Конспект уроку. Я досліджую світ. Осінь-грибна пора.

Тема. Гриби: їстівні та отруйні. Правила збирання грибів.

 

Практичне завдання: розпізнавання їстівних та отруйних

грибів за малюнками, фото.

Мета:

формувати у дітей систему уявлень про гриби як царство живих організмів, про ознаки грибів, їх будову, класифікацію та різноманітність у своїй місцевості;

ознайомити учнів з поняттями їстівні гриби, отруйні гриби;

вчити виявляти ознаки грибів і за ними розпізнавати їстівні та отруйні гриби на малюнках, фото під час виконання практичних завдань;

формувати уявлення про значення грибів у природі, про цінність їх для людей, про необхідність охорони грибів, правильне їх збирання;

формувати здатність учнів застосовувати отримані знання, уміння та навички для розв’язання природознавчих задач і життєвих ситуацій;

розвивати вміння знаходити інформацію за підручником та додатковою літературою, висловлювати власні судження, перевіряючи їх правильність, доводити твердження, обґрунтовувати висновки, розвивати вміння працювати самостійно і в групі;

розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, допитливість, пізнавальну активність, творчі здібності, емоційний настрій дитини;

виховувати особистісні якості школяра, його екологічну культуру, поведінку, що відповідає нормам морального, етичного, естетичного, здоров’язбережувального (без загрози життю) ставлення до природи, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Обладнання:

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати)

Початковий рівень:

– називає отруйні і їстівні гриби;

– знає народні назви найбільш поширених грибів;

– називає за малюнком зміни в живій і неживій природі восени;

– знає правила збирання грибів.

Середній рівень:

розпізнає отруйні і їстівні гриби на фотографіях;

розпізнає зображений на фотографії гриб за його описом

пояснює назви грибів;

–   пояснює значення народних прикмет про гриби.

Достатній рівень:

– виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого;

– знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,

науково-популярних виданнях) про отруйні і їстівні гриби і правила їх збирання, обговорює знайдену інформацію.

Високий рівень:

– встановлює відповідність між назвою гриба і місцем його зростання;

– обговорює в групі правила поведінки в природі, спрямовані на

її збереження, робить відповідні висновки;

– складає діалог між дівчинкою, хмаркою і грибом;

– презентує творче завдання.

 

Хід уроку:

 

І. Організаційна частина.

1.Емоційне налаштування на урок.

Урок природознавства в першу чергу є уроком спілкування з природою, під час якого ми вчимося цінувати матінку-природу, бачити її красу, відчувати себе її часточкою. Саме це я зараз пропоную вам відчути.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів.

1.Підсумки фенологічних спостережень.

План спостережень

 

Назва пори року (Осінь).

Назва місяця, історія її походження (Листопад).

Дата, день тижня(7 листопада, вівторок).

Стан неба(хмарно).

Температура повітря(+17).

Опади та інші природні явища(туман).

Зміни в житті рослин і тварин(птахи відлетіли у теплі краї, звірі запасаються їжею...)

Осінні роботи людей(обробляють поля, саджають озиму пшеницю,обрізка дерев...)

2.Цікаво знати!

Діти, мені дуже кортить розкрити вам одну таємницю. Уявляєте, наші стародавні предки також спостерігали за природою, хоча у них не було спеціального обладнання, комп’ютерів, штучних супутників. Знаєте, що вони робили? Вони помічали свої спостереження, а потім виводили певні закономірності – прикмети, завдяки яким могли зазирнути краєчком ока на майбутню погоду. Послухайте, які народні прикмети про сьогоднішній день існують.

-дивилися, який сьогодні день: неспокійно кричать галки — наступного дня буде снігопад;

-волога земля і йде сніг — наступного року добре вродить жито;

-рясний снігопад — до сильної весняної повені;

-ожеледь означає, що така погода ще довго протримається.

3.Повторення раніше вивченого матеріалу.

1.«Листопад»

(Діти задають питання і називають того, хто буде відповідати).

 

На які дві групи ми можемо поділити птахів?(Перелітні,осілі)

Як розмножуються рослини? (Насінням і живцями)

Як поширюються плоди і насіння? (Тваринами, вітром, розкиданням свого насіння)

 

Як розповсюджуються насіння кульбаби ?(розносить вітер)

Як розповсюджуються плоди гороху ?(розкидають самі рослини))

Як розповсюджуються плоди калини ?(поширюють тварини)

Назвіть осінні явища у житті рослин.(Жовтіє листя, опадає листя, сохнуть трав’янисті рослини…)

Назвіть осінні явища у житті тварин.(Роблять запаси їжі, лягають у сплячку, змінюють хутро…)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Створення проблемної ситуації.

-Діти, як що ми знаємо про гриби? Які вони бувають? Що ж нам треба зробити на  уроці, щоб не назбирати отруйних грибів ?

-Так, ми ознайомимося з правилами збирання грибів та вивчимо які ж з них отруйні, а які їстівні.Розпочинаймо!

ІV. Повідомлення теми й мети уроку.

1. Відгадування загадки.

Лиш нога та голова,
Ані рук, ні ніг нема.
Щоб на нього подивитись
Треба низько уклонитись.(Гриб)

1.Оголошення теми уроку.

Тема уроку: Осінь-грибна пора.

V. Вивчення і осмислення нового матеріалу.

1.Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Гриби — особливе та цікаве царство живих організмів, яке не належать ні до рослин, ні до тварин. Вони мають усі ознаки живих організмів: дихають, живляться, ростуть, розмножуються і відмирають.

 

Гриби — це живі організми, які живляться готовими поживними речовинами, як тварини; ведуть прикріплений спосіб життя і ростуть, як рослини; однак їм не потрібне світло.

У шапинкових грибів плодове тіло — наземна частина гриба, складається з шапинки й ніжки. Грибниця — підземна частина гриба, яка знаходиться в ґрунті. Вона схожа на тонкі, розгалужені, білі нитки. Розмножуються гриби спорами і частинами грибниці. Живляться відмерлими рослинами та тваринами.

 

2.Гра «Вирощування грибочка»

(учні збирають частини гриба в єдине ціле і називають їх)

 

3.Ознайомлення з правилами збирання грибів.

Зривають гриби обережно: потихеньку викручують або зрізають їх ножиком, не руйнуючи грибниці. Бережи грибницю, не витоптуй її.

4.Ознайомлення з групами грибів.

Гриби поділяють на:
їстівні (білий гриб, печериця, підберезовик, сироїжки, маслюк тощо),
отруйні (мухомор, бліда поганка тощо).

Уживання деяких грибів може бути небезпечним для організму людини. Часто отруйні гриби подібні до їстівних. Тому, якщо ти впевнений (упевнена), що гриб отруйний, не бери його в руки. Навіть їстівними грибами можна отруїтися, якщо вони ростуть у забрудненій місцевості.

5. Фізкультхвилинка «По гриби» (звучить «Звуки лісу»).

6. Робота над розпізнаванням їстівних та отруйних грибів.

7.Робота з підручником (ст.69-71)

8.Цікаво знати!

У світі майже 2 млн видів грибів. Вони ростуть у прісній та морській воді, у полі й саду, на лузі та в горах. Існує цілий світ мікроскопічних грибів. Розгледіти їх можна тільки під мікроскопом. Цвіль у сирих приміщеннях, пліснява на продуктах і дріжджі зовні не схожі на шапинкові гриби. Однак усі вони утворюють грибницю, яка швидко розростається і розгалужується в ґрунті, деревині, продуктах харчування або в інших організмах.

VІ. Узагальнення і систематизація отриманих знань.

 

1.Робота в друкованих зошитах. (ст.25+ слайд 24)

2.Гра на закріплення матеріалу «Збираємо гриби у кошики».

 

VІІ. Підсумок уроку, рефлексія.