20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Конспект уроку "Риси романтизму, патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний мотив «Кримських сонетів» А. Міцкевича"

Про матеріал
Риси романтизму, патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний мотив «Кримських сонетів». Проблема єдності природи і людини у творчості А. Міцкевича. ( Урок позакласного читання 10 клас) Мета: формування предметних компетентностей: визначити проблематику та мотиви у «Кримських сонетах» А.Міцкевича; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, поглибити знання про польський романтизм, декламаційні вміння (розкрити мелодійність, ритм, музику віршів) та характеризувати поетичні твори та образ ліричного героя; з’ясувати традиції й новаторство А.Міцкевича в жанрі сонета; вміння аргументувати власні думки, виховувати потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: навички самостійної роботи; розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в парах, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок. Методи та прийоми: бесіда, робота у творчих парах, сенкан Форма уроку: урок - мандрівка Обладнання: портрет А. Міцкевича, запис фортепіанної музики Ф.Шопена, краєвиди Криму, карта Криму, тексти «Кримських сонет», комп’ютер.
Перегляд файлу

Риси романтизму, патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний мотив «Кримських сонетів». Проблема  єдності природи і людини у творчості А. Міцкевича.

                        ( Урок позакласного читання 10 клас)

Мета: формування предметних компетентностей: визначити проблематику та мотиви у «Кримських сонетах» А.Міцкевича; розвивати словниковий  запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення,

поглибити знання про польський романтизм, декламаційні вміння (розкрити мелодійність, ритм, музику віршів) та  характеризувати поетичні твори  та образ ліричного героя; з’ясувати  традиції й новаторство А.Міцкевича в жанрі сонета; вміння аргументувати власні думки, виховувати потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових  компетентностей: уміння вчитися: навички самостійної роботи; розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативну: навички роботи в парах, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: прагнення літературної освіченості; читацькі інтереси.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

Методи та прийоми: бесіда, робота у творчих парах,  сенкан

Форма уроку: урок - мандрівка

Обладнання: портрет А. Міцкевича,  запис фортепіанної музики Ф.Шопена, краєвиди Криму, карта Криму, тексти «Кримських сонет», комп’ютер.

   Епіграф:                                         Країна розкоші прослалась підо мною…

                                                                                                            А. Міцкевич

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

                          (лунає мелодія «Полонезу» М.Огінського )

У ч и т е л ь. Міхал Клеофас Огінський – граф, польський композитор, жив у ту саму епоху, що й А.Міцкевич, був учасником польського повстання 1794 р. Писав військові та патріотичні пісні, марші, полонези («Прощання з батьківщиною»), польські танці. 

2.Постановка проблемного питання.

 - Що на вашу думку повязує полонез з темою нашого уроку? (учні висловлюють власні думки)

        Сьогодні ми ознайомимося із творчістю польського поета А.Міцкевича, одним з етапів його життя можна вважати заслання на південь Росії. У цей період він написав свою найкращу збірку,  в якій найяскравіше відображені переживання людини, ностальгія і водночас захоплення природою Криму. Заочно про Крим говорити неможливо.

         Тому я пропоную здійснити подорож – мандрівку цим краєм за  допомогою  сонетів А.Міцкевича.

ІІІ. Оголошення, представлення теми, мети, епіграфа уроку та очікуваних результатів

ІУ. Осмислення та сприйняття нового матеріалу.

1.Вчитель. Цикл «Кримські сонети», до якого входить 18 віршів, написаний Міцкевичем під враженням двомісячної подорожі Кримом. «Що залишилося в пам’яті після подорожі, міститься в сонетах»,- казав поет, захоплений романтичними кримськими пейзажами: дикими горами, вічнозеленою рослинністю та скелястим узбережжям Чорного моря. Спочатку Міцкевич хотів написати романтичну поему в «східному дусі», але пізніше  вирішив створити цикл сонетів, об’єднаних образом героя-  мандрівника, який бачить новий і незвичний світ очима    поета.

         А.Міцкевич у «Кримських сонетах» створює незвичайний романтичний світ, переносячи читача  «у країну розкоші», якою він бачить Крим. Автор уводить східну екзотику, легенди, що створюють неповторний і казковий колорит. Але дійсність інша: душа поета страждає й тужить за рідною землею – Литвою. Розуміючи красу Криму, він залишається вірним менш привабливій, холодній, але рідній землі.

        За допомогою протиставлення двох світів ( уявного і реального) автор розкриває сутність основного психологічного конфлікту. Але разом із тим неповторні краєвиди пробуджують поетичне натхнення. Описи Криму за допомогою прийому психологічного паралелізму сприяють розкриттю внутрішнього світу романтичного ліричного героя.

         Головним героєм «Кримських сонетів» є мандрівник, котрий перебуваючи у Криму, милуючись неповторною природою півострова весь час згадує про нелегку долю своєї батьківщини – Польщі. Рідний край (Польща, Литва) незрімо присутній у кожному вірші збірки. Автор називає свого героя пілігримом.

2. Словникова  робота.  Пілігрим (від лат. peregrines- іноземний)- мандрівник, прочанин, подорожній.

Вчитель. Епіграфом до циклу взяті  слова Гете: «Хто хоче пізнати поета – нехай виїжджає в його країну»,- які слід розуміти як прямий натяк на його  патріотичну символіку.

                                               (Демонстрація   карт Криму)

         Крим називають землею поетів. Його південну красу оспівувало не одне покоління митців. Привела сюди  доля і польського поета Адама Міцкевича. Тож, спробуймо поглянути на Крим його очима. Подорожуючи кримськими дорогами, він залишив у своєму щоденнику записи, які свідчать про те, що особливо привертало увагу письменника.

Отже наша перша зупинка.

(виступи творчих пар супроводжується розповіддю учнів та показом місця  на карті, комп’ютерною презентацією)

(Коментар вчителя. Учні використовують власну додаткову інформацію про ті чи інші місця Криму, легенди, пов’язані з цим місцем, ілюстрації, комп’ютерні презентації. Потім  читають вірш, а після читання кожного вірша учні висловлюють своє розуміння, концептуальне бачення змісту віршованого твору.

1.Які життєві обставини викликали цю поезію до життя?

2.Вид поезії.

 3.Як передані роздуми і почуття ліричного героя?

 4.Мої роздуми і почуття, спричинені даною поезією).

І Зупинка «Акерманські степи»

         Буйна природа Криму- це фон його роздумів, спільниця його тривожних снів, джерело пожаданої душевної рівноваги. Уже в   прелюдії до циклу – в « Акерманських степах» герой так напружує слух, що міг би почути голос з батьківщини.  Йому навіть здається, що рої ясних зорь, якими всіяний Чумацький Шлях,- то сльози польки-бранки, вияв її пекельної туги за рідним краєм.

          У «Кримських сонетах» багато географічних назв, А.Міцкевич називає ще Литву – рідну країну, якої немає на карті Криму, але вона назавжди закарбувалася в серці польського поета, до неї він прагне в своїх думках і уяві. Сонет «Акерманські степи» - перший сонет збірки. Він є не просто прологом, а лейтмотивом подальших віршів циклу. Оточений сухим океаном степу, його барвами, блисками, шумами, поет  вслухається в далечінь.

           Прекрасно розумів внутрішній порив душі свого друга – польського поета О.С.Пушкін, коли згадуючи про перебування Міцкевича на півдні Росії, в «Подорожі Онєгіна» писав:

         Там пел Мицкевич вдохновенный

         И, посреди прибрежных скал,

         Свою Литву воспоминал.

Виразне читання та аналіз сонету «Акерманські степи»

          Перший сонет  це -  сповнена  туги сповідь пілігрима про свою самотність на тлі безкраїхих і безлюдних степів. Східний колорит, бездоганно описані пейзажі використані для відтінення переживань героя, який тужить за рідним краєм.

ІІ Зупинка «Морська тиша»

         Тарханкут – виступ на заході Кримського півострова. Це одне з мальовничих куточків кримського узбережжя. Кристально чиста вода, неповторні фауна ті ландшафт дарують спогади про які мріє кожен оцінювач краси підводного світу. Вражає кругла бухта в урочищі  Малий  Атлеш. Її іноді називають Чашею кохання. Існує давня традиція перевірки закоханих на міцність. Юнак та дівчина повинні підійти до краю Чаши, тримаючи міцно за руки, одночасно пригнути донизу. Якщо у недовгому   польоті руки роз’єдналися – не чекайте щастя у шлюбі, а якщо утримали    руки – кохання буде вічним.

Виразне читання та аналіз сонету «Морська тиша»

        Та сама  думка  про  «спогадів гідру мовчазну, що спить на дні думок, на дні твоїм під бурями й громами, а в супокійну мить рве серце пазурами», фігурує і в пейзажному сонеті – замальовці «Морська тиша».  Образ батьківщини з ним скрізь – і тоді, коли він оповідає про плавання морем, і коли оглядає пасмо Кримських гір.

ІІІ Зупинка «Плавба»  

        А.Міцкевич двічі подорожував Кримом. Перша мандрівка – протягом всього декілька днів – з Генріхом Ржевуським. Сам поет про неї ніде не згадує. А от липнева подорож навіки вписалася в сторінки не тільки польської літератури.

Виразне читання та аналіз сонету «Плавба».

       У вірші «Плавба» автор описує свій внутрішній стан, який зіставляє зі станом корабля напередодні бурі. Самотньому герою над усе близьке море, розбурхана стихія, вітер, буря, шторм – це символ мужності, свободи, нескореної душі, а саме така вона в мандрівника.

ІV Зупинка «Буря»

     Море було для Міцкевича втіленням гармонії природи, руху Всесвіту, символом багатогранності земного буття, поєднанням суперечливих начал, які ведуть невпинну боротьбу між собою. Буря найпоширеніший образ поезії романтиків, до нього зверталися Байрон, Пушкін, Лермонтов, М.Бажан, А.Міцкевич.

Виразне читання та аналіз сонету «Буря»

      Під час шторму пілігрим не боїться смерті, але він заздрить тим, хто зберіг у собі віру в порятунок, хто з грізної години відчуває плече друга, якого можна обняти на прощання. Мандрівник відчуває, як міцніє його думка, як дух його летить у простір, йому радісно, бо знає, що означає бути птахом. Він філософ, що намагається осмислити не тільки свій стан, а й стан усього людства. Нарешті він людина, яка зазнала чимало втрат, але не зупинилася у своїх шуканнях.

                 V Зупинка «Бахчисарай»

        Серцем Криму вважають Бахчисарай. Виходимо із вагона потяга, потрапляємо в тихе містечко, де все на перший погляд звично: залізничний вокзал та автовокзал, гастроном, пошта. Пройдемо трішки - і старе місто. Саме тут починається історія – місто Гіреїв. Бахчисарайський палац відразу привертає нашу увагу. Звичайно, і А.Міцкевич не міг не побувати тут. Мабуть, він теж чув легенду про виникнення Бахчисараю: «Одного разу син хана Менглі - Гірея відпочивав на березі річки Чурук - Су. Несподівано з кущів виповзли дві змії і щепилися. Коли одна з них знесилена від ран, припинила захищатись, з’явилася третя змія і накинулася на переможницю.

     Ханський син дивився на знесилену змію і думав про свій рід, який багато постраждав від золото ординців. Раптом він побачив, як змія пирнула у воду і вода дивом залікувала її рани. Син Менглі – Гірея угледів у цьому щасливий знак, розповів своєму батькові – і дійсно, через деякий час ординського хана вщент розбила Оттоманська Порта. Тоді на місці битви змій Менглі - Гірей вистроїв палац. Так виник Бахчисарай». Два с половиною століття палац був резиденцією глави Кримської держави. Створений палац ще у ХУІ ст.. за хана Сахіба і Гірея. Кожен наступний хан створював тут щось своє. Хто дюбре, хто Залу зібрань, хто приміщення для офіційних прийомів. А от Каплан Гірей увіковічнив пам'ять про себе Золотим  фонтаном, а Керим Гірей спорудив «Фонтан сліз» (який із захопленням описав О.Пушкін) та прикрасив внутрішні покої гарему. У залах палацу зберігається багато експонатів є тут і вишивки золотом,  скриньки з металу, і навіть переписаний від руки Коран. Недалеко від ханського палацу підноситься гробниця, збудована в східному стилі, з круглою банею. Серед мешканців Криму існує переказ, що цей пам’ятник  Керим Гірей поставив на могилі невільниці, яку він дуже покохав. Була то ніби полька, з роду Потоцьких…

       У розкішному саду серед струнких тополь і шовковиць стоять білі мармурові гробниці ханів і султанів, їхніх жінок і родичів; у недалеко розташованих двох будівлях лежать труни, звалені безладно; вони колись були багато оббиті, тепер же стирчать голі дошки і шматки матерії…

      «Фонтан сліз» (Сельсебіль) - найвідоміша пам'ятка в Бахчисарайському палаці. Збудований іранським майстром Омером у 1764 р. біля мавзолею Діляри-Бікеч - жінки, що мешкала в палаці за правління Кирима Гірея. Постать Діляри-Бікеч дотепер залишаеться цілком загадковою. Це спричинило появу романтичних легенд, які малюють Діляру-Бікеч як кохану хана Кирима Гірея. У легендах вона поставала, то як полька Марія Потоцька, то як грузинка, то як черкеска. Наприкінці XIX ст. була опублікована повість, в якій йшлося про те, що справжне ім'я красуні Дінора Хионіс. Вона була гречанка, уродженка Феодосії, а в гарем Кирима Гірея потрапила через віроломство якогось знатного турка. Кирим Гірей тяжко переживав смерть юної  Діляри. За його наказом у Хансараї  над її  могилою був зведений дюрбе (мавзолей) та фонтан.

        «Фонтан сліз» належить до класу фонтанів, названих за іменем райського джерела Сельсебіль. Фонтани типу сельсебіль - це споруди культового призначення: ix ставили на святих місцях чи на цвинтарях. Подібна споруда знаходиться неподалік  у палаці (Басейному дворику), схожий фонтан є в султанському naлaцi Топ - Капи в Стамбулі тощо. Однак саме Бахчисарайський фонтан набув всесвітньої  слави.

        Фонтан i сумна легенда про Діляру-Бікеч стали джерелом натхнення також для Адама Міцкевича, Jleci Українки, Олександра Пушкіна та багатьох інших поетів i митців.

Виразне читання та аналіз сонета «Бахчисарай».

        У цьому сонеті поет звертає  увагу не на незрівняну красу Бахчисарая, а на безлюдність, занепад, руїни. Це місто – колишня столиця Гіреїв, ханів кримських. Колись володарі замку мріяли про його незмінну славу і могутність. Минули століття. Залишився лише фонтан. Тільки він – вічний. Ханський палац у Міцкевича  сумний, тому що – це місце заслання. Яким би гарним він не був, все ж людину охоплює туга за домівкою. Тому в темних,  похмурих тонах малює палац автор, передаючи у такий спосіб стан своєї душі.  Мандрівник, розглядаючи руїни ханської столиці, доходить висновку про плинність усього, що свого часу було уособленням влади та могутності. У сонеті присутній мотив минущості будь-якої деспотії, у тому числі й царської, яка зробила поета вигнанцем.

VІ Зупинка «Гробниця Потоцької»

       Душу молодого поета вабила романтика гір, екзотика Сходу, як вабила і надихала вона Байрона, Гете, Пушкіна. Мов клейнод передав російський поет легенду про татарську бранку Марію Потоцьку своєму польському співбратові, а через 65 років у «Кримських спогадах» Леся Українка знову піднесла освячену великими поетами легенду і знову оспівала і бахчисарайський палац, і бахчисарайську гробницю. Таким триєдиним сузір’ям світять нам нині променисті поезії про Бахчисарай, народжені волелюбним натхненням російського, польського та українського поетів.

       До цих пір згадуються красуні – жінки з роду Потоцьких: Софія, Марія… Високе мистецтво зодчих, художників, поетів і сьогодні дарує нам неповторну естетичну насолоду: Уманське диво створене на честь Софії, Гробниця Потоцької – на честь Марії. На основі легенди про польську красуню Марію з роду Потоцьких, Міцкевич і пише свій сонет «Гробниця Потоцької». Розповідали, ніби дівчина потрапила колись до гарему хана Гірея, який її дуже кохав. Марію поховали на ханському цвинтарі, за стінами палацу.

Виразне читання та аналіз сонета «Гробниця Потоцької»

      Мандрівник задумався над долею князівни, що вмерла рабинею, так і не повернувшись на батьківщину. Він вбачає схожість своєї долі з долею коронованої бранки. За образом Потоцької ми можемо вбачати і долю Польщі.

VІІ Зупинка «Байдари»

       Чим далі просуваємось по Криму, тим більші враження переповнюють нас. І починаєш розуміти, чому А.Міцкевича так захопив Крим. Далі ми продовжимо свою мандрівку автобусом, тому що направляємось до південного сонячного Криму. Але спочатку нам треба подолати Кримські гори, тобто проїхати так званий перевал – Байдари. Це красива долина,  якою звичайно виїжджають  на Південний берег Криму. Дорога дуже крута, зигзагоподібна..

Виразне читання та аналіз сонета «Байдари»

   У цьому вірші пейзаж дуже насичений, усе змінюється, як у калейдоскопі.

VІІІ   Зупинка «Алушта»

        Алушта – одне з найпрекрасніших місць Криму; туди ніколи не долітають північні вітри, і подорожній в листопаді часто шукає прохолоди під тінню все ще зелених волоських горіхів.

 Виразне читання та аналіз сонетів «Алушта вдень» «Алушта вночі»

        Саме це місто вразило А.Міцкевича як удень, так і вночі своєю красою: туманними горами, росистими ланами, човнами і музикою квітів.

ІХ Зупинка «Чатир - Даг»  Дорогою додому нашу увагу  привертає висока скеляста гора   Чатир – Даг. У перекладі з тюркської: «чатир» - шатро і «даг гора. Чатир – Даг -  найвища гора в пасмі Кримських гір на південному березі; її видно здалеку з різних сторін мало не за двісті верст у вигляді величезної хмари синюватого кольору…

       Якщо з височини гір, піднесених у надхмарну височінь, глянути на хмари, що плинуть над морем, то здається, що вони лежать на воді у вигляді великих білих островів. Це цікаве явище А.Міцкевич спостерігав з Чатир – Дагу…

Виразне читання та аналіз сонету «Чатир - Даг»

    Автор показує  велич Чатир - Дагу «Ти світу мінарет, ти Криму падишах!». Він порівнює гору з архангелом  Гавріїлом, мабуть, тому, що він був  «вартовим раю».

Х Зупинка «Пілігрим»

       «Країною розкоші» вважає Крим А.Міцкевич. Він зміг духовно піднестися над цим світом, зрозуміти святі істини й сенс буття, на пошуки яких і вирушив у далекі мандри.

Виразне читання та аналіз сонету «Пілігрим»

      Ліричний герой – поет – мандрівник – завмирає перед величчю,   могутністю, красою кримської природи. Захоплений  нею, він у поетичній формі оспівує незвичайні пейзажі, гори і  міста Кримського півострова. Але водночас тужить за батьківщиною, за рідним краєм, Литвою, тужить за тією, що вірно покохав в дні юності.. Очевидно, це Марила Верещака, до якої мав щирі почуття, проте вона вийшла заміж за іншого. У сонеті яскраво виражена туга за рідним краєм герой - мандрівник прямо заявляє, що «трясовина» Литви миліша для нього за «казкові дива» чужого краю.

ХІ Зупинка «Чуфут - Кале»

      На південному сході від Бахчисараю, на мисовому плато (540 м над рівнем моря) знаходяться залишки давньої  фортеці Чуфут -Кале. З трьох   сторін височать обриви. Для підйому доступна лише східна сторона мису і частина південного. Фортеця була заснована у УІ ст.. аланами, потім належала хазарам і татарам (тут знаходилась столиця Кримського ханства). Після виникнення Бахчисараю у фортеці мешкали переважно караїми – тюрки за походженням і іудеї за віросповіданням. Тоді поселення отримало назву  Чуфут – Кале («іудейська фортеця»).

        Найбільш відомі споруди фортеці – караїмські храми, кенафи, садиба караїмського вченого А.С.Фірковича(1786 -1874), дюрбе Джаніке – Ханим, середньовічний колодязь Тік – Кую. Ще знайдено понад сотні пещерних приміщень, середньовічної планіровки.

        Неможливо до кінця збагнути історію цього краю, не побувавши в Успенському монастирі і середньовічному місті Чуфут – Кале. Для цього нам потрібно трішки піднятися  вгору. Дорога до монастиря не легка: з одного боку скелі, а з другого – прірва. У скелях ховається церква та монастир із чудодійним джерелом. А якщо пройти ще вище – то потрапимо у печерний замок – місто.

Виразне читання та аналіз сонета «Дорога над прірвою в Чуфут - Кале»

ХІІ Зупинка «Аю - Даг»

                 Неподалік Ялти, на Південному березі Криму, лежить «Ведмідь – гора». Здалека здається, що це бурий ведмідь розлігся біля моря, щоб відпочити, а спінені вали хвиль набігають, щоб помити йому лапи. А з легенди дізнаємося, що дуже давно на кримському узбережжі жило плем’я ведмедів. Одного разу до їх помешкання прибило уламки корабля. Серед них вони знайшли колиску, в якій лежала маленька дівчинка. Ведмеді залишили її жити у зграї. Йшли роки, дівчинка підросла. Якось до ведмежого лігва прибило човен з юнаком, який заслаб від голоду та води. Дівчина закохалася в юнака, доглядала за ним, переховуючи його від ведмедів. Коли хлопець видужав, закохані втекли разом. Ведмеді схопились, але човен з втікачами був вже далеко. Вожак зграї припав до берега і почав пити воду. Море обміліло і човен прибило знову до берега. І тоді дівчина з юнаком  благали про порятунок. Небеса почули їх і обернули ведмедя у камінь.

Виразне читання та аналіз сонета «Аю - Даг»

     Автор привів героя до бурхливого моря, яке невпинно накочує свої хвилі на берег, і порівняв морську стихію з молодим поетом - пристрасним та натхненним. Завдяки паралелізму підкреслюється єдність природи і людини. У цьому сонеті природа постає світла, сонячна, чиста. Поет починає розуміти, що творча особистість здатна перемагати неволю, вигнання, смерть саме силою мистецтва. Не все ще втрачено!

      «Аю - Даг» - завершує цикл сонетів. Гори – символ для героїв – романтиків. Це символ волі, прагнення до духовного відродження.

 ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Метод ПРЕС (на дошці вивішую схему)

 -Який головний мотив творчості А.Міцкевича?

(Я вважаю, що…

…тому, що…

…наприклад…

Отже, …таким чином…)

2.Складання сенканів 

 І група «Природа»                           ІІ група «Людина»

Природа                                             Людина                  

 Первозданна, досконала                 Незахищена, діяльна

 Живить, надихає, стверджує          Шукає, страждає, любить

 Найвища істина на землі                Через страждання досягає досконалості

 Гармонія                                           Творіння Бога

 3. Підсумкове опитування

  - Що стало поштовхом до написання циклу «Кримські сонети»  і чому цей цикл отримав саме таку назву?

  -Чому в сонеті «Бахчисарай» у центрі уваги поета опиняється   саме фонтан гарему? З якою метою автор використовує  метафору «сльози»?

  -Яка головна ідея сонета «Гробниця Потоцької»? Які почуття    відобразилися в цьому творі?

  -Пригадайте особливості будови сонета. Доведіть, що А. Міцкевич використовував форму сонета. Визначте тип  римування та вид сонета. У чому полягає новаторство   А.Міцкевича у  жанрі сонету?  

Вчитель. Сонети Міцкевича – ліричні вірші, що складаються з 14 рядків. Вони за будовою ближчі до італійського сонета (два катрени - чотировірші) і два терцета (тривірші), схема римування: абба абба ввг еде. Але Міцкевич насичує жанр сонета зовсім іншим змістом, порівняно з Петраркою та іншими поетами. Для них головною була любовна тематика, а Міцкевич пише про іншу любов – любов до рідної землі, вітчизни. Крим того, у своєму циклі поет порушує низку важливіших філософських проблем: воля і неволя, дійсність та ідеал, життя і смерть, роль митця у світі. У цьому він ближчий до В.Шекспіра.

     Окрім того, дотримуючись класичної схеми сонета, поет урізноманітнює ритми творів, наповнює їх контрастними настроями, вводить романтичні образи – символи.

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання. Скласти запитання до вивченої теми.

 

 

 

docx
Додано
21 серпня
Переглядів
37
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку