7 клас
Тема :Антарктида - льодовий материк планети. Загальні відомості . Відкриття і сучасні дослідження .
Мета: ознайомитися із загальними відомостями про Антарктиду — льодовий материк планети; розповісти про відкриття та дослідження; формувати навички самостійної роботи з додаткового літературою, підручником; розвивати активність, широту пізнання; виховувати інтерес до предмета, українських досягнень в Антарктиді.
Обладнання: фізична, політична карта світу, атласи, картини, додаткова література та періодика, творчі роботи учнів, комп’ютер, проектор.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Форма проведення: наукова прес-конференція.
ХІД УРОКУ
I. Організація учнів
Розміщення учнів за такими групами: географи, історики, лінгвісти, журналісти, експерти, екскурсоводи, проектна група.
II. Актуалізація опорних знань та досвіду учнів
Учитель. Шановні діти! Ми вивчили з вами жаркі материки планети — Африку, Австралію, Південну Америку, які є казковими і загадковими.
III. Мотивація навчальної діяльності
А що вам відомо про найсуворіший материк нашої планети? Навіщо потрібно його вивчати?
IV. Вивчення нового матеріалу
Учитель. Ми починаємо вивчати Антарктиду — материк льодовий, холодний, нещадний, досить одноманітний, але дуже красивий і неповторний. Айсберги, які нагадують витвори мистецтва, витесані з криги природою. Максимальні -90 градусів морозу, від яких метал тріскає як скло. Полярна ніч, що затягує все у темряву на кілька місяців. Неповороткі тюлені та кумедні пінгвіни. Так-так, це – Антарктида. Льодовий континент, який не перестає дивувати своєю незвіданістю та суворим кліматом. Пропоную вашій увазі презентацію
« Льодовий материк планети»
Історія відкриття (працює група «Історики»)
Учитель. Відомо, що Антарктида була відкрита останньою з материків. Чому?( Учні відповідають демонструють слайди)
Історик. Ще стародавні вчені здогадувались, що в Південній півкулі, у високих широтах, повинен існувати великий материк. Його пошуки привели до відкриття Австралії. У XVIII ст. на пошуки Південного материка вирушив англійський мореплавець Джеймс Кук. Але він не зміг досягнути материка через складні погодні умови; Змушений повернути назад, він стверджував, щодалі на південь землі немає.
Учитель. Коли і як була відкрита Антарктида?
Історик. На пошуки Південного материка в 1819 р. вирушила російська експедиція на кораблях «Мирний» та «Восток» під керівництвом військових — капітана 2-го рангу Т. Т. Беллінсгаузена та лейтенанта М. П. Лазарєва.
1-й учень. X Т Беллінсгаузен народився 20 вересня 1778 р. в Естонії. Брав участь у першому навколосвітньому російському плаванні 1803-1806 рр.
2-й учень. М. П. Лазарєв народився 14 листопада 1788 р. у Володимирі. Закінчив морський кадетський корпус. У1813—1816 рр. здійснив навколосвітню подорож.
Журналіст. Скільки тривала ваша експедиція до Антарктиди?
Мореплавці. Експедиція тривала понад два роки — 751 день.
Журналіст. Відомо, що це тривале, важке плавання майже обійшлось без людських жертв. Як це сталося?
Мореплавці. Добре харчування, дотримування правил гігієни, гуманне ставлення до матросів.
Журналіст. Як склалося ваше подальше життя?
Т. Т. Беллінсґаузен. Закінчив свою кар'єру в чині адмірала, помер 25 січня 1852 р. у Кронштадті.
М. П. Лазарєв. У 1822-1825 рр.| здійснив третє навколосвітнє плавання. Склав лоції Чорного та Азовського морів. У1843 р. отримав звання адмірала. Помер 23 квітня 1851р. у Відні, похований у Севастополі.
Учитель. Після відкриття Антарктиди багато експедицій різних держав продовжили дослідження материка. Відкрийте рубрику «Це цікаво знати» в підручнику , знайдіть відповідну інформацію. (Першими ступили на материк 7.02.1821 р. англійські моряки. Першу зимівлю з науковою метою здійснили у 1899 р. норвезькі дослідники.)
Учитель. Хто першим проник у глибину континенту?
Історик. Норвежець Р. Амундсен на санях з собаками разом з чотирма товаришами досяг Південного полюса 14.12.1911 р.
Р. Скотт досяг полюса на місяць пізніше — 18.01.1912 р. На зворотному шляху Скотт та його товариші загинули. Тільки12.11.1912 р. пошуковий загін знайшов загиблих.
Сучасні дослідження
Учитель. Які сучасні дослідження проводять в Антарктиді?
Географи. Антарктида не належить жодній державі. Тут заборонено видобуток корисних копалин, випробування зброї тощо. Тільки науково-дослідні станції 18 держав проводять свої спостереження.
Завдання для групи «Географи»
За фізичною картою Антарктиди в атласі встановіть держави, що проводять наукові дослідження на материку. (СІНА, Велика Британія, Росія, Японія, Аргентина, Австралія, Франція, Україна)
Тут є фізики, біологи, гідрологи, метеорологи, гляціологи тощо. За останні десятиріччя було зроблено багато досліджень, що збагатили науку про природу землі.
Завдання для групи «Лінгвісти»
Чому в Антарктиді виникли такі назви?
Земля Елсуорта — названа американським дослідником на честь батька.
Земля Аделі — названа французьким ученим та мандрівником Дюмоном-Дюрвілем на ім'я своєї дружини.
Льодовик Шекелтона — на честь англійського дослідника Антарктиди.
Море Росса — на честь англійського мореплавця, полярного дослідника.
Станція «Академік Вернадський» — на честь першого президента АЙ УРСР.
Западина Ющенка (7 тис. м) — на честь відомого радянського картографа.
Учитель. Представники нашої країни брали участь у всіх антарктичних експедиціях колишнього СРСР. Після його розпаду Росія оголосила всі станції своєю власністю і підняла на них російський прапор. У володінні хоча б однієї станції Україні було відмовлено. Внесок України в антарктичні дослідження вагомий — забезпечення транспортними засобами: судна «Михайло Сомов», «Вітус Берінг», снігохід «Харків'янка», літаки АН-28, АН-74. Можливі польоти супергіганта АН - 124 «Руслан».
Українська станція
Журналіст. Розкажіть про українську станцію «Академік Вернадський», яка належала Великій Британії та мала назву «Фарадей».
Експерт. Станція «Фарадей» розташована на невеличкому острові Голіндез. Заснована в 1947 р. Це 66° 15' пд. ш. та 64° 16' сх. д. Острів належить до групи Аргентинського архіпелагу. Середня температура
-4...-5 °С, липня -1...-2 °С, зимова — -20 °С.
Станція комп'ютеризована. Це одна з найкращих станцій. Тут є можливість проводити синоптичні метеорологічні спостереження.
Журналіст. Що це дасть Україні?
Учень Антарктида – материк міжнародного співробітництва. Справжніми господарями континенту є науковці з різних частин світу. Сьогодні шостий материк – це материк науки і миру. Тут діє понад 40 наукових станцій і баз, що належать 17 державам, які ведуть дослідження в Антарктиді.
З 1994 року на колишній англійській науковій станції “Фарадей”, яка дістала назву “Академік Вернадський” почала роботу група науковців з України. Серед 65 наших співвітчизників є і львів`яни Мирон Колодко, зараз в чотирьох останніх експедиціях бере участь Ігор Дикий . Мати станцію в Антарктиді пристойно і прибутково. Десятки країн намагаються сьогодні “вбити кілок” в покриту кригою Антарктиду: невдовзі на цьому континенті почнуть розробляти родовища корисних копалин – золота, вугілля, нафти, марг.руд, запасів яких тут є чи не найбільше у світі; а рибний промисел в приарктичній зоні, але щоб отримати дозвіл на вилов риби потрібно попередньо провести відповідні дослідження океану, вийти, як кажуть, на “морський полігон”.
Для цього потрібна антарктична станція.
Присутність українських дослідників на льодовитому континенті свідчить про високий науковий потенціал нашої країни, ставить її в ряд із найрозвинутішими країнами світу.
Не можна забувати і про львів`ян Олега В`ялова і Григорія Пащенка, які працювали в 1956 році в першій радянській експедиції.
Журналіст А зараз давайте познайомимось з старшим науковим співробітником Національного антарктичного наукового центру в Києві, який був учасником трьох антарктичних експедицій на станції «Академік Вернадський» у 2006-2007-му, у 2009-2010-му, 2011-2012-му роках Ігорем Диким, Більше того, відомий львівський полярник візьме участь і в 24-ій українській експедиції, яка стартує навесні 2019 року. Ви дізнаєтесь вражаючі факти про цей льодовий континет, якими дослідженнями займаються там полярники і як їм працюється в таких непростих умовах. Отож, подаємо основні рефлексії з виступу Ігоря Дикого, з яким днями у Львові відбулась зустріч під назвою «Місія Антарктида». Пристебніть паски безпеки, ми вирушаємо. Ось деякі цікаві факти , які розповів нам п. Ігор
Таємнича Антарктида Щоб зрозуміти масштаби, варто глянути на мапу: Антарктида фактично вдвічі більша від Європи. Уявіть, що вся територія Європи, не беремо зараз до уваги Антарктику, вкрита від 2 до 4 км льодом. У нас Говерла має 2 км, а тут висота льодовикового шару – до 4 км!
Антарктида – континент-рекордсмен по багатьох параметрах. По-перше, тут найбільші на планеті запаси прісної води, а також товщина льоду. По-друге, – мінусові температури: вони нижчі ніж в Арктиці, де максимум може бути -72 градуси, а в Антарктиці – майже -90 градусів (зафіксували в 1980-х роках). На такому морозі метал втрачає свої фізичні властивості і при температурі -70 градусів речі з металу можна розбити як скло: якщо взяти рейсу і стукнути по ній молотком, вона розлетиться на друзки як раковина.
Ще один рекорд – вітри: максимальна швидкість – 320 км/год. Для порівняння урагани, які торік завдали руйнувань у США, мали таку потужність, що піднімали у повітря автівки, їхня швидкість становила 200 км/год. Пориви вітру тут можуть бути до 70 м/с.
Представник України. Можна розраховувати на відповідну квоту щодо вилову риби, інших морепродуктів, видобутку корисних копалин у майбутньому.
Журналіст. Які наукові дослідження буде проводити Україна на цій станції?
Представник України. Ми будемо проводити метеорологічні дослідження іоносфери, контроль за озоновим шаром, астрономічні дослідження — виміри прозорості атмосфери, досліджувати рослиний і тваринний світ .
Журналіст. Відомо, що в експедиції Р. Скотта був українець Антон Омельченко. Що вам відомо про нього?
Представник України. Найцікавіше, що про Антона Омельченка можна прочитати навіть у Британській енциклопедії. Також він був представлений до нагороди (отримав із рук англійської королеви медаль, викарбувану на честь подвигу першопрохідців Антарктиди, - Ред.). Тобто, перший українець побував у Антарктиді у 1910 році, коли експедиція розпочалася. Він полтавчанин, був у складі експедиції Р. Скотта.
Йому вдалося повернутися до узбережжя з іншою групою учасників експедиції.
Його ім'ям названо затоку на березі Отса в Антарктиді.
Що вам відомо з історії дослідження материка?
Слід знати нам про нашого співвітчизника, який працював в експедиції
Роберта Скотта.
В 1910 році англійський дослідник Р.Скотт послав на далекий Схід Сесіла Мірза, якому було доручено придбати для експедиції мангджурських поні. Сесіл Мірза не дуже знався на цих тваринах, тому взяв собі в помічники 27 річного Антона Лукича Омельченка, жокея з Владивостокського іподрому. Родом Антон Лукич Омельченко був з с.Батьки на Полтавщині. Так український жокей став членом полюсної експедиції Роберта Скотта. В експедиції Роберта Скотта брав участь і росіянин Дмитро Гірьов, якого Мірз взяв в експедицію, як знавця собак. Скотт писав у щоденнику:
“Дуже відрадно бачити, які хороші відносини склалися між нашими “росіянами” обидва вони завзято працюють... , а вчора потішно було спостерігати, як маленький зростом Антон, пустуючи натягнув велетню Евансу поярковий капелюх.” Багато разів начальник експедиції згадує добрим словом Омельченка. Наш вічно пильний Антон, “добрий хлопець”! Антон завжди готовий прийти на допомогу!
За добру службу Омельченко одержав срібну медаль, альбом з фотографіями, а пізніше двотомне англійське видання щоденників Р.Скотта.
Багато років по тому один з учасників експедиції професор Полярного дослідницького Інституту ім.Р.Скотта Дебенхем, писав: “Це були приємні і веселі люди. Антон був прекрасним виконавцем напруженого танцю своєї Батьківщини (мабуть це англійське визначення “Гопака”)
Але на береговому льоду почував себе ні в сих ні в тих. Для нього це була нова стихія. Проте він був безстрашним з кіньми, яких ніяк не можна було назвати сумирними.
Попри летальний кінець експедиції, Антон Омельченко залишився живим. Династія Омельченка збереглася і понині: його внук Віктор Омельченко був в Антарктиді. А після цього на льодовому континенті побував і його правнук, який також називається Антоном. До речі, він їде системним механіком і в наступну українську експедицію в 2019 році.
Журналіст. Відомо, що в Антарктиді здійснюються туристичні подорожі.
Екскурсовод. Перший туристичний рейс було здійснено Аргентиною в 1957 році, під час якого 100 туристів відвідали острів Десепшин і ознайомилися з роботою двох наукових станцій. У1958 році на станцію Мак- Мердо прибула груда бізнесменів — організаторів маршрутів. Антарктида зустріла їх неприязно: заметіль не вщухала чотири дні. Незважаючи на це, було здійснено більш ніж 80 туристичних рейсів. Вартість одноденної екскурсії літаком — 10 тис. доларів, бажаючих багато. Організовують екскурсії туристичні фірми США, Великобританії і Німеччини.
Існування доісторичної цивілізації в Антарктиді
Учитель. Це питання дуже цікаве для усіх нас. Які матеріали нам підготувала група «Проект» до цієї теми?
Група «Проект». Середньовічні карти з високою точністю відображають Антарктиду без льодового покриву. У 1949 р. експедиція Берда проводила буріння дна моря Роса у тих місцях, де Фініус вказав русла річок. Були знайдені шари дрібнозернистих порід, перемішаних відкладами, принесених у море річками, витоки яких розташовані у помірних широтах.
Використовуючи радіоактивний метод, учені інституту Карнегі у Вашингтоні встановили, що антарктичні річки протікали 6 тис. років, тобто за часів існування єгипетської та шумерської цивілізацій. Існує гіпотеза, що ця цивілізація була попередницею нашої. Люди володіли високими знаннями в галузі навігації, картографії, астрономії — не нижче від рівня кінця XVIII ст. Місце знаходження — північне узбережжя Антарктиди, яке тоді знаходилось в умовах помірного клімату. Причини зникнення цивілізації — процес зледеніння південного материка.
Завдання для групи «Проект»
Учитель. Як ви вважаєте, чи можна побудувати «місто майбутнього» в Антарктиді? Вам слово.
Група «Проект». Від недавнього часу вчені поставили перед собою запитання: «Чи можна побудувати місто майбутнього в Антарктиді?». Тут і зараз живуть люди, але це — дослідники материка, які довго готуються до роботи в суворих умовах. А чи можна поселити там звичайних людей? Низькі температури — це одна з причин того, що людина не може оселитися на континенті. Шкідливі гази, які отруюють нашу атмосферу, могли б розігріти материк, але це призвело б до танення льоду. Можна було б збудувати спеціальну будівлю. Всередині будівля (купол) могла б розігріватися за допомогою сучасної техніки. Цей купол захищав би людей також від радіації. Можливо, таке місто у майбутньому буде збудовано.
Учитель. На нашу конференцію прибули гості.
Під музику виходять 3 учнів в костюмах пінгвінів(Танок пінгвінів)
1пінгвін Живу я в Антарктиді, там де сніги й крижини.
Хода моя поважна, неначе у людини.
Я в чорному костюмі в сорочці білій ніжній.
Та не боюсь морозів, вітрів чи віхол сніжних (хто я?)
(Пінгвін)
2 пінгвін За гарну голівку
І горду ходу
У нашому пташиному роду
Дістав я найвищий чин
А тому називають мене
Королівський пінгвін
3 пінгвін Чорні смокінги
Білі животики Плаваємо не гірше морських котиків Живемо в снігах Льодової країни А називаємося як? (Пінгвіни)
Висновки
Антарктида — найвищий та найхолодніший материк Землі.
Відкрила Антарктиду у 1820 році російська експедиція під керівництвом Т. Т. Беллінсгаузена та М. П. Лазарєва.
Південний полюс був вперше досягнутий норвезькою експедицією під керівництвом Р. Амундсена. ?
Антарктида — материк міжнародного співробітництва, який не належить жодній державі.
В Антарктиді з 1995 року працює українська станція «Академік Вернадський».
V.Закріплення знань
Вікторина
Що означає назва «Антарктида»?
Яка середня висота материка?
Яка найнижча температура?
Коли була відкрита Антарктида?
Хто відкрив Антарктиду?
Хто першим досягнув Південного полюса?
Як називається українська наукова станція?
3 якого року вона працює?
Що вивчає наука гляціологія?
Чому Антарктиду називають «Континентом миру»?
Яка кількість науково-дослідних станцій працює в Антарктиді?
Скільки держав мають науково-дослідні станції на материку?
VI. Підбиття підсумків
Учитель. За підсумками досліджень учених створено атлас Антарктиди, а результатом нашої роботи став журнал, до якого увійшли всі матеріали, що підготували групи учнів. (Демонструє журнал або це може бути стіннівка.)
VII. Домашнє завдання
§ 32- 33 підручника, дати відповіді на запитання.