Конспект уроку з біології на тему "Запилення" для 6 класу

Тема. ЗАПИЛЕННЯ

 

Мета: сформувати уявлення про запилення у квіткових рослин як етап статевого розмноження; розвивати логічне та біологічне мислення, вміння працювати з до­відковою літературою, малюнка­ми, схемами, таблицями; виховувати ціннісне ставлення до природи

Обладнання: таблиці («Типи су­цвіть», «Будова квітки», «Запилен­ня квіток»),  гербарні й живі зразки рослин із різними типами квіток, додаткова література про запилення рослин.

Поняття й терміни: запилення, самозапилення, перехресне запи­лення, запилення вітром, водою, комахами, птахами.

Тип уроку. Комбінований

 

                                      Хід  уроку

І. Актуалізація опорних знань

Завдання

Визначте, яким рослинам нале­жать такі суцвіття:

А — Колос                        Б — Китиця                         В — Зонтик

Г — Головка                     Д — Кошик                          Е — Початок

Є — Складний колос       Ж — Волоть                        З— Сережка

И — Складний щиток      І — Щиток                          К — Складний зонтик

 

1 -	Ромашка	13	— Овес
2 -	Конюшина	14	— Бузок
3 -	Кала	15	— Береза
4-	Кріп	16	— Хризантема
5-	Деревій	17	— Смородина
6 -	Груша	18	— Ячмінь
7 -	Осока	19	— Ліщина
8 -	Черемха	20	— Цибуля
9-	Пижмо	21	— Калина
10 -	- Жоржина	22	— Просо
11 -	- Вишня	23	— Морква
12 -	- Жито	24	— Конвалія

(Учні здійснюють самоперевірку за ключем.)

 

А	Б	В	Г	Д	Е	Є	Ж	З	И	І	К
7, 17	8, 24	11, 20	2	1, 10,16	3	12, 18	13, 14, 20	15, 19	5, 21	6,9	4,23

 

II. Мотивація навчальної діяль­ності

Учитель. У давні часи на ринках Вавилону, а пізніше в арабів, про­давали тичинкові суцвіття фініко­вої пальми — дводомної рослини, їх розвішували між маточковими суцвіттями пальм. Пилок із тичин­кових квіток потрапляв на прий­мочку маточкових — так відбува­лося запилення, внаслідок чого отримували високий урожай плодів фінікової пальми — годувальниці

багатьох людей, які живуть на за­сушливих, випалених спекою зем­лях.

ІІІ.  Повідомлення теми і мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

1) Складання плану

Учні разом із учителем складають орієнтовний план вивчення нового матеріалу, який учитель записує на дошці, а учні — в зошитах.

План

1. Перехресне запилення рослин:

а) комахами;

б) птахами;

в) водою;

г) вітром.

2. Самозапилення.

3. Штучне запилення.

2) Робота у творчих групах Учні об'єднуються в творчі гру­пи.

Завдання

Уважно прочитайте текст § 29, в якому йдеться про перехресне запилення рослин. Використову­ючи додаткову літературу, таб­лиці та схеми, дослідіть особли­вості перехресного запилення рослин:

група 1 — комахами;

група 2 — птахами, водою;

група З — вітром.

Презентація роботи творчих груп

Група 1

   Видатний учений-біолог Ч.Дарвін уперше з'ясував роль краси в природі. Він визначив причини походження різного забарвлення квітів. Яскраві квіти приваблюють комах, здатних запилювати росли­ни. Випадкового в забарвленні квітів немає. Кожен вид комах приваблює певний колір, тому своїм забарвленням квітка приваб­лює не всіх комах, а лише тих, хто може її запилити.

  Бджіл приваблюють синій і фіолетовий кольори, жовтого вони майже не помічають, бай­дужі до зеленого, а червоний їх навіть відлякує.

  Метеликів приваблюють яскра­во-червоні квіти. Нічні метелики із задоволен­ням відвідують білі й блідо-рожеві квітки. Квіти приваблюють комах-запилювачів не лише забарвленням, а й ароматом. Полин, гледичія ма­ють непримітні квітки, але виділя­ють сильні ароматичні речовини. Квітки дині запилюють пере­важно мурашки.

Учитель. Головна причина відві­дування квітів комахами-запилювачами — це пожива у вигляді пил­ку та нектару. Нектар утворюється в нектарниках, які закладаються всередині квітки, чим створюють умови для запилення, бо комаха, проникаючи в квітку за нектаром, запилює її. Кількість нектару в од­ній квітці незначна. Щоб зібрати 1 кг меду з червоної конюшини, бджоли відвідують 7 млн квіток.

Надзвичайно цікаво, що всі комахи-запилювачі мають опу­шені тільця,  ніжки,  хоботок, а пилок має клейкість і горбку­вату поверхню.

Група 2

  Квітку орхідеї, що має багато нектару і яскраве забарвлення, за­пилюють птахи — колібрі й медо­соси. Птахи, тримаючись у повітрі над квіткою, висмоктують із неї нектар. При цьому клейкий пилок пристає до їх голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи перено­сять пилок.

  У природі існує невелика група рослин, квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист ут­ворює пилок, який не тане й не гине у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із також нитко­подібною приймочкою.

Група З

    Не лише комахи, птахи та вода беруть участь у запиленні рослин. Є рослини, які запилюються вітром: дуб, ліщина, береза та ін. Вони, як правило, ростуть групами або зарос­тями, цвітуть до розпускання листя.

   У вітрозапильних рослин квітки безбарвні, малопроникні, з невели­кою оцвітиною, без запаху та нек­тару. Пилку в них утворюється дуже багато. В одному суцвітті лі­щини може бути близько 4 млн пилкових зерен, а в кукурудзи ще більше. Пилок сухий, гладенький, дрібний і легкий. Приймочки мато­чок у таких квітів широкі або довгі з волосками, не вкриті клейким слизом, що дає змогу краще влов­лювати пилок. Така будова квітки пов'язана з тим, що більша частина пилку не потрапляє на приймочку. Пилок «змивають» краплини дощу, він осідає на листя і кору дерев, на землю, траву, сіро-жовтою плівкою покриває калюжі. Лише незначна кількість пилку потрапляє на прий­мочку маточки.

3) Заповнення таблиці З

Таблиця З

Порівняльна характеристика перехреснозапильних рослин

Фактор перенесення пилку	Особливості рослин	Приклади
Вітер	Пилок дрібний, легкий, гладенький. Квітки мають дуже багато пилку, цвітуть до розпускання листя	Береза, тополя, злакові
Вода	Пилок не гине у воді, має ниткоподібну форму	Водні рослини (стрілолист)
Комахи (бджоли, мухи тощо)	Є нектарники, оцвітина яскраво забарвлена, квітки пахучі, пилок клейкий	Плодові дерева, кущі та ін.
Птахи (колібрі, медососи)	Квітки мають яскраве забарвлення й багато нектару	Орхідеї

 

4) Розповідь учителя з елемента­ми бесіди

У перехреснозапильних рослин внаслідок еволюції виникли за­побігання самозапиленню:

• неодночасне дозрівання тичи­нок і маточок у квітках: достига­ють раніше пиляки, ніж приймоч­ки маточок (складноцвіті, бобові); раніше достигають приймочки (пасльонові і хрестоцвіті);

• у квітках одного виду розви­ваються тичинки й маточки неод­накової довжини (така будова кві­ток гречки, первоцвіту).

{Учні разом з учителем визнача­ють значення самозапилення та штучного запилення рослин.)

Біологічне значення самозапилення та штучного запилення:

• надійність запилення, коли рослини трапляються рідко або ростуть на великих відстанях одна від одної;

• можливе за відсутності чин­ників, за допомогою яких відбу­вається запилення;

• запилення, в яке втрутилася "Людина, називається штучним;

• штучне запилення людина здійс­нює для підвищення врожаю та от­римання нових сортів рослин;

• доцільно проводити штучне запилення за несприятливих клі­матичних умов під час цвітіння, коли природне перенесення пилку (за допомогою комах чи вітру) ускладнюється.

V. Закріплення вивченого мате­ріалу

1. Робота в групах.

Група « Журналісти » - ставлять запитання по прочитаному тексту

Група « Науковці » - відповідають на них

2. Розв 'язування біологічних задач

Задачі

1. Далеко від поля із загубленої зернівки кукурудзи виросла рос­лина з початком і волоттю. Але плоди в цієї рослини чомусь не утворилися. Чому?

{Відповідь. Бо кукурудза — пе­рехреснозапильна рослина.)

2. У кукурудзи жіночі квітки зібрані в суцвіття — початок, ззов­ні огорнуті видозміненими лист­ками. Як у цьому випадку відбу­вається запилення квіток?

{Відповідь. Маточки квітки ку­курудзи мають стовпчики, зав­довжки 20—30 см, які довші за початок, а тому вільно звисають із його верхівки. Перешкоди для запилення в такому разі відсутні.)

3. В Австралію завезли й посіяли насіння конюшини. Виросли росли­ни, які гарно цвіли, але плодів не да­вали. Як можна пояснити це явище?

{Відповідь. Конюшина — кома­хозапильна рослина. Плоди не утворювалися, оскільки в Австралії відсутні комахи, які запилюють конюшину.)

VI. Домашнє завдання

Опрацювати  § 29 підручника.