Конспект уроку "Урок Доброти. Б.Лепкий. "Мишка"

Урок Доброти

Б. Лепкий. «Мишка (казка для дітей: для малих і великих)». Трагічна і комічна ситуації, їхня роль у розкритті головної думки, моралі

Мета: на прикладі твору Б. Лепкого «Мишка» розкрити трагічну і комічну ситуації, їхню роль у втіленні головної думки, притчової моралі і з’ясувати ідейно-тематичне спрямування казки, історію її написання; розвивати активний словник школярів, уміння грамотно і вмотивовано довести власну думку, робити висновки, проводити аналогії з сучасним життям; виховувати почуття поваги до людини праці, чуйності, відповідальності, чемності, зневажливе ставлення до підступності, жадності, егоїзму.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Б. Лепкого; текст твору; малюнки до нього; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), музикальні мелодії, презентації, збірки народних казок, малюнки до казок про мишку.

• епіграф:  Так є, і так завжди було,
• І слід завжди це пам'ятати:
• Котра людина сіє  зло,
• Вона не може  щастя  мати.

  В.Вихрущ

     Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і завдань уроку.

Гра «Очікування»

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1. Представлення презентації.
2. Прослуховування пісні «Чуєш,брате мій…»

3. Розгадування кросворда «Богдан Лепкий»

Б . . . . . . .

. . . . О . . . . . . .

Г . . . . .

. . Д . . .

. . . . А . . . . .

. . . . . Н . .

Л . . . .

. . . Е . . . . .

. . . . П .

К . . . . . .

. . . И . . .

. . Й . . . . . . .

1. Місто, в якому навчався в гімназії, а згодом працював учителем.

2. Прізвище дідуся, який запрошував додому артистів.

3.  Інструмент, на якому грала мама.

4. Місто, в якому навчався в Академії мистецтв, а згодом в університеті.

5. Подарунок письменникові від жителів села Черче.

6. Ким був батько письменника?

7. Імʼя брата-композитора.

8. Країна, в якій працював під час війни.

9. Історична епопея, яка складається з 5 книг.

10. Місто, в якому працював викладачем української мови й літератури, де помер.

11. Скільки друкованих сторінок займає перелік творів письменника?

12. Якими виявилися твори про зимовий день у селі двох нерозлучних гімназійних друзів Лепкого і Яричевського?

4. Здібності Богдана Лепкого

БОГДАН   прекрасно декламував,

   співав,

   малював,

    писав твори,

багато читав,   

успішно вчився,

   мав гарну памʼять,

   акторські здібності.

ЛЕПКИЙ    поет

прозаїк

перекладач

літературознавець   

учитель

професор

видавець

музикант

художник

5. Мандрівка у казку дитинства.

Учні представляють свої дитячі казки, малюнки до них.

•                 Дайте визначення казці як художньому твору. Чим вона відрізняється від інших літературних жанрів?
•                 Які бувають казки? Наведіть приклади.
•                 Для чого, на ваш погляд, казки розповідають маленьким дітям, а не дорослим?
•                 Чому навчають казки?
•                 Дослідіть і зробіть висновок стосовно того, як у казках точиться одвічна боротьба добра і зла.
•                 Які казки народів світу ви знаєте?

В яких ситуаціях проявляється мудрість, кмітливість героїв казок?

6. Розігрування співомовки С.Руданського «Вовки».
7.  Робота над твором Б. Лепкого «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)»

 Історія написання твору.

Б. Лепкий ще з дитинства полюбив казки. Була в нього няня Яницька, яка казок знала силу-силенну, а її вихованець захопленно приймав їх у свою душу. Ставши письменником, він написав багато казок для дітей молодого віку. Навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя».

Події у творі розгортаються під час Першої світової війни. Всюди холод, голод, непорозуміння. Ця війна застала родину Лепких у Яремчі, під час відпочинку. Готель, де жила сім’я, злетів у повітря.

Письменник бачив спустошені села, голодних людей під час війни, тому й розповідає про це у своєму творі. Він хоче, щоб люди вирощували хліб, а не засівали землю снарядами і злобою.

Гра «Озвуч малюнок»

 Бесіда за питаннями.

•                 Якою ви уявляєте мишку? Як про це зазначено у творі? («Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик»)
•                 В яких умовах жила мишка? («В самім кутку хати, де нога від ліжка щильно примикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне»)
•                 Кого боялася мишка? («Людей») Як вона поводила себе, пересуваючись по хаті? («Коли на хаті не видно було ані одного чобота, ні одної ноги, висовувала голову, зиркала направо й наліво і скоренько, як шнурочок, пересувалася попід стіну і двері»)
•                 Чим пояснити скрутне життя сестер мишки з міста? («Ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. Ледве хвостики волокли за собою. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про мишей, то вже і не згадуй»)
•                 Як Б. Лепкий характеризує жінку господаря? («...Господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею...») Про що це свідчить?
•                 Як жили люди у воєнний час у місті? («Господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. Як пряче зі стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не вмерло... кажуть, війна. Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб...») Прокоментуйте висловлювання автора: «Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб».
•                  Про яке життя господаря розповіла мишка своїм сестрам із міста? («У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися... О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м’ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїджає візок. Злазять двоє людей і з хати виносять м’ясо, масло, яйця, крупу і сало»).
•                 Як господар ставиться до власного збагачення під час війни? («Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Х-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо!»)
•                 Що дізналися миші з міста про життя господині? («...Ходить тепер, як паня. Які в неї сорочки, які кружева — пфу! Пахучим милом вимивається».
•                 Опишіть прихід жебрачки до господаря, застосовуючи текст твору. («...Побачила черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище обличчя, худе, худе, лиш шкура да кості, лиш ці червоні, заплакані очі») Про що свідчить опис її зовнішності?
•                 З яким проханням звернулася бідна жінка до багатіїв? («Змилосердіться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих колодках не чую. У мене хвора дитина, як мені без молока вертати? Хай би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на ту муку дивитися. Я ж — мати. Я вам цього, спасителько моя, во віки не забуду. Я вам гроші в суботу принесу, так мені, Боже, дай спокійно сконати, що принесу...»)
•                 Як зреагувала господиня на прохання жебрачки? («Мої корови стільки молока дають, що кіт наплакав. От дою, щоб не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити. Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі й рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б»)
•                 Якими відчуттями пройнялася мишка після почутої розмови багатіїв з бідною жінкою? («...То так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скоріше побігла до нори»)
•                 Як мишка вирішила помститися своїм господарям за їх жорстокість? («Знищити, поторщити цей папір, що його кривдою людською чути, поганий папір»)
•                 Від чого застерігала мишка своїх дітей, щоб вони не почули від людей? («Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя»)
•                 Як господар сам себе охарактеризував? («Я чоловік праці. У мене ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух»)
•                 Дослідіть, як автор ставиться до свого героя, описуючи його зовнішність. («Кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик, відчинив і... очі йому пішли в стовп, брови полізли вгору, волосся дубом стало»)
•                 Чим був здивований господар, коли одного разу вирішив узяти гроші з ящика?
•                 Чому господар звинуватив свою жінку в тому, що мишка завдала шкоди його грошам? («Я не раз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти!»)
•                 З чим пов’язано те, що мишка вирішила покинути добре житло у багатого господаря?
•                 Чому вчить нас ця казка?
•                 Для чого, на ваш погляд, Б. Лепкий використав жанр казки?
•                 В чому полягають особливості назви твору?
•                 Що вам відомо про мишку як істоту? (Ця істота із сімейства ссавців, гризунів. Довжина тіла 5–50 см, хвоста до 45 см. Завдає великої шкоди сільському господарству)
•                 Чи можна вважати мишку позитивним героєм твору? Відповідь вмотивуйте.
•                 Здійснення ідейно-тематичного аналізу твору:

 Тема: відтворення спостережень мишки за життям людей різного соціального становища (багатих і бідних) під час війни.

  Ідея: возвеличення доброти, порядності, співчуття до горя інших, взаєморозуміння, щирість, милосердя; засудження жадності, брехні, пихатості, жорстокості; війни, яка знищує людські чесноти; байдужості до всього, окрім прибутку, грошей.

  Основна думка: «Одні з голоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший за життя».

 Жанр. Соціально-побутова казка.

Б. Лепкий обрав форму казки тому, що такі твори мають повчальний характер. У них завжди зрозуміло, що добре, а що погане, торжествує правда і справедливість, а негідники зазнають справедливого покарання. Саме у казковому творі людина може побачити себе ніби збоку, чужими очима.

Письменник мав на увазі не малих і великих дітей, а дітей і дорослих. І ті, й інші повинні вчитися жити по-людськи, розділяти справжні і несправжні цінності).

 Твір — пересторога людям: вчіться мирно вирішувати проблеми.

 - Чи актуальний твір сьогодні?

 Проблематика:

•                 війна і мир;
•                 життєві потреби і захланність;
•                 гріх і покарання за нього;
•                 цінності істинні і фальшиві;
•                 родина і виховання дітей.

 Композиція.

Експозиція: опис умов, в яких жила людина.

Зав’язка: мишка дізнається від своїх сестер про голодне життя у місті.

Розвиток дії: збагачення господаря у воєнний час.

Кульмінація: шкода-помста, яку завдала мишка своєму господарю, потрощивши всі його гроші.

Розв’язка: злість господаря, мишка покидає його хату.

 Сюжет.

Життя мишки у багатого господаря. Зустрівшись зі своїми сестрами з міста, мишка дізнається про голодне життя їх та людей.

Господар, зважаючи на голодний воєнний час, наживається, збагачується, а гроші складає у ящик під ліжко. Він байдуже ставиться до жінки-жебрачки, якій не хоче подати милостиню. Війна для господаря — щасливий час, коли він може збагатитися.

  Характеристика образів казки.

  Господар.

Коли люди живуть у великих злиднях, господар по-тваринному наживається. Він каже, що й «війна на щось придається». Свої чорні справи він робить вночі, як злодій, коли все село спить. Коли люди навколо голодні, вони з дружиною «добре їдять». Грошей у нього дуже багато: ящик, у якому колись були гранати, уже майже заповнений грішми, а з голодними він і не думає поділитися. Нащо йому стільки грошей? Виникає питання, чому здоровий чоловік не на війні? Мабуть, хитрістю вдалося викрутитися.

Цей чоловік страшніший ще й тому, що не поважає навіть своєї дружини. Ніколи лагідно не заговорить до неї. Він гроші їй не дає, а тиче під ніс. А коли втратив багатство, то звинуватив у цьому жінку й кинувся на неї з кулаками.

Тисячі жінок і дітей у місті слізьми вмиваються, з голоду пухнуть, а господар коптить сало й м’ясо і продає таким самим, як він. Він хоче наскладати стільки грошей, як в банку. «Бог знає, коли буде друга війна»,— каже він жінці.

 Мишка.

Мишка відмовилася жити в хаті своїх господарів, бо там панували скупість, ненажерливість, безсердечність. Здорові, сильні люди забули про честь, взаєморозуміння, милосердя. А мишка добре розуміє, що від зла ще ніколи й ніде добре не вродило. Вона піклувалася про своїх дітей і боялася, щоб «не навчилися брехати, як люди, тому й покинула хату, краще вже жити надворі».

Мишка всі події пропускала через своє серце, їй шкода голодних городянок, ненагодованого немовляти. Вона вміє розрізняти справжні і несправжні цінності.

•                 Які риси характеру притаманні мишці? (Справедлива, добра, чуйна, здатна до співпереживання, зневажливо ставиться до жадності, брехні, підступності)

 Заповнення таблиці «Трагічне і комічне у казці»

  ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Мишка, як і другі, була маленька і...

а) чорненька; б) біленька; в) сіренька.

2. Нору мишки можна було побачити в хаті:

а) у кутку, де було ліжко; б) біля входу до комори;

в) за кухонним столом.

3. Своє помешкання мишка вважала:

а) не розкішним, але безпечним; б) не зручним, але теплим;

в) не великим, але комфортним.

4. Мишка боялася:

а) когута; б) людей; в) голоду і холоду.

5. Пишно вбраний когут був схожим на:

а) актора; б) пана; в) жандарма.

6. Де мишка зустрічалася зі своїми сестрами?

а) На млині; б) у полі; в) на подвір’ї.

7. Мишка вибігала зі своєї нори, щоб...

а) подивитися на світ; б) знайти їжу для своїх діточок;

в) допомогти своїм сестрам із міста.

8. Хазяїна хати, де жила мишка, вона характеризувала:

а) «Така сумлінна і порядна людина»;

б) «О, мій господар дуже страшний»;

в) «Я його дуже поважаю і ціную».

9. Гроші хазяїн хати, де була нора мишки, ховав:

а) у коморі під полицею; б) на горищі у чавуні; в) в ящику під ліжком.

10. Що, на думку господаря, гарно пахне?

а) Гроші; б) квіти біля вікна хати; в) копчені вироби з м’яса.

11. «Добре, що діти сплять, а то ще б навчилися... як люди»:

а) заздрити; б) брехати; в) злословити.

12. Як мишка вирішила помститися господарю? Вона:

а) знищила його гроші, поторощивши їх;

б) зіпсувала зерно для посіву;

в) погризла копчене сало для продажу.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

3. З народної  скарбниці.

Робота над прислів’ями: твір-мініатюра (оцінюється в 3 бали).  

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання (за вибором).

Придумати продовження казки про мишку.

Написати твір-роздум на тему:  «У чому щастя людини?»