Конспект уроку "Рядянська модернізація (форсована індустріалізація)

Радянська модернізація. Форсована індустріалізація.

Завдяки непу та українізації більшовики укріпили свою владу і могли розпочинати переустрій країни під назвою «радянська модернізація». Вона збіглась із боротьбою за владу Й. Сталіна (1926-1929).

1927-1928рр. - хлібозаготівельна криза в СРСР (був низький врожай, селяни не спішились здавати хліб), яка стала приводом для згортання НЕПу та початку радянської модернізації (1928-1938).

Складові радянської модернізації:

• форсована індустріалізація
• суцільна колективізація
• масові репресії
• «культурна революція»

1929 р. Сталін проголосив роком великого перелому на всіх фронтах соціалістичного будівництва.

Форсована індустріалізація

1929 р. прийнято курс на форсовану індустріалізацію – індустріалізацію шалено швидкими темпами.

В Україні, насамперед, мали збільшити темпи машинобудування, хімічної промисловості, видобутку електроенергії.

Мета:

1. перетворення аграрної країни на могутню індустріальну державу;
2. зміцнення обороноздатності країни.

Труднощі та особливості індустріалізації:

• можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування (більшовиками Європа кредитів не давала); 
• перекіс у бік важкої промисловості (переважання промисловості групи «А» - важкої промисловості).

Хотіли показати світові свою «могутність», але бажання керівництва не співпадало з можливостями населення. Проте це нікого не цікавило.

Джерела індустріалізації:

• Збільшення експорту сировини і сільгосппродукції за кордон;
• «Ножиці цін» - штучне завищення цін на промислові товари і зниження на сільськогосподарську продукцію (щоб викачати ресурси з села).
• Збільшення норм виробітку при збереження існуючих зарплат;
• Продовження робочого дня;
• Колективізація;
• Примусові державні позики;
• Праця в’язнів;
• Трудовий ентузіазм;
• Підвищення цін на алкогольні напої;
• Карткова система розподілу продуктів;
• Пограбування церков;

Економіка СРСР здійснювалася шляхом планування на кожні 5 років. Плани були обов’язковими для виконання.

1928/1929-1932 рр. перший п’ятирічний план (І п’ятирічка):

1931 р. Харківський тракторний завод (ХТЗ).

1932 р. збудовано Дніпрогес

Виконана за 4 роки і 3 місяці. Як? Ніяк, Сталін маніпулював статистикою: замість рахувати у відсотках виробленої продукції, рахували у карбованцях, і для того, щоб виконати швидше, достатньо було підняти ціну на продукцію. Насправді приріст був всього лиш 16%,  а не 32% і 45%, як планувалося.

1933-1937 рр. друга п’ятирічка («безбожна»):

1. Збудовано «Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь» та Новакраматорський завод.
2. Початок стаханівського руху

У ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов, «застосувавши новий метод роботи», встановив рекорд з видобування вугілля у 14,5 разів.

3. Скасування карткової системи (1935 р.).

П’ятирічки не були розраховані на покращення матеріального добробуту населення.

Працю робітників не заохочували матеріальною винагородою. Більшовики користали з ентузіазму мас та роботи невинно ув’язнених.

Знищували всіх, то протистояв – «куркулів» - економічно активне населення.

Будівництво важкої промисловості спричиняло хронічний занепад соціальної сфери і легкої промисловості.