Конспект уроку "Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система. Профілактика захворювань нервової системи"

 

Урок №

Тема: Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система. Профілактика захворювань нервової системи

Мета: закріпити поняття в учнів про будову та функції нервової системи; сформувати поняття про соматичну та вегетативну нервову систему, відділи вегетативної нервової системи та їх роботу; пояснювати нервову регуляцію роботи внутрішніх органів людини; показати, як взаємодіє симпатична і парасимпатична нервова система під час регуляції; сформувати поняття про захворювання нервової системи; розвинути в учнів стійкий пізнавальний інтерес до біології, до дослідження власного організму; вміння логічно думати, виділяти головне, узагальнювати, робити висновки, висловлювати свої думки, розвивати вміння учнів працювати із підручником, виховувати увагу, вміння порівнювати, любов до інтелектуальної праці; виховувати розуміння значення нормального функціонування головного мозку та нервової системи вцілому для збереження здоров'я людини, сформувати уявлення про життя як найвищу цінність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання та матеріали: ноутбук, проектор, підручники, таблиці-слайди.

Базові терміни та поняття: соматична нервова система, автономна (вегетативна) нервова система, симпатичний та парасимпатичний відділи, захворювання нервової системи, інсульт, енцефіліт, менінгіт, поліомієліт, неврит

Структура уроку:

І. Організаційна частина (2 хв).

ІІ. Перевірка домашнього завдання (4 хв).

ІІІ. Актуалізація опорних знань (4 хв).

ІV. Мотивація навчальної діяльності. (4 хв).

V. Вивчення нового матеріалу (20 хв).

VІ. Узагальнення, систематизація та контроль знань та вмінь учнів. (4 хв).

VІІ. Підбиття підсумків уроку (1 хв).

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання (1 хв).

 

Хід уроку

І. Організаційна частина

Вчитель вітається, налаштовує сприятливу атмосферу, проводить перевірку готовності учнів до уроку та відмічає присутніх.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Тестова перевірка знань (слайди в презентації)

1.Зовнішньою оболонкою спинного мозку є: а) м’яка; б) тверда; в) павутинна; г) м’язова.

2. Найвищий відділ центральної нервової системи: а) мозочок; б) довгастий мозок; в) кінцевий мозок; г) середній мозок

3. Оболонка спинного мозку, що містить кровоносні судини: а) тверда; б) павутинна; в) м’яка; г) м’язова

4. Відділ головного мозку, що регулює дихання, травлення, серцево-судинну системи: а) кінцевий; б) проміжний; в) середній; г) довгастий; д) мозочок.

5. Висхідні (задні) провідні шляхи, роги, корінці утворюють нейрони: а) чутливі; б) вставні; в) рухові; г) проміжні.

6. Нейрони, що передають у мозок інформацію із зовнішнього середовища: а) вставні; б) чутливі; в) рухові; г) будь-які.

7. Спинний мозок утворений: а) сірою речовиною; б) білою речовиною; в) сірою та білою речовиною.

8. Мозочок відповідає за: а) складні форми поведінки; б) діяльність залоз внутрішньої секреції; в) дихання, травлення, обмін речовин; г) координацію рухів.

9. Низхідні (передні) провідні шляхи, роги, корінці утворюють нейрони: а) проміжні; б) доцентрові; в) вставні; г) відцентрові.

10. У середині мозку розташовані шлуночки: а) два; б) три; в) чотири; г) жодного.

Відповіді: 1-б, 2-в,3-в,4-г, 5-а, 6-б, 7-в, 8-г, 9-г, 10-в.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями.

1. На які частини поділяють нервову систему? (ЦНС та ПНС)

2. Що входить до складу центральної нервової системи? (включає головний і спинний мозок) 

3. Що входить до складу периферичної нервової системи? (складається з нервових волокон, що відходять від головного і спинного мозку)

4. Що таке рефлекс? (реакція організму на певний подразник)

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Уявіть, що ви тільки пообідали. Серце працює повільніше, а діяльність травного тракту посилилася. Але, якщо ви почуєте за вікном ґвалт, то відбудеться трохи інше… Травлення сповільниться, серце почне битися скоріше, кров попрямує до м’язів та мозку, ваші легені будуть розтягуватися й поглинати більше кисню, зіниці ваших очей стануть більшими, потові залози активізуються, артеріальний тиск підвищиться… І все це - за одну секунду!

Як Ви думаєте, які системи регулюють відповідні зміни у нашому організмі? Вегетативна та соматична нервові системи у першому та другому випадку відповідно. От саме про ці нервові системи ми сьогодні з вами і поговоримо Отже тема нашого уроку: «Поняття про соматичну нервову систему. Вегетативна нервова система. Профілактика захворювань нервової системи».

На вашу думку, що ми повинні зробити на сьогоднішньому уроці? Давайте сформулюємо мету нашого уроку: розширити та закріпити знання про соматичну та вегетативну нервову систему , відділи вегетативної нервової системи та їх роботу; визначити як взаємодіє симпатична і парасимпатична нервова система під час регуляції.

V. Вивчення нового матеріалу

План:

1. Будова та функції соматичної нервової системи.
2. Будова та функції вегетативної нервової системи. Симпатичний та парасимпатичний відділи.
3. Захворювання центральної та периферичної нервової системи. Профілактика захворювань.

1.Будова та функції соматичної нервової системи.

Ми вже запам’ятали, що анатомічно нервову систему поділяють на центральну та периферичну. Тоді як функціонально вона може бути соматичною та вегетативною. Дві доволі дивні назви, чи не так? Насправді, все просто пояснити! Розгляньмо докладніше! Термін “соматична” походить від грецького “сома”, що означає тіло. Ця нервова система забезпечує зв’язок нашого тіла із зовнішнім середовищем. Та контролює його свідомо. Соматична нервова система виконує дві головні функції.

По-перше, вона керує довільними рухами нашого тіла. Тобто передає інформацію від центральної нервової системи до скелетних м’язів. Нагадаю, це посмуговані м’язи тулуба, кінцівок, обличчя тощо.

По-друге, соматична нервова система керує органами чуття. Тобто, збирає нервові імпульси від рецепторів та надсилає їх до центрів у нервовій системі. Зокрема, вона передає інформацію про зорові, слухові, дотикові, температурні, больові подразники тощо. Яким чином цій системі вдається забезпечувати наші довільні, тобто усвідомлені, рухи? Пригадаймо, які структури центральної нервової системи взагалі відповідають за рух! Середній мозок забезпечує тонус м’язів, мозочок - координацію рухів, а лобова частка великих півкуль кінцевого мозку містить так звану моторну кору, що відповідає за складні довільні рухи.

Як усі ці структури взаємодіють між собою? Уявіть, що ви сиділи за столом під час перегляду цього відео, відчули спрагу та вирішили випити склянку води, що стоїть на столі. Щоб здійснити цей свідомий рух, потрібно, аби спочатку виникло збудження у моторній корі у великих півкулях головного мозку. Цікаво: якщо вам потрібно взяти склянку правою рукою, то необхідно активувати моторний центр у лівій півкулі, а якщо лівою рукою — у правій. Потім від центру у моторній корі інформація прямує нижче, стовбуром мозку. Що частіше ми виконуємо певні рухи, то легше, швидше та точніше нашій нервовій системі та м’язам вдається їх здійснювати.

2.Будова та функції периферичної нервової системи. Симпатичний та парасимпатичний відділи.

А зараз розглянемо вегетативну нервову систему. Як можна здогадатись з її другої назви — автономна — вона є незалежною від контролю свідомості. Тобто є протилежністю соматичної системи. Вегетативна нервова система контролює роботу не зовнішніх, а навпаки, внутрішніх органів людини. Зокрема, гладких м’язів судин та кишківника, залоз, серця тощо.

В її будові виділяють два відділи — симпатичний та парасимпатичний. Цікаво, що вони є протилежними за функціями.

Так, симпатична нервова система активується за мінливих умов та працює у парі з головним гормоном стресу — адреналіном.

А парасимпатична — навпаки, активується у спокої. Її головним представником є блукаючий нерв. Найдовший з черепно-мозкових нервів, він бере початок у центрах довгастого мозку та прямує до органів черевної порожнини.

Порівняймо будову цих двох відділів автономної нервової системи! В умовах стресу та підвищеної активності симпатична нервова система активується. Еволюційно вона була створена, щоби забезпечити нам виживання за раптових змін умов середовища. Тож вона намагається мобілізувати усі сили нашого організму. Колись сильно хвилювалися перед контрольною чи виступом на змаганнях? Якщо так, то все, що я опишу, буде вам знайоме. Коли активується симпатична нервова система, серце починає битись частіше. Тобто зростає частота серцевих скорочень. Руки холоднішають та стають блідими. Це через звуження периферичних судин. Воно підвищує артеріальний тиск. Та забезпечує так звану централізацію кровообігу, коли кровотік покращується у найбільш життєво важливих органах - серці та головному мозку. Також зростає частота дихальних рухів та розширюються бронхи, щоби повітрю було легше досягти альвеол легень. У роті пересихає, бо зменшується секреція травних залоз. Зникає апетит, бо робота травної системи загалом уповільнюється. Шкіра посилює потовиділення, щоб організм за таких умов не перегрівався. Але найбільш промовисто на активацію симпатичної нервової системи реагують наші очі. Чули колись вираз: «У страху великі очі»? Це не просто приказка. Насправді, активація симпатичних нервів дійсно розширює зіниці, робить їх великими. Так само, як зображено на екрані. Цікаво, що те саме відбувається й у темряві. Помічали колись, що, потрапляючи у темне приміщення, ми ніяковіємо? Річ у тім, що розширення зіниць через брак світла спричиняє активацію симпатичної нервової та викид адреналіну. А тепер розгляньмо протилежний варіант. Уявіть, як після написання тієї контрольної ви повернулись додому, заспокоїлись, пообідали та сіли пити чай. За умови спокою активувалась парасимпатична нервова система. Серце скорочується вже не так швидко, бо парасимпатика знижує частоту його скорочень. А також уповільнює частоту дихання та звужує бронхи. Збільшує виділення травних соків та посилює перистальтику для більш якісного перетравлення їжі. А зіниці вона звужує.

Помітили, я не назвала кількох органів? Бо на судини та потові залози парасимпатична нервова система не впливає. У будові цих відділів вегетативної нервової системи теж існують відмінності. Нервові шляхи обох систем складаються лише з двох нейронів. Перший міститься у центральній нервовій системі, а другий - частина периферичної. Місця, де перебувають скупчення тіл других нейронів, називають нервовими вузлами. Тобто це скупчення ядер нейронів поза межами центральної нервової системи. Центри симпатичного відділу містяться у стовбурі головного мозку, а також у бічних рогах спинного мозку. Вони є у шийному, грудному та поперековому сегментах. А нервові вузли розташовані дуже близько до нього, формуючи так званий симпатичний стовбур. Парасимпатична нервова система теж містить ядра у стовбурі, але займає вже крижовий відділ спинного мозку. Як ви могли вже здогадатись, хоча обидві — і соматична, і вегетативна — нервові системи підкоряються впливам головного та спинного мозку, анатомічно вони належать до периферичної нервової системи. Таким чином ці дві системи — спокою та активності —забезпечують впорядковану роботу внутрішніх органів і підтримку сталості складу організму, тобто гомеостазу.

 

3. Захворювання центральної та периферичної нервової системи. Профілактика захворювань.

Гадаю, ви вже уявляєте, наскільки робота нервової системи важлива для життєдіяльності організму. Тож настав час поговорити про захворювання, що вражають її, аби дізнатись шляхи їх профілактики. Виділяють захворювання центральної та периферичної нервової системи.

Почнімо з того, що може вражати головний мозок. Найвідомішими станами є інсульт, енцефаліт і менінгіт.

Інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу. Пам’ятаєте, ми розглядали його у темі про захворювання кровоносної системи? Існують два різновиди інсульту — ішемічний, коли просвіт судини перекривається тромбом, та геморагічний, коли лопається стінка судини та кров потрапляє до порожнини черепа. Це дуже тяжкі стани, що потребують негайної медичної допомоги.

Як розпізнати інсульт? У цьому нам допоможе англійське слово FAST.

F — це face — обличчя. Якщо людину, яку спіткав інсульт, попросити посміхнутись, усмішка не буде симетричною.

A - це arms — руки. Попросіть людину підняти обидві до рівня голови. Знову ж таки — одна з рук буде відставати.

S — це speech — мовлення. За наявності інсульту людина не здатна чітко вимовляти слова та відповідати на запитання.

T - це time - час. Він є дуже цінним, бо для відновлення роботи мозку необхідно негайно доправити людину до лікарні.

Профілактикою інсультів є контроль артеріального тиску, боротьба з виникненням атеросклерозу, дотримання правил раціонального харчування та оптимальне фізичне навантаження.

Енцефаліт — це запалення тканини мозку. Найчастіше він має інфекційну етіологію. Зокрема, в Україні — навесні та влітку зростає захворюваність на хворобу Лайма. Збудником є бактерія, яку переносять кліщі. Розпізнати її можна, бо навколо місця укусу кліща залишається червона пляма у формі кільця. Зараз ви бачите її зображення на екрані. Як вберегтись? Звісно, дотримуватись правил безпеки під час походів до лісу, парку, на озеро тощо. Обирати закритий одяг, головний убір, використовувати репеленти та акарициди — спеціальні засоби проти кліщів.

Менінгіт — це запалення мозкових оболонок. Також часто має інфекційну етіологію. Найбільш загрозливим є менінгококовий менінгіт. Щодо цього захворювання розроблена специфічна профілактика — тобто вакцинація.

Серед неінфекційних захворювань найбільш відомі хвороба Паркінсона та Альцгеймера, епілепсія тощо.

Спинний мозок також вражають хвороби. Найбільш відомий з них — поліомієліт. Вірус вражає тіла рухових нейронів, що містяться у передніх рогах спинного мозку. Це унеможливлює не лише нормальні рухи, а й навіть підтримку м’язового тонусу. Виникає прогресуючий параліч. Часто хвороба закінчується інвалідизацією. Але, на щастя, поліомієліт є одним з небагатьох захворювань, яке остаточно здолали у нашій країні шляхом вакцинації!

Периферичну нервову систему вражають неврити — тобто запалення нервів. Це призводить до болісних відчуттів та зниження функцій органів, що іннервуються ураженим нервом.

Також негативно на стан нервової системи впливають куріння, вживання алкоголю та наркотичних засобів.

До загальних шляхів профілактики хвороб нервової системи належать достатній рівень фізичної активності, раціональне харчування, правильне чергування роботи та відпочинку, регулярність циклу «сон-неспання», відмова від шкідливих звичок, а також вчасне лікування захворювань, на які людина вже страждає.

Тож, підсумуймо те, що ми сьогодні дізнались. Нервова система функціонально поділяється на соматичну та вегетативну. Соматична нервова система керується свідомо. Забезпечує зв’язок організму із зовнішнім середовищем. Керує рухами людини та отримує інформацію від органів чуття. Вегетативна, або автономна нервова система, керується несвідомо. Вона регулює роботу внутрішніх органів.Та поділяється на симпатичний і парасимпатичний відділи, кожен з яких має протилежну функцію. Гадаю, тепер ви маєте повноцінне уявлення про роботу всіх складових нервової системи.

 

VІ. Узагальнення, систематизація та контроль знань та вмінь учнів

Гра «Так чи ні»

 1. Соматична нервова система підконтрольна діяльності людини +

 2. Симпатична нервова система прискорює роботу серця +

3. Вегетативна нервова система складається із рухових нейронів +

4. Діяльність вегетативної НС підпорядковується волі людини –

5. Парасимпатичний відділ підвищує кров’яний тиск –

6. Симпатичні нерви належать до соматичної нервової системи –

7. Найбільший парасимпатичний нерв – це блукаючий +

8. Зв'язок організму з навколишнім середовищем забезпечує соматична нервова система +

VІІ. Підбиття підсумків уроку

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання

Заповнити порівняльну таблицю