Конспект уроку з історії 5 клас

Історія 5 клас.

Тема: Сторіччя ідей, або Хто заклав підвалини української історичної науки.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: визначати роль учених-істориків у розвитку історичної науки; розповідати про учених-істориків та їх діяльність; складати розповіді про Михайла Грушевського та Володимира Антоновича; пояснювати чим відрізняється історичне дослідження від художніх творів про минуле; висловлювати судження  щодо вивчення історії свого народу і країни, історичної науки у збереженні пам’яті про минуле.

Обладнання: підручник В. Власова “Вступ до історії”, портрети історичних діячів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                           Хід уроку

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація знань учнів

   Перевірка виконання домашнього завдання  1 і2 на с. 158 підручника.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

 Оголошення теми і мети уроку.

Бесіда

1.Що таке історія?

2. Як називають учених, які досліджують минуле?

3.Кого вважають першим істориком?

III. Вивчення нового матеріалу

Робота з візуальними джерелами

1.Розгляньте портрети історичних діячів. Чи відомі вам зображені на портреті         історичні діячі?  Що вам про них відомо?

2. Роздивіться живописний портрет на с.159.

Художник Іван Труш і зображений на картині професор історії Михайло  Грушевський були сучасниками. Як ви думаєте, про що свідчить той факт що живописець узявся малювати портрет ученого? Яким постає Грушевський на портреті? Чи зміг художник передати рід діяльності портретованого і його переконання? За допомогою яких деталей?  Чи подобається вам картина  І. Труша?

Пояснення нового матеріалу

Розповідь вчителя

1.  Кому завдячує своїм  розвитком  українська історична наука?

Читаючи підручник, ви натрапляли на імена українських учених-істориків, які досліджували різні періоди нашої історії. Згадайте, коли відбулося становлення історії як науки в Україні. Найавторитетнішим серед дослідників українського минулого справедливо вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».

Михайло Грушевський (1866-1934) був людиною різнобічних талантів. Як науковець він виявив себе в історії, літературознавстві, досліджував усну народну творчість. А ще писав оповідання, п’єси, вірші. Тож учительська сім’я, у якій народився Михайло, прищепила йому жагу до знань та смак до слова. Та основне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, - любові до рідної землі. Власне, тому, зростаючи далеко від України (спершу в Ставрополі, а потім у Владикавказі (Росія)), він цікавився всім українським. Згодом Михайло Грушевський згадував, що під впливом розповідей батька рано усвідомив себе українцем. Під час навчання в Тифліській гімназії (тепер Тбілісі, Грузія) він захопився минулим України. Бажання глибше осягнути історію рідного народу привело Грушевського до Київського університету. Відтоді свою долю він пов’язав з історією України фахово, ставши вченим-істориком.

Бесіда

1. Що нового довідалися про М. Грушевського з матеріалу уроку?

2. Яку роль, за свідченням М. Грушевського,у формуванні його світогляду відігравали батьки?

Робота в групах

Роздивіться фотографію М. Грушевського у колі рідних на с.160.

Доберіть по троє слів- іменників, прикметників, дієслів, якими можна схарактеризувати М. Грушевського.

 I - іменники

II- прикметники

III- дієслова

2.Чим уславився Володимир Антонович як історик?

Володимир Антонович (1834-1908) зажив слави найбільшого знавця писемних історичних джерел. Це й не дивно. Адже він особисто зібрав і підготував до друку 9 томів документів з історії України. Українська історія завдячує йому ще й цілим сузір’ям талановитих учених. Викладаючи протягом ЗО років у Київському університеті, Антонович залучав найздібніших студентів до вивчення минулого України. Він скеровував дослідження своїх учнів так, щоб жоден із періодів української історії не залишався поза увагою. Тож було нагромаджено величезний документальний матеріал, достатній для створення цілісної загальної історії України. Завдання це виконав на початку 20 ст. Михайло Грушевський - теж учень Антоновича. В. Антонович брав активну участь у суспільно-політичному житті. Саме він був ініціатором створення в 60-ті роки 19 ст., лідером та ідейним натхненником Київської громади - організації української інтелігенції, яка опікувалася поширенням освіти серед українців, пропагувала ідеї самобутності української культури. Громадівці організовували недільні школи й бібліотеки для селян та неосвіченої молоді, писали й видавали підручники та інші книжки навчального змісту, збирали й досліджували усну народну творчість, відшуковували документальні матеріали з української історії тощо. Василь Доманицький - учень В. Антоновича - згадував: «...Буваючи в хат і “професора”, ми, самі всі українці з роду, вперше тут довідалися й побачили, що є на світі книжки, написані нашою рідною мовою, що є українські книжки якраз для нас цікаві, і

пам’ятаю, випросивши у “професора” через його сина галицький “Дзвінок” або “Лиса Микиту”, ми один в одного їх виривали, щоб собі прочитати. Згодом за дитячими книжками пішли й поважніші, як, наприклад, “читанки”, популярна українська історія з малюнками. Коли ж почали ми заводити власну громадську бібліотеку, то добрий професор надарував нам дуже цінні книжки. Незабаром у нас була така, переважно історична бібліотека, що й ціни їй не скласти. ...Пригадую собі, скільки раз за моєї пам’яті водив він нас в археологічний та нумізматичний музеї в університеті та докладно, години 2-3, водячи від вітрини до вітрини, читав нам українською мовою блискучі, змістовні, а разом з тим так, що й мала дитина усе зрозуміє, лекції з української археологи, якій він був батьком. Бувало, збереться коло десятка людей, і Володимир Антонович ніколи не відмовиться повести й усе розказати».

Бесіда

1. Які факти свідчать, що Володимир Антонович брав активну участь в українському русі?

2.  Чому в середині 19 ст. було сутужно з українськими книжками?

3. Як Володимир Антонович  сприяв поширенню історичних знань  серед українського населення?

Робота в парах

Прочитайте уривок з документа с162. Порівняйте текст джерела з відповідним абзацом підручника. Зробіть висновок про те, як історики використовують джерела для написання наукових історичних досліджень.

Робота з підручником

Прочитайте уривки з історичного роману Пантелеймона Куліша “Чорна рада .Хроніка 1663 року” та “Літопису Самовидця” с 162 і надайте відповіді  на запитання до нього.

IV Узагальнення та систематизація  знань

Робота з хронологією

Накресліть лінію часу, позначте вказані дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Літописець Нестор- чернець Києво-печерського монастиря-завершив роботу над славнозвісним літописом “Повість минулих літ” у 1113р. Полічіть, скільки мине років до створення козацького літопису Самійла Величка.

Самостійна робота

За матеріалами уроку підготуйте кросворд про видатних українських істориків.

V.  Підсумок уроку

Поділіться своїми враженнями від прочитаного та почутого на уроці.

Дослідники минулого- історики, археологи, нумізмати- часто стають головними героями літературних та кінематографічних творів. Митці  наділяють здатність бачити крізь мури або чути гомін минулих віків. Уявіть, яку розповідь давнього глечика міг би почути вчений-археолог ( фантазуючи, використовуйте такі опорні слова: де? коли?  хто? який? знайшли, зберігаються, вік, кольори, розмір, матеріал, призначення).

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручника на с.159-163  та виконати завдання на с.164-165