Конспект уроку
Тема уроку. Права і свободи людини
Мета. Ознайомити учнів із Загальною декларацією прав людини. Навчити розуміти поняття «права», «свободи». А також розкрити особливу роль прав і свобод в житті людини, значення захисту прав людини і громадянина. Спонукати учнів до активного мислення, розвивати уміння учнів коментувати та аналізувати юридичні тексти; шукати необхідну інформацію, аргументовано відстоювати власну позицію та практичні навички роботи з нормативно – правовими актами. Виховувати вміння захищати свої права цивілізованим шляхом,формувати громадянську активність.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Обладнання. Конституція України, Загальна декларація прав людини, ілюстрації, дидактичний матеріал, схеми, таблиці.
Структура уроку
1). Організаційний етап
2). Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
3). Вивчення нового матеріалу
- поняття прав і свобод людини;
- історія розвитку прав людини;
- Загальна декларація прав людини;
- міжнародні організації із захисту прав людини;
4). Узагальнення і систематизація знань та вмінь учнів
5). Підсумки уроку
6). Домашнє завдання
Хід уроку
1). Організаційний етап.
2). Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.
Учитель. В одному Великому місті жила маленька людина. Вона нікуди не ходила і ні з ким не спілкувалася, бо не знала, хто вона і що вона може, а чого – ні. Одного дня до маленької людини прийшла Держава і принесла їй закон, в якому називала маленьку людину своїм громадянином і яким дарувала їй права. Прочитала цей закон маленька людина і зрозуміла, що мала багато можливостей від народження. «Причому тут ти? – запитала маленька людина у Держави. – Виявляється, я була Людиною від самого народження і мала все це вже на підставах, що людиною народилася!». Похнюпилася Держава, кинула свій закон у багаття і пішла геть. А маленька людина переселилася до міста, влаштувалася на роботу, опублікувала спогади про своє самотнє життя і стала спілкуватися з такими людьми,як сама.
Після обговорення прочитаної історії в класі з учнями, учитель підводить дітей до розуміння того, що людина від народження має певні права і свободи, які належать їй вже на підставі того, що вона є людиною, адже це – можливості, без яких не може нормально існувати – сформуватися, розвиватися, проявляти себе як особистість – жодна людина. Оскільки права людини стосуються самого факту людського існування, їх не можна відібрати чи втратити. Тому більшість прав людини є невід'ємними. Вони не можуть кимось відбиратись або скасовуватись, на них не може спокуситися держава.
Асоціативний кущ.
- Учитель запитує учнів, як вони розуміють поняття права людини і свобода людини? Які асоціації у них виникають?
Учні записують до робочого зошита
Права людини – це можливості вибору людиною певної поведінки для забезпечення свого нормального існування і розвитку, закріплені в законах, інших правових актах держави і міжнародних документах, це певним чином унормована свобода людини, деякі її потреби та інтереси, вимоги про надання тих чи тих благ, адресовані суспільству, державі, законодавству.
Свобода людини – це сфера її автономії від держави, влади, інших громадян, це спроможність діяти відповідно до своїх інтересів і мети, це можливість власного, незалежного вибору того чи того рішення.
Слово учителя. Для здійснення свобод людини (наприклад, свободи слова чи свободи віросповідання) державі достатньо утримуватися від втручання в їх реалізацію людиною або ж захищати у разі потреби. Що ж до прав людини (наприклад, на працю, на підприємницьку діяльність, на відпочинок, на освіту тощо), то вони потребують від влади здійснення конкретних активних дій і можуть бути реалізовані лише за наявності в державі певних засобів і механізмів та відповідної юридичної процедури. Інакше кажучи, якщо я маю на щось право, то влада зобов’язана щось зробити для мене; якщо мені належить свобода, то держава мусить утриматися від будь – якого втручання. Однак у житті межі між правами і свободами доволі розмиті, тому можна стверджувати – в кожному праві є доля свободи і в кожній свободі є частина права, наприклад, право на освіту включає свободу вибору видів та напрямків освіти, навчальних закладів тощо.
Історія розвитку прав людини. Розповідь учителя з елементами бесіди.
Усвідомлення істини, що права і свободи не даровано державою чи будь-ким іншим, сягає далеких часів. Уже в Біблії зафіксовано вихідне право людини, без якого всі інші втрачають сенс – право на життя. У «Книзі книг» є й положення про недоторканість приватної власності, рівність людей перед судом, відповідальність людини за свої вчинки, необхідність забезпечення справедливості судового рішення. Біблія акцентує на тому, що, користуючись певними правами, людина не повинна завдавати шкоди іншим людям. У стародавніх полісах (Афіни, Рим) уперше виникли ідеї демократії, згідно з якими всім людям(окрім рабів) гарантувались особиста недоторканність, свобода, участь в управлінні державою,право приватної власності. Ідея прав і свобод людини розвивалась і в середньовіччя. У 1215 році англійські барони змусили короля Іоанна Безземельного підписати Велику хартію вольностей, яка обмежила владу короля, закріпила право на недоторканість особистості, захист приватної власності, право людини на вільне пересування. Щоправда, власне поняття «права людини» до американської та французької революцій 18ст. взагалі не існувало. Законодавчі договірні акти середньовіччя обмежували владу суверена на користь певного стану суспільства, а не окремої особи.
Метод «Прес».
Учні отримують картки з висловлюваннями, що належать до різних історичних епох. Завдання для учнів прочитати їх і спробувати визначити, в якому столітті (в яку історичну добу ) вони написані, довести свою позицію.
Гра – імітація
Для проведення гри можна скористатися методом «Акваріум». Учитель звертається до учнів тієї групи, що знаходиться в «акваріумі»: «Уявіть, що ви зі своїми друзями здійснили подорож на безлюдний острів і вирішили утворити там нову державу. Складіть перелік із трьох прав, які, на вашу думку, повинні бути гарантовані в цій державі». ( Під час гри учасники із зовнішнього кола мають поступово замінювати учасників внутрішнього кола – це сприятиме пожвавленню дискусії.)
Учитель .Якось,одного разу, прибираючи у своїй кімнаті маленька людина натрапила на дуже маленьку книжечку з дивною назвою… Цілий день маленька людина не могла відірватися від читання, аж поки не вивчила всю книжечку напам'ять. Ще ніколи не хвилювали її так друковані слова; вона наче вирвалася зі сторінок і зверталася прямо до серця: «гідність», «цінність людської особи», «рівноправність», «права і свободи». Наступного дня маленька людина вийшла на головну вулицю свого міста з великим плакатом: Люди! Ми щасливі, бо у нас є права! Діти, як ви думаєте про яку книжечку йшла мова у цій казці?
Учитель. У цій казці мова йде про важливий міжнародний документ, прийнятий 10 грудня 1948р. Генеральною Асамблеєю ООН - Загальну декларацію прав людини. Цей документ є унікальним, декларація прийнята у вигляді резолюції, проголосила загальні для всього людства надії та бажання, головне призначення якої, домогтися визнання державами прав людини і ввести ідею та принципи прав людини в національні конституції та закони всіх держав. Загальна декларація прав людини складається з преамбули і 30 статей. Принциповою засадою цього документа є рівність правового статусу людей. Усі люди, зазначається у ст. 1 Декларації, народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Загальна декларація прав людини визначила громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права, які належать кожній людині.
Гра «Читацький клуб» та робота в малих групах.
Учні отримують завдання опрацювати в малих групах міжнародний документ ( Загальну декларацію прав людини), і визначити різні категорії (види) прав і свобод людини та виписати їх в зошит. Наприклад : перша група визначає із переліку прав,ті, що належать до громадянських (особистих), друга група - політичні права, третя група – економічні права, четверта група – соціальні права, п’ята група – культурні права. Згодом отриману інформацію обговорити в «Читацькому клубі».
Учитель. У житті бувають випадки, коли права людини порушуються. У цих випадках дуже важливо вміти захистити себе, знати, хто може допомогти. Для захисту прав людини кожен може використовувати можливості, які гарантує Конституція України.
Аналіз правових ситуацій.
Учитель пропонує учням проаналізувати певні ситуації, визначити, що в них спільного, і як потерпілі можуть в цих випадках захистити свої права, та куди їм звернутися по допомогу , використавши при потребі витяги з Конституції України.
Учитель. Отже, якщо ваші права порушені, існують органи і установи, які мають вам допомогти. Передусім, ви можете звернутися до прокуратури – спеціального державного органу, до повноважень якого належить, зокрема, нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина органами державної влади і місцевого самоврядування, їхніми посадовими й службовими особами. Можна також звернутися до суду, який має право розглядати будь – які правовідносини в нашій державі. Нині в Україні велике значення у захисті прав людини має уповноважений Верховної Ради України з прав людини, його називають омбудсменом. Він обирається Верховною Радою України на 5 років. Проте іноді людині не вдається знайти розв’язання своєї проблеми в Україні. У цьому випадку після того, як вичерпано всі національні засоби захисту, людина має право звернутися за захистом своїх прав до міжнародних органів, організацій, зокрема до Європейського Суду з прав людини, який знаходиться в Страсбурзі (Франція).
Метод уявний мікрофон.
Запитання . Які враження учні отримали від уроку, і що дав їм цей урок?
Виготовлення всім класом плакату «Права людини очима дитини».
Учитель. Права людини є загальнолюдською цінністю. Вони закріплені в
міжнародно – правових документах. Серед найважливіших – Загальна декларація прав людини. Я сподіваюся, що сьогодні ви зрозуміли, як важливо знати свої права і законними методами вміти їх захищати.