МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Комунальний вищий навчальний заклад
«КАМ'ЯНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ»
Дніпропетровської обласної ради»
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ
КОМПЛЕКС № 12
Дисципліна ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
Галузь знань 22 Охорона здоров'я
Спеціальність 221 Стоматологія
223 Медсестринство
Спеціалізація Стоматологія ортопедична
Лікувальна справа
Сестринська справа
Тема заняття Перехід до модернізму . Франція
Шарль Бодлер. «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»).
Поль Верлен. «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня».
Артюр Рембо. «Голосівки», «Моя циганерія».
Тип заняття Комбіноване заняття
Кількість навчальних годин 2 години
Викладач Петріщева С.А.
Обговорено та затверджено
на засіданні ЦМК гуманітарних
та соціально-економічних дисциплін
Протокол № від 201_ р.
Голова комісії В.А.Соснова
Актуальність теми полягає в тому, що протестуючи проти застарілих ідей та форм, модерністи шукали нових шляхів і засобів художнього відображення дійсності, знаходили нові художні форми, прагнули докорінного оновлення літератури. З цього погляду модернізм став справжньою художньою революцією.
Студент/студентка
Предметні компетентності
Знаннєвий компонент
розповідає про зміну світоглядних та естетичних засад літератури й мистецтва на межі XIX–XX ст.;
називає характерні ознаки модерністських течій і явищ у художніх творах;
знає основні віхи життя і творчості митців, риси їхнього індивідуального стилю;
Діяльнісний компонент
аналізує ліричні твори (цілісно і у фрагментах);
виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви;
виокремлює символи, пояснює їхній асоціативний зміст; розкриває зв’язок романтизму і модернізму (на ранньому етапі модернізму), реалізму і модернізму (на зрілому етапі модернізму);
характеризує взаємодію імпресіонізму та символізму в ліриці кінця XIX – початку XX ст.;
обговорює проблему призначення мистецтва й митця;
висловлює власні думки щодо впливу французького символізму на розвиток української поезії;
Ціннісний компонент
сприймає й розуміє естетику образного слова;
висловлює судження щодо художньої цінності прочитаних творів, образів ліричних героїв;
Ключові компетентності
Спілкування державною мовою
знає та інтерпретує українські переклади творів поетів;
Спілкування іноземними мовами
читає й інтерпретує оригінали віршів іноземною мовою (за умови володіння нею);
Математична компетентність
визначає у прочитаних творах символи, створює їхні графічні зображення, тлумачить їх;
Компетентності в природничих науках і технологіях
cкладає тези (лекції вчителя чи власного виступу);
Інформаційно-цифрова компетентність
здійснює (за допомогою цифрових технологій) пошуково-дослідницьку діяльність у літературній царині (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка повідомлення, презентації тощо);
Уміння вчитися
використовує літературознавчі словники, енциклопедії та інші види джерел;
Ініціативність і підприємливість
навчається цінувати власну свободу, ініціативність, обстоює власні позиції;
Соціальна та громадянська компетентності
доводить значення краси мистецтва для розвитку особистості сучасної людини й світу;
Обізнаність та самовираження у сфері культури
усвідомлює зв’язок літератури й живопису, літератури й музики на
етапі раннього модернізму (імпресіонізм, символізм);
Екологічна грамотність і здорове життя
визначає засоби художньої виразності для створення пейзажів у ліриці й образотворчому мистецтві.
(ТЛ) Модернізм, символізм, імпресіонізм, неоромантизм, символ.
(ЛК) Імпресіонізм та символізм у різних видах мистецтва.
(УС)Ранні течії модернізму в українській літературі. Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX – початку XX ст.
(ЕК) Зіставлення особливостей стилів митців.
(МЗ)Українська література, художня культура.
Міжпредметні зв'язки: українська література, художня культура (мистецтво).
Обладнання:
Джерела інформації:
План та організаційна структура заняття:
№ з/п |
Основні етапи заняття, їх зміст |
Методи і засоби активізації студентів |
Оснащення |
Розпо діл годин |
I |
Підготовчий етап |
|
|
5 |
1.1. |
|
Бесіда |
Журнал групи |
|
1.2. |
|
Слово викладача |
НМК |
|
II |
Основний етап |
|
|
15 |
2 |
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ |
|
|
|
2.1. |
Робота з тестами |
Стандартизований контроль |
Тести |
|
2.2. |
Якби у мене був такий портрет, як у Доріана Грея, то я б… |
Читання власного вільного есе за бажанням |
Есе , написане вдома |
|
3. |
ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ |
Робота в групах |
|
35 |
3.1. |
Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX ст. |
Лекція |
Текст лекції, портрет митця, словничок «Теорія літкратури» |
|
3.2. |
Течії раннього модернізму: символізм, імпресіонізм, неоромантизм.
|
Міні-лекція |
НМК, ілюстрації робіт художників-модерністів, схеми |
|
3.3. |
Франція Шарль Бодлер (1821 – 1867). «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»).
|
Робота в групах: дослідження творчості |
НМК, мині-словник, підручники, картки, вірші |
|
3.4. |
Поль Верлен (1844 – 1896). «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня».
|
Робота в групах: дослідження творчості
|
НМК, мині-словник, підручники, картки, вірші |
|
3.5 |
Артюр Рембо (1854-1891). «Голосівки», «Моя циганерія».
|
Робота в групах: дослідження творчості
|
НМК, мині-словник, підручники, картки, вірші |
|
4. |
ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ |
|
|
15 |
4.1. |
Поміркуйте й зафіксуйте
|
Перехресне опитування |
Питання |
|
5. |
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ |
|
|
5 |
5.2 |
|
Стандартизований контроль |
Тести |
|
5.3 |
|
Слово викладача |
НМК |
|
III |
Заключний етап |
|
|
5 |
3.1. |
|
Бесіда |
НМК |
|
3.2. |
|
Оцінювання |
Критерії оцінювання знань і вмінь студентів |
|
3.3. |
Зарубіжна література (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закладів загальної середньої освіти. / О. О. Ісаєва, Ж. В. Клименко, А. О. Мельник. — К. : УОВЦ «Оріон», 2018. — 304 с. : іл. , с. 215-259 Вивчити напам’ять вірш «Альбатрос» Поля Верлена |
Слово викладача |
НМК |
|
Тести для актуалізації опорних знань
1.За жанром роман Стендаля «Червоне і чорне» — соціально-психологічний реалістичний роман, перший такого типу твір у європейській літературі.
а) так б) ні
2. Інтерес до творчості Достоєвського виник в Україні ще за життя письменника.
а) так б) ні
3. Виберіть одну правильну відповідь.
«Синдром Доріана Ґрея» — це
а) страх смерті
б) культ молодості, страх перед фізичним старінням
в) страх страшних вигадок
4. Виберіть одну правильну відповідь.
Справжній сюжет роману Достоєвського «Злочин і кара» —
а) детективна історія злочину й арешту бідного студента
б) рух свідомості головного героя від злочину до покарання
в) шлях Раскольникова на каторгу
5. Установіть відповідність між письменниками й жанрами:
1) Стендаль а) інтелектуальний роман
2) Достоєвський б) соціально-психологічний роман
3) Вайльд в) філософський роман
г) приголницький роман
6. Установіть відповідність між творами та героями:
1) «Червоне і чорне»
2) «Злочин і кара»
3) «Портрет Доріана Ґрея»
а) Безіл Голуорд
б) Жульєн Сорель
в) Соня Мармеладова
г) Пані Боварі
7. Установіть відповідність між авторами та творами:
1) Флобер
2) Достоєвський
3) Вайльд
а) «Портрет Доріана Ґрея»
б) «Пані Боварі»
в) «Злочин і кара»
г) «Червоне і чорне»
8. Чи справедливим є твердження, що долею Стендаля була посмертна слава? Відповідь аргументуйте.
9. Значення творчості Федора Достоєвського для розвитку світової літератури, культури та філософської думки важко переоцінити. Поясніть чому.
10. У чому секрет популярності роману Оскара Вайльда «Портрет Доріана Ґрея»?
Робота в групах:
І група опрацьовує матеріали до творчості Шарля Бодлера за підручником згідно з планом:
Франція
Шарль Бодлер (1821 – 1867). «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»).
Робота в групах:
ІІ група опрацьовує матеріали до творчості Поля Верлена за підручником згідно з планом:
Поль Верлен (1844 – 1896). «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня».
Робота в групах:
ІІІ група опрацьовує матеріали до творчості Артюра Рембо за підручником згідно з планом:
Артюр Рембо (1854-1891). «Голосівки», «Моя циганерія».
Теорія літератури
Ранній модернізм — умовна назва ранніх модерністських течій, що виникли в останній третині XIX ст. і передували остаточному формуванню модернізму як нового культурного напряму. Ранній модернізм уперше відмовляється від зображення «життя у формах життя». Головною у творчості письменників стала естетична проблематика, а художній твір усвідомлювався як вияв творчої свободи митця. Ранній модернізм поривав із традиціями реалізму й натуралізму XIX ст., а романтизм не відкидав, а використовував його художню систему. Зачинателями раннього модернізму були, як правило, пізні романтики, або «неоромантики» (Шарль Бодлер, Леся Українка та інші).
Неоромантизм — стильова течія модернізму, визначальною рисою якої є подолання розриву між ідеалом і дійсністю, характерне для романтизму, завдяки могутній силі особистості, здатної перетворити бажане на дійсне.
Від романтизму ранні модерністи перейняли несприйняття недосконалої дійсності, протиставлення бездуховній реальності сили духу й мистецтва, поетику контрасту й антитези.
Зрілий модернізм склався в 10-ті роки XX ст.
Імпресіонізм (від фр. «враження») постав у другій половині XIX ст. і розквітнув у XX ст. Він виник як реакція на салонне мистецтво та натуралізм спершу в живописі (Клод Моне, Едуард Мане, Огюст Ренуар, Едгар Дега та ін.), звідки поширився на інші мистецтва (Огюст Роден у скульптурі, Моріс Равель, Клод Дебюссі, Ігор Стравинський у музиці). Основоположниками імпресіонізму в літературі стали прозаїки брати Гонкури та поет Поль Верлен.
Протестуючи проти надмірної залежності від реального життя, проти копіювання дійсності, імпресіоністи описували власні мінливі враження — зорові й чуттєві, а також їхні відтінки.
Естетизм — збірна назва літературно-мистецьких течій, представники яких обстоювали естетичні особливості мистецтва (красу). З естетизмом ви ознайомилися, коли вивчали творчість Оскара Вайльда. Клод Моне. Враження.
Схід сонця. 1873 р.
Художній твір імпресіоніста — це не об’єктивна картина світу, а система складних суб’єктивних вражень про нього, яскраво забарвлена творчою індивідуальністю митця. Особливо вразливі імпресіоністи до чуттєвої краси світу; вони чудово відтворювали природу, її красу, розмаїтість і мінливість життя, єдність природи з людською душею.
У сфері поезії імпресіонізм зімкнувся з символізмом.
Шарль Бодлер
Збірка «Квіти зла» Збірка «Квіти зла», яку Шарль Бодлер писав упродовж усього життя, увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. З цього погляду вона подібна до «Кобзаря» Тараса Шевченка або «Листя трави» Волта Вітмена.
Альбатрос
Синів височини, сріблястих альбатросів,
Що над безкраєм хвиль проводять корабель,
Буває, для забав впіймає гурт матросів
Розважити нудьгу серед морських пустель.
Та лиш поставлять їх на палубі, — ці птиці,
Володарі висот, в ту мить стають без сил:
Незграбно шкутильгать почнуть вони і биться,
Обтяжені з боків кінцями зайвих крил.
Крилаті королі! Які ж ви тут комічні!
Могутні в синяві — каліки ви тепер.
Он з люльки одному пускають дим у вічі,
Он дражнять другого, що зовсім вже завмер…
Поете! Ти також є князем висоти,
І тільки угорі — ти і краса, і сила,
Та на землі, в житті, ходить не вмієш ти,
Бо перешкодою — твої великі крила.
Переклад Євгена Маланюка
Оцінки та обговорення
1. Простежте, якими художніми засобами зображені в поезії «Альбатрос» матроси й альбатрос у небі та на палубі.
2. Проаналізуйте, який прийом використовує автор при зображенні матросів та альбатроса.
3. Поміркуйте, у чому полягає особливість композиції «Альбатроса». Завдяки чому досягається композиційна єдність вірша?
4. Поясніть, який художній прийом використовує автор для змалювання образу альбатроса.
5. Визначте тему вірша «Альбатрос». Яким, на думку автора, має бути поет?
6. Розкрийте, які образи вірша є символічними. Дайте їм тлумачення.
7. Протежте, які кольори і з якою метою використовує автор у вірші.
8. Знайдіть риси модернізму у вірші Шарля Бодлера «Альбатрос».
«Відповідності»
Вірш «Відповідності», імовірно, було написано в 1855 році; у всіх виданнях збірки «Квіти зла» він є четвертим у циклі. У центрі вірша тема таємничих відповідностей видимої природи і невидимих сутностей. Людина живе у храмі природи. І, оскільки природа — це храм, то її барви й кольори, усі аромати й тони — лише різні коди однієї мови, якими вона себе проявляє.
Цей твір став чимось на зразок маніфеста символізму. У ньому йдеться про те, що чуттєві речі є символами прихованої реальності, і тому можуть існувати відповідності між її вираженням у запахах, кольорах і звуках.
У поезії багато таємничого, інтуїтивного, підсвідомого. Поет закликає читачів долучитися до загадкової і непізнаної таємниці буття, відчути цілісність та єдність усього сущого. Кожен читач по-своєму може трактувати символи поезії, адже вони завжди багатозначні.
Відповідності
Природа — храм живий, де зронюють колони
Бентежні стогони і неясні слова.
Там символів ліси густі, немов трава,
Крізь них людина йде і в них людина тоне.
Всі барви й кольори, всі аромати й тони
Зливаються в могуть єдиного єства.
Їх зрівноважують співмірність і права,
Взаємного зв’язку невидимі закони.
Є свіжі запахи, немов дітей тіла,
Є ніжні, як гобой, звитяжні, молодечі,
Розпусні, щедрі, злі, липучі, як смола,
Як ладан і бензой, як амбра й мушмула,
Що опановують усі безмежні речі;
В них — захват розуму, в них відчуттям — хвала.
Переклад Дмитра Павличка
Оціки та обговорення
1. Спробуйте визначити тему вірша.
2. Розкрийте, якою в цьому вірші є позиція автора.
3. Простежте, якою у вірші постає природа.
4. Поясніть, у чому полягає особливість зображення світу в поезії.
5. Визначте жанр поезії «Відповідності».
6. Сформулюйте, як ви розумієте назву вірша.
7. Розгляньте ілюстрацію до вірша. Чи передає вона настрій поезії?
Відповідь обґрунтуйте.
Вечорова гармонія
Вечірній час прийшов. На кожній стебелині
вже квіти куряться, немов кадильний дим;
і звуки, й пахощі в повітрі голубім;
меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні.
Вже квіти куряться, немов кадильний дим;
ридає скрипка десь, як серце в самотині;
меланхолійний вальс, кружіння й млості дивні;
сумна краса небес в спокої віковім.
Ридає скрипка десь, як серце в самотині,
зненавидівши те, що чорним звуть нічим;
сумна краса небес в спокої віковім,
пірнуло сонце в кров, що застигає в сині…
Зненавидівши те, що чорним звуть нічим,
шукає серце втіх в минулій світлій днині.
Пірнуло сонце в кров, що застигає в сині,
а слід горить в мені потиром золотим…
Переклад Михайла Драй-Хмари
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Розкрийте, які почуття викликає в ліричного героя вечір.
2. Прослідкуйте за особливостями мелодики вірша. Як у творі досягається відчуття гармонії?
3. Поміркуйте, яку роль відіграє образ меланхолійного вальсу.
4. Спробуйте сформулювати тему вірша.
5. Поясніть, яке значення має захід сонця, змальований у кінці вірша.
6. Розгляньте, який прийом використовує автор у фіналі твору.
7. Запропонуйте власну ілюстрацію до вірша.
8. Простежте, якими художніми засобами створює поет настрій вірша.
Поетичне мистецтво
Найперше — музика у слові!
Бери ж із розмірів такий,
Що плине, млистий і легкий,
А не тяжить, немов закови.
Не клопочись добором слів,
Які б в рядку без вад бриніли,
Бо наймиліший спів — сп’янілий:
Він невиразне й точне сплів,
В нім — любий погляд з-під вуалю,
В нім — золоте тремтіння дня
Й зірок осіння метушня
На небі, скутому печаллю.
Люби відтінок і півтон,
Не барву — барви нам ворожі:
Відтінок лиш єднати може
Сурму і флейту, мрію й сон.
Винищуй дотепи гризькі ті,
Той ум жорстокий, ниций сміх,
Часник із кухонь тих брудних —
Від нього плач в очах блакиті.
Хребет риториці скрути
Та ще як слід приборкай рими:
Коли не стежити за ними,
Далеко можуть завести.
Хто риму вигадав зрадливу?
Дикун чи то глухий хлопчак
Скував за шаг цей скарб, що так
Під терпугом бряжчить фальшиво?
Так музики ж всякчас і знов!
Щоб вірш твій завше був крилатий,
Щоб душу поривав — шукати
Нову блакить, нову любов,
Щоб мчав, де далеч непохмура,
Де чари діє вітерець,
Де пахне м’ята і чебрець…
А решта все — література.
Переклад Григорія Кочура
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Розгляньте, яку основну вимогу висуває Поль Верлен до поезії. Як ви розумієте цю вимогу?
2. Визначте, за що цінує Поль Верлен поезію.
3. Поясніть, як ви розумієте вислів «барви нам ворожі».
4. Зверніть увагу на образи, створені поетом у третій строфі. Як вони допомагають уявити особливості поезії Верлена
5. Знайдіть у тексті, як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює. Що, на вашу думку, означає заклик поета «приборкай риму»?
6. Розкрийте, чому вірш «Поетичне мистецтво» можна вважати маніфестом символізму.
7. Простежте, які художні засоби використовує поет у вірші. Відповідь проілюструйте цитатами.
8. Поміркуйте, чому «Поетичне мистецтво» завершується несподіваним рядком «А решта все — література». Який зміст, на вашу думку, поет укладає у слово «література»?
9. Проаналізуйте, яким постає у вірші ідеал поезії Верлена. Чи відповідає сам вірш «Поетичне мистецтво» тим вимогам, які декларує поет?
Оcіння пісня
Ячать хлипкі,
Хрипкі скрипки
Листопада…
Їх тужний хлип
У серця глиб
Просто пада.
Від їх плачу
Я весь тремчу
І ридаю,
Як дні ясні,
Немов у сні,
Пригадаю.
Кудись іду
У даль бліду,
З гір в долину,
Мов жовклий лист
Під вітру свист —
В безвість лину.
Переклад Миколи Лукаша
Осіння пісня
Неголосні
Млосні пісні
Струн осінніх
Серце тобі
Топлять в журбі,
В голосіннях.
Блідну, коли
Чую з імли —
Б’є годинник:
Линуть думки
В давні роки
Мрій дитинних.
Вийду надвір —
Вихровий вир
В полі млистім
Крутить, жене,
Носить мене
З жовклим листям.
Переклад Григорія Кочура
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Простежте, які художні засоби (виражальні чи зображальні) переважають у вірші.
2. Поясніть, з яких окремих планів складається загальна картина. Які емоції втілено в кожному окремому плані?
3. Проаналізуйте, які прийоми надають цій поезії ознак пісні.
4. Розкрийте, як у цьому творі позначилась така риса верленівської поезії,
як музичність.
5. Поміркуйте, яке символічне значення мають основні образи поезії — осінь, вітер, листя, струни, годинник, скрипка.
6. Кому з перекладачів, на вашу думку, вдалося якнайповніше втілити авторський задум?
7. Вивчіть напам’ять переклад «Осінньої пісні», який вам сподобався.
8. Розгляньте картини, на яких зображено осінь. Яка з них, на вашу думку, може слугувати ілюстрацією до поезії?
9. Запропонуйте або намалюйте власну ілюстрацію до вірша Поля Верлена.
Етьєн Карж
(французький фотограф).
Артюр Рембо в 17 років
Рембо обстоював свою інди-
відуальність і свободу в по-
езії, демонстрував незалеж-
ність від будь-яких «правил»:
не дотримувався пунктуації,
відмовлявся від рими, ужи-
вав асонанси й укорочені
рядки, доповнював описом
кольорів властивий віршу-
ванню звукопис, створював
образи-символи — туманні,
багатозначні й не завжди
зрозумілі.
У сонеті «Голосівки» Артюр Рембо пропонує новий принцип формування образу, який будується на зорових враженнях, вільній асоціації між звуком і кольором. Сонет побудовано як низку довільних асоціацій ліричного героя між голосними звуками й зоровими образами. Кольорово-звукові асоціації співвідносяться між собою за принципом контрасту: чорний — білий (смерть — життя), червоний — зелений (пристрасть — мудрий спокій).
Проте поет у всьому бачить зв’язок, одне віддзеркалює й підкреслює друге: потворне — прекрасне, швидкоплинне — випадкове.
Карикатура на «Голосівки»Рембо в паризькомужурналі. 1888 р.
Як і більшість віршів Рембо, «Голосівки» мають безліч трактувань. Наприклад, одне з них пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О).
А дехто вважав, що поет просто описав свою різнокольорову дитячу абетку.
Голосівки
А чорне, біле Е, червоне І, зелене У,
синє О, — про вас я нині б розповів:
А — чорний мух корсет, довкола смітників
Кружляння їх прудке, дзижчання тороплене;
Е — шатра в білій млі, списи льодовиків,
Ранкових випарів тремтіння незбагненне;
І — пурпур, крові струм, прекрасних уст шалене,
Сп’яніле каяття або нестримний гнів;
У — жмури на морях божественно-глибокі,
І спокій пасовищ, і зморщок мудрий спокій —
Печать присвячених алхімії ночей;
О — неземна Сурма, де скрито скрегіт гострий,
Мовчання Янголів, Світів безмовний простір,
Омега, блиск його фіалкових Очей.
Переклад Григорія Кочура
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Доведіть, що вірш Рембо «Голосівки» — сонет.
2. Дослідіть, чим сонет Рембо відрізняється від усіх інших творів подібного жанру.
3. Розкрийте, у чому полягає новизна твору.
4. Простежте за плином асоціацій ліричного героя. У чому їхня особливість?
5. Поясніть, як у сонеті «Голосівки» поєднано риси імпресіонізму й символізму.
6. Поміркуйте, чому Артюра Рембо вважають символом поетичного авангарду.
7. Розгляньте картину художника-імпресіоніста Клода Моне «Венеція. Сутінки». Що об’єднує цю картину й сонет Рембо?
8. Запропонуйте власну ілюстрацію до сонету «Голосівки».
Фертиком іти — мати хвацький,
франтуватий вигляд.
Ленник — васал, підданий.
Капарити — писати потай.
Копати — бити ногою.
Ван Гог. Зоряна ніч. 1889 р.
Моя циганерія
Руками по кишенях обмацуючи діри
І ліктями світивши, я фертиком ішов,
Бо з неба сяла Муза! Її я ленник вірний,
Ото собі розкішну вигадував любов!
Штани нінащо стерті? Та по коліно море!
Адже котигорошку лиш рими в голові.
Як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі,
А під Чумацьким Возом — бенкети дарові.
Розсівшись при дорозі, ті гомони лелію,
Роса на мене впала, а я собі хмелію,
Бо вересневий вечір— немов вино густе.
І все капарю вірші, згорнувшись у калачик.
Мов струни ліри — тіні (їх копаю, як м’ячик).
Штиблети каші просять? Овва, і це пусте!
Переклад Василя Стуса
Моя богема
В кишені руки вклав, ішов собі бульваром,
Одягнений в самий лиш спогад про пальто,
Та вірний був тобі, о Музо, як ніхто,
I повний — о-ля-ля! палким кохання жаром!
Хлопчак замріяний, я рими добирав,
А з дірки у штанах світило голе тіло,
I небо зоряне тихенько шелестіло —
Ген на Ведмедиці у корчмі я бував.
В осінні вечори сидів я край дороги,
Прислухавшись до зір, і крапельки вологи
На чолі відчував, немов хмільне пиття;
Між тіней-привидів складав я вірші щирі,
Коліном в груди вперсь і грав, немов на лірі,
На гумі, видертій з розбитого взуття.
Переклад Юрія Покальчука
Ліричний герой вірша — поет. Він вільний мандрівник, його не бентежать голод і холод, бо в нього є найвище щастя для поета — творити, злившись із прекрасною природою.
У перекладі Василя Стуса ліричний герой Рембо — «типовий представник» паризької богеми — більше нагадує українського бурсака. Стус свідомо орієнтується на українську національну традицію. Водночас переклад Стуса передає головне в поезії Рембо: поєднання класичної форми сонета зі зниженою лексикою та образу вірного служителя Музи («ленника») — з лахміттям волоцюги, для якого має значення тільки свобода й поетичне натхнення.
Загальний тон «Моєї циганерії» доволі оптимістичний, на відміну від інших поезій Рембо, де протистояння ліричного героя з дійсністю набуває драматичного, а подекуди й трагічного характеру.
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Поясніть, як ви зрозуміли зміст сонета.
2. Який його настрій?
3. Простежте, як змальовані в сонеті картини природи.
4. Наведіть приклади художніх засобів, які застосовує поет.
5. Поміркуйте, що об’єднує ліричного героя твору «Моя циганерія» з його автором.
6. Порівняйте переклади Василя Стуса та Юрія Покальчука. Що їх об’єднує й чим вони різняться?
7. Запропонуйте музичний супровід до сонета «Моя циганерія».
8. Розгляньте картину художника-постімпресіоніста Ван Гога «Зоряна ніч». Що спільного в зображеному на картині із сонетом Рембо?
Тести для етапу закріплення нових знань
ВАШІ ПІДСУМКИ
1. Шарль Бодлер стояв біля витоків французького модернізму.
а) так б) ні
2. Поля Верлена вважають одним із наймузикальніших поетів у
європейській літературі.
а) так б) ні
3. Артюр Рембо займався віршуванням лише п’ять років.
а) так б) ні
4. Виберіть одну правильну відповідь.
Збірка «Квіти зла», яку Шарль Бодлер писав упродовж усього життя:
а) складається з двох циклів
б) увібрала все найкраще з його поетичної спадщини
в) складається з трьох циклів
5. Виберіть одну правильну відповідь.
Основна вимога, яку висував Поль Верлен до поезії, —
а) дотримання поетичного розміру
б) найперше — музика у слові
в) визначеність змісту
6. Виберіть одну правильну відповідь.
Артюр Рембо зажив світової слави:
а) після смерті
б) у кінці життя
в) у двадцять років
7. Установіть відповідність між письменниками й назвами збірок:
1) Бодлер
2) Верлен
3) Рембо
а) «Сатурнічні поезії»
б) «Сезон у пеклі»
в) «Квіти зла»
г) «Листя трави»
8. Установіть відповідність між творами та дійовими особами:
1) «Альбатрос»
2) «Голосівки»
3) «Осіння пісня»
а) вітер
б) матроси
в) голосні звуки
г) мандрівний поет
9. Установіть відповідність між авторами та творами:
1) Бодлер
2) Верлен
3) Рембо
а) «Голосівки»
б) «Відповідності»
в) «Осіння пісня»
г) «Весняна гроза»
10. Чи справедливо Бодлера називають і пізнім романтиком, і предтечею модернізму? Відповідь аргументуйте.
11. Вірш «Поетичне мистецтво» Поля Верлена було сприйнято молодими поетами-символістами як справжній маніфест. Поясніть чому.
12. Поясніть, чому ім’я Артюра Рембо стало символом світового поетичного авангарду.