Конспект уроку з біології для 11 класу на тему: "Шляхи підвищення продуктивності агроценозів"

Про матеріал
Конспект уроку розрахований на проведення уроку, під час якого буде реалізуватися навчальна, розвиваюча, виховна мета, що стосується причинно-наслідкових зв'язків між подіями на прикладі особливостей штучних екосистем, а також відмінностей між біогеоценозами та агроценозами.
Перегляд файлу

Тема: Шляхи підвищення продуктивності агроценозів.

Мета уроку:

  • навчальна: сформувати знання про агроценози та особливості їхнього функціонування; ознайомитися із шляхами, що можуть підвищувати продуктивність агроценозів.
  • розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, робити висновки, порівнювати, аналізувати та знаходити причинно-наслідкові зв'язки між подіями на прикладі особливостей та відмінностей між  біогеоценозами та агроценозами ;
  • виховна: виховувати бережливе ставлення до природи та розуміння єдності всіх видів живих організмів у природі.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи уроку:

  • словесні: бесіда, розповідь, пояснення.
  • наочні: використання презентації.
  • практичні: укладання опорного конспекту.

Терміни і поняття: екосистема, агроценоз, агроекологія, ерозія грунтів.

Література:

1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Біологія; Біологія.10–11 класи. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

2. Біологія і екологія ( рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. загал. серед. освіти / Л. І. Остапченко, П. Г. Балан, Т. А. Компанець, С. Р. Рушковський. – Київ : Генеза, 2018. – 192 с. : іл.

3. Біологія і екологія (рівень стандарту) підруч. для 11-го кл. закл. загал. серед. освіти /  Соболь В.І. – Камянець- Подільський: Абетка, 2019. – 256 с. : іл.

4. Біологія і екологія (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. загал. серед. освіти / О.А. Андерсон, М.А. Вихренко, А.О. Чернінський, С.М. Міюс. – К : Школяр, 2019. – 216 с. : іл.

5. Біологія : довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів : навчально-методичний посібник / О. А. Біда, С. І. Дерій, Л. М. Ілюха, Л. І. Прокопенко [та ін.]. – 3-тє вид., переробл. та доповн. – К. : Літера ЛТД, 2013. – 672 с.

 

 

Структура уроку:

  1. Організаційний етап (1 хв.)
  2. Актуалізація опорних знань (3 хв )
  3. Мотивація навчальної діяльності учнів (4 хв)
  4. Повідомлення теми, мети і завдання уроку( 2 хв)
  5. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
  6. Закріплення вивченого матеріалу (9 хв)
  7. Узагальнення і систематизація знань (2 хв)
  8. Підведення підсумків уроку (2 хв)
  9. Повідомлення домашнього завдання (2 хв)

Хід уроку

  1. Організаційний етап

     Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці.

  1. Актуалізація опорних знань

(Фронтальне опитування)

1. Що таке екосистеми? (Екосистема – це сукупність живих організмів, що пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле).

2. Які екосистеми ви знаєте? (Пустеля, тундра, тропічний ліс, озера, ставки, болота, відкритий океан).

3. Чи існують екосистеми створені людиною? (Так, це штучні екосистеми).

4. Наведіть приклади штучно створених екосистем. (Парки, сади, поля, городи, лісові насадження, пасовища).

5. З чого складається екосистема? (Біоценоз – сукупність живих організмів; біотоп – середовище існування).

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

На сьогоднішньому уроці, ми розглянемо штучні екосистеми, які людина створює зазвичай для власних потреб. Наприклад, у світі масову вирощують лише 90 видів рослин, а основну масу харчових продуктів дають не більше, ніж 20 видів. Серед таких культур можна виділити: пшеницю, рис, кукурудзу, жито, ячмінь, овес, просо. Тобто, ті рослини, які можуть використовуватися людиною для промисловості, зокрема харчової.

Але чи можуть існувати штучно створені екосистеми, без подальшого втручання людиною? Які їх відмінності у порівнянні з природніми екосистемами? Чи є шляхи, що будуть підвищувати продуктивність агроценозів? Сьогодні про все це, ви дізнаєтеся на уроці.

  1. Повідомлення теми, мети і завдання уроку

Тема: Шляхи підвищення продуктивності агроценозів.

Завдання уроку:

  • ознайомити учнів із поняттям агроценозу;
  • розглянути можливі проблеми агроценозів;
  • дізнатися про шляхи підвищення продуктивності штучних екосистем.

 

  1. Вивчення нового матеріалу

 

Агроценози – це штучні екосистеми які створює людина, та підтримує і контролює їх структуру і функції.

Штучні екосистеми мають певну структуру:

 

Пригадайте: Які організми можуть відноситися до продуцентів, консументів та редуцентів? (Наприклад, продуцентами переважно є рослини (культурні рослини, буряни), консументами (комахи, гризуни, птахи), редуцентами (гриби бактерії)).

Розділ екології, що вивчає взаємини організмів з чинниками навколишнього середовища у процесі сільськогосподарського виробництва називається – агроекологія.

На сьогоднішній день, існують певні проблеми, що стосуються агроценозів, тому потрібні шляхи, які б підвищували продуктивність штучних екосистем.

Шляхи підвищення продуктивності агроценозів

1. Боротьба з ерозією ґрунтів.

Ерозія – це процес руйнування ґрунтів та гірських порід через вплив водних потоків, вітрів, а також техногенного навантаження. Такий процес, супроводжується руйнуванням родючого шару ґрунту.

Насправді, саме ерозія є одним із чинників, що формує рельєф земної поверхні. Так наприклад, в результаті водної ерозії можуть формуватися яри, річкові долини тощо. Однак, таке явище спостерігається не тільки на нашій планеті, а зокрема й на Марсі.

Щодо ерозії, як чинника, що може підвищити продуктивність агроценозів, то можливий наприклад, варіант висаджування лісосмуг. Їхня головна функція захист від водної та вітрової ерозії. Там, де лісосмуги вирубуються, здебільшого панує вітрова ерозія: вітри зносять висохлий родючий шар ґрунту, створюючи пилові бурі.

2. Осушення та зрошення земель.

Осушення – полягає у відведенні зайвої води, що в свою чергу буде створювати сприятливі умови для рослин.

Зрошення – це зворотній процес у порівнянні з осушенням. Саме такий процес, сприяє розчиненню поживних речовин, що містяться у ґрунті, підвищує їх доступність для рослин.

3. Внесення добрив відповідно до норм.

Добрива – це органічні й неорганічні речовини, які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин, з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості.

Річна норма добрив під окремі культури може вноситись в різні терміни і різними способами. Якщо добрива буде забагато, то, як результат, рослин будуть переростати та вимерзати. Деякі частини рослин будуть міцними і стійкими, однак інші слабші або зовсім відсутні.

4. Раціональне використання пестицидів.

Пестициди – це хімічні речовини, які використовуються у сільському господарстві та садівництві для боротьби із шкідниками.

Пестициди викликають багато проблем, пов'язаних із забрудненням, оскільки при розпиленні можуть потрапляти на навколишню територію, на людей і накопичуватися в ґрунті і корисних рослинах. Застосування пестицидів перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур, внаслідок загибелі комах-запилювачів.

Нині в різних штатах США близько третини артезіанських свердловин закрито через забруднення пестицидами.

5. Використання нових високоврожайних сортів.

Саме нові сорти будуть підвищувати рівень врожайності необхідних культур.

6.Дотримання сівозмін

Сівозміна – чергування сільськогосподарських культур у часі і на території. Сівозміна необхідна для отримання більш високих урожаїв, оскільки при обробітку культури на одній і тій ж ділянці виснажується ґрунт, зростає ризик розвитку хвороб і шкідників. Культури розміщують на полях таким чином, щоб кожна з них поверталася на колишнє місце не раніше, ніж через 3–4 роки.

7. Застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських рослин.

Це дозволяє отримувати нові сорти рослин, а також зменшувати шкідливий вплив на навколишнє середовище.

8. Використання парників, теплиць, та вирощування рослин без ґрунту

Існує певний вид вирощування рослин без ґрунту на поживних середовищах. Коренева система рослин при вирощуванні таким способом розвивається на твердих субстратах, які не мають поживного значення, у воді або у вологому повітрі.

Також є й інші методи, наприклад, процес вирощування рослин в повітряному середовищі без використання ґрунту, при якому поживні речовини до коренів рослин доставляються у вигляді аерозолю.

Такі вирощування рослин, вважаються безпечними і екологічно чистими способами отримання природних, здорових рослин і сільськогосподарських культур.

Відомі деякі відмінності між природніми та штучними екосистемами.

Порівняльна характеристика природної екосистеми та агроекосистеми

Штучні екосистеми (агроценози)

Природні екосистеми

1. Обмежене видове різноманіття

1. Значна кількість видів організмів

2. Короткі трофічні ланцюги

2. Повноцінні трофічні ланцюги

3. Неповний кругообіг речовин

3. Замкнені біохімічні цикли, повний кругообіг речовин

4. Штучний добір

4. Природній добір

5. Екологічно не стійкі

5. Екологічно стійкі

6. Нездатні до самооновлення та саморегуляції

6. Здатні до самооновлення, та саморегуляції

7. Для існування потрібна підтримка людини

7. Можуть існувати самостійно

 

  1.     Закріплення вивченого матеріалу

1. Дати відповідь на запитання (бесіда з учнями).

  • Що називають агроценозами?
  • Що входить до складу агроценозів?
  • Назвіть приклади підвищення продуктивності екосистем створених людиною.
  • Чи є відмінності між природніми та штучними екосистемами?

2. Робота у зошитах з друкованою основою.

Робочий зошит: Біологія і екологія (рівень стандарту) для 11 класу / К.М.Задорожний  – К : Ранок, 2019. – 80 с. : іл.

  1. Узагальнення і систематизація знань

Отже, сьогодні ви дізналися, що окрім природніх екосистем, ще є ті які створені людиною. Агроценози мають незначне видове різноманіття, неповноцінний кругообіг речовин, так я людиною вилучається частина продукції. Для таких штучних екосистем притаманна відсутність саморегуляції ,тому людина повинна втручатися у процеси які відбуваються, оскільки без цього відбудеться руйнування агроценозів. Проте, є шляхи, які можуть підвищити продуктивність екосистем, що створені людиною, а також зменшити негативний вплив на навколишнє середовище.

  1. Підведення підсумків уроку

На сьогоднішньому уроці активними були такі учні …

Дякую за увагу! До зустрічі!

  1. Повідомлення домашнього завдання.
  • Опрацювати §36;
  • Вивчити опорний конспект.
  • Дати відповідь на запитання: «Якою має бути господарська діяльність людини, що не порушує рівноваги в екосистемах?».

 

 

 

doc
Додано
10 березня 2020
Переглядів
11821
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку