Конспект уроку "Вшанування образу Тараса Шевченка у музиці"

 

 

 

Відкритий урок

у формі усного журналу

 на тему:

 

 

 

              

 

 

 

 

«Вшанування образу

Тараса Шевченка в музиці».

7 клас.

 

                                                                                 Підготувала

                                                             вчитель музичного мистецтва

                                                             Розвадівського ЗЗСО  I-III ст.

                                                             Росяк Оксана Михайлівна,

                                                       вища категорія, «старший учитель»

 

Тема уроку. Вшанування образу Тараса Шевченка у музиці.

 

Музично-дидактичний матеріал.

•                     Яків Степовий. Прелюд «Пам’яті Тараса Шевченка»;

•                     «Стоїть тополя» сл. В.Крищенка, муз. О.Осадчого;

•                     «Шлях до Тараса» сл. Ю. Рибчинського, муз. О.Осадчого;

•                     «Од Києва до Лубен» українська народна пісня.

 

Очікувані результати:

•                     учні визначають роль Т.Шевченка в українській культурі, наводять приклади його творів, які покладені на музику;

•                     розповідають про життя видатного українського композитора Я.С.Степового;

•                     пояснюють визначення понять: прелюдія, музична композиція, музична форма, музичний образ;

•                     прослідковують розвиток образу Тараса Шевченка у творі Якова Степового «Прелюд пам’яті Тараса Шевченка».

 

Інформаційно-методичне забезпечення: роздатковий матеріал (опорні схеми тричастинної форми музики, плакат «Коло ідей» для групової роботи), портрет композитора Яківа Степового, ілюстрації, відеопрезентація Прелюду «Пам’яті Тараса Шевченка», відео-виступ ансамблю «Дністряночка» з піснею «Стоїть тополя»,  презентації Microsoft Power Point*, комп’ютер, баян.

 

 Епіграф уроку. «Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і все розквітаюча радість, яку в мільйонів людських сердець все заново збуджуватимуть його твори…                   

                                                         Іван Франко. Присвята (Т.Г.Шевченкові)

 

Хід уроку.

1. Організаційний момент.

         Вхід до класу під музику  «Реве та стогне Дніпр широкий».

2. Музичне вітання.

3. Повідомлення теми та мети уроку.   

    Розповідь учителя супроводжується демонстрацією слайдів* (Слайд 1).

 

        «Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури… Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все заново збуджуватимуть його твори…                   

                                                         Іван Франко. Присвята (Т.Г.Шевченкові)

 

•                Про кого цей вислів?  (Відповідь учнів: Про Тараса Шевченка).

                                                                                                          (Слайд 2).

Учитель. Весь український народ відзначає  день народження Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Тому наш урок ми й  приурочимо цій великій і пам’ятній даті. А проведемо його у формі усного журналу «Вшанування образу Тараса Шевченка у музиці» – це і є тема нашого уроку.

 

4. Введення в тему. Перша сторінка «Тарас Шевченко і музика».   

Розповідь учителя супроводжується демонстрацією слайдів* (Слайд 3).                                                                          

Слова вчителя. Відкриваючи першу сторінку усного журналу – «Тарас Шевченко і музика» ми поговоримо про ставлення поета до музичного мистецтва, про те місце, яке посідала музика в його творчості.

         Маючи прекрасний від природи голос (тенор), Шевченко сам любив співати народних пісень. Біографи згадують про те, що Шевченко не міг жити без своїх улюблених пісень. Співав він, будучи козачком у панських покоях, співав тоді, коли везли його до фортеці, співав у засланні, співав навіть у снах своїх….

         Для Шевченка в найважчі моменти його життя пісня завжди була єдиною втіхою і порадницею. В ній він шукав та знаходив розвагу і розраду, правдоньку щиру. Ось як пише Шевченко в одному зі своїх віршів у 1848 році.

                                 

                                            Ой із журби та із жалю,

                                            Погуляю понад морем

                                           Та розважу своє горе.

                                           Та Україну згадаю,

                                           Та пісеньку заспіваю.

                                          Люди скажуть, люди зраджують,

                                          А вона мені порадить,

                                          І порадить і розважить,

                                          І правдоньку мені скаже.

        

          Народна пісня була для Шевченка не лише засобом задоволення його естетичних потреб, але й засобом пропаганди суспільно-політичних поглядів. Він усвідомлював пізнавальне значення пісень як джерела правдивих відомостей про духовне і суспільне життя покріпаченого селянства. Тому він прагнув до їх вивчення, записував пісні від простих людей, від близьких, знайомих.

         Збереглося два альбоми 1846 року, в яких Шевченко записав близько двох десятків народних пісень. Крім цих альбомів зберігаються ще й інші два, в яких між малюнками зустрічаються записи народних пісень.

•                Чи знаєте ви, яка із українських народних пісень була улюбленою піснею Тараса Шевченка? («Од Києва  до Лубен»)

         Пропоную пригадати  і заспівати  пісню «Од Києва до Лубен»,  яку ми вивчили у шостому класі.

4.1. Повторне виконання української народної пісні «Од Києва до Лубен».

5. Актуалізація опорних знань учнів.   Друга сторінка

                                                                                        «Музична Шевченкіана». 

Розповідь супроводжується слайдами презентації.*  (Слайд 4-5).

Слово вчителя. Ми відкриваємо другу сторінку нашого журналу «Музична Шевченкіана». Поезія Шевченка глибоко насичена народною пісенністю. Не випадково М.О.Добролюбов, розглядаючи зв’язки поезії Шевченка з народною творчістю, писав: «У Шевченка ми знаходимо всі елементи народної пісні».

         Мабуть, тому майже весь Кобзар Тараса Шевченка покладений на музику. Пісні на слова поета співають не тільки дорослі, але і діти.

        Зараз ми проведемо «Музичний марафон», де кожен з вас може пригадати і заспівати пісні на слова Тараса Шевченка, які ви  знаєте. Однак, пісні не повинні повторюватися. За кожну правильну відповідь (переспівану пісню) ви отримаєте символічні медальки, які в кінці уроку ви можете обміняти на оцінки.                        

5.1 Методичний прийом «Музичний марафон».

         Хто найбільше пригадає і заспіває (хоча б один-два рядки) пісень, на слова Тараса Шевченка? (Бажані відповіді учнів: «Зацвіла в долині»,  «Зоре моя вечірняя», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт», «Тече вода з під явора», «По діброві вітер виє», « Гамалія», «Бандуристе, орле сизий», «Думи мої», «Гей, літа орел» та інші).

5.2. Повторне виконання пісні «Шлях до Тараса» сл. Ю. Рибчинського

                                                                                           муз. О. Осадчого.

 Слово вчителя.   Закінчимо наш «Музичний марафон»  виконанням пісні, яку ми вивчили на попередніх уроках «Шлях до Тараса» слова Ю. Рибчинського, музика О.Осадчого. Виконуючи пісню  зверніть увагу на формування голосних звуків, а також на характер виконання пісні.        

                                                          

6. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.  (Слайд 6).

Третя сторінка  «Образи Шевченка у творах українських композиторів».

Слово вчителя. Остання сторінка нашого журналу – «Образи Шевченка у творах українських композиторів».

         Глибока любов до рідного краю, надзвичайна художня яскравість поезій, її народний колорит – ці риси творчості великого поета завжди приваблювали композиторів. На тексти Т.Г.Шевченка композитори написали близько півтора тисячі музичних творів найрізноманітніших форм і жанрів. Одним із перших і найкращих інтерпретаторів «Кобзаря» є Микола Лисенко. Його музика злилася з безсмертним словом Тараса Шевченка.

Розповідь супроводжується слайдами презентації.*  (Слайд 7-14 ).                                        

•                  Микола Лисенко. Хори: “Заповіт”, “Ой одна я, одна”, “Туман, туман долиною”; кантати: “Радуйся, ниво неполитая”, “Б’ють пороги”, “Гайдамаки”, “Іван Гус”,   опера “Утоплена”.
•                  Кирило Стеценко. Ряд творів для хорового співу на слова Шевченка,

     музику до «Гайдамаків», кантата «Шевченкові».

•                  Станіслав Людкевич. Кантата-симфонія «Кавказ», кантата «Заповіт».
•                  Костянтин Данькевич. Балет «Лілея», симфонічну поему «Тарас Шевченко», солоспіви: «Чого мені тяжко», «Ой чого ж ти почорніло, зеленеє поле»;

•                  Микола Аркас. Оперу на сюжет Шевченка «Катерина».
•                  Петро Ніщинський. Музика до драми Шевченка «Назар Стодоля».

•                  Борис Лятошинський. Музику до фільму «Тарас Шевченко».

•                  Яків Степовий. Прелюд «Пам’яті Тараса Шевченка».

     Звичайно, всіх композиторів і їх твори на слова Шевченка чи про Шевченка,  ми не можемо згадати, адже у нас  не вистачить уроку.

       Сьогодні ми поговоримо про композитора у творчості якого значне місце  також посідає Шевченкова тематика – це відомий український композитор Яків  Степанович Степовий.

6.1.Розповідь про композитора Якова Степового.

Розповідь учителя супроводжується демонстрацією слайдів* (Слайд 14 ).    Народився Яків Степовий (справжнє прізвище – Якименко) у селі Піски поблизу міста Харкова. Його батько був церковним співцем, дуже любив і добре знав народні пісні, які постійно звучали в родині.

    До Петербурзької консерваторії талановитому, але матеріально не забезпеченому юнакові допомогли вступити А.К.Глазунов і М. Римський-Корсаков, улюблений учитель Якова Степового.

     У 1914 році Я.Степового запрошують до щойно відкритої Київської консерваторії. Але почалася Перша світова війна, і йому довелося три роки бути на фронті.

     З 1917 року Я. Степовий викладає в Київській консерваторії, працює завідуючим музичною частиною в Українському державному музично-драматичному театрі.

     У 1921 році не витримує слабке здоров’я, підточене війною, Я Степовий помер, так і не закінчивши роботу над оперою «Невільник» за однойменною поемою Т.Г.Шевченка.

    Творча спадщина Якова Степового складається з романсів на вірші українських і російських поетів, хорових творів (також і для дітей), обробок українських народних і революційних пісень, інструментальних творів (переважно для фортепіано).

 

6.2. Сприйняття й осмислення  композиції музичного твору Якова Степового  Прелюд «Пам’яті Тараса Шевченка».

Слово вчителя. Сьогодні ми маємо можливість ознайомитися з твором Якова Степового, який був написаний 1911 року до 50-ї річниці з дня смерті Т. Г. Шевченка .  Це – Прелюд «Пам’яті Тараса Шевченка» .

          15 лютого 1912 року композитор взяв участь у вечорі, присвяченому вшануванню пам’яті Тараса Григоровича Шевченка, який організувало Товариство народних університетів у Москві. Тут Яків Степовий і виконав свій музичний твір. Музикою цього твору композитор прагнув висловити почуття глибокої пошани до Великого Кобзаря.

 

6.3. Словникова робота (Слайд 15).

 

Прелюд, прелюдія  –  самостійна музична п’єса вільного складу з фігураційною розробкою, яка може передувати іншій п’єсі

(наприклад:  Прелюдія і фуга).

 

•                Скільки тем лежить в основі Прелюда «Пам’яті Тараса Шевченка? (Одна. Ця тема близька до інтонацій народних пісень-розповідей)).
•                На вашу думку, музичний твір відзначається врівноваженістю форми чи імпровізаційністю? (Відповіді учнів: Імпровізаційністю. Адже прелюдія – це інструментальна п’єса імпровізаційного складу).
•                Як розвивається образ Тараса  Шевченка у прелюді?                 
  4.           Методичний прийом «Коло думок»

•                Передайте розвиток образу за допомогою прийому «Коло думок».                  Поясніть.(Відповіді учнів: Зазнає змін основна тема – від скорботного наспіву до героїчного заклику та урочистого піднесення і кінці Немов Тарас  спочатку спокійно оповідає про рідну землю та її людей, а потім – обурюється, закликає до змін і боротьби).

•                Із кількох частин складається музичний твір? (Відповіді учнів: Із трьох)
•                У чому полягають особливості композиції Прелюда «Пам’яті Тараса Шевченка»? (Відповіді учнів: Принципом поєднання музичних частин твору є подібність і укладені вони у просту тричастинну форму).

Прийом «Коло думок»

         Учні, прослухавши музичний твір, мають можливість графічно показати, як розвивається образ Шевченка у музиці, імпровізаційність цього музичного твору

                               

                                  

 

 

 

 

 

       Образ                               Шевченка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

6.5. Відео-презентація твору. Повторне слухання музичного твору Я.Степового Прелюд «Пам’яті Тараса Шевченка» у виконанні симфонічного оркестру.

 

7. Вокально-хоровий спів. Робота над вивченням пісні «Стоїть тополя»        сл.. Ю Рибчинського, муз. О.Осадчого.

7.1. Вступна бесіда вчителя. Український народ не тільки співає пісні на вірші Тараса Шевченка але і вкладає свої нові пісні. Одну із таких пісень нам подарував творчий союз композитора О.Осадчого і поета В.Крищенка. І це пісня – «Стоїть тополя».

7.2  Етапи роботи над піснею:

•                                                                                              Демонстрація пісні вокальним ансамблем «Дністряночка» (відеозапис);
•                                                                                              Бесіда за прослуханою піснею

•                                                                                          Якою є головна думка пісні? (Відповідь учнів: Пам’ять наступних поколінь про «святі Шевченкові слова»).
•                                                                                          Проаналізуйте графічно-нотне зображення ? Які трапляються знаки? (Відповіді учнів. Часто зустрічається восьма пауза, а також синкопований ритм ).
•                                                                                          Із кількох музичних речень складається куплет пісні? (Відповідь учнів. Із чотирьох музичних речень)
•                                                                                          Проплескати ритмічний малюнок пісні із проговоренням тексту.

•                                                                                              Розучування мелодії по фразах .
•                                                                                              Робота над першим куплетом пісні.

 

 

 

 

 

 

8. Рефлексивно-оцінювальний етап.

8.1. Анкета.

   1. Що нового ви дізналися на уроці?

    2. Що найбільше зацікавило, здивувало?

    3. Які форми роботи, на вашу думку, були найефективнішими?

    4. Чи сподобалася робота в групах?

    5. Які враження від сьогоднішнього уроку? Що сподобалося? Що не сподобалося? Чому?

8.2. Гра «Морський бій».

       Методика гри: вчитель ставить класу перше запитання; учень, який відповідав, ставить наступне запитання і вказує, хто буде відповідати.

        Перше запитання вчителя:

•                                                                                              З яким композитором ми познайомилися на уроці?

 Орієнтовні запитання:

•                                                                                              Який музичний твір слухали?
•                                                                                              Що таке музична композиція?
•                                                                                              Що означає прелюд або прелюдія?
•                                                                                              Яку пісню виконали на уроці?
•                                                                                              Чому шевченкові образи актуальні й сьогодні?  

8.3. Заключне слово вчителя. 

       Ким є Шевченко для України? Він не лише видатний поет. Шевченко – душа України: це її думи, сподівання, мрії та надії. Не дивно, що Шевченко живе в кожному українському серці, а особливо в серці митців.

9. Домашнє завдання. Слухати музику, яка буде звучати з екранів телевізорів. Поділитися своїми враженнями від почутої музики .