Конспект уроку з біології для 9 класу на тему: "Хромосоми. Каріотип"

 

Тема:

Мета заняття: 

Дидактична: продовжувати формувати знання в учнів про структурну і функціональну одиницю живого – клітину; розкрити особливості клітинного циклу мітозу; навчитись розпізнавати фази мітотичного поділу в клітинах; розрізняти структурні компоненти хромосом; встановити характерні особливості мітозу.

 Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, визначати особливості їх перебігу та біологічну роль; навички розпізнавання фаз мітозу; уміння виділяти головне та робити відповідні висновки і узагальнення.

Виховна: виховувати почуття гордості за досягнення вчених у вивченні цитології та розуміння матеріальної єдності органічного світу і необхідність охорони природного середовища від забруднення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: схеми, плакати, малюнки, таблиці, презентація  MS Power Point, мультимедійний проектор Epson, ноутбук, роздатовий матеріал.

 

Хід уроку

Епіграф:    Виявляється, наш геном - це великий смітник. Він нагадує комп'ютер, заражений різноманітними вірусами, здатними тільки до копіювання самих себе, що заповнили весь жорсткий диск. Приблизно 35% генома представлено егоїстичними псевдогенами. Кожен раз, коли клітина копіює хромосоми перед поділом, вона витрачає 35% енергії даремно.

Метт Рідлі «Геном»    

1. Організаційна частина

     Діти! Сьогодні я хочу звернутися до вас з такими словами: у різних життєвих ситуаціях залишайтесь на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя смугасте в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. Якщо ви хочете, щоб доля ваша була щасливою, навчіться розуміти інших, навчіться працювати дружньо і злагоджено.

2. Актуалізація опорних знань (у вигляді фронтального опитування)

1. Яка будова ядра еукаріотичної клітини?

2. З чого складається ядерний матрикс?

3. Охарактеризуйте будову ядерця.

4. Що формується з хроматину?

5. До одномембранних органел клітини належать.

6. Які двомембранні органели ви знаєте?

7. Чим подібні і відмінні пластиди рослинної клітини?

8. Назвіть види пластид.

9. Які функції виконують пластиди?

 

 

3. Мотивація навчальної діяльності ( питання, задачі, проблемні ситуації тощо)

 Життя починається із заплідненої яйцеклітини, а потім починається процес поділу цієї клітини далі, поки не утвориться і не народиться організм. Але після народження процес поділу клітин продовжується. Тому сьогодні ми повинні з’ясувати завдяки чому організми ростуть, чому кількість хромосом у клітинах певного виду залишається однаковою до кінця життя?

4. Формування мети й завдань уроку

5. Вивчення нового матеріалу

1. Хромосоми. Каріотип.

Хромосоми — ядерні органели, в яких розміщені гени. Вони стають помітни­ми у світловий мікроскоп лише під час клітинного поділу. Основу хромосом скла­дає дволанцюгова молекула ДНК, яка зв'язана з ядерними білками. Ядерні білки утворюють особливі структу­ри - нуклеосоми, навколо яких наче накручені нитки ДНК.

Існують різні рівні компактизації (упаковування) молекули ДНК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хромосоми найкраще вивчати в момент їх найбільшої конден­сації — у фазі поділу клітини, що називається метафазою.

Кожна хромосома складається з двох поздовжніх частин - хрома­тид, які з'єднані між собою в місці, яке називають зоною первинної перетяжки (центромери). Вона поділяє хромосоми на дві ділянки - плечі.

Розрізняють чо­тири головних типи хромосом:

• метацент­ричні, коли центромера поділяє хромосому на дві рівні частини;
• субметацентричні, коли поділяє хромосому на два нерівних плеча:
•  акроцентричні, коли центромера розташовується майже на кінці хромосоми і хромосома має одне велике і одне майже непомітне плече;
• телоцентричні — паличкоподібні хромосоми з центромерою на самому кінці хромосоми.

На цетромері формуються білкові структури – кінетохори,  до них під час поділу приєднуються нитки веретина поділу, це забезпечує впорядкований розподіл цілих хромосом або окремих хроматид між дочірніми клітинами.

Каріотип. У ядрі клітин усіх еукаріотів міститься не одна, а кілька хромосом, кількість яких змінюється залежно від виду організму від 4 до 200 (інколи буває і більше), що складають хромосомний набір. При цьому кожна хромосома клітини унікальна.

Клітини кожно­го виду тварин, рослин, грибів мають певний набір хромосом.

Сукупність ознак хромосомного набору (кількість хромосом, їхня форма і розміри) називають каріотипом. (Кожному виду  притаманний  свій  особливий  каріотип.

Соматичні (від грец. сома — тіло) клітини, з яких, власне, і складається тіло будь-якого багатоклітинного організму, зберігають усі ознаки хромосомного набору, властиві пев­ному біологічному виду їх кількість і індивідуальність.

Наприклад, у нестатевих клітинах мухи-дрозофіли всього 8 хромосом (4 пари), людини - 46 (23 пари), у морських одноклітинних тварин -радіолярій - до 1600.

Постійність каріотипу забезпечує існування видів.

Хромосомний набір ядра може бути гаплоїдним, диплоїдним або полі-плоїдним. 

У гаплоїдному наборі (його умовно позначають 1n) усі хромосоми відрізняються одна від іншої за будовою.

У диплоїдному (від грец. диплоос - подвійний) наборі (2п) кожна хромосома має парну, поді­бну за розмірами та особливостями будови; їх називають гомологічними (від грец. гомологіа - відповідність). Відповідно хромосоми, які не нале­жать до певної пари, не гомологічні одна до одної.

Якщо ж кількість гомологічних хромосом перевищує дві, то такі хро­мосомні набори належать до поліплоїдних (від грец. поліс - численний): триплоїдний (Зп), тетраплоїдний (4п) тощо.

У роздільностатевих тварин і дводомних рослин в особин однієї зі статей хромосоми однієї з пар різняться між собою, тоді як в особин іншої - вони подібні. Це статеві хромосоми, які ще називають гетерохромосомами (від грец. гетерос - інший).

Інтерактивна вправа «Хромосомний набір».

Учні поділяються на групи по два чоловіки. Роздаються завчасно підготовлені конверти, що містять:

1) Картку – зразок «Каріотип людини».

2) Набір хромосом (розрізані по одній зображення хромосом).

Завдання:

1) Знайти гомологічні хромосоми;

2) Розкласти пари хромосом за зразком;

3) Звернути увагу на розміри і форму хромосом людини.

Перемагає та команда, яка швидше виконає завдання.

2. Мітоз.

Зміни, що відбуваються в клітині	Схематичні рисунки	Електронні фотографії
•Хромосоми спіралізуються, кожна з них складаються з двох хроматид;  •ядерна мембрана фрагментується і зникає;  • ядерце зникає;  •центріолі клітинного центру розходяться до полюсів;  • починає формуватися веретено поділу
Хромосоми шикуються в площині екватора, утворюючи «материнську зірку». Нитки веретена поділу прикріплені до центромер хромосом
Нитки веретена поділу скорочуються;  • сестринські хроматиди роз'єднуються в області центромер і перетворюються на хромосоми, які рухаються до протилежних полюсів клітини. До кожного полюсу відходить хромосом стільки ж, скільки було у материнській клітині
• Біля полюсів деспіралізуються хромосоми;  • утворюються ядерні оболонки;  • утворюються ядерця;  • розчиняється веретено поділу;  • формується борозна поділу, яка поглиблюється і ділить цитоплазму і органоїди між двома дочірніми клітинами приблизно порівну Утворюються дві дочірні клітини генетично ідентичні материнській клітині

Біологічне значення мітозу

Мітотичний поділ забезпечує точну передачу спадкової інформації дочірнім клітинам. Кожна з дочірніх клітин одер­жує по одній хроматиді від кожної материнської хромосоми, тобто зберігається стала кількість хромосом в усіх дочір­ніх клітинах. Якщо порушиться хід мітозу і в дочірній клітині хромосом виявить­ся менше або більше, ніж у материнській, то це призведе до загибелі, або до виникнення мутацій, що призводить до істотних змін у життєдіяльності клітини.

Перегляд відеофільму «Мітоз»

https://www.youtube.com/watch?v=sY6huf-jQfI

 

 

 

 

 

6 .  Підсумок уроку(вирішення тестів, задач, бесіда).

1. Унаслідок мітозу утворюється така кількість клітин:

     а)1;                                             б) 2; 

     в) 3;                                             г) 4.

2. Який набір хромосом буде в клітині після мітотичного поділу, якщо в материнській клітині було 46 хромосом:

а) 12;                             б)23; 

в) 46;                             г) 92.

 

3. На якому етапі життєвого циклу клітини відбувається максимальна спіралізація хромосом? 

а) метафаза;                                                    б) інтерфаза;

в) анафаза;                                                        г) телофаза;                                д) профаза.

4. В анафазі мітозу до полюсів розходяться однохроматидні хромосоми.

Скільки хромосом і молекул ДНК має клітина людини в анафазі мітозу?

а) 92 хромосоми 92 молекули ДНК;

б) 46 хромосом 92 молекули ДНК;

в) 46 хромосом 92 молекули ДНК;

г) 23 хромосоми 23 молекули ДНК;

д) 46 хромосом 46 молекул ДНК.

Чи вірно судження (якщо вірно-відзначити це судження  знаком «+», якщо ні - «-») 

• Клітинний цикл - це сукупність послідовних і взаємопов'язаних процесів, що відбуваються в клітині в період підготовки її до поділу і в період поділу. 
• Оформлене ядро ​​присутнє як в еукаріот, так і у прокаріотів.
• Мітотичний цикл - це період існування клітини від моменту її виникнення до її загибелі. 
• Інтерфаза - це період клітинного циклу між поділами клітини. 
• Лейкопласти - це непігментовані безбарвні пластиди різної форми. 
• Цитокинез відбувається під час анафази мітозу. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Домашнє завдання

1. Параграф 23