Конспект уроку з біології на тему "Запилення" для 6 класу

Тема. ЗАПИЛЕННЯ

Мета: сформувати уявлення про запилення у квіткових рослин як етап статевого розмноження; розвивати логічне та біологічне мислення, вміння працювати з до­відковою літературою, малюнка­ми, схемами, таблицями; виховувати ціннісне ставлення до природи

Обладнання: таблиці («Типи су­цвіть», «Будова квітки», «Запилен­ня квіток»),  гербарні й живі зразки рослин із різними типами квіток, додаткова література про запилення рослин.

Поняття й терміни: запилення, самозапилення, перехресне запи­лення, запилення вітром, водою, комахами, птахами.

Тип уроку. Комбінований

                                      Хід  уроку

І. Актуалізація опорних знань

Завдання

Визначте, яким рослинам нале­жать такі суцвіття:

А — Колос                        Б — Китиця                         В — Зонтик

Г — Головка                     Д — Кошик                          Е — Початок

Є — Складний колос       Ж — Волоть                        З— Сережка

И — Складний щиток      І — Щиток                          К — Складний зонтик

(Учні здійснюють самоперевірку за ключем.)

II. Мотивація навчальної діяль­ності

Учитель. У давні часи на ринках Вавилону, а пізніше в арабів, про­давали тичинкові суцвіття фініко­вої пальми — дводомної рослини, їх розвішували між маточковими суцвіттями пальм. Пилок із тичин­кових квіток потрапляв на прий­мочку маточкових — так відбува­лося запилення, внаслідок чого отримували високий урожай плодів фінікової пальми — годувальниці

багатьох людей, які живуть на за­сушливих, випалених спекою зем­лях.

ІІІ.  Повідомлення теми і мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

1) Складання плану

Учні разом із учителем складають орієнтовний план вивчення нового матеріалу, який учитель записує на дошці, а учні — в зошитах.

План

1. Перехресне запилення рослин:

а) комахами;

б) птахами;

в) водою;

г) вітром.

2. Самозапилення.

3. Штучне запилення.

2) Робота у творчих групах Учні об'єднуються в творчі гру­пи.

Завдання

Уважно прочитайте текст § 29, в якому йдеться про перехресне запилення рослин. Використову­ючи додаткову літературу, таб­лиці та схеми, дослідіть особли­вості перехресного запилення рослин:

група 1 — комахами;

група 2 — птахами, водою;

група З — вітром.

Презентація роботи творчих груп

Група 1

   Видатний учений-біолог Ч.Дарвін уперше з'ясував роль краси в природі. Він визначив причини походження різного забарвлення квітів. Яскраві квіти приваблюють комах, здатних запилювати росли­ни. Випадкового в забарвленні квітів немає. Кожен вид комах приваблює певний колір, тому своїм забарвленням квітка приваб­лює не всіх комах, а лише тих, хто може її запилити.

  Бджіл приваблюють синій і фіолетовий кольори, жовтого вони майже не помічають, бай­дужі до зеленого, а червоний їх навіть відлякує.

  Метеликів приваблюють яскра­во-червоні квіти. Нічні метелики із задоволен­ням відвідують білі й блідо-рожеві квітки. Квіти приваблюють комах-запилювачів не лише забарвленням, а й ароматом. Полин, гледичія ма­ють непримітні квітки, але виділя­ють сильні ароматичні речовини. Квітки дині запилюють пере­важно мурашки.

Учитель. Головна причина відві­дування квітів комахами-запилювачами — це пожива у вигляді пил­ку та нектару. Нектар утворюється в нектарниках, які закладаються всередині квітки, чим створюють умови для запилення, бо комаха, проникаючи в квітку за нектаром, запилює її. Кількість нектару в од­ній квітці незначна. Щоб зібрати 1 кг меду з червоної конюшини, бджоли відвідують 7 млн квіток.

Надзвичайно цікаво, що всі комахи-запилювачі мають опу­шені тільця,  ніжки,  хоботок, а пилок має клейкість і горбку­вату поверхню.

Група 2

  Квітку орхідеї, що має багато нектару і яскраве забарвлення, за­пилюють птахи — колібрі й медо­соси. Птахи, тримаючись у повітрі над квіткою, висмоктують із неї нектар. При цьому клейкий пилок пристає до їх голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи перено­сять пилок.

  У природі існує невелика група рослин, квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист ут­ворює пилок, який не тане й не гине у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із також нитко­подібною приймочкою.

Група З

    Не лише комахи, птахи та вода беруть участь у запиленні рослин. Є рослини, які запилюються вітром: дуб, ліщина, береза та ін. Вони, як правило, ростуть групами або зарос­тями, цвітуть до розпускання листя.

   У вітрозапильних рослин квітки безбарвні, малопроникні, з невели­кою оцвітиною, без запаху та нек­тару. Пилку в них утворюється дуже багато. В одному суцвітті лі­щини може бути близько 4 млн пилкових зерен, а в кукурудзи ще більше. Пилок сухий, гладенький, дрібний і легкий. Приймочки мато­чок у таких квітів широкі або довгі з волосками, не вкриті клейким слизом, що дає змогу краще влов­лювати пилок. Така будова квітки пов'язана з тим, що більша частина пилку не потрапляє на приймочку. Пилок «змивають» краплини дощу, він осідає на листя і кору дерев, на землю, траву, сіро-жовтою плівкою покриває калюжі. Лише незначна кількість пилку потрапляє на прий­мочку маточки.

3) Заповнення таблиці З

Таблиця З

Порівняльна характеристика перехреснозапильних рослин

4) Розповідь учителя з елемента­ми бесіди

У перехреснозапильних рослин внаслідок еволюції виникли за­побігання самозапиленню:

• неодночасне дозрівання тичи­нок і маточок у квітках: достига­ють раніше пиляки, ніж приймоч­ки маточок (складноцвіті, бобові); раніше достигають приймочки (пасльонові і хрестоцвіті);

• у квітках одного виду розви­ваються тичинки й маточки неод­накової довжини (така будова кві­ток гречки, первоцвіту).

{Учні разом з учителем визнача­ють значення самозапилення та штучного запилення рослин.)

Біологічне значення самозапилення та штучного запилення:

• надійність запилення, коли рослини трапляються рідко або ростуть на великих відстанях одна від одної;

• можливе за відсутності чин­ників, за допомогою яких відбу­вається запилення;

• запилення, в яке втрутилася "Людина, називається штучним;

• штучне запилення людина здійс­нює для підвищення врожаю та от­римання нових сортів рослин;

• доцільно проводити штучне запилення за несприятливих клі­матичних умов під час цвітіння, коли природне перенесення пилку (за допомогою комах чи вітру) ускладнюється.

V. Закріплення вивченого мате­ріалу

1. Робота в групах.

Група « Журналісти » - ставлять запитання по прочитаному тексту

Група « Науковці » - відповідають на них

2. Розв 'язування біологічних задач

Задачі

1. Далеко від поля із загубленої зернівки кукурудзи виросла рос­лина з початком і волоттю. Але плоди в цієї рослини чомусь не утворилися. Чому?

{Відповідь. Бо кукурудза — пе­рехреснозапильна рослина.)

2. У кукурудзи жіночі квітки зібрані в суцвіття — початок, ззов­ні огорнуті видозміненими лист­ками. Як у цьому випадку відбу­вається запилення квіток?

{Відповідь. Маточки квітки ку­курудзи мають стовпчики, зав­довжки 20—30 см, які довші за початок, а тому вільно звисають із його верхівки. Перешкоди для запилення в такому разі відсутні.)

3. В Австралію завезли й посіяли насіння конюшини. Виросли росли­ни, які гарно цвіли, але плодів не да­вали. Як можна пояснити це явище?

{Відповідь. Конюшина — кома­хозапильна рослина. Плоди не утворювалися, оскільки в Австралії відсутні комахи, які запилюють конюшину.)

VI. Домашнє завдання

Опрацювати  § 29 підручника.