Конспект уроку з біології для 6-го класу на тему "Голонасінні"

Тема.  Голонасінні.

Мета: продовжити формувати уявлення учнів про різноманітність рослинного світу, ознайомити з будовою голонасінних на прикладі сосни під час виконання лабораторного дослідження; навчити розпізнавати голонасінні рослини, формувати уміння описувати будову й особливості розмноження голонасінних рослин; навчити оцінювати значення рослин для існування на планеті Земля, формувати цінності переконання щодо необхідності збереження рослин та їхнього раціонального використання людиною.

Завдання:

•                   вивчити загальні ознаки відділу Голонасінні;
•                   розглянути життєвий цикл голонасінних рослин на прикладі сосни звичайної;
•                   навчитися розрізняти представників відділу Голонасінні;
•                   навчитися характеризувати роль голонасінних рослин в екосистемах та значення в житті людини;
•                   виконати лабораторне дослідження «Будова голонасінних».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Терміни та поняття: голонасінні, насіння, дерева, кущі, трав’янисті рослини, хвойні, хвоя, шишка.

Обладнання: підручник, таблиця «Цикл розвитку сосни», слайди презентації, малюнки і фото різних рослин, колекція «Голонасінні», гербарні або живі зразки пагонів, шишок і насіння сосни та ялини.

Хід уроку

І. Організація роботи

Привітання, психологічне налаштування учнів на роботу.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Вправа «Так чи ні»:

1.               Папороті, хвощі, плауни – спорові рослини.
2.               Викопні папороті, хвощі та плауни утворили родовища кам’яного вугілля.
3.               Органи спороношення папоротеподібних мають назву спорангії.
4.               Кореневище – це орган гаметофіту плауноподібних.
5.               У життєвому циклі папоротей, плаунів, хвощів переважає спорофіт.
6.               Спорангії хвощів і плаунів зібрані у стробіли.
7.               Зі спори у вищих спорових рослин розвивається спорофіт.
8.               Гаметофіт щитника чоловічого підземний.
9.               Гаметофіт прикріплюється до ґрунту ризоїдами.
10.          Із зиготи вищих спорових рослин розвивається спорофіт.
11.          До плаунів належать селагінела, баранець, плаун річковий.
12.          До папоротей належать листовик, орляк, страусове перо.

ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Фронтальне опитування:

— Пригадайте, які відділи вищих спорових рослин вам відомі?

— Чому вищі спорові не стали панівною групою рослин нашої планети?

— Які сучасні наземні рослини панують в рослинних угрупованнях Землі?

— Наведіть приклади насінних рослин.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

Ви, напевно, прикрашали на Новий рік ялинку. А чи впевнені ви, що це була саме ялина? А може то була сосна? Чим відрізняються ці рослини і що в них спільного? А чи знаєте ви, що ці рослини називаються голонасінними? Як ви гадаєте, чому?

Вправа «Асоціативний кущ»

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «голонасінні».

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Оголошення теми і завдань уроку (запис в зошит)

VІ. Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу

Блок 1. Загальна характеристика голонасінних.

Розповідь вчителя з елементами бесіди про основні ознаки голонасінних рослин, складання опорного конспекту.

Блок 2. Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни звичайної.

Розповідь-пояснення вчителя про розмноження та розвиток голонасінних рослин. складання схеми життєвого циклу розвитку сосни.

Блок 3. Пристосувальні риси будови й життєдіяльності голонасінних.

Лабораторне дослідження

Інструктаж з безпеки під час виконання лабораторного дослідження №13.

Тема. Будова голонасінних.

Мета: ознайомитись з:

формувати уміння і навички:

розвивати уміння і навички:

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: лупа, препарувальні голки, гербарні або живі зразки пагонів, шишок і насіння сосни та ялини, поперечний зріз стебла сосни, таблиці, підручник.

Хід роботи

1. Розглянь поперечний зріз стебла сосни (ялини). Які шари ти розрізняєш?

2. Замалюй поперечний зріз стебла сосни (ялини) та познач його складові.

3. Розглянь пагін живої рослини (гербарного екземпляру) сосни. Знайди його органи: стебло, листки. Листки сосни – це _________________________

4. Розглянь пагін живої рослини (гербарного екземпляру) ялини. Знайди його органи: стебло, листки. Листки ялини – це ___________________

5. Порівняй розміщення хвоїнок на пагонах сосни та ялини, їхню довжину, форму й колір. Дані дослідження занеси до таблиці.

6. Завдяки яким особливостям будови листків більшість голонасінних є вічнозеленими? ____________________________________________________

7. Розглянь жіночі та чоловічі шишки сосни та ялини. З‘ясуй їх форму, розміри, забарвлення. Порівняй їх між собою. Визнач спільні та відмінні риси у їх будові. Дані дослідження занеси до таблиці.

8. Відокрем одну луску жіночої шишки сосни та жіночої шишки ялини. Що розміщено на лусці? _______________________ Скільки їх на одній лусці шишки сосни? _______________________ , ялини - ______________________.

9.  Ознайомся з розміщенням і зовнішньою будовою насінини. Знайди її складові: насінину, крилоподібний виріст. Дані дослідження занеси до таблиці.

Табл. Порівняльна характеристика будови органів сосни та ялини

 

Назва рослини	Особливості будови хвої				Особливості будови жіночих шишок			Будова насінини
	форма	дов- жина	розмі- щення	колір	форма	роз- міри	щільність лусок
Сосна
Ялина

 

10. Замалюй зовнішню будову насінин сосни та ялини і познач їх складові.

Сосна та ялина відносяться до __________ рослин, тому що ___________.

Голонасінні відрізняються від вищих спорових рослин __________________.

Особливості будови голонасінних _______________________ забезпечують їх існування _______________________________________________________.

 

Блок 4. Різноманітність голонасінних рослин

Розповідь учителя зі складанням схеми.

 

Голонасіннні

 

Клас Саговникові Клас Гнетові Клас Гінкгові Клас Хвойні

130 видів 70 видів 1 вид 560 видів

саговник, гнети, ефедра, гінкго сосна, ялина, кедр,

вельвічія дволопатеве тис, туя, модрина

 

VІІ. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі

Самостійна робота учнів: розглядаючи малюнки, фото чи гербарні екземпляри голонасінних рослин, визначити, до якого класу належать ці рослини.

VІІІ. Узагальнення і систематизація знань

Складання таблиці «Порівняльна характеристика спорових і голонасінних рослин»

Табл. Порівняльна характеристика спорових і голонасінних рослин

 

Ознаки для порівняння	Вищі спорові рослини	Голонасінні
Життєві форми
Особливості будови пагона
Особливості будови кореня
Особливості розмноження
Переважаюче покоління

 

Вправа «Анаграма». Учитель пропонує учням відгадати, які саме назви рослин відділу Голонасінні зашифровані та визначити, до якого класу належать ці рослини.

Робота з опорним конспектом: визначення ознак особливостей голонасінних у порівнянні з вищими споровими рослинами:

•                   мають насінний зачаток, з якого утворюється насінина;
•                   запліднення відбувається без участі води;
•                   ріст стебла в товщину відбувається за рахунок деревини;
•                   є головний корінь і стрижнева коренева система;
•                   розвиток і живлення статевого покоління відбувається за рахунок нестатевого покоління.

IX. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»: учні обмінюються враженнями від уроку.

Оцінювання роботи учнів.

Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф у підручнику; підготувати повідомлення про хвойні рослини нашої місцевості (фото, опис місця зростання) та зібрати колекцію шишок цих рослин.