Конспект уроку з фізики для 8-го класу на тему "Пароутворення і конденсація. Кипіння"

Урок

Тема:  Пароутворення і конденсація. Кипіння.

Мета: Формування в учнів знань про особливості фізичних процесів переходу речовини з рідкого стану в газоподібний і навпаки, ознайомлення з процесом кипіння. Навчити пояснювати процес кипіння на підставі молекулярно-кінетичної теорії. Дати учням знання про особливості фізичних процесів переходу речовини з рідкого стану в газоподібний і навпаки; ознайомити учнів з процесом кипіння; навчити пояснювати процес кипіння на підставі молекулярно-кінетичної теорії; розв’язати задачі, використовуючи отримані знання.            

 Формування ключових компетентностей: Формування наукового світогляду учнів , розвиток допитливості, логічного мислення, уміння самостійно робити висновки на основі досліду, комунікативної компетентності (навички співробітництва, керівництво роботою), життєвої компетентності (застосування знань у житті). Активізація самостійності мислення учнів, формування екологічної  компетентності, виховування почуття колективізму, відповідальності.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: спиртівка, колба з водою, сірники, завдання для самостійної роботи на окремих аркушах.

 

Хід уроку

  І. Організаційний етап

   1.Створення емоційного настрою.

(Після привітання, вчитель націлює учнів звернути увагу на вислів, написаний на дошці і пояснити, як вони його розуміють. Після відповідей учнів, вчитель зачитує побажання)

«Якщо ти будеш допитливим, ти будеш багато знати».

                                                                             (Сократ)

Я вам бажаю, діти, допитливими бути,

Щоб на уроці вміння й знання міцні здобути.

Навчайтесь, пізнавайте, ідіть вперед завзято.

Від цього лише користь ви будете всі мати.

2.Об′єднання учнів класу в групи

(вчитель об’єднує учнів в групи відповідно до рівня навчальних досягнень, але принцип поділу учням не оголошує)

 

ІІ. Перевірка знань попередньої теми

1.Виконання самостійної роботи

Кожен учень отримує завдання і виконує його на листку, який потім віддає вчителю на перевірку. Порядок виконання: 1-2 завдання виконується обов’язково, із 3-6 завдання – одне на вибір, оцінка сума балів за всі виконані завдання.  (Додаток №1, Додаток №2)

ІІІ. Постановка завдань. Мотивація навчальної діяльності.

Чотири учні із кожної групи повинні вийти і показати такий танок:

1 група - як розміщені та рухаються молекули у рідкому стані?

2 група - як розміщені і рухаються молекули у твердому стані?

3 група - як розміщені і рухаються молекули у газоподібному стані?

Четверта група повинна відгадати, який стан зображували три попередні групи.( Додаток №3)

 

Потім вчитель ставить питання : «Що відбувається з молекулами в момент переходу із рідкого стану в газоподібний? Щоб дати відповідь на це питання, я пропоную звернутися до підручника .»

IV. Вивчення нового матеріалу, його сприймання і осмислення

1.Робота з підручником, створення опорного конспекту

Кожна група, читаючи параграф (10 хв.), відповідає на своє запитання та, використовуючи метод незакінчених речень, записує свою частину опорного конспекту на дошці.

1 група. Що таке випаровування і конденсація?

2 група. Як розраховується кількість теплоти, що поглинається під час випаровування? Що таке питома теплота пароутворення?

3 група. Чому поглинається енергія під час випаровування і виділяється під час конденсації?

4 група. Що таке кипіння, від чого залежить температура кипіння? Перед відповіддю учнів 4 групи потрібно продемонструвати дослід кипіння води в колбі.

 

Опорний конспект  повинен мати вигляд (у дужках відповіді учнів):

• Випаровування – це...(явище переходу рідини в газоподібний стан)
• Конденсація – це...(явище переходу речовини із газоподібного стану в рідкий)
• Кількість теплоти, що поглинається під час випаровування, обчислюється за формулою...

Q = r m

• Питома теплота пароутворення – це...(кількість теплоти, необхідна для випаровування 1 кг рідини за даної температури.)

 

• Теплова енергія під час випаровування спрямовується на ...(подолання потенціальної енергії взаємодії молекул і перетворення рідини в пару)
• Теплова енергія під час конденсації виділяється, бо...(зменшується кінетична енергія руху молекул.)

 

• Кипіння – це внутрішнє випаровування рідини, внаслідок якого всередині її об’єму утворюються бульбашки пари, що спливають і викидають її назовні)
• Температура кипіння залежить від...(зовнішнього тиску, оскільки бульбашкам пари для виходу назовні треба подолати його протидію)

 

 

V. Застосування набутих знань

1.Аукціон знань.

Вчитель зачитує запитання, а право відповіді отримує та група, яка піднімає руку першою. В разі неправильної відповіді відповідають інші групи. За кожну правильну відповідь група отримує – 2 бали.

1. Чому випаровування рідини відбувається за будь-якої температури?

2. Проти яких сил виконують роботу молекули, що вилітають із рідини під час випаровування?

3. Як можна пояснити, що за тих самих умов одні рідини випаровуються швидше, інші – повільніше?

4. Які явища природи пояснюються конденсацією пари? Наведіть приклади.

5. Чому мокра білизна на вітрі сохне швидше?

6. Якщо закрити банку кришкою, то рівень води в ній не знижуватиметься. Чи означає це, що кришка „зупиняє” випаровування води?

7. Одну склянку вщерть заповнити гарячим чаєм, а другу – таким же гарячим бульйоном. Яка з рідин холоне швидше? Чому?

8. Які явища спостерігаються в рідині перед її закипанням?

9. Які сили діють на бульбашки повітря, наповнену парою, коли вона перебуває всередині рідини?

10. На що витрачається енергія, передана рідині під час кипіння?

11. Чому в таблицях температура кипіння речовин зазначена за нормального атмосферного тиску?

12. Посудину з водою виносять з орбітальної станції у відкритий космос. Що буде відбуватися з водою, якщо посудину відкрити?

13. Чому опік парою більш небезпечний, ніж опік окропом?

 

2.Розв’язування практично-зорієнтованої  задачі на дошці.

Домогосподарка забула на плиті чайник, у якому було 2 кг води. Скільки природнього газу спалено даремно, якщо у чайнику залишилось 1кг води? Скільки всього  витрачено гасу, якщо початкова  температур води  20 С? Порівняйте отримані результати і зробіть висновок.

m1=2кг                     Q=Q1+Q2

t1 = 20 C°                  Q1= cm1 (t2 – t1)

t2 = 100 C°                Q2 =  r∙m2,  Q2 = q mn2

 r= 2400Дж/кг           Q = cm1 (t2 – t1) +  r∙m2,  Q1 = q mn1

  С=4200Дж/кг C°      mn2=;   mn1=; 

   mn1-? ,   mn2-?        mn2==0,052кг

                                   mn1==0,068кг

(Відповідь: 0,69кг.)

     Якщо порівняти отримані результати,  то видно, що більша частина газу витрачена даремно.                 

3.Виконання самостійної роботи.

Група вибирає і розв’язує одну із задач:

1. Яка кількість теплоти буде потрібна, щоб перетворити 3кг води, узятої за температури 20 С, на пару за температури 100С?  (6 балів)
2. Яка кількість теплоти буде потрібна, щоб перетворити 5кг льоду, що має температуру -40 С, на пару за температури 100С?  (9 балів)
3. У чайник налили 2л води за температури 20С і поставили на вогонь. Після закипання води її об’єм виявився 1,9л. Яку кількість теплоти отримала вода?  (12 балів)

  VI. Підсумок уроку

Завдання за фотографіями і малюнками. Вивчені сьогодні явища дуже поширені в природі, техніці і побуті, а тому на запропонованих фотографіях і малюнках знайти і пояснити явища кипіння, випаровування, пароутворення, конденсації. (Додаток 4)

VІІ. Рефлексія

Оцінку кожному члену групи виставляє вся група, залежно від його вкладу в роботу групи.

VIІІ. Домашнє завдання 

Підручник В.Г. Бар’яхтара: §13; провести експериментальне завдання ст. 65

 

 

 

 

 

Додаток 1

Самостійна робота до уроку у 8 класі «Випаровування і конденсація. Кипіння»

І варіант

1. (1б)Плавлення.

2. (1б)Як обчислити кількість теплоти, необхідну для плавлення тіла?

3. (1б)У тепле приміщення внесли крижинку. Оберіть правильне тверд­ження.

А. Під час танення льоду молекули змінюються, перетво­рюючись у молекули води.

Б. Під час танення крижинка віддає деяку кількість тепла.

В. Під час танення льоду змінюється порядок розташування молекул.

4. (4б)  а) Які метали можна розплавити в мідній посудині? Наведіть 2—3 приклади.

б) Деякому металу масою 400 г, узятому за температури плавлен­ня, передали кількість теплоти 156 кДж. Що це за метал, якщо він повністю розплавився?

5.(7б)   а) Чому лід не тане відразу, як тільки його вносять з морозу в теплу кімнату?

б) Яка кількість теплоти потрібна для плавлення 100 г олова, узятого за температури 32 °С?

6. (10б) 

а) У вірші Дмитра Кедріна «Мороз на склі» є такі рядки:

Пейзаж тропического лета

 Рисует стужа на окне.

Зачем ей розы? Видно, это

Зима тоскует о весне.

Яке фізичне явище позначилося на цих рядках?

б) Скільки сухих дров треба спалити в пічці з ККД 40 %, щоб одержати з 200 кг льоду, узятого за температури  -10 °С, воду за температури 20 °С?

 

Додаток 2

Самостійна робота до уроку у 8 класі «Випаровування і конденсація. Кипіння»

ІІ варіант

1.(1б)Кристалізація

2.(1б)Питома теплота плавлення

3. (1б)  За ніч поверхня води в озері покрилася кригою. Оберіть пра­вильне твердження.

А.   Замерзаючи,   вода   віддавала   деяку   кількість   теплоти навколишньому повітрю.

Б. Замерзаючи, вода одержувала деяку кількість теплоти від

навколишнього повітря.

В. Під час кристалізації температура води зменшилася.

4. ( 4 б) а) У якому стані (твердому або рідинному) перебуває олово й мідь за температури 500 °С?

б) Яка маса срібного зливка, якого можна розплавити за темпе­ратури 962 °С, передавши йому 8 кДж теплоти?

5. (7б)  а) Тілу надали певної кількості теплоти. Чи завжди можна стверджувати, що температура тіла при цьому підвищилася?

б) Яка кількість теплоти потрібна, щоб розплавити 100 г льоду, узятого за температури —5 °С, а потім отриману воду нагріти до 20 °С?

6. (10б)  а) У теплий зимовий день лижа залишає на снігу, який щойно випав, тонку крижану кірку — лижню (див. рисунок). Чому?

б) Визначте, яку кількість свинцю, узятого за температури 0 °С, можна розплавити за рахунок теплоти, отриманої внаслідок зго­ряння 500 г нафти, якщо ККД нагрівача 80 %.

 

 

 

Додаток 3

Учні виконують танок молекул води у різних агрегатних станах (урок  у 8 класі «Випаровування і конденсація. Кипіння»)

Додаток №4

Завдання за фотографіями і малюнками до уроку у 8 класі «Випаровування і конденсація. Кипіння"

На запропонованих фотографіях і малюнках знайти і пояснити явища кипіння, випаровування, пароутворення, конденсації.