Конспект уроку з біології для 9 класу на тему: "Хромосоми. Каріотип"

Про матеріал
Конспект уроку з біології в 9 класі. Тип уроку- засвоєння нових знань. Мета уроку: продовжувати формувати знання в учнів про структурну і функціональну одиницю живого – клітину; розкрити особливості клітинного циклу мітозу; навчитись розпізнавати фази мітотичного поділу в клітинах; розрізняти структурні компоненти хромосом; встановити характерні особливості мітозу.
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 Урок з біології

 

                            на тему: «ХРОМОСОМИ. КАРІОТИП»

 

           проведений у 9 класі Козелецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

 

                       учителем:  Мачачею Ларисою Валентинівною

                                                   

                                               

                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема:

Мета заняття: 

Дидактична: продовжувати формувати знання в учнів про структурну і функціональну одиницю живого – клітину; розкрити особливості клітинного циклу мітозу; навчитись розпізнавати фази мітотичного поділу в клітинах; розрізняти структурні компоненти хромосом; встановити характерні особливості мітозу.

 Розвиваюча: розвивати уміння порівнювати біологічні процеси, визначати особливості їх перебігу та біологічну роль; навички розпізнавання фаз мітозу; уміння виділяти головне та робити відповідні висновки і узагальнення.

Виховна: виховувати почуття гордості за досягнення вчених у вивченні цитології та розуміння матеріальної єдності органічного світу і необхідність охорони природного середовища від забруднення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: схеми, плакати, малюнки, таблиці, презентація  MS Power Point, мультимедійний проектор Epson, ноутбук, роздатовий матеріал.

 

Хід уроку

Епіграф:    Виявляється, наш геном - це великий смітник. Він нагадує комп'ютер, заражений різноманітними вірусами, здатними тільки до копіювання самих себе, що заповнили весь жорсткий диск. Приблизно 35% генома представлено егоїстичними псевдогенами. Кожен раз, коли клітина копіює хромосоми перед поділом, вона витрачає 35% енергії даремно.

Метт Рідлі «Геном»    

1. Організаційна частина

     Діти! Сьогодні я хочу звернутися до вас з такими словами: у різних життєвих ситуаціях залишайтесь на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя смугасте в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. Якщо ви хочете, щоб доля ваша була щасливою, навчіться розуміти інших, навчіться працювати дружньо і злагоджено.

2. Актуалізація опорних знань (у вигляді фронтального опитування)

1. Яка будова ядра еукаріотичної клітини?

2. З чого складається ядерний матрикс?

3. Охарактеризуйте будову ядерця.

4. Що формується з хроматину?

5. До одномембранних органел клітини належать.

6. Які двомембранні органели ви знаєте?

7. Чим подібні і відмінні пластиди рослинної клітини?

8. Назвіть види пластид.

9. Які функції виконують пластиди?

 

 

3. Мотивація навчальної діяльності ( питання, задачі, проблемні ситуації тощо)

 Життя починається із заплідненої яйцеклітини, а потім починається процес поділу цієї клітини далі, поки не утвориться і не народиться організм. Але після народження процес поділу клітин продовжується. Тому сьогодні ми повинні з’ясувати завдяки чому організми ростуть, чому кількість хромосом у клітинах певного виду залишається однаковою до кінця життя?

4. Формування мети й завдань уроку

5. Вивчення нового матеріалу

1. Хромосоми. Каріотип.

Хромосоми — ядерні органели, в яких розміщені гени. Вони стають помітни­ми у світловий мікроскоп лише під час клітинного поділу. Основу хромосом скла­дає дволанцюгова молекула ДНК, яка зв'язана з ядерними білками. Ядерні білки утворюють особливі структу­ри - нуклеосоми, навколо яких наче накручені нитки ДНК.

Існують різні рівні компактизації (упаковування) молекули ДНК.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хромосоми найкраще вивчати в момент їх найбільшої конден­сації — у фазі поділу клітини, що називається метафазою.

Кожна хромосома складається з двох поздовжніх частин - хрома­тид, які з'єднані між собою в місці, яке називають зоною первинної перетяжки (центромери). Вона поділяє хромосоми на дві ділянки - плечі.

Розрізняють чо­тири головних типи хромосом:

  • метацент­ричні, коли центромера поділяє хромосому на дві рівні частини;
  • субметацентричні, коли поділяє хромосому на два нерівних плеча:
  •  акроцентричні, коли центромера розташовується майже на кінці хромосоми і хромосома має одне велике і одне майже непомітне плече;
  • телоцентричні — паличкоподібні хромосоми з центромерою на самому кінці хромосоми.

На цетромері формуються білкові структури – кінетохори,  до них під час поділу приєднуються нитки веретина поділу, це забезпечує впорядкований розподіл цілих хромосом або окремих хроматид між дочірніми клітинами.

Каріотип. У ядрі клітин усіх еукаріотів міститься не одна, а кілька хромосом, кількість яких змінюється залежно від виду організму від 4 до 200 (інколи буває і більше), що складають хромосомний набір. При цьому кожна хромосома клітини унікальна.

Клітини кожно­го виду тварин, рослин, грибів мають певний набір хромосом.

Сукупність ознак хромосомного набору (кількість хромосом, їхня форма і розміри) називають каріотипом. (Кожному виду  притаманний  свій  особливий  каріотип.

Соматичні (від грец. сома — тіло) клітини, з яких, власне, і складається тіло будь-якого багатоклітинного організму, зберігають усі ознаки хромосомного набору, властиві пев­ному біологічному виду їх кількість і індивідуальність.

Наприклад, у нестатевих клітинах мухи-дрозофіли всього 8 хромосом (4 пари), людини - 46 (23 пари), у морських одноклітинних тварин -радіолярій - до 1600.

Постійність каріотипу забезпечує існування видів.

Хромосомний набір ядра може бути гаплоїдним, диплоїдним або полі-плоїдним. 

У гаплоїдному наборі (його умовно позначають 1n) усі хромосоми відрізняються одна від іншої за будовою.

У диплоїдному (від грец. диплоос - подвійний) наборі (2п) кожна хромосома має парну, поді­бну за розмірами та особливостями будови; їх називають гомологічними (від грец. гомологіа - відповідність). Відповідно хромосоми, які не нале­жать до певної пари, не гомологічні одна до одної.

Якщо ж кількість гомологічних хромосом перевищує дві, то такі хро­мосомні набори належать до поліплоїдних (від грец. поліс - численний): триплоїдний (Зп), тетраплоїдний (4п) тощо.

У роздільностатевих тварин і дводомних рослин в особин однієї зі статей хромосоми однієї з пар різняться між собою, тоді як в особин іншої - вони подібні. Це статеві хромосоми, які ще називають гетерохромосомами (від грец. гетерос - інший).

Ядро - Клітинний рівень організації життяІнтерактивна вправа «Хромосомний набір».

Учні поділяються на групи по два чоловіки. Роздаються завчасно підготовлені конверти, що містять:

1) Картку – зразок «Каріотип людини».

2) Набір хромосом (розрізані по одній зображення хромосом).

Завдання:

1) Знайти гомологічні хромосоми;

2) Розкласти пари хромосом за зразком;

3) Звернути увагу на розміри і форму хромосом людини.

Перемагає та команда, яка швидше виконає завдання.

2. Мітоз.

Зміни, що відбуваються в клітині

Схематичні рисунки

Електронні фотографії

•Хромосоми спіралізуються, кожна з них складаються з двох хроматид;

 •ядерна мембрана фрагментується і зникає;

 • ядерце зникає;

 •центріолі клітинного центру розходяться до полюсів;

 • починає формуватися веретено поділу

Хромосоми шикуються в площині екватора, утворюючи «материнську зірку». Нитки веретена поділу прикріплені до центромер хромосом

Нитки веретена поділу скорочуються;

 • сестринські хроматиди роз'єднуються в області центромер і перетворюються на хромосоми, які рухаються до протилежних полюсів клітини.

До кожного полюсу відходить хромосом стільки ж, скільки було у материнській клітині

• Біля полюсів деспіралізуються хромосоми;

 • утворюються ядерні оболонки;

 • утворюються ядерця;

 • розчиняється веретено поділу;

 • формується борозна поділу, яка поглиблюється і ділить цитоплазму і органоїди між двома дочірніми клітинами приблизно порівну

Утворюються дві дочірні клітини генетично ідентичні материнській клітині

Біологічне значення мітозу

http://qrcodes.com.ua/c/w6k4cpeyk.pngМітотичний поділ забезпечує точну передачу спадкової інформації дочірнім клітинам. Кожна з дочірніх клітин одер­жує по одній хроматиді від кожної материнської хромосоми, тобто зберігається стала кількість хромосом в усіх дочір­ніх клітинах. Якщо порушиться хід мітозу і в дочірній клітині хромосом виявить­ся менше або більше, ніж у материнській, то це призведе до загибелі, або до виникнення мутацій, що призводить до істотних змін у життєдіяльності клітини.

Перегляд відеофільму «Мітоз»

https://www.youtube.com/watch?v=sY6huf-jQfI

 

 

 

 

 

6 .  Підсумок уроку(вирішення тестів, задач, бесіда).

1. Унаслідок мітозу утворюється така кількість клітин:

     а)1;                                             б) 2; 

     в) 3;                                             г) 4.

2. Який набір хромосом буде в клітині після мітотичного поділу, якщо в материнській клітині було 46 хромосом:

а) 12;                             б)23; 

в) 46;                             г) 92.

 

3. На якому етапі життєвого циклу клітини відбувається максимальна спіралізація хромосом? 

а) метафаза;                                                    б) інтерфаза;

в) анафаза;                                                        г) телофаза;                                д) профаза.

4. В анафазі мітозу до полюсів розходяться однохроматидні хромосоми.

Скільки хромосом і молекул ДНК має клітина людини в анафазі мітозу?

а) 92 хромосоми 92 молекули ДНК;

б) 46 хромосом 92 молекули ДНК;

в) 46 хромосом 92 молекули ДНК;

г) 23 хромосоми 23 молекули ДНК;

д) 46 хромосом 46 молекул ДНК.

Чи вірно судження (якщо вірно-відзначити це судження  знаком «+», якщо ні - «-») 

  • Клітинний цикл - це сукупність послідовних і взаємопов'язаних процесів, що відбуваються в клітині в період підготовки її до поділу і в період поділу. 
  • Оформлене ядро ​​присутнє як в еукаріот, так і у прокаріотів.
  • Мітотичний цикл - це період існування клітини від моменту її виникнення до її загибелі. 
  • Інтерфаза - це період клітинного циклу між поділами клітини. 
  • Лейкопласти - це непігментовані безбарвні пластиди різної форми. 
  • Цитокинез відбувається під час анафази мітозу. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Домашнє завдання

  1. Параграф 23

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Златова Наталія Василівна
    Класс! Доступно, интересно! Супер!!!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Біологія, Розробки уроків
Додано
22 лютого 2021
Переглядів
2787
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку