Конспект уроку "Вальс. Контрастність музичних образів" 6 клас.

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комбінований урок

з елементами гри та інтерактивних методик

 

                              на тему:

 

«Вальс.

Контрастність музичних образів».

 

 

( 6 клас, урок 17)

 

                                                            

 

 

 

                                                             Підготувала:

                                                             вчитель музичного мистецтва

                                                             Розвадівського ЗЗСО  I-III ст.

                                                             Росяк Оксана Михайлівна,

                                                      вища категорія, «старший учитель»

    

 

 

 

 

 

 

Урок № 17 , 6 клас

 

Тема уроку. Вальс.  Контрастність музичних образів.

Музично-дидактичний матеріал.

•        Укр..нар. колядка «Щедрий вечір усім нам» -

                                            виконання.

•        М. Глінка «Вальс-фантазія» - слухання.
•        Ф.Шопен. Вальс №7 «До-дієз мінор» - слухання.
•        Й.Штраус. Вальс «На голубому Дунаї» (вхід під музику цього вальсу  до класу).
•        А.Хачатурян. Вальс із сюїти «Маскарад».

                                            

Очікувані результати.  Учні розуміють відмінності між «легкою» і «серйоз-

                                        ною» музикою, легко знаходять спільне і відмінне між

                                        ними; здатні оцінювати якості тієї чи іншої музики; на-

                                        водять приклади вальсів, що контрастують за своїм об-

                                        разним  змістом,  чисто  інтонують  запропоновані   їм 

                                        вправи і пісні.                           

 

Інформаційно-методичне забезпечення.   Магнітола,  диски  та  касети  із записами вальсів: М. Глінка «Вальс-фантазія», Ф.Шопен.  Вальс № 7 До дієз мінор, Й.Штраус.  Вальс «На голубому Дунаї»,  А.Хачатурян.  Вальс із сюїти «Маскарад». Портрети цих композиторів, схеми-карти для подорожі, роздат-

ковий матеріал, плакати із нотним текстом, ритмічне «доміно», головоломка

 «Коло».

 

Тип уроку.  Комбінований урок з елементами гри та інтерактивних методик.

 

Інструкція до проведення уроку. Клас ділю на три групи (по голосах).  Кож- на  з  цих груп  вибирає собі гіда, який буде допомагати групі під час подорожі і секретаря, який буде вести контроль  за  заробленими групою  і  кожного окремо балами.

      У  кожної групи  є карта подорожі. Розпочинає  подорож та група, яка першою дасть відповідь на запитання.  Продовжує хід та група, яка краще виконає завдання.       

       Гравці  по черзі кидають кубик  і  роблять ходи відповідно до кількості балів, що випали (восьма – один бал, четвертна – два бали, половинна – чотири бали,  ціла – шість балів, паузи – пропустити хід). 

         Зупинившись на портреті композитора, група дає інформацію про нього. Якщо її немає, цю інформацію вони можуть «купити» у екскурсовода (вчителя) за отримані «кредитки».  Зупинившись на аеропорті, автовокзалі чи порту – група виконує завдання, отримуючи «кредитні картки»

          Переможе той, хто не просто пробіжить увесь маршрут, а хто отримає якомога більше «балів».

           

                                           

                                         Хід уроку

 

1. Організаційний момент. Музичне вітання.

Під музику вальсу Йоганна Штрауса «На голубім Дунаї» діти  заходять в клас.

2. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.

         Вчитель.  Ви, мабуть, багато разів переконалися в тому, що музика тісно пов’язана з усіма мистецтвами: з літературою – поезією і прозою, з театром – драматичним і музичним, з кіно і навіть з образотворчим мистецтвом – живописом, скульптурою і архітектурою.

         Але всі ці мистецтва існують і без музики, мають цілком самостійне значення і становлять самостійну цінність. А от є така галузь мистецтва, яка без музики не існує, просто не може жити!          

•      Яке ж це мистецтво? (Танець! Хореографія!).

         Звичайно – танець! Правильно – хореографія! І тому, коли ми вимовляємо слово «танець» - у нашій свідомості завжди виникають не тільки танцювальні фігури самого танцю, але й характерна для нього музика, якщо так можна сказати, - музичний образ цього танцю.

         Сьогоднішній наш урок я хочу присвятити тільки одному танцю. Чудовому танцю! Він народився на певному національному  грунті, але помалу став танцем майже всіх народів світу.

          

•      Що ж це за танець?  Відгадайте загадку?

            

            Ніжний, легкий, граціозний і лагідний,

             Мужній, тривожний, рокам не підвладний,

             Лине крізь відстань, кордони і час

            Добрий старий нестаріючий…(Вальс).

 

         Так, звичайно, Вальс! Він народився на стику трьох країн: Німеччини, Австрії, і Чехії. Спочатку він був простим народним танцем і дуже добре відчував себе  в звучанні кількох інструментів. А потім, завдяки своїй надзвичайній привабливості, він у XVIII столітті проник і в аристократичний салон, де непогано відчув себе у звучанні елегантного клавесина, на якому грали професійні музиканти.

         Поступово музика вальсу перестала бути тільки музикою під яку танцюють - її почали слухати. Ритми вальсу поступово проникли у різні жанри музичного мистецтва: пісню, романс, оперу, симфонію…

         Отже, сьогодні запрошую вас у турне на зустріч із вальсом і його творцями для того, щоб розкрити тему уроку: Контрастність музичних образів.

         Подорожувати ми будемо за допомогою ось такої карти-схеми. В подорожі вам будуть надані послуги аеропорту, автовокзалів та морського порту. Однак, будуть  і моменти, коли треба буде повернути назад, або ненадовго зупинитись – пропустити хід (неправильна відповідь). Але  цими послугами ви зможете скористатися лише тоді, коли правильно виконаєте запропоновані вам завдання. За правильні відповіді ви отримаєте кредитні картки (нотки), які в кінці подорожі ви можете обміняти на бали.

         Для подорожі вам необхідно дати назву своїй туристичній групі, обрати гіда – проводиря групи та секретаря, який може вести облік перемог і поразок.

         Переможе не той, хто швидше пройде маршрут, а хто набере найбільше балів.  Розпочати подорож зможе та туристична група, котра першою дасть відповідь на запитання.

•      Кого із цих композиторів, які зображені на карті-схемі, називають «королем вальсу»? (Йоганна Штрауса).

Вчитель.   Свій талант і свою майстерність він присвятив танцювальній музиці, насамперед – вальсу і опереті. Штраус найбільше прославився виконанням власних вальсів. За свідченням сучасників, диригуючи ними, він ніби гіпнозував публіку. 

         На першому його концерті, де він виступав як автор, скрипаль і  диригент, вальс, що відкривав програму, за вимогою слухачів прозвучав чотири рази, а останній – дев’ятнадцять разів! Сучасники тому і назвали його «королем вальсів».

     ( Котра із груп дає  першою правильну відповідь, розпочинає гру).

 

3. Зустріч із Фридериком Шопеном і його Вальсом №7  до-дієз мінор.

    

         Вчитель. А ось і перша зустріч із композитором, який так прославив вальс, що навіть люди, котрі не мали про музику майже ніякого уявлення, вальси цього композитора знають і люблять. І цей композитор Фридерик Шопен.

         Із творчістю цього композитора ми знайомилися уже не раз. Сьогодні ми послухаємо один із його вальсів, але спочатку я пропоную зіграти вам у доміно, але незвичайне, а «ритмічне». Згідні? (Згідні).

          /Роздаю гідам «ритмічне» доміно, на яких є запитання. Діти за принципом гри доміно виходять на середину класу і зачитують запитання. Інші відповідають на них. За правильні відповіді отримують бали-«кредитні картки». Котра із груп отримує найбільше «кредитних карток» продовжує гру-подорож/.

 

 

                     Який музичний інструмент для Фридерика Шопена був улюбленим?

 

              

                    Як назвав видатний композитор і піаніст Антон Рубінштейн вели-

                    кого польського музиканта і композитора?(«душею фортепіано»).

 

                  

                  

                               Де провів останні 18 років Фридерик Шопен? (Париж).

 

 

                       Який заповіт залишив Шопен після смерті? (серце перевезти на

                   батьківщину, де воно було поховане у варшавському костьолі Св.

                  Хреста.

 

 

 

                     Які фортепіанні твори Шопена вам відомі?(полонези, етюди, сона-

                                                                                              ти, мазурки, вальси).

                      

 

                    

                      Який із творів Ф.Шопена є Державним гімном Польщі?

                                                                          (Полонез Ля мажор).

         

 

         Серед численних фортепіанних творів Ф. Шопена ми знаходимо лише

14 вальсів. Як це мало в порівнянні з трьомастами шубертівськими вальсами    і

п’ятьмастами вальсами  Штрауса. Але 14 вальсів Шопена – це 14 неоціненних перлин, що втілили все багатство шопенівського генія.

          Кожен шопенівський вальс – це вже невелика музична поема, глибока й різноманітна за вираженими в ній людськими почуттями. Ф.Шопен ніколи і нікому не відкривав своєї душі.  Якщо звірявся самому собі, то скоріш за все музикою,  віддавався меланхолії.

           « …Марія Водзінська. Жінка, яку кохав і з якою був заручений. Але весілля не відбулося. Чи кохала Водзінська Шопена? Чи могла оцінити вартість такої людини, як Шопен? Їй було приємно, її зворушувало його почуття.  Вона шанувала велику людину. Але кохати? Ніколи. Якби вона кохала, то не зважала б на батькову заборону «Не віддам дочки  за фортепіаніста! Можеш це вибити собі з голови!»,  не зважала б ні на його хворобу. Подолала б вона все.

           І була така хвилина, коли Шопен в холодній кімнаті зібрав до купи всі листи Водзінських, долучив до них засохлу троянду і перев’язав пакетик рожевою стрічкою. Чи  тремтіли його руки, коли він перев’язу вав цей пакетик? Чи робив він це у драматичному розпачі?  Чи може, зречено махнувши рукою, а тепер мені все одно?

          На перев’язаній пачці листів Шопен написав два слова: «Моя біда». Взяв у руки перо, може, навіть підстругав його подумав хвилинку і написав…»

         І народжувались дивні звуки знаменитого Вальсу №7, до-дієз мінор.

•      Які почуття переповнювали композитора, коли він писав цей музичний твір?

   

 

    1. Слухання Вальсу №7  Фридерика Шопена.

 

 2.   Бесіда за прослуханим твором.  Завдання в групах.

    

1. В парах по двоє підкресліть словосполучення, які на вашу думку є тими почуттями, що переповнювали композитора, коли він писав цей музичний твір.
2. Обговоріть у групах свій вибір.
3. Виберіть 1-2 словосполучення від групи, які будуть тими почуттями, які переповнювали композитора при написанні цього вальсу.
4. Обґрунтуйте ваш вибір.

•        Радість і ніжність
•        Щедра любов до людей і до життя
•        Захоплення красою людини і світу
•        Туга за батьківщиною
•        Смуток і туга за минулим молодим життям
•        Відгуки визвольної боротьби польського народу
•        Безнадія на щасливе майбутнє
•        Драматичний розпач
•        Роздуми над майбутнім життям

 

•        Чи можна танцювати під цю музику, чи створював композитор цей вальс для того, щоб танцювати? (У Вальсі до-дієз мінор Ф.Шопен передав свої почуття. В цей час, напевно, він не думав чи будуть танцювати люди під його музику).
•      Легка чи складна вона для сприймання?
•      Легкий чи серйозний зміст має така музика?         
•      Де і коли може виконуватися цей твір? (концерті, спектаклях).

 

IV.   Зустріч із відомим російським композитором М.Глінкою та його музичним твором   «Вальс-фантазія».

          

         Вчитель.  «Обітована земля мого серця» - так назвав відомий російський композитор М.І.Глінка Україну, по якій він так любив подорожувати. У 1838 році композитор здійснив велику подорож по Україні, побував у різних містах і селах, де слухав і вивчав українські народні пісні.

•             Пригадайте, з якою метою приїжджає на Україну відомий російський композитор М.І.Глінка? (У червні 1838 року в Київ приїхав російський композитор М.І.Глінка, який в той час був керівником придворної хорової капели у Петербурзі. На Україну він приїхав  з метою набрати для капели 18-20 хлопчиків з гарними голосами. В той час Глінка працював над оперою «Руслан і Людмила». Йому потрібен був співак для партії Руслана. Під час богослужіння в церкві Михайлівського монастиря Глінка був вражений чудесним баритоном, який виконував соло в концерті Бортнянського. Це був Семен Станіславович Гулак-Артемовський. Глінка запропонував йому їхати з ним у Петербург).

 

 

 

Головоломка «Цікаві круги».

         Стежачи за лініями, що з’єднують кружечки з літерами, пригадайте, які музичні твори були написані  М. Глінкою на Україні.

 

 

                                  

                                            

                                                                     

                          

        

              

                                                                                 

                                                                                     

 

 

                                                                  

                                                                          

                                  

                                                 

                                                               

 

      

         (Романси: «Не щебечи соловейку», «Гуде вітер вельми в полі»).  Котра із груп швидше виконає  головоломку, продовжує гру-подорож після слухання музики.

         Вчитель. В середині XIX століття весь світ захоплювався вальсами. Вальс у той час був надзвичайно сучасним танцем у всій Європі. М. Глінка теж не міг стояти осторонь такого захоплення. Але він підійшов до жанру вальсу по-новому. Спершу це була невелика фортепіанна п’єса, але пізніше вона була розширена та оркестрована. Із побутового танцю виник розгорнутий симфонічний твір «Вальс-фантазія», що відтворив багатогранні відтінки душевних переживань.

    Коли відомий російський композитор Глазунов створював музику до постановки в драматичному театрі драми Лермонтова «Маскарад», він написав всю музику, яка потрібна була для спектаклю, крім вальсу, хоча за задумом центральний вузол драми зав’язується на фоні вальсу. Але це зовсім не означало, що його взагалі не можна й не потрібно писати. Просто для Глазунова – композитора дуже спокійного, врівноваженого, тема Лермонтова була, мабуть, досить чужою. Можливо він і сам  розумів, що таку схвильовану музику, яка потрібна в цьому епізоді і яка, безумовно, звучить у Вальсі-фантазії Глінки, він написати не зможе.

          Глазунов сказав: «Хай тут звучить Вальс-фантазія Глінки».

      І справді, в музиці діється щось дуже близьке до лермантовської драми.   Вальс звучить наче фон, на якому розгортаються драматичні події, які призводять до загибелі Ніни Арбеніної.

   Бал у розпалі. Красиво одягнені пари елегантно танцюють під звуки мелодійного вальсу. Князь Звездич весело проводить час у товаристві загадкової дами, обличчя якої прикрите маскою. ЇЇ ім’я йому не відоме, і це інтригує завзятого ловеласа. Але підходить час прощання, і князь просить у дами якусь річ на згадку, як заставу їхнього кохання.

       Загадкова дама під маскою – відома баронесса Штраль. Вона, боячись себе скомпрометувати, віддає князеві знайдений на балу браслет. Цю коштовну прикрасу загубила Ніна Арбеніна –головна героїня п’єси.

    Інтрига п’єси наростає і наближається до фінального кінця. Браслет призводить до трагічної розв'язки. Засліплений ревнощами чоловік, Євгеній Арбенін, вбиває безневинну дружину Ніну (підсипає отруту в морозиво).

     Ось на що я хочу звернути вашу увагу. Ви зараз слухатимете цю музику  і, звичайно, відчуєте, що основна, головна її мелодія звучить дуже схвильовано і дуже незвично. Звідки ця схвильованість і незвичність?

 

       2.Слухання  «Вальсу-фантазії» М.І.Глінки.

3.    Бесіда за прослуханим твором.

     

•        Пригадайте, як звучить головна мелодія?   (Схвильовано, незвично, насторожено, загадково...)   Звідки ця схвильованість і загадковість ? Ви це зараз легко зрозумієте.

   Справа в тому, що танцювальна музика, створена для того, щоб  під неї танцювати (я кажу про масові, так звані «бальні» танці), будується  звичайно із фраз по два-чотири-вісім тактів. Це природно і танцювати під таку музику зручно. Музика, яка побудована із фраз по три-п’ять-сім тактів для танцю не дуже зручна: порушується  почуття  природності, врівноваженості руху. 

     А ось мелодія. Яку ви зараз почуєте – головна мелодія «Вальсу-фантазії» Глінки, побудована із фраз по три такти! І здається, ніби хтось, збентежений, хоче розповісти про щось. Але йому немає чим дихати… Не вистачає слів…

Фраза наступає на фразу…

        Ось послухайте, я зіграю вам перші дві фрази – ви це зразу ж відчуєте…

  А тепер послухайте, що вийшло б, якби мелодія ця була написана «звичайними» чотиритактними фразами.

    Відчуваєте? Зразу ж зникла вся схвильованість, збудженість, незвичайність… Мелодія стала якоюсь млявою, буденною, прозаїчною…

  У «Вальсі-фантазії» раз по раз чергується ця мелодія. Що передає збентеженість учасників драми, яка розгортається, а інші вальсові мелодії, побудовані вже звичними чотиритактними фразами – немов звучання звичайного бального вальсу, на фоні якого розігруються ці  ліричні, драматичні, навіть трагічні події.

 

•      Для якої обстановки більше підходить цей вальс? ( Для балу, балетного спектаклю, симфонічного концерту).
•          Легка чи складна музика вальсу для сприймання? (легка).

          

 V.    Зустріч з Вальсом із сюїти Арама Хачатуряна «Маскарад»

 

     Вчитель. Через кілька десятиліть вальс до лермонтовського «Маскараду» все ж таки з’явився. Він звучить у наші дні по радіо  і  телебаченню,  в  концертних

залах і на грампластинках. Він заслужив любов і визнання дуже багатьох дорослих і юних любителів музики. Я не сумніваюся, що чимало з вас теж добре знає і любить бентежну, насичену драматизмом і пристрастю музику цього вальсу, який так чудово передає атмосферу лермантовської драми.        

    Хто ж ризикнув поставити перед собою таке складне завдання  і так успішно його розв’язав?

   Цим сміливцем був Арам Хачатурян – широко відомий сьогодні в усьому світі композитор.

         Послухайте Вальс із сюїти «Маскарад» Арама  Хачатуряна і скажіть: 

•             Що спільного між музикою Вальсу-фантазії Глінки і музикою Вальсу із сюїти Арама Хачатуряна «Маскарад»? ( сповнені глибоких почуттів і розповідають про події надто серйозні  і драматичні).
•             Чим відрізняються ці два твори? ( музика Вальсу Хачатуряна більш танцювальна. А ось музика іншого вальсу більше призначена для слухання.).

 

VI.    Завдання аеропортів, автовокзалів та морського порту.

          

          1.Вправа. Виконання пісні «Щедрий вечір усім нам». Просольфеджуйте вправу цілим класом, визначте з якої пісні цей уривок? Проспівайте пісню цілим класом.

 

•      Який розмір вправи? (2\4, 3\4). Такий розмір називається змінним.
•      Який утворився інтервал між першим і другим голосом? (терція)
•      Визначте, це велика чи мала терція?
•      Просольмізуйте вправу.
•      Просольфеджуйте вправу.
•      З якої пісні цей уривок? («Щедрий вечір усім нам»).
•      Виконайте пісню «Щедрий вечір усім нам».

 

               2. Виконання канону.(Плакат №5).

               3. Виконання пісні окремою групою, пісня на вибір.

               4. Виконання ритмічної вправи «Ритмічне доміно».

 

VII.    Підсумок уроку.  Ну от ми і підійшли до кінця нашої подорожі-зустрічі із Вальсом. Ми прослухали сьогодні кілька вальсів.

•      Зістав образи, що створили композитори у прослуханих вальсах. Який із них вам найбільш запам’ятався? Чому?

•      Які з почутих сьогодні вальсів ви віднесли б до «серйозної» музики? («Вальс-фантазія» М.Глінки, Вальс до-дієз мінор Ф.Шопена).
•      А до «легкої»? (Вальс Й. Штрауса, Ф. Шопена).

    І це правильно. Адже музика є «легка» за змістом і музика «легка» для сприйняття. Це різні поняття і плутати їх ніколи не слід . Так от, всі наші вальси  були «легкі для сприйняття (я думаю, що навіть найскладніший з них – «Вальс-фантазію» Глінки ви слухали без особливих зусиль, чи не так?

    По-перше: вальси написані в той час, коли ще не було поділу на музику «легку» і «серйозну» Ці вальси і слухали з радістю, і охоче танцювали під них. Але до нас вони дійшли тільки як музика для слухання. Тільки для слухання написав усі свої вальси Шопен. І при всій своїй зовнішній легкості у цих вальсах є як строгість і мужність, так ніжна мрійливість, що до легкої музики вони аж ніяк не належать. Так танець вальс стає окремим інструментальним жанром і призначається тільки для слухання.

 

VIII. Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру «Музика яку я слухаю. Чому вона мені подобається?»  

 

 IX.    Вихід з класу під музику Вальсу Франца Шуберта.