Узагальнити та розширити уявлення учнів про роль і місце української музики у світовій культурі та використання українського фольклору у творчості зарубіжних композиторів допоможе урок "Українські наспіви линуть світом".
4 КЛАС I І СЕМЕСТР
ТЕМА: " Музика єднає світ "
20 – й урок
Тема уроку: Українські наспіви линуть світом
Мета уроку: узагальнити й розширити уявлення школярів про роль і
місце української музики у світовій культурі,
використання українського фольклору у творчості
зарубіжних композиторів
Завдання:
Музичний матеріал: "Дружать діти на землі", Д.Львов – Компанієць;
"Вийди, вийди, Іванку", українська народні пісня;
Концерт № 1 для ф - но з оркестром, П.І.Чайковський;
″ Варіації на українські теми ″, Л.Бетховен
Обладнання: музичний інструмент, музичний центр, диски,презентація
до уроку
Тип уроку: урок поглиблення теми
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Вхід до класу: "Дружать діти на землі", Д.Львов - Компанієць
2. Музичне вітання.
IІ.ВОКАЛЬНО-ХОРОВА РОБОТА
2. Виконання: "Дружать діти на землі", Д.Львов - Компанієць
IІІ.МОТИВАЦІЯ МУЗИЧНО – ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Під час подорожей різними країнами Європи ви вже мали змогу переконатися в тому, що кожен народ має свої національні фольклорні здобутки. Та в музичному мистецтві різних народів можна знайти спільні й відмінні ознаки.
Сьогодні ми залишимося вдома і зустрінемо гостей із інших країн.
IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Веснянки – народні календарно-обрядові пісні на честь приходу весни.
V. БЕСІДА ЗА ТЕМОЮ УРОКУ
Здавна в Україні побутує фольклорно – пісенний цикл, тісно пов’язаний з календарем сільськогосподарських робіт і родинним побутом селян.
Пісні весняного календарного циклу, поряд з іншими землеробськими піснями, належать до найдавніших здобутків культури давніх східних слов’ян, яку успадкувала культура Київської Русі. Пізніше ці календарно - обрядові пісні, що століттями складалися і збагачувалися, стали основою для музичного мистецтва трьох народів – українського, російського та білоруського.
Розповідь про традиції зустрічі весни
Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік.
З давніх-давен не було села в Україні, в якому б не зустрічали прихід весни. Як тільки танув сніг і сріблястими струмками збігали води, а левади підсихали під промінням весняного сонця, дітлахи зверталися до своїх матусь: Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку!
Вважається, що саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися веснянкові забави.
Весну, за уявленнями наших предків, на крилах приносили пташки. Тому обрядове печиво випікали у формі пташок; діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну: Пташок викликаю
З теплого краю:
- Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Свято зустрічі весни приурочувалося до початку льодоходу – «коли щука хвостом розіб’є лід». У веснянках висловлювалися вихваляння йти «полонку рубати, гагілку добувати».
У кожному селі до зустрічі весни готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, вдягали його у старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися і дівчата у вишитих сорочках і з віночками на голові. Хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсіювали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.
Скрізь, із різних куточків, лунала музика – це дівчата водили хороводи і співали веснянки.
Звичай водити хороводи, співати веснянки, забавляти іграми, приуроченими весні, зберігся подекуди і до наших днів.
У кожній місцевості веснянки творилися і виконувалися по-різному, навіть мали свої назви (гаївки, маївки, ягілки, гагілки…).
VI. ВОКАЛЬНО -ХОРОВА РОБОТА
Виконаймо і ми одну з них
Завдання перед слуханням: послухайте музичний твір і визначте його жанр і характер.
Звучить українська народна пісня «Вийди, вийди, Іванку»
Проведення гри «Передай ритм» (діти передають (проплескують) один одному по черзі основну ритмічну послідовність)
(Після вивчення основної ритмічної інтонації звернути увагу на розучування мелодії та тексту (розучування пісні-веснянки за нотним записом – звернути увагу на повторюваність мелодії, ритму; активізації уваги, інтонаційної точності сприятиме спів по групах у різних варіантах. Один із них – спів по черзі кожних наступних двох тактів пісні.
Важливо не сповільнювати рух мелодії, стежити за тим, щоб вона звучала легко і плавно.)
VІІ.БЕСІДА ЗА ТЕМОЮ УРОКУ. СЛУХАННЯ МУЗИКИ
Досить часто зарубіжні композитори використовували теми українських народних пісень для створення своїх музичних творів.
Слухання: фінал Першого концерту П.Чайковського для фортепіано з оркестром (фрагмент)
Російський композитор Петро Ілліч Чайковський, перебуваючи на Україні, з захопленням слухав українські народні пісні у виконанні сільських дівчат. А пізніше він використав деякі із пісень, що найбільше захопили його, у своїх творах.
Завдання перед повторним слуханням: послухайте фінал концерту ще раз та простежте за зміною характеру пісні, її розвитком.
Повторне слухання: фінал Першого концерту П.Чайковського для фортепіано з оркестром.
(Слід підвести учнів до висновку, що в концерті П.Чайковського українська народна веснянка ″ Вийди, вийди, Іванку ″, перетворившись у стрімку танцювальну тему, отримала друге життя і завдяки цьому стала відомою в усьому світі. Цьому сприяла зміна елементів музичної мови (темпу, ритму, тембру, динаміки, звуковедення) та яскраве оркестрування.)
Завдання перед слуханням: послухайте «Варіації» Бетховена. На основі якої української народної пісні вони створені?(″ За городом качки пливуть ″)
Слухання: ″ Варіації на українські теми ″, Л.Бетховен
- Який характер музики?
- Чи простежуються українські наспіви у творі німецького композитора?
- Що можна уявити, слухаючи твір?
VІІІ.ПІДСУМОК УРОКУ
- Яка музика звучала на уроці?
- Які зарубіжні композитори використовували теми українських народних пісень для створення своїх музичних творів?
Кожен народ має свою національну музику – народну і композиторську з власними особливостями. Але часто трапляється так, що музичний твір стає відомим і улюбленим усіма народами. Тож музика зближує всі народи, єднає світ.
IX. ВИХІД: за вибором учнів