Конспект уроку "Революція на граніті"

                                                                        Кочетова Ольга Борисівна,                                                                       

                                                                         учитель історії та правознавства

                                                                         Панчівської ЗШ І-ІІІ ступенів

                                                                         Новомиргородського району

                                                                          Кіровоградської області

Тема уроку: Революція на граніті

Мета:

визначити  причини та особливості перебігу революції; наголосити на внеску української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав, свобод і національних інтересів українського народу, здійснивши   внесок у здобуття незалежності України;

продовжити формувати предметні компетентності, навички критичного мислення;

сприяти формуванню активної громадянської позиції молоді – патріотів України

 

Очікувані результати. Учні повинні:

знати:

• зміст поняття « Революція на граніті»;

уміти:

•  встановити хронологічність і синхронність подій;
•  пояснити причини Революції на граніті та її значення у відновленні Україною незалежності

 

     Обладнання: «Декларація про державний суверенітет України», документальний фільм «Революція на граніті»,  дидактичні матеріали, підручник О. К. Струкевич, І. М. Романюк, С. І. Дровозюк «Історія України» для 11 класу, карти атласу з історії України «Україна в 1985-1991 р. Боротьба за незалежність» ЗАТ «Інститут передових технологій», 2005 р.; «Розпад Радянського Союзу та проголошення незалежності України» ДНВП «Картографія»

 

     Епіграф:  «Ця революція відбувалася під гранітним пам’ятником  Леніну. Здавалося, що це був бунт дон кіхотів проти вітряків комунізму.

Через дев’ять місяців Україна проголосила Незалежність, а комунізм впав. Гранітні ідоли на Жовтневій площі розсипалися, а жовтень набув нового революційного значення.»

 

Проблемне питання: чи можна події 2-17 жовтня 1990 р. називати «Революцією на граніті»?

 

                                                                      Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і умінь

1. Хронологічний ланцюжок: березень 1990 р.;  березень1990 р., 15 травня 1990 р.; 16 липня 1990 р.
2. Охарактеризуйте результати перших демократичних виборів до ВР УРСР

Варіант відповіді:                                                                                                                                 - Уперше в історії СРСР і Україна отримали демократично обрані з’їзд народних депутатів і парламент.                                                                                                               - Похитнулася монополія комуністичної партії на владу.                                                    - Зростання ролі національно-демократичних сил, їх успіх на виборах (із 442 обраних депутатів – 111 були від Демократичного блоку)                                                                             - Виникнення в парламенті демократичної опозиції (Народна рада, І. Юхновський, 126 мандатів)

4. Який документ конституційної ваги прийняла Верховна Рада УРСР?

5. «Вільний мікрофон».   В чому полягає історичне значення прийняття Декларації про державний суверенітет України?                                                                                                 Варіант відповіді:                                                                                                                                   - з прийняттям Декларації Україна фактично відмовилася від участі у підготовці нового союзного договору;                                                                                                                         - було взято курс на мирне відновлення незалежності української державності;                                         - закладена правова основа для проголошення Акта про незалежність України та Конституції України;                                                                                                                                                             - сформульовано основні принципи українськогодержавотворення.

ІІ. Повідомлення теми, очікуваних результатів.

 

Вступне слово вчителя.                                                                                                        Восени 1990 р. в республіці виникла політична криза.   Компартійна більшість розглядала суверенітет як звільнення з-під контролю центрального керівництва і зміцнення своєї влади і не поспішала реально продовжувати процес розбудови української держави.   Опозиція вдалася до масових акцій.

Робота з картами атласу.

• До яких акцій протесту вдалася опозиція?                                                                                                 * Війна проти пам’ятників (демонтаж);                                                                                                                          * 30 вересня 1990 р. маніфестація в Києві 100-120 тис. чол., вимога «круглого столу» для створення «уряду народної довіри»;                                                                                                                                                    * Рух проти підписання нового союзного договору («НІ!»-союзному договору» )                                                               * 2-17 жовтня 1990 – голодування у Києві 158 студентів з 24 міст України, яке ввійшло в історію як «Революція на граніті»

        1 жовтня 1990 р. відкрилася друга сесія Верховної ради УРСР. Було зачитано звернення Асоціації демократичних блоків, у якому були сформульовані вимоги відмовитися від підписання нового союзного договору, що його запропонував                     М. Горбачов.   30 вересня, 1 і 2 жовтня у Києві відбувалися масові мітинги й маніфестації проти підписання союзного договору.

                Що ?                   Революція на граніті              Які наслідки?

                                  Де?     Коли ?     Хто?   Чому?    Як?

Термінологічна робота.«Революція на граніті» -— кампанія широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської непокори, заздалегідь організована українською молоддю, переважно студентами. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 року в УРСР. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві (нинішньому Майдані Незалежності). Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту.

Між ким виникла конфронтація? Результати занесіть до таблиці.

Верховна Рада УРСР

Студенти зорганізовані Українською Студентською Спілкою (Київ), Студентським Братством (Львів)

 

«Мозковий штурм». Якими були причини політичної конфронтації восени 1990 р.?

Варіант відповіді:

Причини і передумови:                                                                                                                                      - перебудова не дала очікуваних результатів, особливо економічні реформи;                                                                                                                                -  молодь за складної економічної ситуації не могла задовольнити свої матеріальні і духовні потреби;                                                                                                                                                         - негативні настрої у суспільстві породжували критичне ставлення до існуючої влади; ВР не здатна розв'язати назрілі проблеми;  КПРС зберігала своє монопольне становище;                                                                                                                                                         - прийняття Декларації про державний суверенітет, вимога нового союзного договору;                                                                       - активізація громадсько-політичного і національно-визвольного рухів, поява неформальних об'єднань;                                                                                                                                                      -  невдоволення виборчим законом, який зберігав квоти за компартією (1/3 місць у парламенті);                                                                                                                                                                                           - національно-демократичні сили (Народна рада, 126 мандатів, І. Юхновський), потрапивши до ВРУ в березні 1990 р. уявили себе переможцями і зайняли конформістську позицію, знизили свою активність. Натомість молодь вважала, що третина голосів у парламенті (проти «групи  239») не є перемогою, адже для прийняття рішень потрібна більшість голосів. Молодь вимагала рішучих дій;                                                          - «оксамитові революції в країнах Європи»

 

Випереджальне завдання. Перегляд  документального фільму  «Революція на граніті».

• Скласти хронологію подій;                  - під якими прапорами виступали студенти;
• назвати гасла протестувальників ?       - які вимоги висунули студенти?
• наскільки законними були їхні вимоги?  - хто ще висував подібні вимоги               ( наприклад, солдатські матері)

 

Варіант відповіді:

Вимоги студентів:                                                                                                                                          • недопущення підписання нового союзного договору;                                                                          • перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі;                                                                             • повернення на територію УРСР українських солдатів, проходження військової служби юнаками-українцями винятково на території республіки;                                                                                                 • націоналізація майна Компартії України та ЛКСМУ;                                                                                             • відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола

Хроніка подій:                                                                                                                                                                            2 жовтня – початок голодування, наметове містечко; 108 голодуючих з  Києва, Львова, Дніпропетровська;                                                                                                               3.10-    І. Юхновський закликав припинити голодування;   49 наметів, 137 голодуючих;                                                                                                     5.10 -   перемовини з Л. Кравчуком, вимоги «круглого столу»;                                                                                                               6.10 –  невдала спроба ліквідувати наметове містечко, афганці приєдналися до акції;                                                                                                         8. 10 -  комісія ВР  встановила, що голодує 158 осіб з 24 міст;                                                                                       10.10 – виступ студентів  по Держтелерадіо;                                                                                                                      8-11.10 – «круглий стіл» з представниками влади (Л.Кравчук, І. Юхновський);                                                                                                                    12-14.10 – численні мітинги, приєднання до акції студентів ВНЗ,  акція набирає масовості;

15. 10 – оголошено страйк, колона страйкуючих рушила до ВР,  мітинг « Україні – волю ! », «Кравчук, ми  прийшли!»,  спроба прорватися до парламенту. Вимоги: 1-год.   прямий ефір, недоторканість студентів. Вимоги задоволені. «Окупаційний страйк» в університеті ім. Т. Шевченка;                        .                                                                                    Створення погоджувальної ради «5+5+1» (С. Гуренко, О. Коцюба +  С. Головатий, М. Горинь + І.Плющ як представник Президії ВР) + 5 голодуючих (О. Барков, О. Доній. М. Іващишин, М Канофоцький);

16.10 – мітинги біля ВР, +18 вузів, 22 технікуми, 2 училища та 18 шкіл, робітники заводів;

17. 10 – постанова ВР «Про вимоги студентів, які голодують в Києві з 2 жовтня 1990 року»                              «За »-314 «проти»-38

 

- Коли відбувся злам на користь голодуючих і протестувальників? Чому ВР змушена була піти на компроміс?

 

  Робота з документом. Зробіть висновки, чи задовольнила ВР УРСР вимоги студентів. Результати дослідження занести до текстової таблиці. 

     17 жовтня ВР  прийняла постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року» № 402-XII, якою встановила:

1. Стосовно проведення нових виборів:

Впродовж другої сесії Верховної Ради УРСР прийняти Закон про референдум в Українській РСР, Закон про громадські об'єднання та організації в Українській РСР, Закон про статус народного депутата Української РСР, передбачені порядком денним, та Закон про вибори в Українській РСР на багатопартійній основі.                                                                                                                                                  В 1991 році провести в Українській РСР народне голосування (референдум) з питання довіри Верховній Раді Української РСР 12-го скликання і за його результатами вирішити питання про проведення нових виборів до кінця року.

2. Стосовно військової служби громадян України:

Забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за добровільною згодою громадянина.                                                                                                                               З цією метою до 31 грудня 1990 року прийняти Закон про проходження строкової військової служби громадянами України на території республіки, Закон про альтернативну військову службу, а також утворити необхідні державні органи.

3. Стосовно націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України:

Відповідно до постанови Верховної Ради УРСР від 15 жовтня 1990 року  розглянути на сесійному засіданні висновки Державного арбітражу УРСР, Міністерства юстиції УРСР і Державного комітету УРСР по економіці у питання щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України і до 1 грудня 1990 року утворити тимчасову комісію Верховної Ради УРСР з цього питання.

4. Стосовно Союзного договору:

Згідно з Зверненням Президії Верховної Ради УРСР, схваленим Верховною Радою УРСР 15 жовтня 1990 року, спрямувати всі зусилля Верховної Ради УРСР на стабілізацію політичної і економічної ситуації в республіці, на побудову правової суверенної Української держави, прийняття нової Конституції республіки, і поки цього не досягнуто, укладення Союзного договору вважати передчасним.

5. Стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР:

Взяти до відома повідомлення Голови Верховної Ради УРСР Кравчука Л.М. від 17 жовтня 1990 року стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР Масола В.А. і вирішити це питання у порядку, передбаченому статтею 97 п. 9, статтею 108 п. 4 Конституції УРСР 

З метою створення правової основи для виконання цієї постанови до 30 листопада 1990 року привести діючу Конституцію УРСР ^[11] у відповідність з положеннями Декларації про державний суверенітет України.

«Постанову» прийняли: «За» - 314, «Проти» -  38. Це було перше успішне завершення протестів останніх років в УРСР.

1.Провести вибори до ВР не пізніше 1991 р.
2. Забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за доброві-льною згодою громадянина. До 31 грудня 1990 р. прийняти відповідний закон
3. До 1грудня 1990 р. утворити тимчасову комісію Верховної Ради УРСР для розгляду питання про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ.
4.Укладання союзного договору вважати передчасним
5. Відставка Голови Ради Міністрів УРСР  В. Масола

 

Робота в парах.

1. Опрацюйте свідчення учасника подій грузина Вахтанга Кіпіані, дайте відповіть на запитання. Доопрацюйте текстову таблицю.

- Які з вимог студентів були виконані?

- Чому не було проведено позачергові вибори до Верховної Ради?

Фактично було виконано частину наших вимог.

Рада прийняла закон про службу українців тільки на території республіки.

Україна почала затягувати процес підписання Союзного договору, щодо якого Москва наполягала.

Почала діяти комісія з вивчення проблеми можливої націоналізації майна КПРС і ВЛКСМ на території України.

Пішов у відставку антидемократичний уряд Віталія Масола.

На жаль, не була реалізована обіцянка провести навесні 1991 року вибори на багатопартійних засадах. Це призвело б до радикальної зміни складу Верховної Ради, де діяла комуністична більшість з 239 депутатів.

Обіцянку не виконали — ясна річ, що комуністи цього не хотіли, але й демократична меншість не надто наполягала – бо це означало, що їм теж треба було йти на вибори, змагатись знову…

 

           2.Опрацюйте  свідчення учасника подій Михайла Свистовича, дайте відповідь на запитання.

  - Яким було ставлення влади до протесту студентів?

  -  Чому міліція  й афганці не розігнали протест?

 

   «Не було наказу. Для них це теж був шок. Влада не вірила, що ми витримаємо. Навіть не звертали уваги на нас перші днів десять.

Їм важливо, мабуть, було отримати моральну перемогу. Не вірили, що все серйозно. А потім все так швидко пішло вгору, що вже розганяти нас було страшно, міг статися вибух народного недовольства.

По суті, влада упустила той момент, коли нас можна було розігнати з меншими втратами. Вони хотіли нас зламати й перемогти, щоб народ зневірився, але не думали, що ми такі затяті, вважали, що це жарти.

Там було багато нервів, бо перед цим в Китаї танками подавили голодування студентів на площі Тяньаньминь. До нас приходили КГБісти і казали, що довго терпіти не будуть і подавлять так само танками.

Навіть намагалися нацькувати афганців, які мітингували за свої права (їм обіцяли виконати їхні вимоги, якщо вони нас розженуть, але врешті-решт вони до нас приєднались, бо серед нас теж були афганці). Тому ми постійно очікували, що буде якийсь напад.   Ми були готові до всього. До того ж, на нервах ти перебуваєш весь час, коли тебе мало хто не підтримує (спочатку нас не дуже підтримував народ). І ти не знаєш, що буде, увесь час переслідують думки про смерть.

 

     3.Опрацюйте  свідчення учасників  подій Олеся Донія та Вахтанга Кіпіані, дайте відповідь на запитання.

 

- Яке значення для України мало голодування студентів?

- Який шанс втратила Україна  і чому, незважаючи на те, що революція перемогла?

 

Олесь Доній. Зрада

    «Студентська Революція перемогла! Це була успішна акція – без жодного програшу.

А от через недовершеність нашої революції програла вся Україна, бо вона втратила шанс. Адже домовленість про проведення в подальшому перевиборів таки існувала – а до цих перевиборів була не готова решта України. І виявилося, що наші старші товариші – опозиція – теж не були готові до такого.

Вони не розуміли ваги, необхідності і можливості взяти владу в свої руки. А студентські ватажки цю вагу розуміли. В результаті програла Україна, бо вона втратила шанс стати Європейською державою, частиною Європейської спільноти, пройти той шлях, який дуже швидко пройшла Центральна Європа.

Різниця між оксамитовими революціями і нашою – був один рік (в Німеччині, Польщі, Чехії були такі повстання у 1989-ті роки, а у нас – 1990-го). А тепер різниця у розвитку з нашою країною – понад двадцять років. Тобто нам, щоб досягти такого рівня, як Польща, Чехія – вже потрібно 20 років.

По факту – програла Україна, вона була не готова до того, до чого були готові студентські ватажки.

Але в будь-якому випадку, "Студентська революція на граніті" стала однією з найяскравіших сторінок виборювання Незалежності кінця 80 – початку 90-х. В’ячеслав Чорновіл якось сказав наступне: « Якби не було б "Студентського голодування"- не було б Незалежності України".

 

Вахтанг Кіпіані:

   «Якби навесні 1991 року демократи взяли більшість у парламенті, то, найімовірніше, Україна пішла б шляхом Литви, Латвії, Естонії, Польщі або Чехії.

Ми б проголосили незалежність, не чекаючи московського путчу.

Спокійно б заборонили компартію, провели б люстрацію, почали будувати нормальну ринкову економіку. І тепер уже давно були б членами Євросоюзу та НАТО.

 

   4.Опрацюйте  свідчення учасника  подій Михайла Свистовича, дайте відповідь на запитання.

 

  - Що змінилося в країні після Революції на граніті?

 

   «Голодування пришвидшило розпад КПРС і комсомолу, люди почали масово виходити з партії, письменник Олесь Гончар показово спалив свій партквиток на Майдані. Він був певним моральним авторитетом, його вивчали у школі. І цей вчинок досить суттєво підлив масла у вогонь.

Революція  радикалізувала активну частину населення, налаштувала  на рішучість.

Після голодування я побачив, що ситуація така: ми однак в меншості, нам треба ще довго боротися, але народ вже почав замислюватися про незалежність України, хоча раніше це мало кому могло спасти на думку. Після ж голодування ідея незалежності почала активно обговорюватися».

«Вільний мікрофон». Які, на вашу думку, особливості протестної акції студентів?

Варіант відповіді: - голодування як  форму боротьби використано вперше;                                         - це була мирна, ненасильницька акція громадянської непокори (самопожертва);                                                           - рушійна сила - студенти, а не політики;                                                                                                                           -  міліція не виступила проти учасників акції;                                                                                                                           - масова підтримка з боку населення

 

«Займи позицію». Одні студентів-учасників акції називають романтиками, інші – циніками, треті борцями за незалежність.

• До якої точки зору схиляєтеся ви?
• Як би ви були студентом київського вишу, в якому таборі хотіли б бути?

 

Метод «ПРЕС»

Дайте відповідь на проблемне запитання: чи можна події 2-17 жовтня 1990 р. називати «Революцією на граніті»?

    - Я вважаю, що …

    - тому, що …

    - отже …

 

 

ІІІ. Рефлексія

Тести:

1. Позначте хронологічну послідовність подій:

А. Державний переворот в СРСР;                                                                                                                  Б. Скасування статті 6-ої Конституції СРСР;                                                                               В. Голодування студентів у Києві;                                                                                                                        Г. Прийняття Декларації про державний суверенітет

2. Верховна Рада:

     А. задовольнила всі вимоги студентів;

     Б. частково задовольнила вимоги голодуючих студентів;

     В. прийняла рішення про силовий розгін наметового містечка

 

       Д/з. Опрацювати § 26, п. 3, опорний конспект, підготувати варіант тестових завдань; скласти розповідь від імені учасника голодування, депутата Верховної Ради чи міліціонера про події 2-17 жовтня 1990 р. (на вибір).