Конспект уроку в1 класі "В українській світлиці"

Тема: В українській світлиці

Інтегроване заняття

    Мета. розширити уявлення учнів про українську оселю, ужиткові речі,предмети побуту; прилучати дітей до світу краси; збагачувати й активізувати  словниковий запас учнів іменниками на позначення назв предметів ста­ровинного українського побуту, страв національної кухні. Сприяти розвитку мовлення дітей, використовуючи вірші, приказки, прислів'я, загадки.  розвивати образну уяву, уміння виділяти головне; залучати учнів до збирання краєзнавчого матеріалу; виховувати національну гідність, відчуття прекрасного, любов до українських традицій.. Ознайомлювати їх з традиційним побутом, інтер'єром української хати, посудом, з гончарством та різьбярством як видами народно-вжиткового мистецтва. Розширювати уявлення дітей про страви національної кух­ні. Вдосконалювати вміння ді­тей викладати візерунки за зразком, поєднуючи кольори та елементи петриківського, косівського, опішненського розписів. Виховувати патріотизм, інтерес до пізнання ми­нулого, повагу до народних звичаїв і традицій.

     Матеріал: іграшковий котик; картки із зображеннями сита, куманця, глечика, макітри, полумиска, жбана; набір розрізних пазлів із зображеннями цих самих предметів;  заготовки  на папері не розписані півник, коник, мотрійка; матеріал для викладання візерунків;  книга кулінарних рецептів; фартушки.

                                                             Хід заняття

І.  Організаційна частина

Пролунав дзвінок,

Починаємо урок.

Працюватимем старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім першім класі

Діти – просто молодці!

ІІ.  Актуалізація  опорних знань

     Учень:  Добрий день вам, добрі люди!

       Хай вам щастя-доля буде,

       Не на день і не на рік,

       А на довгий-довгий вік.

       Учениця:. Ми гостей своїх стрічаєм

       Круглим, пишним короваєм.

       З рушником берем таріль,

       Коровай кладем і сіль.

       Шанобливо хліб підносим

        І, вклонившись, щиро просим:

       – Любий гостю наш, приймай

       І рушник, і коровай!

                          ( подають коровай гостям)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель  (декламує вірш, демонструє відповідний слайд)

З далекого краю,

З далеких світів

Журавлик на крилах

Додому летів.

Минав океани,

Ліси і моря,

Вдивлявсь крізь тумани:

— Чия це земля,

 Чиї це долини,

Чиї це луги,

 Чию це калину

Гойдають вітри?

Впізнав Батьківщину:

— Моя це земля,

Моє тут гніздечко І мова моя.

                                     Л. Пилип'юк

Діти! Як ви вважаєте, чию зем­лю впізнав журавель, як вона на­зивається? Хто живе в Україні? Що ви знаєте про нашу країну?

Діти відповідають, потім читають з пам'яті вірш, вивчений на поперед­ніх заняттях.

Дуже велика країна моя!

Є в ній озера, річки та моря,

Гори високі, степи і ліси —

 Стільки багатства і стільки краси!

Вчитель. Діти, ми — українці. А українці здавна славилися своєю добротою, гостинністю, працьовитістю. Ми щиро любимо і шануємо свою країну, родину, дбаємо про рідну оселю. Сьогодні ми з вами ближче ознайомимося з українською оселею, якою вона була у давнину та хатніми оберегами. Я гостинно запрошую вас до української світлиці. Погляньте на слайд, як тут гарно: чисто прибрано, святково прикрашено. А давай­те пригадаємо народні прислів'я, приказки, в яких вживається слово "хата".

Діти називають, Вчитель допомагає.

♦  У хаті, як у віночку.

♦  Хата, як лялечка.

♦  Моя хата скраю, я нічого не знаю.

♦  Чим хата багата, тим рада.

Вчитель. З  давніх-давен люди селилися якомога ближче до води. Хати будували самі собі. Біля хати завжди була криниця з журавлем. До неї будували дашки, приладнували ручки, жолобки. Щоб не псувалася вода на дно опускали срібний предмет. Біля криниці садили калину. Біля хати завжди був квітник і садочок. Під вікнами росли мальви, соняхи. А на городі – дині, кавуни, гарбузи, зеленіли огірочки, червоніли помідори. Діти, зверніть увагу, скільки в нашій світлиці цікавих речей, яких немає у сучасних квар­тирах та будинках. Пригадайте, як вони називають­ся та для чого їх використовують

 Дидактична вправа "Назви предмети побуту"

Вчитель показує предмети українського побуту, діти їх називають, описують, розповідають про їхнє призна­чення, Наприклад.

♦   Скриня потрібна для того, щоб зберігати сер­ветки, хустки, прикраси.

♦    Мисник ... (щоб зберігати посуд).

♦    Ночви ... (щоб митися та прати одяг).

♦   Діжка ... (щоб місити тісто).

♦   Лави ... (щоб зручно сидіти за столом).

♦   Прядка ... (щоб прясти нитки).

♦    Піч ... (щоб грітися, готувати їжу, сушити одяг).

Вчитель. Діти, ви чуєте, ніби хтось муркоче... Ой, хто це може бути?  Давайте подивимося. (Припущення дітей). На печі діти знаходять іграшкового котика.

Котик (говорить Вчитель або його помічник). Хто це тут розмовляє? Хто мені відпочивати заважає? Звісно, як же я раніше не здогадався — це ж до мене завітали галасливі малюки. Гаразд, давай­те знайомитися. Я веселий, добрий котик Мурчик. У цій оселі я живу, її оберігаю, приношу мир, спокій, щастя і злагоду в родину. В сучасних будинках мені не так добре, там немає теплої печі.

-  Дійсно гордість кожної оселі – піч. А вогонь в печі – символ міцних родинних стосунків. Дітки давайте покажемо котику- Мурчику свою спритність! А чи знаєте ви прислів’я про піч?

• На печі і баба хоробра.
• На печі гаряче, а на лаві тісно.
• Зі своєї печі і дим солодкий.
• З однієї печі, та не однакові калачі.
• Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

 Біля печі затишно, завжди смачно пахне, в печі готують улюблені українські страви. До речі, малята, пригадайте, які українські страви готують ваші мами та бабусі.

Бесіда "Українські страви"

Вчитель ознайомлює школярів з традиційними стра­вами.

♦  Борщ — це перша страва, яку варять з посіче­них буряків, капусти, картоплі та інших овочів, а на­весні готують ще й зелений борщ, додаючи щавель або молоду кропиву.

♦  Вареники — тістяні вироби з начинкою з кар­топлі, капусти, сиру, вишень.

♦  Галушки — шматочки тіста, зварені у воді або молоці.

♦  Куліш — це густий суп із пшона.

♦  Кутя — страва, яку готують з пшениці, заправ­ляють тертим маком, горіхами і медом.

♦  Узвар — компот із сухофруктів.

Вчитель. Діти, а ви знаєте, в чому готують страви? Який посуд використовують в Україні?

Дидактична гра "Збери посуд"

Вчитель роздає картки із зображеннями сита, ку­манця, глечика, макітри, полумиска, жбана та набір розрізних пазлів, на яких намальований цей самий по­суд. Діти складають пазли.

Котик Мурчик. Слухайте уважно: я загадаю за­гадку, а ви спробуєте відгадати.

Глина в кого ожива?

Творить з нею хто дива?

В кого посуд, ніби жар?

 Ну звичайно ж, це ...   (гончар).

Діти, а з чого виготовляють посуд? (З глини). Вчитель показує зображення гончарного круга.

Вчитель. У світлиці на миснику стоїть дере­в'яна макітра, прикрашена різьбою. Над нею попра­цював майстер, який вирізав такі візерунки, його називають різьбярем.

Вчитель читає вірш.

Різець скрипить, скрипить до ранку,

Різьба — не тільки ремесло —

Віддати треба до останку

І розум свій, й душі тепло.

Образотворча діяльність "Прикрась іграшку"

Вчитель демонструє дітям малюнки та пропонує пригадати мотиви петрїіківського, косівського та опішненського розписів.

Котик Мурчик. Малята, погляньте, в моїй світ­лиці є іграшки, виготовлені народними умільцями, але вони сірі й нецікаві. Допоможіть мені їх прикра­сити.

Діти викладають візерунки, прикрашають півника, кони­ка та мотрійку.

Котик Мурчик. Молодці, ви багато знаєте та вмі­єте. Мої іграшки стали дуже гарними. А тепер давайте разом пограємо у народну гру.

Народна рухлива гра

Мир — миром,

Пироги з сиром,

Варенички в маслі,

Ми всі — друзі красні! (Діти стають парами, спочатку плескають у долоні, а по­тім разом кружляють)

Котик Мурчик. Поки ми гралися, я страшенно зголоднів, а куховарити зовсім не вмію. Може, ви допоможете мені?

Діти зголошуються.

 Вчитель. У пригоді нам стане ця чудова кни­га рецептів.

Вчитель бере в руки книгу, раптом вона падає, сто­рінки розлітаються.

Вчитель. Ой, як же ми тепер приготуємо на­шому Мурчику національну страву— куліш? Давайте разом подумаємо, що саме і в якій послідовності потрібно додавати у горщик, аби наша страва ви­йшла смачною.

Дидактична вправа "Що спочатку, а що потім"

Діти дістають зі скрині фартушки, вдягають їх. У ході роботи називають посуд, який будуть використовувати для приготування кулешу, а потім відгадують загадку.

Вчитель

Має рот і одне вухо,

Хто такий? Вгадали? (Кухоль).

Вчитель розкладає на столі картки з предметними  зображеннями або відповідними написами: порожній горщик, горщик з водою, пшоно, сіль, ложка, два кухли­ки, горщик із кулешем. Діти відбирають усе необхідне і ставлять у піч.

Котик Мурчик. Ой, як смачно пахне! Мабуть, наша каша вже зварилась? Дістають горщик з печі.

Вчитель. Діти, скажіть, яку кашу ми при­готували для Мурчика? (Гарячу, смачну, корисну, за­пашну). Чим можна її заправити? (Олією з цибулею, са­лом, молоком, маслом). За давніх часів уся сім'я їла з однієї миски, але кожен мав свою дерев'яну ложку.

ІV. Підсумок уроку. Рефлексія.

 Учитель. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами, переказами, опоетизована майстрами слова й пензля, вона буде завжди символом добра і надії, її незгасний вогник світитиметься теплом родинної любові, вірою в доброту, високу людяність, одвічною сподіванкою на чисте небо над нами.

Вправа «Мікрофон»

На сьогоднішньому уроці я дізналася…

Мене вразило…

Я замислився над…

Мені хочеться…

Учитель. Працювали ви старанно,

І кажу вам у кінці,

Що сьогодні на уроці,

Ви всі були МОЛОДЦІ!

Вчитель. От і прийшов час залишати ко­тика Мурчика хазяйнувати, оберігати нашу українсь­ку світлицю, чекати дорогих гостей. А вам бажаю, малюки, шанувати народні традиції, любити рідну Батьківщину і свій народ.