Конспект уроку Велика Британія в 50-60-х рр. ХІХ ст.

Тема уроку: Велика Британія в 50-60-х рр . ХІХ ст.

Мета: характеризувати економічне, політичне та суспільне життя Великої Британії в зазначений період; визначити особливості розвитку країни; розвивати вміння учнів визначати на підставі аналізу окремих фактів характерні риси розвитку країни; сприяти усвідомленню учнями того, що притаманні політичному життю Великої Британії традиції мирного вирішення соціальних протиріч мають важливе значення в сучасних умовах.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Основні поняття: «майстерня світу»

Основні дати: 1867 р. – друга парламентська реформа у Великій Британії.

                                              Хід уроку.

І. Організація навчальної діяльності.

Учитель інформує дітей про початок вивчення теми «Європа та Америка в добу об’єднання та модернізації суспільства», та повідомляє тему і основні завдання уроку.

ІІ Актуалізація опорних знань.

1. Коли завершилась промислова революція у Великій Британії?
2. Якими були особливості політичного життя Великої Британії в 1815-1847 рр.?

ІІІ Вивчення нового матеріалу

1. Англія – «майстерня світу»

Розповідь вчителя.

50-60 рр. ХІХ ст. в історії Вікторіанської Британії стали періодом зростання темпів розвитку її економіки. Економічні кризи 1857 та 1866 рр. ненадовго призупинили це піднесення, однак воно швидко відновлювалося та тривало до початку 70-х рр. ХІХ ст.

У британській промисловості, як і раніше, провідне місце посідали текстильна й сукнярська галузі, які в цей період майже повністю перейшли на машинне виробництво. Значними були обсяги виробництва у вугледобувній і металургійних галузях. Зокрема, виплавка чавуну зросла з 1,4 млн тонн у 1840 р. до понад 6 млн тонн у 1870 р. Стрімкими темпами розвивався залізничний транспорт, який став основним засобом пересування на далекі відстані в країні. Важливе значення для розвитку залізниць мало застосування сталевих рейок.

Робота з документом

Частина провідних держав у світовому промисловому виробництві в 1870 р., %

Завдання до документа

1. Які зміни в економічному розвитку Великої Британії характеризують наведені дані?
2. Яка держава посідала перше місце у світовому промисловому виробництві в 1870 р.?

На британських верфях будувалися пароплави. У 1865 р. сукупний тоннаж пароплавів у країні вперше перевищив тоннаж вітрильників. Уздовж британських шляхів з’явилися стовпи телеграфної мережі. У 1866 р. було завершено прокладання телеграфного кабелю через Атлантичний океан до Північної Америки, а в 1867 р. відкрито телеграфний  зв’язок з Індією.

Активно розвивалася торгівля. Британські товари були відомі  в усіх країнах світу. Велика Британія посіла панівне становище на світовому ринку, британський фунт стерлінгів здобув загальне визнання як головний засіб розрахунків у світі. На Всесвітній промисловій виставці, яка відкривалася в травні 1851 р. в Лондоні, перевага товарів британської промисловості була приголомшуючою. Саме в цей період Велику Британію стали називати «майстернею світу», «світовим перевізником» і «світовим банкіром».

У цей період Велика Британія стала першою країною світу, половина населення якої проживала в містах. Британське сільське господарство, незважаючи на збільшення посівних площ та обсягів виробництва, не могло повністю забезпечити потреб промисловості в сировині й жителів міст - у продуктах харчування. Вагому роль у забезпеченні ними населення країни відігравали п заморські колоніальні володіння. У сільському господарстві Великої Британії активно застосовувалася техніка, що дозволяло землевласникам зменшувати витрати на оплату праці найманих робітників.

2. Суспільно-політичне життя Великої Британії

Колективна робота за підручником

Учні самостійно опрацьовують відповідний матеріал параграфа, визначаючи характерні риси тогочасного суспільно-політичного життя Великої Британії. Учитель систематизує і поглиблює результати роботи учнів.

Додаткова інформація

Важливим питанням внутрішньополітичного розвитку Великої Британії залишилася виборча реформа, оскільки значна частина населення через високий майновий ценз не мала права голосу. Вимоги і здійснення висували тред-юніони У 60-х рр. XIX ст. вони стали досить впливовою силою: обирали на зборах своє керівництво, створювали за рахунок вкладів каси взаємодопомоги для підтримки своїх членів у разі втрати роботи або хвороби, страйкуючих тощо. У1846-1866 рр. британський уряд очолювали ліберали, а в 1866-1868 рр. - консерватори. Лідери обох партій, розраховуючи на підтримку робітниками своїх кандидатів, висували проекти нової виборчої реформи. У 1866 р. лідер ліберальної партії Вільям Гладстон запропонував парламенту законопроект, що передбачав зниження майнового цензу и надання завдяки цьому права голосу робітникам. Однак проект був відхилений. Новий проект висунув прем'єр-міністр уряду консерваторів Бенджамін Дізраелі. У 1867 р. шляхом взаємних поступок між лібералами й консерваторами парламент прийняв закон про другу парламентську реформу. Завдяки суттєвому зниженню майнового цензу кількість виборців збільшилася від 814 тис. до 2,25 млн осіб. Було ліквідовано ще 46 «гнилих містечок». Реформа сприяла подальшій демократизації політичного устрою Великої Британії. Хоча загальне виборче право запроваджено не було, право голосу здобула приблизно половина дорослого чоловічого населення країни. Реформа відповідала інтересам нових промислових центрів Великої Британії, де право голосу здобула більшість кваліфікованих робітників, об'єднаних у тред-юніони.

Імовірно, пам'ятаючи, що ініціаторами парламентської реформи були ліберали, британці віддали їм більшість голосів на виборах 1868 р. Прем'єр-міністр уряду лібералів Вільям Гладстон продовжив реформу. Було запроваджено таємне голосування на виборах. Уряд лібералів здійснив низку заходів, спрямованих на демократизацію країни: було скасовано обов'язкову десятину на користь англіканської церкви в Ірландії (більшість ірландців були католиками) і відокремлено церкву від держави в Ірландії. Розпочато реформу початкової освіти, за якою створювалося багато державних шкіл світського характеру (релігійне виховання здійснювалося лише за згодою батьків). Кількість місць у школах досягла 3,5 млн. Складною проблемою для урядів як лібералів, так і консерваторів було ірландське питання. У цей період тут набув поширення національно-визвольний рух, спрямований проти унії з Англією. У 1842 р. ірландські патріоти утворили організацію «Молода Ірландія». Ті радикальні представники заснували «Ірландську конфедерацію» (1847 р.), яка закликала до підготовки збройного повстання проти англійського панування. Англійська влада придушила розпочате нею в липні 1848 р. повстання. Наприкінці 50-х рр. XIX ст. ситуація в Ірландії знову загострилася через протести місцевого селянства, що вимагало здійснення аграрної реформи. Селяни відмовлялися сплачувати оренду англійським землевласникам, нападали на їхні маєтки, спалювали посіви, знищували худобу. Однак у 50- 60-х рр. Х ст. британська влада не здійснювала кроків для вирішення ірландського питання, що викликало його загострення в майбутньому.

У політичному житті Великої Британії за правління королеви Вікторії почав зменшуватися вплив монарха на життя держави. Королева зберігала (поряд із парламентом) розпорядчі функції. Однак усе більшу роль у політичному житті країни стали відігравати парламент та уряд, очолюваний прем'єр-міністром. Монархія поступово набувала ролі символу британської державності.

3.Зовнішня політика Великої Британії

Розповідь учителя

У 50-60-х рр. XIX ст.зовнішньополітичний курс Великої Британії пов'язували, як і раніше, з ім'ям віконта Генрі Пальмерстона (1784-1865), який із 1830 р. очолював (із перервами) міністерство закордонних страв, а в 1855- 1858 рр. був прем'єр-міністром. Принципи зовнішньої політики країни він сформулював так: «У нас немає ані вічних союзників, ані постійних друзів, але вічні й постійні наші інтереси, і захищати їх - наш обов'язок». Відповідно до цього щодо Європи здійснювалася політика «блискучої ізоляції» та «збереження рівноваги». Велика Британія уникала участі в тривалих союзах із державами континенту й протидіяла зміцненню будь-якої з європейських країн, що дозволяло їй без перешкод «панувати на морях» і здійснювати колоніальне панування. Зовнішня політика кабінетів міністрів лібералів і консерваторів не мала суттєвих відмінностей у здійсненні цього курсу. У Кримській війні 1853-1856 рр. Велика Британія разом із Францією та Сардинським королівством виступила проти Росії на боці Османської імперії. Війна завершилася поразкою Росії. Це відповідало інтересам Великої Британії, яка не бажала її посилення. Британський уряд підтримував об'єднання Італії, оскільки вбачав в останній противагу зростанню впливу Франції у Європі. Уряд Г. Пальмерстона підтримував також Польське повстання 1863 р. проти російського панування та боротьбу Данії, до якої вторглися в 1864 р. Пруссія та Австрія, але не бажав ризикувати життям жодного британського солдата.

Велика Британія докладала чимало зусиль щодо утримання та збільшення своїх колоніальних володінь. У 1857-1859 рр. Індію охопило повстання проти британського панування, яке було жорстоко придушене. У 1856-1860 рр. Велика Британія разом із Францією брала участь у другій «опіумній війні» в Китаї, за результатами якої отримала нові привілеї для ведення торгівлі в країні. У результаті колоніальної війни1852-1853 рр. британці приєднали до своїх володінь в Індії Південну Бірму, а пізніше поширили владу на всю Малайзію. У 60-х рр. ХХ ст. колоніальні загарбання здійснювалися ними також у Західній Африці.

ІV Закріплення нових знань

Бесіда за запитаннями

І варіант

1. Якою була частка Великої Британії у світовому промисловому виробництві?
2. Коли відбулася друга парламентська реформа у Великій Британії?

     3. Які держави були союзниками Великої Британії в Кримській війні?

     4. Назвіть дату «опіумної війни», у якій брала участь Франція.

 ІІ варіант

Дидактична гра «По одному слову»

Правила гри. Учні по черзі називають по одному слову, із яких має вийти зв'язна розповідь за змістом питань, розглянутих на уроці. Якщо учень довго думає, то він вибуває з гри. Гра буде проходити цікавіше, якщо вчитель кожного разу сам указуватиме, хто буде продовжувати. Доцільно попросити одного з учнів записати цю колективну розповідь, щоб потім її проаналізувати. Гра сприяє розвитку в учнів вміння слухати інших, логічного мислення, уваги та пам'яті.

V Підсумки уроку

- Для Великої Британії 50- 60-ті рр. XIX ст. стали періодом економічного піднесення та подальшої демократизації її політичної системи.

Характерною рисою політичного життя країни залишалася традиція мирного розв'язання суспільних протиріч.

VI. ДОМАШНЕ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника.