Конспект уроку "Японія", 10 клас

Тема: Японія

Мета:  - навчальна:  сформувати в учнів систему знань про основні ознаки ЕГП, природи, населення і господарства Японії, визначити історико-культурні особливості та роль НТР в економіці країни;

- розвивальна: розвивати уміння складати економіко-географічну характеристику країни, працювати з картографічним матеріалом, таблицями, діаграмами, графіками;

- виховна: виховувати дбайливе ставлення до інших народів та національностей.

Пізнавальні задачі учнів (те, що повинні засвоїти):

1. Столиця Японії…
2. Тип країни…
3. Морські порти Японії…

Тип уроку: комбінований.

Методи навчання: пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий.

Засоби навчання: підручник, зошит, атлас.

 

Структура уроку

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань і вмінь

3. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

4. Вивчення нового матеріалу

5. Закріплення знань

6. Домашнє завдання

 

     Хід уроку

I.   Організаційний момент

 

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда за запитаннями

1. Які субрегіони виділяють у межах регіону Азія? Покажіть їх на карті.

2. Які країни входять до складу цих регіонів?

3. На які природні ресурси багаті країни Азії?

4. Які демографічні проблеми актуальні для багатьох країн Азії?

5. Які країни Азії найбільш економічно розвинені?

 

III.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Японію часто називають країною XXI століття. Країна за кілька десятиліть перетворилася на економічного гіганта, що зумів завоювати і втримати значні сегменти ринку в основних господарських комплексах світу — США і Західній Європі. Але Японія — це не тільки «економічне диво», це країна найдавнішої високорозвиненої цивілізації, традиції якої часто абсолютно незрозумілі європейцеві.

Англійка Еліза Скідмор у книзі «Дні рикші в Японії» написала: «Японія — загадка нашого століття, японці — це найнезбагненніший, найпарадоксальніший з народів. Разом з їх зовнішнім оточенням вони такі мальовничі, театральні і артистичні, увесь їх світ — ніби сцена, на якій вони грають».

На сьогоднішньому уроці ми матимемо змогу збагнути бодай частково особливості загадкового «японського» дива та познайомитися з незвичайними для нас традиціями.

 

IV.   Вивчення нового матеріалу

1. «Візитна картка»

Офіційна назва — Японія.

Площа — 377,7 тис. км2.

Населення — 127 млн осіб.

Столиця — Токіо.

Тип країни — економічно високорозвинена держава, країна «Великої сімки».

Державний устрій — конституційна монархія, унітарна держава.

Склад території — 47 префектур.

Член міжнародної організації — ООН, АТЕС.

Офіційна мова — японська.

Релігії — буддизм, синтоїзм.

Валюта — єна.

 

2. Історичний розвиток

Японія тривалий час залишалась для європейців закритою країною, що, можливо, врятувало її від колонізації і насильницької європеїзації самобутньої культури. І лише в XIX ст. вона поступово почала відкриватися для іноземців, брати участь у торгівлі, на якій наполягали США, що зміцнювали свої позиції. У ХХ ст. Японія брала участь у трьох великих війнах — російсько-японській і двох світових. Беззастережна капітуляція у Другій світовій війні, підписана Японією в серпні 1945 р., поклала початок повній реорганізації як політичного, так і економічного життя країни. Результатом цієї перебудови стало те, що прийнято називати «японським дивом».

На момент закінчення Другої світової війни японська економіка була повністю зруйнована, більшість підприємств закрита, у країні лютували інфляція і безробіття.

З 1946 до 1949 рр. було проведено низку реформ: земельну, що майже повністю ліквідувала поміщицьке землевласництво; знищено великі монополістичні концерни, а їх акції продані службовцям; грошову реформу — на зразок реформування німецької марки, що дозволило різко скоротити грошову масу, яка перебувала в обігу, і зупинити інфляцію.

Військовий японський режим був ліквідований на початку 1946 р. Прийнята в 1947 р. нова конституція, що зберегла монархію, але позбавила імператора влади, поклала початок демократичним перетворенням. Війна, що почалася в червні 1950 р. у Кореї, перетворила Японію на своєрідний тил американської армії, що обумовило військово-промисловий бум в японській економіці. ВНП Японії під час війни зростав щорічно на 10 %.

У 1968 р. Японія стала третьою державою світу, впритул наблизившись за рядом показників до США і СРСР.

Зовнішньоторговельна стратегія Японії засновується на максимальному використанні порівняльних переваг — основному законі міжнародного поділу праці. Як тільки певна галузь японської економіки досягає високих якісно-кількісних показників, вона починає посилено працювати на експорт. Саме тому п’ять видів продукції, що користуються найбільшим попитом на зовнішньому ринку (легкові автомобілі, побутова електроніка, сталевий прокат, автомобілі промислового призначення і мотори), до кінця 1970-х рр. мали в японському експорті частку, що перевищувала 50 %.

Надзвичайно важливу роль в японській економіці відіграє держава: її втручання в економіку можна визначити як «продумане планування».

Отримавши самостійність від американської окупаційної адміністрації, японський уряд у найкоротші терміни успішно вирішив задачу щодо вибору шляху подальшого економічного розвитку. Структурна перебудова японської економіки набула особливої масштабності на початку 1980-х рр., коли в ході нового етапу НТР з’явився цілий спектр виробництв і галузей.

 

3. ЕГП

Завдання 1. За допомогою карт атласа охарактеризуйте ЕГП Японії.

(Японія — це країна-архіпелаг у Східній Азії, що включає чотири великих острови та 4 тис. островів і острівців, які простягнулися майже на 3400 км із північного сходу на південний схід. Найменша відстань до «великої землі» складає близько 200 км (Республіка Корея). Берегова лінія Японських островів сильно порізана й складає майже 30 тис. км. Держава має дуже значну площу виключної економічної зони.)

Як змінилося ЕГП Японії після Другої світової війни?

(В 1952р. пiдписання Сан-Франциського мирного договору вiдновило суверенiтет Японiї. За цим договором Японiя вiдмовлялася вiд своїх колонiальних володiнь, Пiвденного Сахалiну, Курильських островiв, Пiвденного Тихоокеанського мандату, претензiй на Антарктиду, островiв Спратлi, Парасельських i Пескадорських островiв. В той же час, згiдно з договором, Японiя не втрачала острова Лiанкур (пiзнiше оголошенi Пiвденною Кореєю своєю територiєю), через що японський уряд вважає їх своєю територiєю.)

 

4. Природні умови і ресурси

Завдання 2. За допомогою карт атласа і тексту підручника дайте оцінку природно-ресурсному потенціалу Японії.

(Більш ніж 70 % території Японії займають молоді гори, в основному поздовжнього простягання. Рівнини розташовуються лише на окраїнах островів, серед гір і горбкуватих місцевостей. Для Японських островів і прилеглих ділянок океанічного дна характерна висока сейсмічність. Із рухами земної кори пов’язані цунамі й вулканічна діяльність (близько 200 вулканів). Особливе місце серед них посідає найвища вершина країни — вулкан Фудзіяма — символ країни.

Більша частина Японії розташована в субтропічних широтах, у зоні дії мусонів, тільки північ островів Хонсю й Хоккайдо лежить у межах помірного поясу. У Японії випадає від 1000 до 2500 мм опадів на рік. Для країни характерне спекотливе літо із затяжними до­щами й похмурою погодою, тепла осінь, що затьмарюється дією тайфунів, м’яка й малосніжна зима, провесна з мінливою погодою.

У країні дуже густа водна мережа. У рослинному світі Японських островів переважають ліси, вони вкривають близько 70 % поверхні Японії. Це один із найвищих показників у світі.

Тут мало корисних копалин, є родовища вугілля, сірки, будівельної сировини.)

 

5. Населення

Одним із головних критеріїв неухильного економічного зростання Японії багато вчених вважають властиві японському народу риси, на перше місце серед яких ставлять вражаючу працьовитість, сумлінність, високий рівень освіченості і професійної кваліфікації.

За прогнозами японських демографів, кількість населення країни в 2010 р. стабілізується на рівні 130 млн осіб. Зараз природний приріст становить 2,6 ‰. Визначною проблемою для Японії стало швидке зростання кількості людей старшої вікової групи за найвищої середньої тривалості життя у світі (чоловіки — 76 років, жінки — 84 роки).

Населення Японії відрізняється національною однорідністю (майже 100 % — японці). Серед представників інших національностей найбільша кількість корейців і китайців.

Населення розміщене на території країни нерівномірно. За високої середньої густоти — понад 340 осіб/км² — райони Тихоокеанського узбережжя, де мешкає 2/3 населення Японії, суперничають з найбільш густонаселеними районами світу.

Майже 4/5 японців — міські жителі. Міст-мільйонерів 11, найбільша міська аґломерація — Кейхін (Токіо — Йокагама), де в 150 населених пунктах мешкає 25 млн осіб. Разом з двома іншими найбільшими аґломераціями — Хансін (Осака — Кобе — Кіото) і Тюкьо (Наґоя та ін.) — вони утворюють єдину систему — Токійський мегалополіс Токайдо із загальною кількістю населення понад 60 млн осіб.

У складі трудових ресурсів переважають кваліфіковані кадри: в Японії безкоштовна середня освіта, а сімейні традиції наказують прищеплювати дітям трудові навички з наймолодшого віку. Чималу роль відіграють також курси, що створюються на підприємствах для підвищення робочої кваліфікації.

Державною мовою є японська. Основні релігії — синтоїзм (культ божеств природи і предків) і буддизм. Буддизм (дзен-буддизм — японське звучання слова чайн-буддизм, від China — Китай) був запозичений передусім середньовічною японською знаттю на противагу синтоїзму, який деякий час сприймався як релігія простолюдинів.

Японія не пережила релігійних війн, оскільки дві досить різних релігії утворили щось схоже на союз. Більшість японців прираховує себе до прихильників і тієї, й іншої релігії.

Культура Японії є унікальною. До сьогодні в Японії зберігаються багато традиційних видів: складання неримованих віршів, класичний театр Кабукі, оригамі, ікебана тощо.

 

6. Господарство

На думку експертів, сучасний стан господарства Японії визначається як «постіндустріальне суспільство». Хоча промисловість продовжує залишатися важливою сферою економіки (29 % ВНП), неухильно зростає значення невиробничого сектору (сфера послуг, фінанси, науково-дослідна діяльність). Пріоритетним напрямом розвитку країни японський уряд вважає зростання науково-технічного потенціалу.

Сьогоднішня Японія є, на думку багатьох фахівців, діючою моделлю екологічної ситуації, яка в майбутньому може сформуватися в будь-якій країні. Для розв’язання задачі «від технології очищення — до чистої технології» ще в 1981 р. була прийнята велика програма під назвою «Базова технологія промисловості наступного покоління». Програма містить три розділи: нові матеріали, біотехнологія, нові електронні прилади, що забезпечують науковими розробками промисловість. На сьогодні наукових робітників в Японії більше, ніж у Німеччині, Франції та Великої Британії разом узятих. Загалом на сучасну Японію надходить близько 1/3 продаж наукомісткої продукції на світовому ринку.

Основна задача майбутнього — навчитися працювати в замкненому циклі, як природа. За даними центру «Чиста Японія» 50 % відходів переробної промисловості можуть ефективно використовуватися як ресурси. Наприклад, фірма «Денсо», постачальник електронної «начинки» для «Тойоти», заявила, що у її виробах немає деталей, які не могли б використовуватися повторно.

Завдання 3. За картами атласа визначте провідні галузі промисловості та пояснить географію її розміщення.

(На Японію припадає близько 12 % промислового виробництва світу.

В енергетиці країни домінує нафта й газ, хоча останнім часом їх трохи потіснили «мирний атом» (третина виробленої електроенергії) й «енергія падаючої води».

Унікальною галуззю в господарському комплексі Японії є чорна металургія. Не маючи значних запасів руд і палива, галузь виробляє близько 100 млн т сталі на рік.

Лідером промисловості та й усієї сучасної японської економіки є машинобудування, насамперед наукомістке. На машинобудування припадає більш ніж 70 % експорту й 40 % промислової продукції, причому майже половина — це продукція радіоелектроніки.

Японія виробляє 8 млн легкових автомобілів і 4 млн вантажівок. За цим показником вона посідає 2-е місце у світі. Найважливіші центри автомобілебудування тяжіють до портів, найбільше заводів побудовано в Наґої, Хіросімі й Токіо.

Світове значення має й багато інших галузей і виробництв, серед яких целюлозно-паперова й поліграфічна, особливо значні обсяги виробництва паперу й картону.)

Завдання 4. За картами атласа та текстом підручника визначте особливості галузевого складу та розміщення сільського господарства Японії.

 

7. Сільське господарство

На сільське господарство припадає 1 % ВВП. Японському фермерові вдається нагодувати населення власними овочами, фруктами та ягодами, а своєї м’ясо-молочної продукції не вистачає. Рису збирають до 15 млн т на рік, урожайність сягає 65 ц/га, а собівартість у кілька разів вища, ніж, наприклад, у Таїланді.

Японці виловлюють до 12 млн т риби й інших морепродуктів. Досягнуто значних успіхів і в аквакультурі: значна кількість риби й молюсків розводиться й вирощується в штучних водоймах і на плантаціях, спеціально створених у морських прибережних водах.

 

8. Транспорт

Транспортна інфраструктура в Японії високо розвинена. Її основою є мережа автомобільних доріг загальною протяжністю понад 800 тис. км. Успішно працює система тунелів, естакад, мостів, які з’єднали чотири головні японські острови. Основну частину внутрішніх перевезень вантажів і пасажирів забезпечують залізничний і автомобільний транспорт. Широко відомі швидкісні пасажирські лінії Японії. У зовнішньоторговельних зв’язках країни помітно зростає частка авіаційного транспорту. Морський транспорт пов’язує країну з усіма регіонами світу.

Завдання 5. Користуючись картою атласа, назвіть найбільші морські порти Японії.

 

9. Зовнішньоекономічні відносини

Ставши економічною наддержавою, Японія дедалі відчутніше впливає на світову господарську систему. У центрі цих зв’язків — економічні відносини між Японією і США, на частку яких припадає 40 % світового ВВП і понад 20 % світового експорту.

Основними торговими партнерами Японії також є ФРН, Австралія, Канада, Південна Корея і Китай. Збільшуються обсяги торгівлі з країнами Південно-Східної Азії (29 % зовнішньоторговельного обігу).

За вартістю експорту готових промислових виробів 64 % припадає на машини та обладнання. Міжнародною спеціалізацією Японії є продукція наукомістких високотехнологічних виробництв. Істотно змінюється структура імпорту Японії: зменшується частка сировинних товарів, і збільшується частка готової продукції, особливо виробів з НІК Азії: кольорових телевізорів, відеокасет, магнітофонів, запасних частин тощо.

Найважливішим напрямом зовнішньоекономічної діяльності Японії є експорт капіталу. За обсягом інвестицій (близько 50 млрд дол. на рік) країна є одним зі світових лідерів нарівні з США і Великою Британією. Японські інвестиції в іноземні продуктивні потуж­ності насамперед сконцентровані в США і нових індустріальних країнах Азії.

Зовнішньоторговельні зв’язки Японії з Україною перебувають на стадії розвитку. Зовнішньоторговельний обіг між двома країнами наблизився до 250 млн дол. Японія імпортує з України продукцію чорної металургії, експортує продукцію хімічної промисловості, електронну техніку, автомобілі, виявляє зацікавленість українською наукою і наукомісткими виробництвами.

Загалом у міжнародному поділі праці Японія є одним зі світових фінансових центрів і «науково-виробничою лабораторією світу».

 

V.  Закріплення знань

Запитання для обговорення

1. Які чинники сприяли перетворенню Японії на високорозвинену державу?

2. Якими головними особливостями характеризується галузева структура японської промисловості?

3. Чим пояснюється висока концентрація населення і виробництва на східному узбережжі Японії? Які зміни в розміщенні підприємств відбуваються зараз?

4. Чому японська промисловість спеціалізується саме на виробництві наукомісткої продукції?

5. Чому в Японії не має трубопровідного і річкового транспорту?

 

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати §36.

2. Скласти схему зовнішньоекономічних зв’язків Японії.

 3. Позначити на контурній карті найбільші міста Японії та їх промислову спеціалізацію