Конспект уроку з біології для 6 класу на тему: "Будова, функції листка, різноманітність листків.

Москальова Ольга Миколаївна, учитель біології Тростянецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 Тростянецької міської ради Сумської області

Урок 1

Тема. Будова, функції листка, різноманітність листків.

Мета:

• навчальна:розглянути особливості зовнішньої будови листка; вивчити внутрішню будову листка у зв’язку з його функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води; ознайомити із різноманітністю листків, типами листкової пластинки, видами її жилкування татипами листкорозміщення на стеблі;

• розвивальна: розвивати творчі здібності щодо створення власного освітнього продукту на основі набутих знань, навчально-пізнавальну компетентність, логічне мислення, соціальну компетентність (продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, виконувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами  з іншими);формувати навички самостійної роботи з навчальною книгою, пізнання навколишнього світу, використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

• виховна:виховувати культуру розумової праці (уміння читати, слухати, усно викладати свої думки, створювати опорний конспект, працювати з книгою, контролювати і оцінювати себе); виховувати почуття любові до природи, рідного краю, повагу й любов до своєї Батьківщини, її національних символів, ціннісні ставлення та моральні якості, зокрема, національну свідомість.

Педагогічний інструментарій:

• технології: продуктивного навчання, інтерактивні, інформаційно-комунікаційні, проектного та проблемного навчання;

• методи та прийоми: «незакінчене речення», «пропущене слово», самостійна робота, робота в парах та групах, само- та взаємоперевірка, само-тавзаємооцінювання, прогнозування, помилок, пояснювально-ілюстративний;

• індивідуалізація, диференціація.

Обладнання:

• об’єкти навколишнього середовища: гербарні зразки рослин України, кімнатні квіти;

• графічні засоби: схеми «Зовнішня будова листка», «Форма листкової пластинки», «Форма краю листкової пластинки»,  «Листкорозміщення», «Внутрішня будова листка», «Види жилкування листка»;

• підручники та навчальні посібники: підручник (Біологія: підруч. для загальноосвіт. навч. закладів. 6-й [кл.] / Л.І. Остапченко [та ін.]. – К.: Генеза, 2014. – 224 с.: іл.), учнівський зошит з біології (Зошит на друкованій основі з біології для 6 класу. / О.М.Москальова. – Харків: МЦ «Освіта», 2015. – 92 с.), біологічні енциклопедії, довідники з морфології рослин;

• роздатковий матеріал (дидактичні картки та картки-завдання:

1. біологічний диктант «Рослина – живий організм»;
2. біологічні поняття;
3. зовнішня будова листка;
4. внутрішня будова листка, газообмін;
5. особливості внутрішньої будови листка, зумовлені його функціями (бланк-завдання);
6. особливості внутрішньої будови листка, зумовлені його функціями (бланк-відповіді);
7. зовнішня будова листка (бланк-завдання);

• мультимедійні навчальні засоби: авторська навчальна презентація «Будова, функції листка, різноманітність листків»

• технічні засоби навчання: мультимедійний комплект (ноутбук, проектор, екран).

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

* Примітка. Оцінювання здійснюється упродовж уроку на кожному з етапів (учень може отримати не одну оцінку!).

Хід уроку

І. Пропедевтична практика (5 хв.)

1.        Актуалізація опорних знань (виконання практичної роботи кожним учнем, перевірка правильності її виконання).

З метою актуалізації опорних знань учитель пропонує учням виконати практичну роботу –біологічний диктант«Рослина – живий організм» за технологіями «незакінчене речення» та «пропущене слово», який забезпечить швидку перевірку знань. Бланки із завданням (12 запитань) видаються кожному учню (учень фіксує свою відповідь у бланку – колонці «Правильна відповідь»).

Біологічний диктант «Рослина – живий організм»

2.        Установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання.

З метою установлення рівня готовності учнів продовжувати навчання учитель організовує взаємоперевірку у парах. Правильні відповіді почергово з’являються на слайдах презентації. Критерії оцінювання: за кожну правильну відповідь (у бланку позначається цифрою «1») – 1 бал (максимальна кількість – 12 балів).

Результативність виконання завдання учитель визначає за рівнями навчальних досягнень опитуванням (піднята рука учня). Узагальненнідані за наслідками оцінювання фіксує у таблиці (таблиця слугує і для збору наступної інформації щодо рівня виконання учнями практичних вправ під час презентації нових знань):

При досягненні запроектованого показника (бажано 90-95 %) рівня знань учнів учитель рухається далі, в іншому випадку – зупиняється на повторенні та зміцненні вивченого.

ІІ. Орієнтація (2 хв.)

1.        Викладення мети, визначення обсягу і структури майбутньої роботи, інформування про спосіб фіксації та оцінювання результатів.

Порядок побудови та орієнтовний зміст звернення вчителя до учнів:

1. Роз’яснення своїх сподівань.

Успішне виконання вами біологічного диктанту  дозволяє перейти нам до вивчення нової теми. Отже, темою нашого уроку є «Будова та функції листка, різноманітність листків». Упевнена, що вам під силу буде підкорити і нові знання, подолавши на шляху до них усі перешкоди. Адже знання – це скарб, а уміння вчитися – ключ до нього.

2. Оголошення мети.

Сьогодні ми повинні:

• розглянути особливості зовнішньої будови листка;
• ознайомитися із різноманітністю листків, типами листкової пластинки, видами її жилкування та типами листкорозміщення на стеблі;
• вивчити внутрішню будову листка у зв’язку з його функціями фотосинтезу, газообміну, випаровування води.

3. Визначення обсягу та структури майбутньої роботи.

Упродовж уроку ви отримаєте значний об’єм нових знань, вивчите нові терміни (записані на дошці), самостійно виконаєте 4практичні вправи, зміст яких орієнтований на визначення зовнішньої будови, форми та типів листків, їх листкорозміщення та жилкування, внутрішньої будови.

4. Інформування про спосіб фіксації та оцінювання результатів навчальної праці.

Результатом нашої співпраці на уроці повинні стати власні продукти, створені вами на основі набутих нових знань – раціонально організована самостійна чи групова робота з підручником і роздатковим матеріалом, вміння дослухатися та поважати думку товариша, правильно виконані практичні вправи та викладені думки, об’єктивно проведений контроль та оцінювання себе та один одного.  Виконання вами домашнього завдання дозволить також попрацювати творчо, і розв’язавши кросворд, і створивши кросворди чи презентації за вивченою на уроці темою. Кожен ваш результат може бути оціненим.

2.        Забезпечення розуміння учнями змісту та результатів (очікувань) їхньої діяльності у формуванні нових знань і вмінь.

З метою реалізації даного завдання учитель пропонує учням розв’язати проблемне запитання.

Проблемне питання. Рослина, як і людина, є живим організмом. Кожна рослина, як і кожна людина, унікальна, неповторна. А чи може бути унікальними листочки? Якщо так, що саме в чому виявляється їх унікальність?

Очікувана відповідь учнів. Унікальність листків зумовлена їх різноманітністю та особливими функціями, які вони виконують.

3.        Забезпечення логічної побудови (наступності, послідовності) вивчення матеріалу, формування системи знань і вмінь.

Учитель орієнтує учнів на такий порядок (план) презентації нових знань, умінь:

1. Зовнішня будова листка.
2. Форма листкової пластинки.
3. Листкорозміщення.
4. Внутрішня будова листка.
5. Види жилкування листка.

ІІІ. Презентація нових знань, умінь (15 хв.)

1.       Представлення, виклад малими блоками нових знань, демонстрація (візуалізація) об’єктів вивчення, опорних схем, докладне обговорення нових понять, наведення прикладів.

1. Зовнішня будова листка.

Учитель роз’яснює зовнішню будову листка за схемою (слайд …):

Учитель звертає увагу учнів на такі нові та супутнібіологічні поняття:

• Листок – бічна частина пагона.
• Листкова пластинка – основна частина листка.
• Черешок – звужена до стеблини частина листка, яка з’єднує листкову пластинку зі стеблом, виконує переважно механічну та провідну функції.
• Черешковий листок – це листок із черешком.
• Сидячий листок – це листок без черешка.
• Прилистки – звичайно парні, симетрично розташовані листкоподібні вирости біля основи листків (у багатьох рослин).
• Піхва – нижня розширена частина листка (у окремих росли, наприклад, кукурудзи, пшениці), яка обгортає стебло.

Учитель пропонує класу уявну подорож у природу для визначення зовнішньої будови листків винограду (простий листок) та троянди (складний листок)(слайд …). Правильно виконане класом завдання дозволяє перейти до наступного блоку (організація виконання вправи супроводжується мультимедійною підтримкою). Визначення зовнішньої будови листка троянди є проблемним завданням, розв’язання якого сприятиме мотивації на вивчення наступного блоку.

За результатами розв’язання проблемного запитання, учні за підтримки вчителя дають визначення наступним новим біологічним поняттям:

• Простий листок – це листок, що має одну листкову пластинку.
• Складний  листок – це листок, що має  декілька листкових пластинок (листочків).

2. Форма листкової пластинки.

Учитель пояснює, що листкова пластинка різних видів рослин має різну форму. Пропонує розглянути  малюнки, що ілюструють різні форми листкової пластинки (слайд …):

Коментуючи малюнок учитель та учні наводять приклади рослин, які, відповідно, мають ту чи іншу форму листкової пластики (листочка складного листка):

• овальна (яблуня);
• яйцеподібна (бук);
• обернено-яйцеподібна (нечуйвітер);
• лопатовидна (товстолист);
• списовидна (філодендрон);
• стріловидна (стрілолист);
• округла (вільха);
• ланцетовидна (верба біла);
• лінійна (пшениця);
• щитовидна (вікторія амазонська);
• серцевидна (липа);
• обернено-серцевидна (квасениця);
• голчаста (сосна);
• клиновидна (гінкго);
• лусковидна (хвощ);
• нирковидна (копитняк).

Далі учитель пропонує встановити форму листкової пластинки деяких рослин:

Очікувана відповідь учнів. Форма листкової пластинки берези – ромбовидна, бузку – серцевидна, гіркокаштану – обернено-яйцеподібна.

Визначення форми листової пластинки гіркокаштану є проблемним завданням, розв’язання якого сприятиме формуванню вмінь визначати форму листкової пластинки складного листка (окремих листочків). Учитель акцентує увагу на те, що складний листок гіркокаштану має пальчасту форму, а обернено-яйцеподібну форму мають окремі листочки складного листка.

Далі учитель роз’яснює, що розрізняють листові пластинки і за їх краєм (слайд …), демонструє різноманітність форм краю листової пластинки на прикладі деяких рослин (мал. 1-7):

1. суцільний (бузок);
2. пилчастий (липа);
3. зубчастий (кропива);
4. струговидний (кульбаба);
5. городчастий (м’ята);
6. хвилястий (дуб);
7. виїмчастий (осика) та ін.

3. Листкорозміщення.

Учитель починає пояснення нового блоку з тлумачення нових понять (слайд …):

• Листкорозміщення – це певний порядок розташування листків на стеблі.
• Супротивне листкорозміщення (мал. 1) – порядок розташування листків, при якому у кожному вузлі розміщуються один проти одного два листки.
• Чергове (спіральне) листкорозміщення (мал. 2) – порядок послідовного (спірального) розташування листків, при якому від кожного стеблового вузла відходить один листок.
• Кільчасте (мутовчасте) листкорозміщення (мал. 3) – порядок розташування листків, при якому від кожного вузла відходять три і більше листків.

Далі учитель пропонує виконати вправу – встановити типи листкорозміщення у деяких рослин:

Очікувана відповідь учнів. Листкорозміщенняу кропиви – супротивне,  у винограду – чергове, у хвоща – кільчасте.

Учитель пояснює нове поняття (слайд …):

• Листкова мозаїка – розташування листків рослин в одній площині, здебільшого перпендикулярній напрямові сонячного проміння (забезпечує найменше затінення листків один одним!).

Проблемне запитання. Як ви вважаєте, чому рослини намагаються «підставити» всі свої листочки сонечку?

Очікувана відповідь. Енергія Сонця потрібна рослинам для процесу фотосинтезу: чим більше сонячного проміння поглинуть зелені листочки, тим більше рослина зможе синтезувати органічних речовин для свого живлення.

4. Внутрішня будова листка.

Учитель пояснює внутрішню будову листка, використовуючи схеми (слайди …), знайомить із новими поняттями:

• Шкірка – шар безбарвних клітин, що захищають листок від механічних ушкоджень та висихання.
• Кутикула –захисний шар воскоподібної речовини на поверхні шкірки листка (чи інших повітряних органів).
• Продих ­– мікроскопічний щілиноподібний,утворений двома замикаючими клітинами отвір у шкірці листка, через який відбувається випарування води та газообмін.
• Стовпчастатканина–основна фотосинтезуюча тканина листка, утворена видовженими щільно прилеглими клітинами, багатими на хлорофіл.
• Губчаста тканина –тканина листка, яка виконує функцію випаровування води, газообміну та запасання поживних речовин,  утворена нещільними клітинами неправильної форми знизьким вмістом хлорофілу, містить великі міжклітинники, заповнені повітрям і водяною парою.
• Жилка – провідний пучок, що складається із ситоподібних трубок (забезпечують відтік органічних речовин, утворених під час фотосинтезу, від листка до інших органів), судин (забезпечують рух води з розчиненими у ній неорганічними речовинами від кореня до інших органів) та волокон механічної тканини (утворюють скелет листка).

Мал. Внутрішня будова листка:   

1 – кутикула;

2 – шкірка;

3 – стовпчасті клітини;

4 – губчасті клітини;

5 – міжклітинники;

6 –продих (продихова щілина);

7 –замикаючі клітини;

8 – провідний пучок (жилка);

9 – судини (рух ↑);

10 – ситоподібні трубки (рух ↓);

11 – механічні волокна.

Учитель на основі тексту підручника (ст. 109-110),використовуючи схему будови продихів, роз’яснює механізм газообміну та випаровування води, що відбуваються через листок, їх регуляцію у такому логічному порядку:

• зв’язок продихів із навколишнім середовищем і міжклітинним простором листка;
• роль замикаючих клітинах у регуляції газообміну та випаровування води (продихова щілина відкривається вдень завдяки процесу фотосинтезу у замикаючих клітинах, який зумовлює надходження до них води; вночі – навпаки, продихова щілина закривається, що уповільнює чи припиняє процеси газообміну та випаровування води рослиною);
• виділення рослиною кисню та поглинання вуглекислого газу під час фотосинтезу (на світлі);
• значення випаровування води рослиною для регуляції температури (випаровуючи воду, рослина знижує свою температуру) та кореневого живлення (чим інтенсивніше випаровування, тим інтенсивніше поглинання розчину солей коренем із ґрунту).

Учитель разом із учнями встановлюють висновок, що внутрішня будова листка зумовлена його функціями. Для узагальнення нових знань даного блоку учитель організовує роботу у парах, працюючи над заповненням таблиці «Особливості внутрішньої будови листка, зумовлені його функціями»:

Повторення нових знань даного блоку відбувається за рахунок організації таких видів навчальної діяльності учнів:

• знаходження та виправлення помилок, допущених у колонці «Особливості будови», що зумовили невідповідність між складовими будови листка та особливостями їх будови;
• заповнення колонки «Функції».

Перевіряється виконання даної практичної вправи через організацію  фронтальної бесідиз учнями за підтримки мультимедійного супроводу.

Очікуваний результат.Учнями встановлено, що допущено невідповідність між складовими будови листка та особливостями будови у рядках 1 і 2 (проведено взаємозаміну), 3 та 4 (проведено взаємозаміну), 9 і 10 (проведено взаємозаміну). Учнями заповнено відповідними записами пусте поле колонки «Функції» (див. таблицю):

Досягнувши бажаного результату, учитель здійснює логічний перехід до вивчення наступного блоку «Види жилкування листка».

5. Види жилкування листка.

Учитель тлумачить нове поняття:

• Жилкування – це характер розташування провідних пучків (жилок) листкової пластинки.

Далі учитель роз’яснює види жилкування листкової пластинки на прикладах рослин (слайд …), виділяючи 4 основні види жилкування:

• Паралельне – це жилкування, при якому жилки розташовані вздовж листка паралельно одна одній (наприклад, у злаків).
• Дугове – це жилкування, при якому жилки при основі і на кінці листка зближуються (наприклад, у подорожника, конвалії);
• Сітчасте – це жилкування, при якому чітко виділяється центральна жилка (одна або кілька), від якої відходять бічні, меншої товщини, які, в свою чергу, неодноразово галузяться, утворюючи цілу мережу дрібних жилок (наприклад, у кропиви, клена, дуба);
• Дихотомічне (вилчасте) — це жилкування, при якому жилки галузяться вилчасто (наприклад, у гінкго).

Учитель пропонує класу визначити вид жилкування листкової пластинки деяких рослин (слайд …):

Очікувана відповідь. Жилкування листкової пластинки конвалії – дугове, кропиви, яблуні та лопуха – сітчасте.

Учитель наводить приклади й інших різновидів жилкування листкової пластинки, акцентуючи увагу на те, що жилкування листкової пластинки, як і її   інші характеристики – форма (силует, край), розміри – є видовою характеристикою:

2.       Кількаразове (до 3-х) роз’яснення найбільш складного навчального матеріалу, нових термінів.

Кількаразове роз’яснення найбільш складного навчального матеріалу, нових термінів досягається вчителем упродовж етапу презентації за рахунок проведення фронтальних евристичних бесід на основі постановки проблемних запитань, виконання класом вправи на первинне закріплення (оформлення таблиці), що дозволяє, перевіривши тим самим рівень усвідомленості навчального матеріалу, зробити наступні кроки.

Потребу щодо проведення кількаразового роз’яснення під час презентації вчитель визначає, орієнтуючись на рівень усвідомлення учнями нового матеріалу, поданої візуальної інформації, відсутність (наявність) розбіжностей у тлумаченні побаченого.

3.       Самостійне оформлення учнями власного опорного конспекту (власної символічної карти, «інтелектуальної карти», «шпаргалки») вивченого матеріалу.

У робочому зошити у ході презентації вчителем нових знань кожен учень створює свій особистий опорний конспект, зрозумілий для нього, який може бути використаний ним як опора при відтворенні матеріалу.

4.       Перевірка розуміння учнями нового матеріалу (запитання, вправи для закріплення та зміцнення вивченого матеріалу).

Перевірка усвідомлення здійснюється через додаткові вправи, що пропонуються у рамках блочної подачі матеріалу (дані вправи розміщені у п.3.1., у відповідних блоках, що визначені планом подачі нового матеріалу).

ІV. Практика на прикладах (5 хв.)

1. Зміцнення вивченого матеріалу шляхом самостійного виконання учнями практичних завдань на основі наведених прикладів.

Даний етап передбачає самостійне виконання учнями завдання № 58 (ст. 50 зошита на друкованій основі). Необхідно серед запропонованих вправою листків розпізнати прості та складні.

Але, перш ніж перейти до виконання вправи, учням пропонується розв’язати аналогічну вправу (тренувальну) усно (передбачає застосування тих самих видів навчальної діяльності, але на інших прикладах).

Тренувальна вправа. Розпізнайте прості та складні листки, позначивши їх, відповідно, цифрами 1 і 2.

Виконавши вправу усно, учні приступають до самостійного виконання вищевказаної вправи 58.

Завдання 58. Познач прості листки цифрою 1, а складні – цифрою 2.

2. Перевірка та корекція набутих знань і вмінь.

Правильність виконання завдання визначається за результатами  взаємоперевірки. Правильні відповіді ілюструються (слайд …). Учень, що перевіряє, фіксує кількість правильних відповідей, позначаючи їх знаком «+».

V. Керована практика (12 хв.)

1. Самостійне виконання учнями практичних завдань під керівництвом (інструктаж, аналіз допущених помилок, індивідуальна підтримка учнів, що потребують допомоги) учителя.

На даному етапі вчитель пропонує учням самостійно виконати дві вправи – 59 та 61 (зошит на друкованій основі), інструктує про порядок виконання, орієнтує на дотримання культури записів у зошиті, використання підручника та опорного конспекту. Акцентує увагу на необхідності доповнити схему у завданні 61 потрібними записами.  У ході виконання завдання учнями надає їм за потреби індивідуальну підтримку, вказуючи на допущені помилки.

Завдання 59. Що позначено на малюнку цифрами 1-5?

Очікувана відповідь.
1 – листок; 2 – черешок; 3 – вузол; 4 – прилистки;
5 – піхва.

Завдання 61. На малюнку показано поперечний зріз листка під мікроскопом. Познач внутрішню будову листка (2-4) за зразком (складова будови, тип тканини, функція).

Очікувана відповідь.

1. – шкірка (покривна тканина, захисна функція);
2. – стовпчасті клітини (основна тканина, фотосинтез);
3. – продих (утворений замикаючими клітинами, випаровування води, газообмін);
4. – провідний пучок (сукупність клітин провідної тканини та механічної, функції – провідна та опорна).

Додаткове завдання. Проаналізуй, які складові внутрішньої будови листка не позначені на малюнку, приготуйся до обговорення додаткового завдання у парах. Обговоривши, познач у своєму зошиті решту складових внутрішньої будови листка.

Очікувана відповідь на додаткове запитання.

5. – кутикула;
6. – губчасті клітини;
7. – міжклітинник;
8. – замикаюча клітина;
9. – судини;
10. – ситоподібні трубки;
11. – механічні волокна.

2. Перевірка та корекція набутих знань і вмінь.

Перевірка здійснюється шляхом співставлення учнями особистого результату, що зафіксований у зошиті, та запропонованим варіантом правильного виконання (слайди …). Виконання додаткового завдання перевіряється шляхом індивідуального опитування.

VІ. Незалежна практика (7 хв.)

1. Самостійне виконання учнями практичних завдань.

На даному етапі вчитель пропонує учням виконати завдання 60 (зошит на друкованій основі) у групах (учні об’єднуються у 4 групи).

Для виконання завдання кожній із груп необхідно розглянути та проаналізувати зовнішню будову 3-х гербарних зразків рослин чи натуральних об’єктів, якими є кімнатні рослини, заповнити таблицю, вказавши ознаки листків: простий чи складний, черешковий чи сидячий, вид жилкування, листкорозміщення.

Якщо в учнів виникають труднощі у розв’язанні завдання, то для їх підтримки пропонуються таблиці («Форма листкової пластинки», «Форма краю листкової пластинки», «Вид жилкування»),біологічні енциклопедії, довідники з морфології рослин.

Групам видаються такі рослинні об’єкти:

• група 1: гілочка малини, берези (гербарні зразки), фікус;
• група 2: гілочка калини, троянда (гербарні зразки), товстолист;
• група 3: гілочка горобини, яблуні, (гербарні зразки), дифенбахія;
• група 4: гілочка акації, груші (гербарні зразки), каланхое.

2. Закріплення нових знань, удосконалення вмінь.

Виконання даного завдання у групах дозволяє учням спілкуватися між собою, досліджуючи об’єкти, разом аналізувати та обговорювати варіанти рішень, знаходити спільне рішення.

Очікувані відповіді. До таблиці очікувані відповіді внесено курсивом. Зірочкою позначені можливі утруднення, розв’язати які можливо, скориставшись додатковою літературою (біологічна енциклопедія), таблицями.

Група 1.

Група 2.

Група 3.

Група 4.

3. Перевірка рівня засвоєння набутих знань і вмінь.

Перевірка рівня засвоєння набутих знань і вмінь здійснюється шляхом індивідуальної перевірки вчителем учнівських зошитів, які здаються учнями після виконання завдання.  Варіанти оцінювання використовуються різні – можна оцінити класну роботу учня в цілому, а можна і окремо виконане ним успішно завдання.

4. Рефлексія, усвідомлення досягнення поставленої мети (очікувань).

Рефлексія досягається шляхом постановки запитань у фронтальній бесіді з учнями:

• Що нового дізналися?
• З якими труднощами зустрілися?
• Які отримані знання та уміння і як саме ви зможете використати у житті?
• Яку оцінку ви дасте роботі своєї групи, особистому внеску у результат роботи групи?

VІІ. Домашня практика (45 хв.)

1. Оптимальне тренування для закріплення вивченого та набуття міцних навичок.

Учитель з метою організації домашньої практики визначає учням зміст домашнього завдання, що є обов’язковим для всіх учнів:

• опрацювати §28;
• здійснити самоперевірку набутих знань за завданнями підручника (ст. 111);

2. Виконання творчих завдань.

З метою міцного закріплення нових знань, їх поглиблення, розвитку творчих здібностей учнів  учитель пропонує вдома виконати творчі завдання, орієнтуючи учнів на використання наукових Інтернет-джерел, зокрема, вільної енциклопедії «Вікіпедія»:

• створити кросворд  «Будова і функції листка» або одну з міні-презентацій (до 5 слайдів) «Види листків», «Форми листкової пластинки», «Листкорозміщення», «Види жилкування листка».

Використані джерела

1. Біологія: підруч. для загальноосвіт. навч. закладів. 6-й [кл.] / Л.І. Остапченко [та ін.]. – К.: Генеза, 2014. – 224 с.: іл.
2. Єлін Ю. Я., Оляницька Л. Г., Івченко С. І. Шкільний визначник рослин. — Київ: Радянська школа, 1988. — 404 с.
3. https://uk.wikipedia.org