Тема. Практичне заняття. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності.

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 9-го класу

на тему

«Практичне заняття. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності»

                                            Підготовив учитель історії та правознавства

                                                  комунального закладу «Ліцей № 31»

                                                  Кам’янської міської ради,

                                                  Дніпропетровської області

              Козерема Михайло Васильович

         Тема. Практичне заняття. Еволюція європейської соціал-демократії: від марксизму до легальної парламентської діяльності

    Мета: на підставі аналізу тексту підручника і історичних документів визначити у чому полягала   еволюція тогочасної європейської соціал-демократії; шляхом дискусії сформувати уявлення про значення еволюції європейської соціал-демократії для становлення громадянського рівноправ'я та парламентської демократії в країнах Заходу; розвивати вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до політичного життя суспільства.

    Обладнання: підручник «Всесвітня історія» для 9-го класу (С. В. Дячков,  С.  Д. Литовченко), роздатковий матеріал, історичні карти.

    Тип уроку: урок-практичне заняття

                                              Хід роботи

  І. Організаційний момент.

 ІІ.  Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

            Завдання для підготовки до практичного заняття

1. Підготувати повідомлення за темами: «II Інтернаціонал», «Соціал-реформізм».

2. Підготувати есе за темою «Чому ідеї марксизму стали домінуючими в робітничому русі в другій половині XIX — на початку XX ст.?».

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку. Організація роботи в парах і групах.

1. Об'єднайтеся в малі групи за тематикою підготовлених повідомлень і есе та обговоріть результати, які ви отримали під час роботи над ними.                          

2. Представте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.                                                                                                                                     

3. Презентуйте найкращі з підготовлених до уроку повідомлень та есе класу.         

4. Ознайомтеся із запропонованим матеріалом, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.                                                                                                                       

 5. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 Робота з текстом підручника та історичними документоми.

Робота в парах і групах.

                                    І  - група      ЗАВДАННЯ:

1. Що спільного між марксизмом та анархізмом?

Орієнтовна відповідь:

- Марксисти(К. Маркс) та анархізти(М. Бакунін) були прихильниками насильницьких революційних дій.

2.  У  чому полягала головна суперечність у  поглядах К. Маркса й  М. Бакуніна?

Орієнтовна відповідь:

- К. Маркс вважав, що  пролетаріат, який за допомогою революційного насильства може ліквідувати капіталістичне суспільство гноблення і встановивши свою диктатуру, здатен побудувати суспільство соціальної справедливості.( Диктату́ра (лат. dictatura — необмежена влада) — нічим не обмежена політична, економічна та ідеологічна влада у державі або певному регіоні однієї чи кількох осіб, класу, соціальних груп, які у своїх діях спираються на безпосереднє застосування апарату насильства (армії, поліції, карних установ), а також відповідний політичний режим).

 Революція(суспільна) -організовані швидкі радикальні зміни соціально-політичної та економічної системи держави..

- М. Бакунін вважав, що захоплення влади можна здійснити за допомогою стихійних виступів і терору. Він  різко заперечував диктатуру пролетаріату, оскільки вона збереже тиранію держави. Анархісти виступали проти будь-якої держави, яку прагнули замінити добровільними угодами між людьми для досягнення рівності.

3.Як розвивалися робітничий і соціал-демократичний рухи після ліквідації Першого  інтернаціоналу?

Орієнтовна відповідь:

• Перший інтернаціонал (Міжнародне співтовариство робітників, гаслом якого було «Пролетарі всіх країн єднайтесь»), діяв — із 1864 до 1876 р.(12 років)
• Ідея боротьби за соціальну революцію на чолі з робітничим класом підхопили політичні партії, що відстоювали інтереси й волю найманих промислових робітників.У 1869 р. була заснована Соціал-демократична робітнича партія Німеччини (Вільгельм Лібкнехт) ( з , 1890 р. отримала свою сучасну назву — Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН). У 1888 р. на базі марксистської ідеології виникла Соціал-демократична партія Австрії. Великий авторитет і популярність мала Соціалістична партія у Франції (Жан Жоре́с).
• Наприкінці 80-х рр. XIX ст. посилився масовий робітничий рух. Хвиля страйків. Кількість виступів робітників в Англії, Франції та Сполучених Штатах у 1888—1889 рр. була в 5 разів більшою, ніж у 1878—1879 рр.  Соціалістичні партії та рухи організовували соціальні протести ,  змушуючи уряди країн йти на більш глибокі економічні, соціальні й політичні реформи.

                                   ІІ  - група               ЗАВДАННЯ:

      4.Чи можна вважати появу Другого інтернаціоналу неминучою?

Орієнтовна відповідь:

• 14 липня 1889 р. на 100-ту річницю від дня взяття Бастилії в Парижі відкрився конгрес представників соціал-демократичних і робітничих партій, що увійшов в історію як Другий інтернаціонал(до 1919, 1923р.).
• Одна із причин створення ІІ Інтернаціоналу - появи політичного руху, лідери якого виступали проти революційних дій. Вони прагнули якісного поліпшення життя робітників і створення справедливого суспільства за допомогою «політики можливого».  Прихильників цього руху в різних країнах Європи називали посібілістами (від франц. possibile — можливий) Марксисти вважали що це презведе до розколу робітничого руху і його ослаблення.

       5.Які ідеї марксизму стали програмою дій Другого інтернаціоналу?

Орієнтовна відповідь:

• Програмою дій Другого інтернаціоналу стала ідея завоювання робітничим класом політичної влади і встановлення диктатури пролетаріату..

6.Яких успіхів досяг Другий інтернаціонал за перше десятиліття  своєї  історії?  Чи збереглася спадщина Другого інтернаціоналу  в  сучасному житті?

Орієнтовна відповідь:

• Діяльність соціал-демократичних і робітничих партій знайшла   відображення  в масштабних  страйкових рухах, які наприкінці XIX ст. значно перевершили   рівень 70—80-х рр. Тільки у Франції в 1900 р. відбулося понад 900 страйків.
• У 1893 р. пройшов перший в історії міжнародного робітничого

      руху загальний політичний страйк у Бельгії.

• Спадщиною Другого інтернаціоналу в  сучасному житті можна

         вважати першотравневі демонстрації в Міжнародний  день трудящихся

                                ІІІ  - група        ЗАВДАННЯ:

    7.Чому виникла необхідність і  можливість ревізії марксистського вчення?  Орієнтовна відповідь:

•  На П’ятому конгресі Другого інтернаціоналу в 1900 р. у Парижі відбувся черговий розкол соціалістичного руху. Головним пунктом суперечностей було питання про способи завоювання політичної влади робітничим класом.
• Марксисти виступали за насильницьке повалення влади буржуазії шляхом революції пролетарів.

-   Значна частина європейських соціалістів виступала з позицій ревізії    марксизму. Вважала, що виходячи з нових явищ в економічному й  суспільно-політичному житті розвинених країн Європи соціалістичних перетворень можна досягти шляхом реформ, а не революції. Е. Бернштейн та його прихильники побачили в сучасному їм житті можливість мирної еволюції капіталізму, його майбутню «соціалізацію».

    8.  Поясніть основні напрямки реформування марксизму, запропоновані                Е. Бернштейном.

        Орієнтовна відповідь:

   - Едуард Бернштейн стверджував, що «кінцева мета соціалізму для нього  «ніщо», а ось рух до неї — «все».

- Відкинув положення К. Маркса про те, що зубожіння робітничого классу  є невід’ємним законом капіталізму.

 - Він наполягав на здатності капіталізму до відновлення й перетворення     шляхом реформ, а не революції.

  - Виступав за мирну  еволюції капіталізму і його майбутню «соціалізацію».

V. Висновки. Оцінка роботи учнів.

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 17 підручника.
2.  Скласти есе на тему «Соціал-демократія на межі 19 – 20 ст.: барикади або парламент?»