Конспект уроку "Розвиток еволюційних поглядів"

Тема уроку: Розвиток еволюційних поглядів.

Мета уроку: Ознайомити учнів із основами еволюційного вчення; сформувати уявлення

                      про розвиток еволюційних поглядів; розвивати вміння порівнювати та робити 

                      обґрунтовані висновки.

Тип уроку: Урок-лекція.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вивчаючи курс «Біологія» ми з вами вже ознайомились з особливістю будови та процесів життєдіяльності рослинного та тваринного світу, але як він розвивався історично, хто і з допомогою яких методів вивчав органічний світ, чому деякі погляди вчених на його розвиток сьогодні добре відомі, а про деякі ми дізнаємось з історичних джерел ? Саме на це та багато інших запитань ви зможете дати  відповідь ознайомившись з матеріалом теми сьогоднішнього уроку.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІV. Виклад матеріалу уроку.

Отже, сьогодні на уроці ми ознайомимось її еволюційними поглядами різних вчених. Прослухавши матеріал уроку ви повинні дати відповідь на таке запитання:

Проблемне запитання (дост.- вис.рівень) : «Яких поглядів про історичний розвиток органічного світу дотримуєтесь ви? Відповідь обґрунтуйте.»

А. Лекція. Додарвінівський період розвитку біології.

1. Стихійно-матеріалістичні погляди на життя у давньогрецьких філософів.

   Стихійний, наївний матеріалізм давнини втілився в ідеях самозародження органічних форм, які розділяв найвидатніший вчений і мислитель давнини – Арістотель (384-322 р.р. до н.е.). Завдяки працям Арістотеля і його учнів виникли зачатки порівняльної анатомії та ембріології, вчення про відповідність організмів, ідея градації. Особливої уваги заслуговує розробка загальних принципів класифікації, яку він застосував до тварин, а його учень Теофраст (372-287 р.р. до н.е.) – до рослин.

   Для класифікації тварин Арістотель використав логічні категорії – рід і вид, які позначають відносини підпорядкування між множинами, різними за обсягом: одна з них(вид) входить до складу іншого (роду).  У Арістотеля вид не мав значення головної

Систематичної одиниці, а вживався у відносному змісті – група, яка розглядалася як рід стосовно менш широкої, могла бути видом стосовно більш численного класу.

  Потім у науці спостерігався деякий застій. Так, у І ст.. н.е. було відомо близько 600 видів рослин, а на початок ХІVcт. Число їх збільшилося лише до 800.

2. Описовий період у розвитку природознавства.

    Величезну роль у накопиченні наукових фактів відіграли великі географічні відкриття. Період накопичення знань про різноманітність рослин і тварин увійшов у науку як описовий, інвентаризаційний період. Накопичення фактичного матеріалу висувало необхідність створення наукової термінології і системи рослин і тварин.

 Вид – основа систематики. Англійський біолог Джон Рей вперше звів вид до рангу біологічного поняття. Були встановлені три особливості виду:

а)  об єднання багатьох особин;

б) морфологічна і біологічна подібність між ними;

в) здатність до спільного розмноження і відтворення потомства, яке зберігає подібність до батьківських форм.

3. Період створення штучних систем. К. Лінней.

Світогляд К Ліннея в цілому відображений  в таких його словах : «Бога передвічного, безмежного, всевідаючого та всемогутнього я, укинутий ниць, побачив і зомлів. І я прочитав сліди його на створіннях його і в кожному з них, навіть у найнікчемнішому,скільки великої сили, скільки великої мудрості, скільки незгладимої досконалості приховано… Видів стільки, скільки їх створила споконвічна нескінченна істота». 

Проблемне запитання (поч., сер рівень):

• Яких поглядів на природу дотримувався К.Лінней, виходячи з наведеної вище цитати ? Підтвердьте відповідь, використовуючи вказаний текст.

        Відповідь.

 Термінологічна робота:

                 Креаціонізм ( від лат. «creatura» - створення)- створеня. Більшість вчених до дарвінівського періоду вважали, що види рослин і тварин є продуктом творчого акту і що із самого початку організми вже мали у готовому вигляді всі характерні для них пристосування.

К. Лінней (1707-1778рр.) – шведський природознавець, одержав світову відомість завдяки створеній ним системі рослин і тварин( праця «Система природи», 1735 р.). Лінней встановив реальність видів, чітко акцентував репродуктивну ізоляцію між ними, виявив їхню стабільність, підготував грунт для постановки проблеми про їхнє походження; здійснив реформу мови ботаніки, увів наукову термінологію (бінарна номенклатура- подвійні назви). Це була нова мова, хоч вона і мала раніше відому термінологію.

4. Період створення еволюційних систем Ж.-Б. Ламарка.

   Ж.-Б. Ламарк (1744-1829 р.р.) – французький природознавець, попередник Ч.Дрвіна. Створив першу цілісну концепцію еволюції живої природи (ламаркізм). Основоположник зоопсихології. Основна праця – «Філософія зоології», 1809р. Згідно з гіпотезою Ламарка, еволюція – це процес надбання корисних ознак, які успадковуються нащадками. Види змінюються. Але дуже повільно, тому непомітно. Еволюція носить прогресивний характер, тобто розвиток відбувається від простого до складного.

     Підвищення організації живих істот від нижчого ступеня до вищого у процесі еволюції Ламарк назвав градацією .

Термінологічна робота:

Градація- ( від лат. «gradatio» - сходження).

Рушійні сили еволюції за Ламарком:

• Будь-яка мінливість спадкова і обумовлена впливом зовнішнього середовища ( він досліджував переважно модифікаційну мінливість).

• Внутрішнє прагнення до досконалості.

Б.  Самостійна робота.( робота з підручником , с.198)

Гіпотеза катастроф Ж.Кюв є.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Заповнити таблицю, використовуючи матеріал лекції та підручника.

Вид у розумінні К.Ліннея та Ж.Б. Ламарка.

• Чим відрізняється розуміння виду К.Ліннеєм від розуміння виду Ж.Б.Ламарком ?

VІ. Підсумок уроку.

Отже сьогодні на уроці ми ознайомились:

• із стихійно-матеріалістичними поглядами на життя давньогрецьких філософів;
• описовим періодом у розвитку природознавства;
• періодом створення штучних систем ( К. Лінней);
• періодом створення еволюційних систем. (Ж.Б.Ламарк).

 Це дало змогу вам сформувати власну думку щодо історичного розвитку органічного світу.

Відповідь на проблемне запитання (в.,д. рівень)

VІІ. Домашнє завдання.

        Вивчити параграф 42, с. 196-199, підготувати відповідь на запитання розділу «Поміркуйте»(усно), с.199.