22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Конспект уроку "Православна церква ХХІ ст. тернистий шлях до автокефалії"

Про матеріал
Урок для 11 класу, згідно нової програми. Розробка має вправи, великий осяг інформації для вчителя, яка дасть вожливіть повністю підготуватися до уроку. Поетапно ознайомити учнів з історією твореня української православної помістної, автокефальною церквою.
Перегляд файлу

Тема: «Православна церква ХХІ сторіччя, тернистий шлях до автокефалії»

Мета: формування ключових компетентностей:соціальної,      загальнокультурної, громадянської, здоров’язберігаючої та формувати    предметно-історичні компетентності: хронологічну, просторову, інформаційну, логічну, мовленнєву, аксіологічну.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• аналізувати особливості релігійного розвитку  в сучасній Україні;

• визначати причини загострення міжконфесійних стосунків та шляхи їх розв'язання;

• висловлювати власні судження щодо розвитку релігії і культури в сучасній Україні;

• характеризувати й застосовувати поняття й терміни: «автокефалія», «томос» , «помісна церква»;

• оцінювати досягнення українських політиків, патріархів, єпископів та культурних діячів.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та цілей уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод «Мікрофон»

• Поясніть зв’язок між політичним, релігійним та культурним розвитком країни.

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1 Суперечливі процеси входження УПЦ КМ до ПЦ РП

• Спрогнозуйте умови розвитку української церкви за роки незалежності.

Припущення учнів учитель записує на дошці.

Робота з історичним джерелом

… «Коли Богдан Хмельницький тільки звернувся до царя Олексія Михайловича, то це питання вирішував московський Земський собор 1653 року – якраз напередодні Переяславської ради

Лівобережний гетьман Іван Самойлович був великим прихильником поєднання Московського патріархату і Київської митрополії

Тоді Земський собор постановив, щоби «царь Алексей Михайлович изволил того гетьмана Богдана Хмельницкого и все Войско Запорожское с городами и землями принять под свою государскую высокую руку для православных христианские веры и святых божиих церквей, потому что паны и вся Речь Посполитая на православную веру и святые божьи церкви восстали и хотят их искоренить».

В 1654 році немає окремого обговорення питання, щоби Київська митрополія перейшла під Московську патріархію. Це затрималося на кілька десятиліть – до 1685 року. Тоді лівобережний гетьман Іван Самойлович був великим прихильником поєднання Московського патріархату і Київської митрополії. Так вийшло, що він близько зійшовся з тогочасним московським патріархом Іоакимом Савєловим.

   У 1682 році, коли Самойлович одружувався, то з незрозумілих причин поїхав вінчатися до московського патріарха, нехтуючи українським духовенством. Вважається, що через це виник чинник впливу, який зіграв фатальну роль. Самойлович вирішив вивести Київську митрополію з-під опіки Константинополя – під приводом того, що нібито було небезпечно й далеко їхати до Константинополя через татарські степи, а краще й безпечніше їздити до Москви..»

Запитання до джерела:

  1. Які питання стосовно України вирішувались на Земському соборі?
  2. Значення Переяславської ради для церковного життя українських земель?
  3. Церковна політика гетьмана Самойловича
  4. Наслідки виходу Київської митрополії з-під опіки Константинополя?

2. Перша сходинка до утвердження УАПЦ

Всеукраї́нський правосла́вний церко́вний Собо́р 1921 — церковниий собор, який відбувся 14–30 жовтня у Києві в Софійському соборі. Скликання собору було підготовлене Всеукраїнською православною церковною радою. Збереглися списки делегатів (432 особи із семи губерній України); склад делегатів на засіданнях не був сталим. Найчисленнішими були делегації від українських громад Києва (142 особи), Київщини (169 осіб), Чернігівщини (40 осіб), Полтавщини (39 осіб). Серед делегатів були священики, диякони, дяки, вчителі, селяни, робітники, студенти, урядовці, юристи, кооператори, письменники, агрономи, лісники, професори, представники ін. професій. Жоден із запрошених єпископів на собор не прибув.

Собор здійснив організаційне оформлення Української автокефальної православної церкви – УАПЦ на засадах автокефалії, оголосивши недійсним акт від 1686 про підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату РПЦ. В ухвалах собору поєдналися вимоги демократизації церковного життя з вимогами відродження українських церковних традицій (виборність парафіяльного духовенства, відродження стилю національного церковного будівництва, українського церковного співу і української православної обрядовості) та запровадження української мови в богослужінні. Всевладдя вищих ієрархів в організації Церкви було обмежене засадами соборноправності. Здійснення висвяти єпископів самими учасниками собору без участі єпископів (учасники собору посилалися при цьому на давні традиції Александрійського патріархату) означало рішучий розрив з організаційними засадами РПЦ та інших православних церков і стало підставою для різкої критики на адресу собору прихильників православної канонічності у формуванні єпископату. Проте делегати собору ухвалили, що надалі "священний чин хіротонії здійснюється за участі двох і більше єпископів по чину всесвітньої Східної Церкви"

Запитання:

  1. Причини активізації національно-релігійного руху?
  2. Значення Всеукраїнського собору для українських земель?

 3. Друга сходинка до утвердження УПЦ

Учитель. 1941-1942 рр. – оголошення в Україні двох церковних юрисдикцій: Автономної на чолі з митрополитом Олексієм (Громадським), який висловлювався за канонічне спілкування з Московською Патріархією, та Автокефальної на чолі з митрополитом Полікарпом (Сікорським), організованої за участю Польської Православної Церкви; протидія окупаційної адміністрації об’єднанню двох церковних структур.

4 Третя сходинка до  утвердження УПЦ.

Третя спроба була ініційована 1989 році, коли в умовах лібералізації суспільства та рухами щодо отримання повної політичної незалежності України почався масовий відхід парафій від Московського патріархату, який дістав продовження через три роки на Об’єднавчому соборі 1992р.

Завдання:

  1. Скласти порівняльну таблицю «Політичне та релігійне життя в умовах лібералізації»

5.Завершальний етап творення  УПЦ.

Православна церква в Україні за всі роки не мала канонічного статусу автокефалії, і те, що зараз відбувається, можна порівняти з ухваленням акта про незалежність.

Так склалось історично, що кожна незалежна держава повинна мати окрему помісну церкву, яка завжди має бути пов’язана з певними державними устроями. Коли країна стає незалежною, то вона, як правило, отримує власну церкву: так сталось, наприклад, у Румунії, Сербії та інших державах.

Щоб отримати томос, місцевий уряд після проголошення незалежності має звернутися  до Константинополя із проханням про автокефалію. Коли в Україні проголосували за ухвалення акта незалежності, Українська православна церква Російського патріархату попросила Москву про автокефалію. З того моменту, з 1989 року, почалася боротьба за незалежність Української православної церкви.

Загалом було три спроби протягом ХХ століття отримати цю незалежність. І остання завершується лише зараз.

Що відбулося на Об’єднавчому соборі?

Вважається, що на Об’єднавчому соборі Українська православна церква Московського та Київського патріархатів та Українська автокефальна церква мали об’єднатися і їм уже мали видати томос, однак насправді це не зовсім так. Бо об’єднуються не церкви, а єпископи, священики та миряни.

У ньому взяли участь єпископи різних церков, які мають привезти від своєї церкви одного священика та одного мирянина або монаха. Церкви тих єпископів, які не брали участі в соборі, не будуть визнані канонічними.

Собор розпочався із літургії, далі були протокольні моменти. Основною його частиною стало ухвалення рішень про створення єдиної помісної церкви та надання їй назви. Також на соборі обрали предстоятеля – митрополита Епіфанія.

Документ, який ухвалили на соборі, мають привезти до Стамбула та попросити патріарха визнати цю церкву і надати томос. Цю місію має виконати предстоятель церкви та представники держави. Потім відбудеться співслужіння, і це найважливіший акт єдності, адже документ не має такої сили

Об’єднавчий собор, на якому обирали голову нової церкви і затвердити статут, відбувся 15 грудня. На Соборі були присутні лише двоє митрополитів з УПЦ (МП): митрополит Вінницький і Барський Симеон і митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр.

Головою новоствореної Православної церкви України обрали 39-річного митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія.

Вже наступного дня Вселенський патріарх запросив його до Стамбула на церемонію вручення томосу – документа про надання українській церкві статусу автокефальної.

5 січня, Вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Православної церкви України. В неділю, 6 січня, в Патріаршому храмі Святого Георгія відбулося вручення Томосу та божественна літургія, яку спільно відправили Вселенський патріарх Варфоломій та предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній. У Стамбулі на урочистостях перебувала і українська делегація на чолі з Президентом Петром Порошенком. У понеділок, 7 січня, у Софії Київській відбулися святкові богослужіння за участю Глави держави, де було продемонстровано Томос.

Запитання

1. Які принципи релігійноїї політики були задекларовані в документі?

2. Яке враження вони на вас справляють? Чи могли вони бути реалізовані раніше? Чому?

3. Чи можуть вони змінити життя зараз? Свою думку поясніть.

Робота з термінами:

Томос – це свого роду грамота. Урочисто оформлений документ, який фактично містить синодальне рішення Вселенської патріархії про надання автокефалії.

Автокефалія (від грец. αυτός — сам та κεφαλή — голова) — це статус помісної церкви, як самокерованої, незалежної частини Вселенської Православної Церкви, що очолюється патріархом або архієпископом чи митрополитом.

Сино́д ( «сход, збори, зустріч, зібрання, нарада») — певний ступінь внутрішньої свободи управління церковної організації, найвища колегіальна церковна установа для вирішення важливіших справ під головуванням ієрарха вселенської, помісної, автономної чи автокефальної Церкви.

РЕФЛЕКСІЯ

Робота зі схемою

  • Перегляд видео, аналіз. Церква в Україні. Історія за 6 хвилин
  • Суперечки між УПЦ МП та УПЦ КП зумовили подальший розкол в православ’ї. Запропонуйте шляхи примирення цих двох сторін?

https://history.vn.ua/lesson/ukraine-history-2017-lessons-11-class/ukraine-history-2017-lessons-11-class.files/image033.jpg

  • Який вплив чинила Російська імперія на УПЦ в ХVІІ ст.?
  • Як проголошення новітньої Української  державності на початку ХХ ст.. вплинуло на релігійні процеси?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Створити презентацію, проект на тему: «Розвиток УПЦ в рідному місті»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

847D5082-D60F-4000-B4B7-527148AD65D0_w1597_n_r0_st.jpg873DEA30-C3DB-4C58-9EAB-E2C79E89DA20_w1597_n_r0_st.jpg9197F38F-018D-41A0-9614-D393998601EE_w1597_n_r0_st.jpgAEFCB63B-69D4-4069-AC6E-D5696D7168E0_w650_r0_s.jpg

docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І.)
Додано
20 квітня
Переглядів
207
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку