Конспект уроку "Правовідносини"

9 клас

Основи правознавства

Тема: ПРАВОВІДНОСИНИ

Мета: пояснити, що таке правовідносини; з’ясувати, коли особа стає суб’єктом правовідносин; визначити склад правовідносин; розвивати в учнів уміння висловлювати власну точку зору, аргументувати її; виховувати правову культуру учнів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал.

Основні поняття:

Правовідносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких мають суб’єктивні права і обов’язки, що забезпечуються державою.

Правоздатність – це здатність особи мати суб'єктивні права та  юридичні обов'язки.

Дієздатність   –   це   здатність   особи   своїми   діями   набувати   і самостійно   здійснювати   суб'єктивні   права   і   виконувати   юридичні обов'язки.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Бесіда за запитаннями

1.               Назвіть елементи правової норми.
2.               Які існують галузі права?
3.               У чому полягає різниця між системою права та системою законодавства?

       Визначте, які з зазначених осіб є фізичними, а які –  юридичними особами.

1) 12-річний учень школи;

2) суддя Полтавського міського суду;

3) спеціалізована школа № 41 м. Харкова;

4) магазин «Фуршет» м. Чернігова;

5) 26-річний токар Кременчуцького автозаводу;

6) 44-річний головний лікар районної лікарні;

7) 38-річний підполковник СБУ;

8) управління з надзвичайних ситуацій Кіровоградської області;

9) дитяче аерокосмічне об’єднання «Сузір’я»;

10) двомісячна дитина.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми та мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Правові відносини – це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.

Структуру правовідносин становлять такі елементи: суб'єкти, об'єкти, зміст правовідносин.

Суб'єкти правовідносин – це учасники правових відносин, які мають суб'єктивне право та здатні виконувати юридичні обов'язки. Суб'єктів правовідносин повинно бути як мінімум два. Один з них є управомоченою особою (носієм права), інший зобов'язаною особою (носієм обов'язку).

До суб'єктів правовідносин належать:

• фізичні особи (громадяни, іноземні громадяни чи піддані, особи без громадянства);
• юридичні  особи  (підприємства,  організації та установи різних форм власності);
• державні та громадські організації;
• соціальні    спільності   (народ,   нація,   населення   відповідного регіону, територіальні громади та інші).

Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю, тобто  здатністю бути носіями прав і обов'язків, здійснювати їх від свого імені та  нести юридичну відповідальність за свої дії.

Правосуб'єктність – це складна і юридична властивість, яка містить два елементи: правоздатність і дієздатність.

Правоздатність – це здатність особи мати суб'єктивні права та  юридичні обов'язки.

Дієздатність   –   це   здатність   особи   своїми   діями   набувати   і самостійно   здійснювати   суб'єктивні   права   і   виконувати   юридичні обов'язки.

Однією   з   форм   прояву   дієздатності   є   деліктоздатність,   тобто здатність особи нести юридичну відповідальність за свої протиправні вчинки  (дії). Правоздатність і дієздатність, як правило поєднується в одній особі.

Правоздатність і дієздатність є абстрактними можливостями, оскільки особа може і не скористатись своїми правами, не набути обов'язків.

Виникнення та обсяг правоздатності і дієздатності дещо різні у фізичних і юридичних осіб.

Правоздатність фізичної особи виникає з моменту народження і припиняється її смертю. Правоздатність фізичної особи може бути обмежена за рішенням суду (позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення батьківських прав).

Дієздатність фізичної особи залежить від її віку та стану психічного здоров'я. За загальним правилом повна дієздатність настає з досягненням повноліття (18 років). Особа, що страждає психічною хворобою або недоумством, за рішенням суду може бути визнана недієздатною. Недієздатні особи можуть бути носіями прав і обов'язків, але їх реалізацію здійснюють інші особи.

Правоздатність і дієздатність юридичної особи виникають одночасно, з моменту державної реєстрації і припиняються з її ліквідацією. Обсяг правоздатності і дієздатності юридичної особи носить спеціальний характер. Вона вправі здійснювати тільки ті дії, що зафіксовані в її установчих документах.

У цивільному праві є градація різних ступенів дієздатності.

Повна дієздатність настає з моменту повноліття – з 18 років.

Неповна дієздатність: 14 – 18 років.

Часткова дієздатність: до 14 років.

Законодавством передбачена можливість оголосити неповнолітнього, який досяг 16 років, повністю дієздатним, якщо він працює за трудовим договором, чи записаний батьком чи матір'ю дитини. Оголошення неповнолітнього повністю дієздатним (акт емансипації) провадиться за рішенням органу опіки і піклування – за згодою батьків, усиновителів або піклувальника, а в разі відсутності такої згоди – за рішенням суду.

Об'єкти правовідносин  –  це певні матеріальні, духовні та інші соціальні блага, з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються правовідносини. Іншими словами, об'єкти правовідносин – це те, на що спрямовані суб'єктивні права і юридичні обов'язки суб'єктів правових відносин, тобто усе те, що становить предмет їхніх інтересів.

Розрізняють такі види об'єктів правовідносин:

1) матеріальні блага – це предмети матеріального світу (природні ресурси, земля, надра, ліс тощо), речі (засоби виробництва, предмети споживання) та цінності (цінні папери, гроші тощо);

2) духовні блага – це результати творчої, інтелектуальної діяльності людини (твори літератури, мистецтва, музики, винаходи, наукові відкриття, комп'ютерні програми тощо);

3) послуги виробничого і невиробничого характеру – це результати певної поведінки, внаслідок якої виникають права і обов'язки суб'єктів правовідносин. Вони мають місце у сфері управління, побутового обслуговування, господарської, культурної, освітянської та інших сферах діяльності людини (договір на перевезення вантажу, підряд на будівництво будинку, виконання пісень на святковому концерті тощо);

4) особисті немайнові блага – це життя, здоров'я, безпека, честь, гідність, свобода особи, недоторканість житла та інші права і свободи людини (наприклад, між студентом і адміністрацією вищого навчального закладу виникають правовідносини, так об'єктом цих правовідносин буде не отримання диплому, а отримання відповідного рівня освіти).

У сучасних правових системах світу людина, як така, не може бути об'єктом правовідносин (на відміну від минулого, коли раб чи кріпак розглядався як «річ, яка вміє говорити» і міг бути проданий чи подарований).

Розповідь учителя

Зміст правовідносин – це передбачена нормами права сукупність суб'єктивних прав та юридичних обов'язків суб'єктів правовідносин.

Розрізняють юридичний і фактичний зміст правовідносин.

Юридичний зміст правовідносин – це передбачена нормами права реальна можливість суб'єктів правовідносин щодо здійснення суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.

Фактичний зміст правовідносин – це фактична поведінка суб'єктів правовідносин, у межах якої реалізуються їхні суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Юридичний і фактичний зміст нетотожні. Перший – значно ширший другого і містить невизначену кількість можливостей. Наприклад, особа, що має повну загальну середню освіту, має право вступу до будь-якого вищого навчального закладу, тобто перед нею великий вибір можливостей, які складають зміст її суб'єктивного права (юридичний зміст). Проте реально вона може вступити на навчання в один або два вищі навчальні заклади за умови успішного складання вступних іспитів і тим самим реалізувати один із варіантів свого суб'єктивного права (фактичний зміст).

Робота за підручником

Юридичні факти – життєві обставини, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини (учні записують визначення в зошит).

• Опрацювати матеріал підручника та визначити, у чому полягає різниця між діями та подіями

Робота зі схемою  «Юридичні факти»

• Визначити, на які види поділяються юридичні факти за характером правових наслідків, характером діяльності, складом.

Аналіз ситуацій

1. Громадянин Н. прийшов до магазину «Електроніка» і звернувся до продавця В. з проханням допомогти вибрати персональний комп’ютер. Отримавши консультацію, він сплатив 4500 грн. та забрав придбаний товар.

2. У м. Біла Церква Київської області відкрився новий районний палац реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Першими зареєстрували свій шлюб Марія Д. та Петро Т. Після реєстрації на них чекала приємна несподіванка: голова районної державної адміністрації вручив молодятам подарунок –  телевізор.

3. Загальноосвітня школа м. Львова уклала угоду з фірмою «Місторемонт» про виконання ремонту в трьох класах школи. Через два місяці фірма здійснила запланований ремонт, а школа сплатила за договором зазначену суму.

4. Власник дачі уклав договір з будівельною фірмою щодо її ремонту. Ремонт було виконано протягом трьох місяців, і власник сплатив гроші готівкою.

5. У сім’ї В. народилася трійня. У зв’язку з цим обласна державна адміністрація надала сім’ї квартиру (раніше сім’я її винаймала), а адміністрація фірми, де працює мати, подарувала пральну машину та набори для немовлят.

6. Громадянин К. уклав договір з банком «Аваль» про отримання кредиту для придбання автомобіля. Після укладення договору та отримання грошей він купив автомобіль в автосалоні «Укравто».

7. Громадянин А. позичив громадянину Б. п’ятсот гривень.

8. Між трудовим колективом та керівництвом підприємства укладений колективний трудовий договір.

9. Громадянин В. був затриманий міліцією під час спроби викрасти автомобіль.

V. Підсумки уроку

Бесіда за запитаннями

1. Що таке правовідносини?
2. Що таке правоздатність і дієздатність?

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника.