. Почав друкувати але … Серйозна хвороба, висновок лікарів – варто пожити поза містом серед природи. Приїхав до Грузького. Після одужання він пішов працювати вчителем мови та літератури до В’язівської школи, що на Конотопщині, заочно навчався у Глухівському вчительському інституті. Потому, теж заочно, закінчив Сумський педінститут .

Екскурсовод №3. Громадська діяльність.

        «Трохи оговтавшись у школі, - згадує нині Олексій Петрович – я зрозумів, що потрапив на справжню цілину, землю обітовану для людини творчої, пишучої. Адже навколо стільки образів, сюжетів, тем, що аж дух захоплювало. Встигай лише писати. І я писав. Поступово статті переростали в нариси, оповідання». Молодого педагога помітили – незабаром він уже завуч рідної школи, потім – директор Конотопської школи №40, згодом посідав різні керівні посади, але завжди був поруч із шкільним життям.

Екскурсовод №4 О. Столбін – письменник.

   Писати почав у шкільні роки. Коли навчався в 6 класі, вчителька літератури надіслала його твір до районної газети, де його й опублікували. Друкуватися постійно почав з 1956р. Через декілька років виходить одна за одною його книги нарисів, оповідань та повістей: перша «Школа і життя»,  потім – «Давайте дружить», «Школа романтиків», «Вожата з Берізок», «Барабани б’ють тривогу» та інші. Майже всі повісті та оповідання перекладені російською мовою.

 Учитель.

Столбіну  була присуджена республіканська премія імені Миколи Трублаїні, а за книги про школу він нагороджений медаллю А.С. Макаренка, обласною премією М. Хвильового. Він – автор 23 різножанрових художніх творів, близько 50 окремих гостросюжетних оповідань… І десятки й десятки рецензій на написане. Впродовж 14 років він - член журналу «Піонерія».  Є членом Всесвітньої асоціації дитячих письменників.

 

3. Індивідуальне завдання.  Розповідь про відвідування музею.

 У 2007 році ім’я  українського письменника присвоєно – філіалу №3 Сумської міської централізованої системи , а в 2008 (на вул. Новомістенській) відкрита музейна вітальня, де зберігаються раритетні видання з автографами видатних українських письменників, які подарував бібліотеці Олексій Петрович, а також повна колекція власних творів, особисті речі – фотокартки, рукописи, власна друкарська машинка, настільна лампа та ікона. Також є малюнки за його оповіданнями та повістями, відгуки тощо.

4. Створення психологічного портрета (на основі розповідей).

Метод «Гронування».

- Отже, на основі почутого підіб’ємо підсумок та уявимо психологічний портрет письменника.

- О. Столбін як особистість – це…

* письменник

* земляк

* педагог

* учасник бойових дій у ВВв

* просвітник

* громадський діяч

* філолог, публіцист, видавець (додає учитель).

 5.Слово вчителя.

О. Столбін у своїх творах розповідає про життя школи, її вихованців. Він торкається теми дітей та охорони природи. Прагне писати про шкільні справи якомога цікавіше, змістовніше. Він говорив : «Завжди писати треба про те, що добре знаєш, учасником чи бодай свідком чого сам був…» Тому  епізод, відображений у оповіданні «Четвірка з плюсом», як зазначає автор в одному з інтерв’ю, мав місце в Конотопській школі, яку він щойно прийняв. І виклав з фотографічною точністю. За це оповідання  став лауреатом літературної премії імені М. Трублоїні.

6. Робота над змістом оповідання «Четвірка з плюсом»

 Словникова робота (Звертаю увагу на довідкове бюро).(слайд)

     Затамувати подих – завмерти;

     потупивши погляд – не дивитися на когось прямо;

     замовляти зуби – вводити в оману, дурити;

     ні жива ні мертва – дуже налякана, схвильована, стурбована;

     пекти раків – червоніти;

     у поті чола гризти граніт науки – старанно вчитися;

    мотати собі на вус – прислухатися до чого-небудь, запам’ятовувати;

    тліти душею – хвилюватися, страждати;

    бальзам на серце – слова підтримки, радісна звістка;

    приймати вогонь на себе – оберігати кого-небудь від небезпеки, заступитися за когось;

    як на духу – щиросердно;

    не до жиру – не до розкошів;

    дала йому жаба молі – втопитися;

    напускати туману – обманюючи, змушувати вірити в щось нереальне;

    вішати локшину на вуха – обманювати, говорити неправду.

Прийом «Аукціон знань»

    Настав час перевірити, наскільки ви обізнані зі змістом твору. За кожну правильну відповідь на запитання, ви отримуєте фішку, а наприкінці уроку з’ясуємо їх кількість і визначимо, хто був лідером на сьогоднішньому уроці. 

    1) Визначте жанр твору. Свою думку доведіть. (Оповідання. Невеликий за розміром прозовий твір, незначна кількість дійових осіб, відображений один епізод із життя головного персонажа…)

    2) Яку звістку приніс Яшко Бондар до класу (Географії не буде). Як зреагували на неї    всі учні («Ура! – закричали і заплигали всі, мов навіжені»).

    3) Чи зрозуміли вони свою помилку ? (Так).

    4) Чому учням все – таки стало соромно за свою поведінку ? (Бо вони поважали Тамару  Павлівну, а тут трапилося таке безглуздя).

    5) Яке враження справила поява директора в класі ? Чому ? (Усі наче поменшали. Вони  боялися його, бо він був «вимогливий», «міг підкинути таке питання, що будь – кого заклинить». «Уже не в одному класі зробив переоцінку цінностей : навіть відмінникам власноруч ставив «4» або «3», а середнячкам – взагалі»…).

    6) Опишіть Олега Івановича. Знайдіть, як про це зазначено в тексті («Олег Іванович – високий, худорлявий, темноволосий, з пильними, як у снайпера очима. Гляне – наче рентгеном тебе просвітить…»).

    7) Чому навіть круглі відмінники сидять затамувавши подих та потупивши погляд ? (Ніхто не хоче ризикувати, бо він сам географ, тому, «зуби не замовиш»).

    8) Яким ви уявляєте директора школи ? Що вам у ньому сподобалося, що ні ?

    9) Знайдіть у тексті  початок уроку. За що найбільше переживає учень, від імені якого ведеться розповідь ? ( Йому незручно перед директором. Він хвилюється, що той подумає, що тут «зібралися самі недоумки», що своєю мовчаниною вони підводять свого вчителя. Тому він починає діяти).

    10) Як пояснити дії «учня, який з географії не дуже…» ( він вирішує не ховатися за чужі спини, ризикнути, «прийняти весь вогонь на себе»)  

    11) Про яку річку розповідав учень ? (Івотка)

    12) Як сприймає учень навколишній світ ? (По – особливому, він є дитям природи, глибоко розуміє, відчуває душею, не байдужий до проблем екології малої батьківщини).

    13) Чи погоджуєтеся  з оцінкою Олега Івановича ? Чому ?

    14) Що вам найбільш сподобалося ? Чому ?

«Скарбничка запитань»

 Читаючи твір удома, учні записали запитання, що виникли у них. Це допомагає краще  зрозуміти зміст. У класі є скарбничка запитань – це скринька, яку зробили самі учні, сюди перед уроком вони складають свої запитання до твору, до автора, до себе. Відповідає на них хтось із учнів або вчитель. Додаємо ці питання учням (Наприклад, були питання : Чому, коли директор побачив прізвище учня, який визвався відповідати, у нього «щось схоже на спалах усмішки заграло в складках губ»? Чому учню не подобаються великі річки? Чому загинули раки в Івотці? За що учень отримав четвірку з плюсом? ).

Бесіда

- Чи траплялися такі ситуації у вас?

- Чи змоги б ви врятувати своїх однокласників, не будучи впевненим у своїх силах?

- Наведіть приклад, які страхи вам доводилося долати на уроках?

- Як ви вважаєте, чи правильно вчинив учень, розповівши про вчинок Федька Чумака директорові? Чому?

- Як «відповідь хлопчика»  розкриває відношення самого автора до природи рідного краю ?

 

Метод «Коло думок»

Для обговорення я пропоную висловити свою думку з таких питань :

• Визначити тему твору (розповідь про невимушені людські стосунки в школі).
• Назвіть провідну ідею твору ( возвеличення любові до рідного краю, рішучості, вміння переборювати власні страхи; засудження пасивності, слабодухості, байдужості).
• Які проблеми порушує, на вашу думку, автор у творі? (стосунки між вчителем та учнем, вміння долати страхи, природа і людина, добро і зло, взаємовиручка…).

V. Закріплення вивченого.

1. Вправа «Якби…» . Продовжити фразу: «Якби учень  так і не ризикнув відповісти на уроці, то…».

2. Вікторина «Впізнай героя».

1) « Повертаюсь до круглої відмінниці… А та, бачу, ні жива ні мертва. Навіть дихати, здається перестала.» (Нінка Гордус)

2) Староста географічного гуртка, улюбленець Тамари Павлівни, «мріє про далекі небезпечні подорожі…» (Василь Зозуля)

3) «…пече раків ще один вундеркінд – редактор нашої стіннівки «За честь класу» (Ігор Коляда)

4) «…високий, худорлявий, темноволосий, з пильними, як у снайпера очима. Гляне – наче рентгеном тебе просвітить…»( Олег Іванович).

5) « - Географії не буде! – ще з порога виголосив він» (Яшко Бондар).

6) « кожен урок якої – захоплююча мандрівка в невідоме…» (Тамара Павлівна).

7) Староста, «яка лише на тому тижні популярно втовкмачувала нам, що означає слово «піонер» (Марійка Листопад).

8) «Правда, сьогодні, як спортсмени кажуть, я не в кращій формі, раз прочитав цей розділ і все, пошабашив.» (Головний персонаж).

9) «… постійно припинає свою козу в березі, серед молодих насаджень.» (Зойка Усик).

10) «… рудий веснянкуватий другорічник, приноровився труїти рибу…» (Федько Чумак).

 

* Індивідуальне творче завдання.

Скласти розповідь про річку (водоймище) у бабусиному селі.

 

VI. Підсумок. Слово вчителя

      Сьогодні ви відкрили для себе творчість О.Столбіна – українського дитячого письменника, нашого земляка.

- Що нового ви дізналися про нього, його творчість?

- Чому вчить нас оповідання «Четвірка з плюсом»?

- Продовжте, будь ласка, речення:

Читаючи оповідання, я …

• переживав за героя
• захоплювався його рішучістю, його бажанням…
• дивувався його багатством внутрішнього світу
• думав, що мені слід змінитися у поведінці

Рефлексія

- Чи справдилися ваші очікування?

- Чим збагатив вас сьогоднішній урок?

- За що б ви подякували письменнику?

VII. Оголошення результатів роботи школярів.

Учитель: «Ви добре працювали, були активними. Я виставлю такі оцінки (озвучуються). А вам пропоную оцінити свою діяльність не балами, а словами. Похваліть себе. За що? Хтось активно працював, хтось був уважним, хтось правильно відповідав, хтось щось важливе зрозумів (учні виписують собі похвальні листи й озвучують їх).

(Я похвалила себе за те, що була активна на уроці. Я результативно працювала в групі, відгадувала персонажів. Я похвалив Наташу за те, що вона підготувала цікаву інформацію про письменника, емоційно розповіла про нього.)

VIII. Домашнє завдання.

А. Скласти план оповідання.

Б. Створити  словесний портрет головного персонажа.

* Написати листа письменнику .