Конспект уроку Русь Україна за Ярославичів. Причини політичної роздробленості""

Урок з історії України в 7 класі (онлайн урок)          

Тема уроку: Русь-Україна за Ярославичів .

Мета уроку:

- ознайомити учнів з періодом між князівських усобиць по смерті Ярослава, розкрити причини занепаду Київської держави за Ярославичів, визначати передумови та наслідки з’їзду князів у Любечі;

-  розвивати ключові предметні компетентності, критичне, логічне мислення, вміння та навички працювати з історичними джерелами (письмовими, візуальними),  аналізувати інформацію, отриману з цих джерел, вчити сприймати літературу в історичному контексті, висловлювати власну думку та давати оцінку діяльності історичних діячів;

- сприяти формуванню в учнів патріотичних почуттів шляхом прищеплення любові до Батьківщини, формування позитивного ставлення до героїв історії України.

Обладнання:гаджети, електронний підручник,  атлас, ілюстрації,  електрона презентація, відео «З’їзду князів у Любечі»;

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Перебіг уроку:

І. Перевірка готовності класу до уроку. Вступне слово вчителя.

    Сьогодні ми з вами помандруємо у далеке минуле, у часи Середньовіччя, коли на теренах України постала сильна і могутня держава – Русь Україна. Правителі її, князі, разом із дружиною, ходили походами у далекі землі, захищали свою державу від ворогів, яких було безліч, воювали і укладали мир, сварилися і мирилися,  одружувалися з європейськими володарями та королівнами, поширювали грамотність серед населення та утверджували єдину релігію – християнство. Русичі заявили про себе, як вільнолюбний, сильний, освічений народ.

ІІ.  Оголошення теми, мети уроку.

Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо вивчати історію Русі України.

Запишемо у зошитах число, тему уроку.

Мета нашого уроку:

Ознайомитися  з періодом між князівських усобиць по смерті Ярослава, розкрити причини занепаду Київської держави за Ярославичів, визначати передумови та наслідки з’їзду князів у Любечі;

ІІ. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Пропонується пригадати матеріал попередньої теми:

В чат я надіслала посилання, перейдіть за цим посиланням і попрацюємо з допомогою дошки Рadlet (на дошці висвітлені портрети князів без підписів) Перед вами є портрет князів,за моєю словесною характеристикою вам треба впізнати про кого саме я говорю вибрати його портрет і поставити в хронологічній послідовності.  Готові? Починаймо.

Перевірка роботи.

-         Узагальнене питання: якого періоду історії України стосуються ці історичні діячі , яких ми щойно розглянули? Які були його хронологічні межі?

Отож, цей славетній період добігає кінця, попереду дуже складні випробування чекають українські землі і чому ми дізнаємося при вивченні наступної теми.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, визначення очікуваних результатів.

-         Протягом 5 уроків будемо вивчати новий період в історії Русі України. Хронологічні межі періоду визначаються ІІ пол. ХІ – І пол. ХІІІ ст.

Письменники давньої літератури були активними діячами своєї епохи. Їхні твори донесли до нас подих століть, глибокі патріотичні почуття, героїчну боротьбу за «вольність» і правду, живий інтерес до повсякденного життя, до найпекучіших його проблем.

-         У вивченні  нам допоможе план уроку:

1. Новий принцип престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим.
2. Правління Ярославичів.
3. Любецький з’їзд князів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Новий принцип престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим.

Перед тим як перейти до вивчення теми, я  пропоную вам подивитися відео звернення від Ярослава Мудрого до своїх нащадків яке я створила за допомогою штучного інтелекту(перегляд відео Заповіт Ярослава Мудрого).

Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти. Князь склав заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді й установив нову систему успадкування князівських престолів. В основу нової системи управління та успадкування князівств Ярослав Мудрий поклав принцип сеньйорату, тобто влади найстаршого в роді. Територія Київської держави поділялася на окремі володіння — уділи.

Сини Ярослава повинні були князювати в них за принципом родового старшинства, передаючи владу від старшого брата до наступного за віком. Унаслідок цього, за задумом Ярослава, кожен князь мав можливість із часом стати великим князем київським мирним шляхом. Ще за життя Ярослав заповідав київські землі старшому синові Ізяславу, чернігівські — Святославу, переяславські — Всеволоду, володимирсько-волинські — Ігорю, смоленські — В’ячеславу.Нова форма державного правління мала зберегти єдність Русі й мирний шлях передачі влади. У період правління старших Ярославичів починається новий етап боротьби з кочівниками на південних кордонах Русі. У 1060 р.тріумвіри здійснили спільний похід проти орди кочівників-торків, яка з’явилася на південних кордонах Русі, і розгромили її.

Завдання для закріплення для учнів:

1.            На основі отриманої інформації заповнити схему «Новий принцип престолонаслідування, запроваджений Ярославом Мудрим». Робота на дошці Padlet

2. Правління Ярославичів.

 За заповітом Ярослава Мудрого, великим київським князем мав стати його старший син Ізяслав. Однак після смерті батька брати Святослав і Всеволод не визнали Ізяслава верховним володарем держави. Міста і землі, які заповів їм батько, Ярославичі вважали своїми особистими спадковими володіннями — вотчинами. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054—1073 рр. в історії Русі називають добою тріумвірату — співправління Ізяслава, Святослава та Всеволода.

Усі найважливіші державні справи тріумвіри вирішували спільно. Молодших братів Ігоря та В’ячеслава вони усунули від державних справ і привласнили після смерті останніх їхні володіння. Це викликало обурення серед молодших Ярославичів і заклало підґрунтя майбутніх усобиць. Позбавлені влади князі на Русі дістали назву «ізгої». Саме вони стали вагомим чинником подальшої міжусобної боротьби.

Робота з підручником ст. 87.

Завдання учням: об*єднатися в пари та зробити історичне занурення в зазначені події та охарактеризувати їх. Звернути увагу на таке поняття, як міжусобиці. Прямо про них ще не йдеться, але зароджувались вони саме в цей період. 

(Ланцюжок питань.  Боротьба проти кочовиків - Повстання киян 1068р. - Повернення Ізяслава до Києва - Відновлення влади трьох)

1 пара. Боротьба проти кочовиків.

А) Які племена загрожували цілісності держави?

Б) Яка подія сталася 1068р.?

В) Якими були наслідки битви з половцями? Як сприйняли кияни безпорадність князів?

2 пара. Повстання киян 1068р.

А) Що спричинило повстання  1068р.?

Б) З’ясуйте хід цього повстання та наслідки.

3 пара. Повернення Ізяслава до Києва.

А) Яким чином Ізяслав намагався повернутися  до Києва?

Б) Як князь вчинив зі зрадниками?

В) Перші кроки Ізяслава після повернення до Києва.

4 пара. Відновлення влади трьох.

А) Яка подія сталася в 1072р.?

Б) Чому вона була присвячена?

В) Що було ухвалено за результатами з’їзду князів?

Коли пари виконали завдання, пропонується обмінятися знаннями.

 Запропонувати учням підвести підсумок.

3. З’їзд князів в Любечі 1097р.

Учень пропонується подивитися відео, під час перегляду якого, потрібно заповнити узагальнюючу таблицю:

Любецький з’їзд князів 1097р.

-         Чи справді важливими були питання, що розглядалися на Любецькому з’їзді князів? Чому так вважаєте?

VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання. Рефлексія. ()

Сьогодні на уроці я дізнався…

Навчився…

Після цього уроку ціную…

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити відповідний п. за допомогою платформи Lexica зобразити одного з Ярославичів