Радянська модернізація. Форсована індустріалізація.
Завдяки непу та українізації більшовики укріпили свою владу і могли розпочинати переустрій країни під назвою «радянська модернізація». Вона збіглась із боротьбою за владу Й. Сталіна (1926-1929).
1927-1928рр. - хлібозаготівельна криза в СРСР (був низький врожай, селяни не спішились здавати хліб), яка стала приводом для згортання НЕПу та початку радянської модернізації (1928-1938).
Складові радянської модернізації:
1929 р. Сталін проголосив роком великого перелому на всіх фронтах соціалістичного будівництва.
Форсована індустріалізація
1929 р. прийнято курс на форсовану індустріалізацію – індустріалізацію шалено швидкими темпами.
В Україні, насамперед, мали збільшити темпи машинобудування, хімічної промисловості, видобутку електроенергії.
Мета:
Труднощі та особливості індустріалізації:
Хотіли показати світові свою «могутність», але бажання керівництва не співпадало з можливостями населення. Проте це нікого не цікавило.
Джерела індустріалізації:
Економіка СРСР здійснювалася шляхом планування на кожні 5 років. Плани були обов’язковими для виконання.
1928/1929-1932 рр. перший п’ятирічний план (І п’ятирічка):
1931 р. Харківський тракторний завод (ХТЗ).
1932 р. збудовано Дніпрогес
Виконана за 4 роки і 3 місяці. Як? Ніяк, Сталін маніпулював статистикою: замість рахувати у відсотках виробленої продукції, рахували у карбованцях, і для того, щоб виконати швидше, достатньо було підняти ціну на продукцію. Насправді приріст був всього лиш 16%, а не 32% і 45%, як планувалося.
1933-1937 рр. друга п’ятирічка («безбожна»):
У ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов, «застосувавши новий метод роботи», встановив рекорд з видобування вугілля у 14,5 разів.
П’ятирічки не були розраховані на покращення матеріального добробуту населення.
Працю робітників не заохочували матеріальною винагородою. Більшовики користали з ентузіазму мас та роботи невинно ув’язнених.
Знищували всіх, то протистояв – «куркулів» - економічно активне населення.
Будівництво важкої промисловості спричиняло хронічний занепад соціальної сфери і легкої промисловості.