Конспект уроку з біології "Папороті"

Про матеріал

Конспект уроку з біології на тему:"Папороті", для учнів 6-го класу. Урок побудований на різноманітних інноваційних елементах. Для мотивації вчитель використав легенду про цвіт папороті. На кожному етапі уроку учні піднімалися сходинками успіху, де застосовували та засвоювали знання з даної теми.

Перегляд файлу

Тема: Папороті

Мета: ознайомитись з будовою папоротеподібних; розглянути особливості розвитку папоротеподібних на прикладі щитника чоловічого; ознайомитись із представниками відділу Папоротеподібні, які поширені в нашій місцевості, на Україні, в світовій фауні; стимулювати учнів до розвитку творчих здібностей; формувати інтерес і потребу в творчій діяльності, вдосконалювати навички самостійної та групової роботи, розвивати вміння досліджувати, висувати гіпотези, аналізувати, виявляти суттєве та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати бережливе ставлення до природи

Базові поняття і терміни: папоротеподібні, заросток, вайя, спорангій, кореневище, гаметофіт, спорофіт, життєвий цикл, антеридії, архегонії.

Матеріали: презентація, таблиці «Представники вищих спорових рослин», «Будова папороті чоловічої», роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

Організаційний етап.

Дихальні вправи:

- Доброго дня.

Сьогодні ми будемо працювати під девізом:

«Міркуємо, - швидко, (Запис на дошці )

Відповідаємо, - правильно,

Працюємо, - плідно».

Створення психологічного настрою

Один правитель, у якого не було спадкоємців, вирішив обрати собі наступника дивним способом. Він оголосив, що його наступником стане той, хто пройде по стінах міського муру з посудиною, повною води, на голові і при цьому не проллє ні краплини. Багато охочих зібралося, щоб спробувати щастя. Та ніхто не міг виконати волю правителя. Тоді зголосився один бідний чоловік. «Хай спробує» - сказав правитель. І він спробував і виконав волю правителя. Коли його запитали, як ти це зробив, він відповів: «Я дуже хотів стати правителем». Ця проста притча твердить, що в житті всього можна досягти, потрібно лише дуже хотіти, старатися і прикладати максимум зусиль для досягнення своєї мети. Тож давайте і ми сьогодні спробуємо постаратися, щоб досягти бажаних результатів.

Допоможуть нам у цьому сходинки успіху, на вершині яких знаходиться

головний. Коли ми доберемося до вершини, то зможемо

стверджувати, що досягли поставленої мети (слайд 1).

(Сходинки на дошці )

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Перша сходинка – ОСНОВА

Щоб починати щось нове, треба мати основу, те, що буде фундаментом нового. Нашим фундаментом, основою є ваші знання, здобуті на попередніх уроках, те, що ви вчили вдома. З’ясуємо, як ви підготувалися до уроку.

Цифровий біологічний диктант. (Робота в парах)- взаємоперевірка

Потрібно вибрати твердження, які характерні для:

1 варіант – хвощеподібних

2 варіант – плауноподібних

1 Фотосинтез відбувається у стеблі.

2 Спорофіт утворений стеблом, листками і додатковими коренями.

3 Для запліднення необхідна вода.

4 Серед них є різноспорові рослини.

5 Їх спори містять до 50% жиру.

6 Серед них є лікарські рослини.

7 Вони розмножуються переважно вегетативно.

8 Вимерлі рослини цього відділу утворили кам′яне вугілля.

9 Розвиток їх гаметофіту триває 15-18 років.

Відповіді: 1 варіант – 1,3,6,7,8 2 варіант – 2,3,4,5,6,7,8.9

ІІІ Актуалізація опорних знань:

(складання схеми) (презентація)

ІV Мотивація навчальної діяльності:

Друга сходинка називається - «НЕВІДОМЕ»

Слово вчителя

Послухайте казку.

Була в лісничого Корнія донька Любава. Дуже вона любила природу, уміла прислухатися до неї і розуміти життя зеленого дивосвіту. І було в неї улюблене місце в лісі — струмок і верба біля нього. Дуже любила Любава вербиченьку. Одного разу, гуляючи в лісі, натрапила дівчина на захований у чагарнику склеп. Із цікавості зайшла вона до нього і побачила там стару жінку зі сплутаним сивим волоссям і у брудному одязі. Запропонувала Любава жінці допомогу, хоч і зрозуміла, що це лиха відьма, про яку вона чула у селі. Але стара вигнала її, порадивши піти попрощатися з вербою, бо дерево гине. Прибігла Любава до вербиченьки і побачила, що пересох струмочок і в’яне верба. Заплакала дівчина з горя, а вербиченька їй прошепотіла: «Звернися до Папороті, матінки лісової, вона допоможе». Почувши це, схопилась на ноги Любава і побігла шукати Папороть.

Довго ходила дівчина лісом, дуже втомилася, але знайшла-таки Папороть. Геть знесилена, заснула Любава біля неї. І наснилася дівчині красива жінка, яка розповіла їй про те, що раз на рік, на Івана Купала, вона дарує людям чарівну, але непримітну квітку. Саме ця квітка допоможе Любаві повернути воду у струмок і життя вербичці. Прокинувшись, Любава повернулася до вербиченьки і розповіла їй про зустріч із Папороттю.

А коли прийшло свято Івана Купала, Любава знайшла квітку папороті, принесла до струмка і закопала біля нього. І повернулася вода у струмок, і ожила вербиченька. Так урятувала свій улюблений маленький світ добра, щира дівчина Любава.

Бесіда

— Чи помітили ви в казці біологічну помилку?

— Чи має папороть квітку?

Спробуємо поглянути на папороті очима науковця.

V Повідомлення теми уроку.

Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

VІ Вивчення нового матеріалу.

Третя сходинка- «СТАНЕ ВІДОМИМ»

Колись папороті були володарями рослинного світу. У ті давні часи ці рослини мали вигляд гігантських дерев, що утворювали величезні ліси. Після відмирання стовбури дерев’янистих папоротей, хвощів та плавунів потрапляли у воду. Там їх заносило мулом та піском. За умов нестачі кисню поступово формувалися потужні поклади кам’яного вугілля. Найбільший розквіт папороті мали в кам'яновугільний період.

Папороті поширені фактично по всій земній кулі й трапляються в різних місцевостях, починаючи з пустель і закінчуючи болотами, озерами та солончаками. Але найбільше їх у вологих тропічних лісах. Тропічні деревоподібні папороті сягають у висоту 20 м. У гірських лісах переважають ліаноподібні папороті й епіфіти, що ростуть на стовбурах і гілках дерев. Типові папороті є рослинами вологих місць. В Україні справжнім раєм для папоротей є Карпати. Там на узліссі можна побачити густі зарості орляка, щитника (слайди)

Папороті — це вищі спорові рослини.

А давайте пригадаємо, що означає вищі спорові рослини? (відповіді учнів)

Сьогодні ми розглянемо будову папоротей на прикладі щитника чоловічого Зустріти цю багаторічну трав'янисту рослину можна у вологих і тінистих місцях, найчастіше під пологом лісу і по сирих ярах. (слайд)

Рослина папоротника, яку ми бачимо, це спорофіт тобто рослина

Якого покоління (нестатевого покоління)
Діти, а ми можемо його описати на основі тих знань, які ми отримали на попередньому уроці? (відповіді учнів)

Слово вчителя: Це трав׳яниста рослина, яка складається з кореневища, стебла та листків. Від кореневища відходять додаткові корені.

А що таке кореневище? Це видозмінений пагін чи корень?(відповіді)
А чому воно таке товсте?

У щитника вкорочене стебло від якого відходять листки у вигляді прикореневої розетки.

А що таке прикоренева розетка?

Листки великі, непарноперистоскладні, має черешок і листкову пластину, росте верхівкою,як стебло і це вказує про те, що листок походить від стебла. Ростуть листки протягом усього життя.

А чи всі листки однакові у папороті?

Маленькі закручені листочки називаються війями (від гр. "байон" ─ "пальмова гілка").Вайї до трьох років повністю розкручуються. Листки виконують функції фотосинтезу і споро ношення.

Листки у щитника дуже темні А чому? (бо в них багато хлоропластів і вони живуть у тіні, він тіневитривалий)

Слово вчителя:

Давайте пригадаємо як називаються спорангії у мохів, хвощів та плаунів?

Спорангії розміщуються на нижній поверхні листків. Вони зазвичай зібрані в кучки, які називаються сорусами.
Соруси покриті виростами листка покривальцями ― індузіями,
які можуть зморщуватись при достиганні спорангіїв. У сорусах є спори. Які забезпечують процес нестатевого розмноження.

Життєвий цикл папороті

У папоротеподібних, як і у мохів, хвощів і плаунів у життєвому циклі чергуються статеве та нестатеве покоління.

На нижній поверхні листка розміщені спорангії, які зібрані разом у купки – соруси. Коли спори дозрівають, вони висипаються. За сприятливих умов зі спори розвивається особина статевого покоління, яку називають заростком. Вона зовсім не схожа на особину нестатевого покоління. Заросток має вигляд невеличкої серцеподібної пластинки діаметром 1–1,5 см. Від його нижньої частини відходять ризоїди. Там само розташовані й чоловічі та жіночі статеві органи. Але яйцеклітини та сперматозоїди в однієї особини дозрівають неодночасно, тому самозапліднення не відбувається. Щоб підпливти до яйцеклітини і запліднити її, сперматозоїди потребують водяної поверхні. І лише потім із заплідненої яйцеклітини може розвинутися нова папороть, так званий спорофіт (безстатеве покоління життєвого циклу рослини). Із зиготи утворюється зародок, який має первинний корінець, стебельце та листок. Спочатку зародок прикріплений до заростка й одержує від нього поживні речовини. Потім він закріплюється в ґрунті та дає початок дорослій рослині.

Таким чином, під час розвитку папороті відбувається чергування двох поколінь, що різко відрізняються між собою. Листкостеблова рослина, на якій утворюються спори, називається спорофітом і є нестатевим поколінням. Воно в папороті переважає. Статеве покоління — заросток (гаметофіт) — представлене невеликою зеленою пластинкою

Клас ділиться на групи і підписує цикли розвитку щитника чоловічого» і один учень розказує цикл розвитку.

Повідомлення учнів.: різноманітність

Орляк звичайний — одна з найпоширеніших папоротеподібних рослин України. Гіллясте чорне кореневище міститься на значній глибині. Воно багате на крохмаль (46%), а листки цієї папороті мають протигнильні властивості. Кореневище застосовують у пивоварінні, для виготовлення клею. Клей із папороті не розчиняється в холодній воді, тому папір і тканина, просочені ним, не промокають і не пропускають повітря. Кореневище орляка містить дубильні речовини.

Листя цієї папороті використовують на підстилку худобі. Якість гною значно поліпшується, бо він містить багато калію. Орляк вживають і в їжу. З молодих, ще не розкручених пагонів папороті готують страви, які за смаком нагадують спаржу. У народній медицині кореневище орляка використовують як засіб проти глистів, кашлю, золотухи, ломоти. Є відомості, що кореневище рослини містить отруйні речовини, тому користуватися ним треба обережно.

Папороть страусове перо, паперушина має дуже оригінальний вигляд. Паперушина — декоративна рослина, вона є екзотичною окрасою наших парків і скверів, домашніх садків. Треба врахувати, що вона потребує багато вологи, любить напівзатінок. Паперушина дає відводки, які можна відокремити й перенести на нове місце. Таке вегетативне розмноження цієї рослини могло б забезпечити її значне поширення. Адже страусове перо трапляється в Україні тепер рідко. За даними Г.Смика (1990), побачити цю папороть можна в Карпатах. Збереглися поодинокі місцезростання паперушини на Чернігівщині (біля села Корюківка), Сумщині (Глухівський, Сумський райони), Черкащині (біля Канева), Харківщині (біля Чугуєва й Харкова). У степу зростає вона лише на Дніпропетровщині.

У цієї рослини спори утворюються на спеціальних листках, які відрізняються від звичайних зелених листків. Спороносні листки паперушини у п'ять-сім разів коротші від звичайних-вегетуючих, розділені на короткі закручені зеленуваті дольки. З'являються вони на початку другої половини літа — напередодні Івана Купала. їхня незвична, своєрідна форма, мабуть, і привернула увагу людини. Можливо, що в далекі часи і народилася легенда про цвіт папороті. Адже багато чого у ній відповідає дійсності: росте ця папороть у темному лісі, а молоді листки зі спорангіями злегка люмінесціюють.

Сальвінія плаваюча — однорічна рослина, яка належить до відділу Папоротеподібні. Цікавим є те, що ця папороть, крім незвичайної форми, вміє плавати. Вона утворює чималі зарості на поверхні води у водоймах півдня України. Коренів у сальвінії немає, а їхні функції виконують занурені листки. На стеблах рослини розвиваються три ряди листків: два — з еліптичних плаваючих, третій — із занурених коренеподібних. А вважають занурені частини рослини листками тому, що на них розвиваються соруси зі спорами, які на коренях рости не можуть, а розвиваються лише на листках. Спори у сальвінії різні за розмірами та призначенням. Це — різноспорова рослина. Восени рослини відмирають, а достиглі соруси опускаються на дно. Навесні з них виходять спори і випливають на поверхню води. Після запліднення розвиваються нові плаваючі рослини — сальвінії.

Папороті беруть участь в утворенні рослинних угруповань і накопиченні органічної речовини. Велике значення відіграли папоротеподібні в утворенні кам'яного вугілля. В пластах вугілля по всій земній кулі й досі знаходять їхні скам'янілі рештки.

VІ. Узагальнення і систематизація знань.

Четверта сходинка — «Відоме»

Ви дісталися сходинки, яка називається «Відоме». Це означає, що про папороті ви вже щось знаєте. Залишилося перевірити, наскільки добре знаєте. Сьогодні до нас прийшов лист і бандероль. Давайте подивимось від кого. Та це ж від нашого товариша Незнайки.

«Привіт, мої давні знайомі. Пише вам великий знавець біології - Незнайко. Сьогодні у нас був незвичайний урок. Наша вчителька розповідала про дуже цікавий вид нижчих (вищих) спорових рослин – Папороті. На прикладі щитника жіночого (чоловічого) ми вивчили життєвий цикл цих папоротей. І сьогодні я хочу похвалитися своїми знаннями. Отож на нижній частині листка є спорангії, які називаються спороносні колоски (соруси). У цих колосках розміщеної спори, які дозрівають і висипаються. За сприятливих умов зі спори розвивається особина статевого покоління, яку називають заростком, який має вигляд невеличкої квадратної (серцеподібної) пластинки. Від його нижньої частини відходять додаткові корені (ризоїди). Там само розташовані й чоловічі статеві органи архегонії (антеридії) та жіночі антеридії (архегонії) статеві органи. Щоб підпливти до яйцеклітини і запліднити її, сперматозоїди потребують дуже сильного вітру (води). І лише потім із заплідненої яйцеклітини може розвинутися зигота, а потім зародок. Спочатку зародок прикріплений до заростка й одержує від нього поживні речовини. Потім він закріплюється в ґрунті та дає початок дорослій рослині. Цю нову рослину називають спорофіт – це статеве покоління (нестатеве). У життєвому циклі щитника переважає статеве покоління, тобто спорофіт (гаметофіт).