Конспект уроку української літератури для 8 класу "Леся Українка "Давня казка". Образи та ідеї поеми"

Яценко Г. В., м. Харків

Харківська гімназія №144

Відкритий урок української літератури

8-В клас

Тема: Леся Українка «Давня казка». Образи та ідеї поеми.

Мета: допомогти учням у визначенні проблем, головної думки поеми; поглибити уявлення школярів про погляди Лесі Українки на призначення мистецтва і митця у суспільстві; продовжити формувати навички характеристики образів-персонажів художнього твору; виховувати  любов до поезії, високі моральні якості – гуманізм, щирість, неприйняття і недопущення несправедливості; розвивати критичність мислення, самостійність, увагу, образну уяву, зв’язне мовлення, акторські здібності учнів.

Тип уроку: комбінований (урок ідейно-художнього аналізу та характеристики образів літературного твору).

Методи і прийоми: метод проекту, евристична бесіда, читання за ролями, гра, дискусія, тестування.

Обладнання:  підручник, текст поеми, портрет Лесі Українки, ілюстрації до твору, папір А3, маркери, кольорові олівці, таблиці взаємооцінки роботи учнів у групі. 

Міжпредметні зв’язки:  мистецтво, українська мова, історія.

Теорія літератури:  казка, поема, антитеза.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми і мети уроку.

 Сьогодні ми розпочинаємо знайомитись з поемою Лесі Українки «Давня казка», яку ви прочитали вдома. Нам треба з’ясувати: які ідеї хоче донести поетеса у своїй поемі, через які образи, у який спосіб вона це робить.

ІІ. Мотивація вивчення матеріалу.

Учитель. Як ви думаєте, чому твір названий «Давня казка»? Що в ньому казкового?

Учень. Казка – це жанр фольклору, де відбуваються фантастичні події, діють незвичайні герої. Поема Лесі Українки схожа на казку за формою, бо розпочинається відповідним зачином: «Десь, колись, в якійсь країні…»

Учитель. Казки найчастіше читають маленьким дітям, можливо, для того, щоб їх розважити? Чи казка чогось навчає?

Учениця. Казка завжди намагалася навчити людину добру, правди, сердечності.

Учитель. Отже, читаючи та аналізуючи «Давню казку» Лесі Українки, ми теж спробуємо навчитися чогось важливого в нашому житті.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Літературна гра «Так чи ні».

Учні слухають висловлювання. Якщо воно відповідає змісту твору, то плескають у долоні. За неправильні оплески нараховуються штрафні бали у вигляді червоних карток.

1)     Поет був красивим і щасливим. (Ні.)

2)     До оселі Поета постійно приходила молодь. (Так.)

3)     Лицар Бертольдо був благородним та ввічливим. (Ні.)

4)     Поет сказав, що має стільки багатства, що його стане й на лицаря. (Так.)

5)     Бертольдо зацікавився й вирішив подружитися з поетом (Ні.)

6)     Граф визнав дивну силу слова. (Так.)

7)     Поет допоміг лицареві завоювати серце вродливої донни Ізідори. (Так.)

8)     Поет допоміг лицареві завоювати бусурманське царство (Так.)

9)     Бертольдо щедро нагородив поета. (Ні.)

10)  Граф справді був спочатку гідний щастя — чинив справедливий суд, був лагідний до підданих. (Так.)

11)  По далеких війнах граф привчився до грабунку. (Так.)

12)  Поет вирішив стати наближеним до графа, щоб допомогти трудящим полегшити їхню долю. (Ні.)

IV. Основна частина уроку.

4.1. Визначення основних проблем та ідей твору. Евристична бесіда.

Учитель. Отже, головним героєм поеми є Поет. Уявіть себе поетом. Як ви складатимете вірші?

Учень. Спочатку треба пережити якесь почуття, потім висловити його словами у римованій формі.

Учитель. А чим може бути викликане таке почуття?

Учениця. Це почуття може з’явитися завдяки спостереженням за процесами у природі або через якісь життєві проблеми.

Учитель. Для кого і з якою метою поет складає вірші?

Учень. Деякі пишуть для себе.

Учитель. Але ми про таких поетів і не знаємо.

Учениця. Для інших людей з метою поділитися власними переживаннями, думками, допомогти розібратися у складностях життя; дати людям можливість замислитися над своїми вчинками.

Учитель. Чи змінювалася поезія з плином часу? Для чого вона існувала у різні часи?

Учень 1. Поезія завжди удосконалювалася, але проблематика не змінилася докорінно, бо існують вічні проблеми, які завжди підіймають і не можуть вирішити однозначно.

Учень 2. Спочатку поезія з’явилася як засіб самовираження поетів, потім існувала для розкриття емоцій і переживань людини, пов’язаних із природою та власним життям; у часи війн та революцій вона піднімала народ на боротьбу.

Учитель. Чим, на вашу думку, була поезія для Лесі Українки?

Учениця. Поезія була справжнім життям поетеси, якому заважала хвороба.

Учитель. І. Франко у статті про творчість Лесі Українки, аналізуючи «Давню казку», писав: «По її думці, поезія для маси робочого народу — потіха в горю, спочивок по праці, для кожного чоловіка — природний вираз розбудженого чуття і вищих змагань, для всієї громади — заохота в боротьбі і докір усякій нікчемності; для пригноблених вона — гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників — грізний месник». Запишіть у зошити : «Поезія – слуга життєвих потреб, слуга того вищого порядку, що веде людей до поступу.» Ось такою бачить Леся Українка поезію та її роль у суспільстві. Так думає і її герой Поет. Проте він не єдиний герой у поемі. Для того, щоб перейти до іншого образу, виконаємо невеличку вправу.

4.2. Теорія літератури.

Гра «Знайдіть пару». Учні на основі поеми записують пару з протилежним значенням.

Пекло – рай

Землянка вогка – хата на помості

Мужичка – пані

Руки чорні – рученька тендітна

Мучились – втішався

Гуляв у замку – в ярмі стогнали

Дарувати – одбирати

Поет – Бертольдо.

Учитель. Ви помітили, що засіб протиставлення – найпомітніший  у поемі. Такий засіб називають антитезою. Запишіть у зошити: Антитеза – різке протиставлення якоїсь істотної ознаки чи властивості характеру, події, явища, предмета.

4.3. Характеристика образів поеми.

Учитель. На протиставленні побудовані і характери головних героїв. Хто вони?

Учні. Поет і лицар Бертольдо.

Учитель. Пропоную охарактеризувати їх, попрацювавши в групах.

Група 1. Схематично зображує основні риси характеру і портретні характеристики Поета.

Група 2. Характеризує і умовно позначає риси лицаря Бертольдо.

Група 3. Складає порівняльну таблицю цих образів: що в них подібного, а що відмінного?

Група 4 та Група 5 має власні, поки що таємні завдання.

Презентація роботи груп.

1. Поет не самотній, щасливий, вільний, має ясний розум, спокійний, врівноважений, каліка, чесний, щедрий, добрий, сміливий.
2. Бертольдо лихий, гордий, завзятий, упертий,  прагне до збагачення, улесливий, підступний. Зневажає інших, бездушний, лякливий.
3. Спільне: обидва молоді люди, дотепні, гострі на язик, визнають красу почуття кохання. Відмінне: Поет                                                                                    лицар Бертольдо

Простий за походженням    граф, вищий за соціальним статусом

Спокійний, врівноважений    імпульсивний, нестриманий

Добрий, щедрий      лихий, егоїстичний, підступний

Поважає інших      зневажає бідний люд

Шанує найбільше волю     цінує найбільше багатство.

4.4. Виразне читання діалогу Поета та лицаря за ролями.(Група 4).

Геть одбившися від гурту,

їде лицар в самотині.

Зирк! - поет лежить, як перше,

На самісінькій стежині.

«Ах, гостинця ти чекаєш! –

Мовив лицар і лапнувся

По кишенях. - Ой, небоже,

Вдома гроші я забувся!»

Усміхнувсь поет на теє:

«Не турбуйсь за мене, пане,

Маю я багатства стільки,

Що його й на тебе стане!»

Спалахнув від гніву лицар,

Був він гордий та завзятий,

Але ж тільки на упертість

Та на гордощі багатий.

«Годі жартів! - крикнув згорда. –

Бо задам тобі я гарту!»

А поет йому: «Та й сам я

Не люблю з панами жарту...

Бачиш ти - оця діброва,

Поле, небо, синє море –

То моє багатство-панство

І розкішне, і просторе.

При всьому сьому багатстві

Я щасливий завжди й вільний».

Тут покликнув лицар: «Боже!

Чоловік сей божевільний!»

«Може буть, - поет відмовив, -

Певне, всі ми в Божій волі.

Та я справді маю щастя,

І з мене його доволі». (...)

Засміявсь на теє лицар:

«Давню байку правиш, друже?

Я ж тобі скажу на теє:

 Ти щасливий та не дуже.

Я б віддав отой химерний

Твій таємний світ надхмарний

За наземне справжнє графство,

За підхмарний замок гарний.»

Учитель . Ось такі наші герої, і в цьому діалозі Леся Українка піднімає ще одну проблему: що таке людське щастя? Над цією проблемою працювала, створюючи проект справжнього щастя, група 5.

4.5. Презентація проекту “Що таке справжнє щастя?”

 Ключові слова: воля (свобода), радість, оптимізм, бажання поділитися чимось з іншим, доброта, здоров’я, цілеспрямованість.

V. Закріплення вивченого.

Проведення тестування.

1. Леся Українка визначила жанр свого твору, а саме:

а) казкова поема; б) лірична оповідь; в) філософська казка; г) казка у віршах.

2.  Поета у творі авторка називає:

а) нещасним і талановитим; б) уважним і кмітливим; в)  сором'язливим і спритним;

г) пунктуальним і винахідливим.

3.  Слово поета «всім давало»:

а) піднесеність і бадьорість; б) розвагу і пораду; в)  можливість позбутися всього лихого;

г)  користь і впевненість у самовизначенні.

4.  Герой твору не відчував ні голоду, ні холоду, бо отримував допо­могу від:

а) Господа; б) простого люду; в) кобзарів; г) князя.

5.  Характеризуючи лицаря, поетеса назвала його:

а) лихим; б) жорстоким; в) підступним; г) легковажним.

6.  Рими у поета —: а) молодята; б) перепілочки; в) промінчики; г) соколята.

7.  Щастя для поета — мати:

а) великий гонорар за свої поезії; б) волю; в) графство; г) повагу до себе від лицаря.

8.  «Нелегким полюванням» для лицаря було:

а) спіймати пташку; б) дібрати ноти для виконання музики; в) скласти поезію;

г) віднайти музичний інструмент.

9.  Чим поет чарував усю громаду?

а) Своїми думками і вчинками; б)  вмінням розуміти проблеми народу; в) красою душі;

г) чудовими поезіями,

10.  Після виконання серенади у Бертольда зникла:

а) туга; б) лиха думка; в) надія; г) жорстокість.

11.  У військовому поході солдат розважала:

а) пісня; б) музика; в) Ізідора; г) вільна думка.

12.  Завойовуючи бусурманські міста, Бертольдо відчував себе:

а) сміливим; б) щасливим; в) бадьорим; г) жорстоким.

VІ. Узагальнення вивченого.

Дайте відповідь на питання: Чого я навчився, читаючи та аналізуючи поему «Давня казка»?

VІІ. Підсумок уроку.

 Оцініть роботу кожного члена групи, заповнивши таблицю взаємооцінки.

Карта взаємооцінки роботи учнів у групі

 Дякую всім за плідну роботу.

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Вивчити напам’ять уривок із поеми «Давня казка»: від слів «Не поет, у кого думки не літають вільно в світі..» до кінця «А настане правда нова» с.140.
2. Написати твір-мініатюру «Що я вважаю справжнім щастям»