Причини революції 1905–1907 рр. Соціальні Економічні Політичні • Суперечливість модернізації; • нерозв’язаність аграрного питання; • збереження поміщицьких землеволодінь; • малоземелля і безземелля селян • Самодержавна форма правління; • відсутність демократичних прав і свобод; • знищення будь-яких проявів волелюбності; • втрата царатом авторитету після поразки в російсько-японській війні; • поява політичних партій; технічна відсталість армії • Існування станових привілеїв; • жорстка експлуатація робітничого класу; • тяжке становище народних мас; • масове безробіття; • тяжкий національний гніт
ПРИВІД : «Кривава неділя» РЕЗУЛЬТАТ: поразка революції МЕТА: * ліквідація феодально-кріпосницьких залишків * розв‘язання аграрного питання * розв‘язання національного питання * ліквідація самодержавства ХАРАКТЕР: буржуазно-демократичний РУШІЙНІ СИЛИ: пролетаріат, селяни, дрібна буржуазія, військові, інтелігенція, студенти
І етап - «піднесення» (січень–жовтень 1905 p.) “Кривава неділя” – Революційні виступи: страйки; - повстання на панцернику «Князь Потьомкін» - П. Матюшенко, Г. Вакуленчук • Наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру; • політизація народних мас; • активізація процесу самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок); • поширення хвилі заворушень серед селян та армії; • переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національно-визвольних рухів
II етап — «кульмінація» жовтень–грудень 1905р.): Робітничі страйки та мітинги (Харків,, Одеса, Донбас). Створення Рад робочих депутатів (Катеринослав) Селянські виступи (на Полтавщині, на Чернігівщині). 17 жовтня 1905 р. – Маніфест про громадянські права Листопад 1905 р. – повстання моряків на крейсері «Очаків» під командуванням П. Шмідта 18 листопада 1905 р. – збройний виступ саперів на чолі з Жаданівським (Київ) •Коротка стабілізація в країні та певне розмежування політичних сил після публікації царського Маніфесту 17 жовтня; • діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами; • активне формування багатопартійної системи; • організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905 р. (повстанськими центрамив Україні були Харків, Олександрівськ, Катеринослав, Горлівка)
III фаза — «спад» (січень 1906 — червень 1907р.) • Посилення репресій (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо); • зменшення масштабів та інтенсивності робітничих страйків та селянських виступів; • перехід більшості політичних партій у підпілля; • поширення серед революціонерів терористичних форм боротьби; • спроби опозиції продовжити боротьбу парламентськими методами у стінах Державної Думи; • перехід реакції у наступ
Результати та значення російської революції 1905-1907 рр.: завершилася поразкою і не привела до розв’язання основних протиріч у розвитку країни; спонукала уряд до проведення низки реформ; сприяла активізації соціально-політичного життя та розгортанню національно-визвольних рухів народів Російської імперії; позитивнf роль для українського руху (скасовано Емський указ, з’явилася україномовна преса, розгорнули діяльність українських організацій); скасовано викупні платежі селян за землю, запроваджені 1861 р.; перше набуття досвіду парламентської діяльності українцями Наддніпрянщини.