Конспект уроку з географії у 9 класі. Тема: «Мінеральні ресурси. Видобування вугілля, нафти і природного газу в світі.»

Конспект відкритого уроку з географії у 9 класі

 

Тема: «Мінеральні ресурси. Видобування вугілля, нафти і природного газу в світі.»

 

Очікувані результати НПД: учні називають види мінеральних ресурсів за використанням; розуміють закономірності поширення родовищ і басейнів корисних копалин, обчислюють та порівнюють ресурсозабезпеченість країн світу.

Розвивальна та виховна мета: розвивати вміння застосовувати математичні методи для обчислення показників ресурсозабезпеченості, здатність аналізувати отримані результати; вдосконалювати уміння працювати з візуальними джерелами інформації; сприяти розумінню обмеженості мінеральних ресурсів та виховувати ощадливе ставлення до них.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручники, атласи, комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація.

Опорні та базові поняття: первинний сектор господарства, мінеральні ресурси, ресурсозабезпеченість.

 

Хід уроку

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

9 клас за парти став

Чи все на парті, подивіться

Дружно назад поверніться

Мило гостям посміхніться

Додалося вам охоти, тож приступим до роботи.

Ви знаєте, мабуть починаючи будь-яку роботу людина спочатку будує план. І ми не будемо порушувати традицій і зараз кожен з вас вирішить що ж він планує робити на уроці. Щоб вам було легше, я приготувала ось такі заготовочки, з яких ви маєте і побудувати свій план на ось таких аркушиках «На сьогоднішньому уроці я планую …». Відриваємо і приклеюємо, плани наші ми поки що відкладемо, а зараз мене цікавить те, що ж ви не плануєте робити на уроці, тобто те, що залишилось не використаним.

 

ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

З давніх часів одним з поширених видів господарської діяльності людей було видобування корисних копалин. Вони були потрібні для будівництва житла та комунікацій, виготовлення засобів праці та зброї. І в наші дні попит на мінеральну сировину залишається дуже високим. Видобутком з надр Землі та первинною переробкою корисних копалин займається сукупність галузей і виробництв, які відносять до видобувної промисловості. Разом із сільським та лісовим господарством видобувна промисловість є складовою первинного сектора економіки.

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку.

 

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1.Види мінеральних ресурсів та закономірності їх розміщення.

Перш, ніж приступити до вивчення нового матеріалу, ми маємо згади з попередніх класі

•                     Що таке корисні копалини?
•                     На які групи поділяються корисні копалини?

 

Складання схеми в зошитах

 

Робота з мультимедійною презентацією

Мінеральні ресурси (корисні копалини) — це група природних речовин мі­нерального походження, що використовується для виробництва енергії, різних матеріалів шляхом їх видобутку та переробки в різних галузях господарства.

За господарським призначенням корисні копалини поділяють на:

-паливні(горючі): нафта, природний газ, вугілля, горючісланці, торф. Вони мають осадове походження, тому утворюються в осадовому чохлі платформ, у межах тектонічних западин та крайових прогинів;

- рудні(металеві). Розрізняютьрудичорнихметалів (залізні, марганцеві, хромові), кольорових металів (алюмінієві, мідні, нікелеві, свинцево-цинкові та ін.), рідкісноземельних металів (вольфрамові, молібденові), благороднихметалів (золото, срібло, платина), радіоактивних металів (уранові, торієві та ін.). Вони мають переважно магматичне та метаморфічне похо­дження. Їх родовища зосереджені на щитах давніх платформ або в областях складчастості;

- нерудні (неметалеві): хімічна сировина (сірка, кам’яна сіль, калійні солі), будівельна сировина (піски, крейда, глини, граніти, мармури), сировину для металургійної промисловості (кварцити, глини, флюсовівапняки), напівкоштовне та коштовне каміння (алмази, смарагди, рубіни, опали, гірський кришталь) тощо. Нерудні корисні копалини мають різноманітне походження та широкі сфери використання.

 

Робота з підручником

Закономірності поширення мінеральних ресурсів. За походженням мінеральні ресурси бувають магматичними, осадовими та метаморфічними, тому їх розміщення тісно пов’язане з будовою земної кори.

До щитів давніх платформ приурочені родовища гірських порід переважно магматичного походження: залізні руди, уранові руди, руди більшості кольорових металів, алмази, граніт. У чохлах давніх та молодих платформ є великі запаси порід осадового походження: нафти, природного газу, кам’яного та бурого вугілля, кухонної та калійних солей, фосфоритів тощо. У поясах складчастості містяться запаси мінеральних ресурсів переважно магматичного походження: руди більшості кольорових металів, самородна сірка. В передгірних прогинах у шарах осадових порід знаходять нафту, природний газ, солі.

2.Ресурсозабезпеченість.

Мінеральні ресурси відносять до невідновлюваних природних багатств нашої планети. Тому дуже важливо знати їх запаси та ощадливо використовувати.

Співвідношення між розвіданими запасами мінеральних ресурсів та обсягом їх використання називають ресурсозабезпеченістю.

Існує кілька способів обчислення ресурсозабезпеченості. Перший потребує вихідних даних про запаси ресурсу та його щорічний видобуток (споживання):

 

Ресурсозабезпеченість = Запаси / Щорічний видобуток (кількість років)

 

Одиницею вимірювання ресурсозабезпеченості в цьому випадку є кількість років, на які вистачить ресурсу при збереженні темпів видобутку.

 

•     Обчислимо ресурсозабезпеченість світу нафтою, якщо її достовірні поклади оцінюють у 239,8 млрд тонн, а щорічні обсяги використання становлять 4220,6 млн тонн.

 

Зверніть увагу, що при обчисленні ресурсозабезпеченості значення числівника та знаменника слід привести до однакового класу чи розряду.

 

•                     Як ви думаєте, ресурсозабезпеченість – це сталий показник чи може змінюватися?
•                     Що призводить до зміни цього показника?

 

Показник ресурсозабезпеченості із часом може змінюватися.

Неощадливе використання та збільшення обсягів видобутку корисних копалин призводить до стрімкого скорочення запасів мінеральної сировини або взагалі до повного виснаження родовищ .

Розвиток нових методів геологічних досліджень, проведення геолого-розвідувальних робіт на нових територіях (наприклад на шельфі океану), навпаки, може збільшити ресурсозабезпеченість країни. Із метою збереження запасів природних речовин розробляють синтетичні замінники найбільш дефіцитних корисних копалин, застосовують вторинну сировину.

 

•     Науру — невелика острівна держава в Тихому океані. На початку ХХ ст. там були знайдені великі запаси фосфоритів, які широко використовують для виробництва мінеральних добрив. Майже 80 % території острова було залучено у виробництво. Через величезні обсяги видобутку запаси фосфоритів швидко вичерпалися, а краєвиди острова, вкритого вапняковими зубцями, стали нагадувати поверхню Місяця.

 

 

3.Ресурсозабезпеченість країн світу.

Мінеральні ресурси розміщені на планеті нерівномірно, тому показники ре­сурсозабезпеченості країн світу дуже різняться.  Ми зупинимося сьогодні з вами на аналізі забезпеченості регіонів світу паливно-енергетичними ресурсами, а саме вугіллям, нафтою та природним газом. Для цього я пропоную вам об’єднатися у дві експертні групи.

Перша група і друга група.

Завдання для 1 групи:

•                     Ознайомитися з розміщенням родовищ кам’яного  і бурого вугілля в світі та особливостями його видобування.
•                     Заповнити таблицю.

Назва кам’яновугільного басейну	Країна, де відбувається видобуток	Країни-імпортери

До найбільших кам’яновугільних басейнів світу належать Аппалацький (у США), Кузнецький, Ленський та Тунгуський (у Росії), Північно-Східний (у Китаї), Південно-Східний (в Австралії), Східний (в Індії), Карагандинський та Екібастузький (у Казахстані). В Європі кам’яновугільні басейни світового значення - це Рурський (у Німеччині), Донецький (в Україні та Росії), Верхньосілезький (у Польщі).

 

Найбільше вугілля видобуває Китай (46,6 % від світового видобутку). А до першої «десятки» країн, які дають понад 90 % видобутку цього виду палива, належить багато розвинутих країн. Хоча більшість старих вугільних басейнів Європи виснажена, а деякі шахти закрито, ще й донині багато вугілля видобувають Німеччина та Польща. Видобуток вугілля у світі шахтним способом згортається, натомість кар’єрним - зростає й нині становить близько половини.

 

Головними експортерами кам’яного вугілля на світовий ринок є Австралія, США та Південна Африка, на які припадає майже 70 % світового морського перевезення енергетичних марок вугілля. Пропонують своє вугілля на світовому ринку також Росія, Польща, Китай, Канада. Основними його імпортерами є Японія, країни Європи та Латинської Америки.

 

Завдання для 2 групи:

•                     Ознайомитися з розміщенням родовищ  нафти і природного газу в світі та особливостями їх видобування.
•                     Заповнити таблицю.

 

Назва нафтогазоносного басейну	Країна, де відбувається видобуток	Країни-імпортери

 

Найбільшим у світі є басейн унікальної концентрації нафти і газу Перської затоки. Серед нафтогазоносних басейнів Росії найбільш відомими є Західносибірський та Волго-Уральський. В Азії значним є Зондський басейн, у межах якого видобуток ведуть Бруней, Індонезія. Середньоазійський басейн відомий значними родовищами газу у Туркменістані, Казахстані та Узбекистані. Країни Європи мало забезпечені нафтою і природним газом. Найбільшим серед басейнів є Північноморський, де родовища розробляють Норвегія, Велика Британія, Нідерланди. В Африці у 50-ті рр. ХХ ст. були відкриті Сахарський нафтогазоносний басейн (площею 2,5 млн км2 на території Алжиру, Лівії та Єгипту) та басейн Гвінейської затоки (Нігерія, Габон, Ангола). Серед нафтогазоносних басейнів Америки найбільшими є Центральноамериканський (Карибський) переважно в межах Венесуели та Еквадору; Західноканадський; на території США - Техаський, Аляскинський та Каліфорнійський, а також Мексиканської затоки в межах США та Мексики.

 

Україна посідає 26-те місце у світі та 3-тє місце в Європі (після Норвегії та Нідерландів) за покладами природного газу, які становлять 0,5 % від світових.

 

Найбільшими експортерами нафти є країни Перської затоки (дають на світовий ринок понад 30 % нафти), Росія, країни Північної (Алжир і Лівія) та Західної (Нігерія, Габон, Ангола) Африки, Латинської Америки (Венесуела, Мексика, Еквадор), Південно-Східної Азії (Індонезія, Бруней). Великими імпортерами й споживачами нафти є Японія, країни Європи, США. Експерти, що вивчають ринок нафти, вважають, що залежність основних її споживачів від імпорту зростатиме й надалі.

Природний газ видобувають понад 90 країн світу. Безперечними лідерами є США та Росія, які забезпечують майже 40 % світового видобутку. Найбільшими його експортерами є Росія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Індонезія

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

 

Прийом «Світлофор»

 

• Мінеральні ресурси це те, що й корисні копалини.
• Мінеральні ресурси поділяються на п'ять груп.
• Ресурсозабезпеченість – це відношення між обсягом

    відомих запасів ресурсів та обсягом  використання.

• Паливно-енергетичні ресурси – це залізні, марганцеві та

    алюмінієві руди.

• Найбільше вугілля  видобувають в Японії.
• Головними експортерами кам'яного вугілля на світовий ринок

    є Австралія, США та Південна Африка.

• Західносибірський нафтогазоносний  басейн знаходиться на

    території України.

• Найбільше нафти видобувають країни Перської затоки.

 

 

Завдання 2. Виконання задач у підручнику с.97.

 

 

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

 

Отже, на сьогоднішньому уроці ми збагатили свої знання про мінеральні ресурси і зокрема про паливно-енергетичні ресурси світу але цього  ще не достатньо, на наступних уроках  ви продовжите вивчати цю тему.

Людина – дрібна часточка природи Землі, хоч і володіє неабиякими знаннями технікою, здатною змінити цю природу. (Слайд ).

Пам’ятаймо, що берегти природу нашої планети – святий обов’язок землян!

 

 А тепер давайте повернемося до наших планів на урок. Пам’ятаєте. Отже, що планував зробити на уроці … (Кожного запитати по одному плану).

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підручник, опрацювати § 16.

2. Підготувати повідомлення про уранові руди.

3. Позначити на контурних картах вивчені кам’яновугільні та нафтогазоносні басейни.