Конспект уроку. Тема. Перехід до суцільної колективізації. Голодомор 1932-1933 рр.

Тема. Перехід до суцільної колективізації. Голодомор 1932-1933 рр.

Мета уроку: охарактеризувати особливості проведення політики колективізації в Україні, визначити наслідки цієї політики для подальшого розвитку республіки; формувати вміння аналізувати та узагальнювати інформацію, оперувати історичними поняттями і термінами; виховувати толерантність,  відповідальність за збереження історичної пам'яті й поваги до людини.

      Очікувані результати

          Після уроку учні зможуть:

•          визначати сутність політики колективізації;
•          визначати хронологічну послідовність головних подій, пов’язаних з колективізацією;
•          обґрунтувати власну позицію щодо причин та наслідків голодомору українського народу;
•          наводити аргументи щодо визнання голодомору геноцидом українського народу. 

Тип уроку: комбінований.

Основні дати:

1927р. – ХV з’їзд ВКП(б), проголошення курсу на колективізацію;

1929 – 1937р.р.  – колективізація в УРСР;

1932-1933 роки – голодомор в Україні.

Четверта субота листопада – День пам’яті жертв Голодомору й політичних репресій.

 Обладнання: підручник, проектор, екран, ілюстративний матеріал, відео- матеріали.

                                                      Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування

•          Поясніть поняття індустріалізація. Покажіть на карті основні об’єкти індустріалізації.
•          Визначте хронологічну послідовність події періоду індустріалізації. Які позитивні та негативні наслідки індустріалізації?
•          Розкажіть про здобутки перших п’ятирічок. Чи потрібно було здійснювати індустріалізацію в Україні?
•          Виступи учнів  про  новобудови перших п’ятирічок.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Вправа «Історичний пазл».

Завдання.  Кожна група отримала завдання на картках, виконавши його, ми зможемо дізнатися тему нашого уроку.

1 група. Завдання.

Політика більшовиків, характерними рисами якої були:

•          націоналізація промисловості;
•          «червоний терор»;
•          продрозкладка.

Відповідь: «Воєнний комунізм»

2 група. Завдання.

Характерні риси цієї політики більшовиків були:

•          заміна продрозкладки продовольчим податком;
•          скасування заборони на приватне підприємництво та торгівлю;
•          відмова від жорсткої централізації економіки.

Відповідь: Нова економічна політика.

3 група. Завдання.

Політика більшовиків, яка характеризувалася:

•          централізацією управління промисловістю;
•          запровадженням п’ятирічок;
•          погіршенням життєвого рівня народу.

Відповідь: Індустріалізація.

Виконавши завдання, учні прикріплюють відповіді до дошки оберненою стороною картки та читають тему уроку «Колективізація».

Оголошення теми уроку Перехід до суцільної колективізації. Голодомор 1932-1933 рр.

ІV. Вивчення нового матеріалу

План

1.               Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр. і перехід до суцільної колективізації.
2.               Розкуркулення селян.
3.               Голодомор 1932-1933р.р. в Україні – геноцид українського народу.

Вчитель.

Узявши курс на індустріалізацію, влада одразу зіткнулася з трьома проблемами: коштів, сировини й робочих рук для розвитку індустріалізації. Одержати все це можна було від селянства, що становило переважну більшість населення.

Вожді більшовизму вважали, що для побудови соціалізму у сільському господарстві слід скасувати приватну власність на землю і перейти до колективного ведення господарства.

Особливе занепокоєння влади викликає Україна. Потужна національна еліта, економічно незалежне і національно свідоме селянство становлять головну загрозу для комуністичного режиму.

Наростає тотальний контроль держави і партії, впроваджуються насильницькі хлібозаготівлі, конфісковуються всі «надлишки» продуктів.

На селі скасування приватної власності на землю було здійснено ще в 1917 році –  земля стала власністю держави. Поміщицькі землі були розподілені і передані селянам без викупу, а частина – у власність держави.

Спроба почати колективізацію владою була ще в 1919-1920 рр.

Робота над поняттями.

Колективізація – політика об’єднання приватних господарств у колгоспи – колективні господарства, селянин втрачає право власності на землю і результати праці селян також розділялись колективним рішенням.

З введенням НЕПу, продовольчого податку та дозволу на продаж на ринках зерна, держава не подбала про зниження цін на промислові товари, чи, навпаки, підвищення цін на зерно, селяни не хотіли продавати зерно за такими низькими цінами і це спричинило хлібну кризу 1927-1929 рр. і кризу хлібозаготівель. Колективізацію в Україні здійснював С. Косіор.

1928 рік видався неврожайним. Селяни розпочали ухилятися від держзаготівель хліба. Така політика влади викликала впертий опір селянства і вона вирішила покарати селян. У 1929 році приймається рішення про проведення суцільної колективізації.

Робота з ілюстраціями.

Я пропоную вам переглянути плакати та відповісти на запитання.

•          Кого зображено на плакатах?
•          Який настрій мають селяни?
•          До чого закликають написи на плакатах?

 

 

 

 

 

 

2. Розкуркулення селян

Вчитель

Колективізація в Україні супроводжувалася наростанням терору. Особливої жорстокості зазнало заможне селянство. 1928 рік з січня влада починає політику розкуркулення.

Робота над поняттями.

«Куркулі» – це заможні селяни, влада їх називала експлуататорами найманої праці, але більшість із них забезпечувала свій добробут працею всіх членів родини і хазяйновитістю та ощадливістю.

1929 рік влада від розкуркулення переходить до політики ліквідації куркульства як класу.

Робота з ілюстраційним та фотоматеріалом.

Роздивіться плакат та скажіть, як зображувала влада, так званих «куркулів»? Порівняйте це зображення з тогочасними фотографіями та подумайте, чи насправді такими заможними були селяни?

 

 

 

Робота в групах.

1 група.

Робота зі спогадами очевидців.

Опрацювати матеріал підручника (ст. 219) та дати відповідь на запитання:

•          До якої соціальної групи селянства належала авторка документу?
•          Які наслідки розкуркулення можна спрогнозувати, спираючись на цей документ?

2 група. Робота з підручником.

Опрацювавши пункт 2 підручника «Розкуркулення. Доля приватних сільських господарств», дайте відповідь на запитання:

•          З якою метою відбувалась ліквідація куркульства як класу?

3 група. Робота з документом.

7 серпня 1932 року приймають Постанову ЦВК та РНК «Про охорону державного майна», відома як «Закон про п’ять колосків».

«Суспільна власність (державна, колгоспна, кооперативна) є основою радянського ладу, вона священна і недоторканна, і людей, які роблять замах на суспільну власність, треба розглядати як ворогів народу». За розкрадання колгоспного та кооперативного майна та вантажів на транспорті призначалася «вища міра соціального захисту –  розстріл з конфіскацією всього майна і з заміною при пом’якшуючих обставинах позбавленням волі на строк не нижче 10 років з конфіскацією всього майна».

Запитання до тексту документа.

Яку мету переслідував цей закон? Які міри покарання передбачав? Проти кого був спрямований цей закон?

Вчитель.

Жовтень 1932 року В. Молотовим Україна переведена на блокадне становище, тобто закрита. Комісія встановлює хлібозаготівельний план в обсязі 282 млн. пудів, стільки вже було заготовлено з червня по жовтень. На лютий 1933 року зібрано 104.6 млн. пудів зерна. Хлібних запасів в республіці не залишилось. В Україні починається голод…

Випереджальне завдання.

Демонстрація презентації учнів про голодомор.

Завдання.

Прослухавши інформацію, дайте відповідь на такі запитання:

1. Вкажіть роки другого голодомору в Україні.
2. Назвіть заходи, які застосовувала влада, наслідком яких став голод.

2. З якою метою радянська влада запроваджувала заходи, які призвели до 

голоду на українських землях?

3. Покажіть на карті області України, де спостерігалась найбільша смертність населення.

3. Коли в нашій країні відзначають день пам’яті жертв голодомору?

4. Яке враження справила на вас отримана інформація?

 

 

V.  Закріплення нового  матеріалу

Перегляд фрагменту документального фільму із серії «Невідома Україна. Великий Злам»  (додаток відео).

Запитання.

1. В якому році розпочався перехід до суцільної колективізації?
2. Чому політику колективізації називають «великим зламом» в історії українського селянства.

  3. Чому,  незважаючи  на  жорсткі  партійні  заходи,  стан  сільсько-господарського  виробництва  невпинно  падав,  а  селянство  зубожіло?

  4.  Чи  досягла  своєї  мети  колективізація?

Рефлексія.

Що вас найбільше вразило при розгляді сьогоднішньої теми?

(відповіді учнів)

VІ. Підсумок уроку.

VІІ.  Домашнє завдання.

Усім учням – опрацювати параграф  підручника.

        Середній, достатній рівень – підготувати інтерв'ю з рідними та  знайомими щодо життєвого рівня населення у 30-ті pp.

       Високий рівень – написати твір-роздум на тему: «Трагедія голодомору в Україні».