Конспект уроку з історії України 7 клас на тему: "Монгольська навала на українські землі"

Конспект уроку з історії України 7 клас (____________)

Тема.   Монгольська навала на українські землі

Мета: - ознайомити учнів з особливостями організації військових походів

             монголів на Русь у ХІІ ст.,і визначити причини їх завоювання

             Північно - Східної і Південно – Західної Русі;

           - охарактеризувати сутність управління монгольськими ханами

              завойованих земель;

           - розвивати навички роботи з історичною картою, уміння аналізувати

             різні види джерел, встановлювати причинно – наслідкові зв’язки;

           - виховувати в учнів повагу до героїчного минулого свого народу.

Тип:   вивчення нового матеріалу.

Обладнання : карта « Монгольська навала», атлас, мультимедійна

                       презентація, художні книги В.Яна « Чингісхан», « Батий»,

                       « К последнему морю», енциклопедії по історії,

                        картина « Баскаки», відеофільми « Чингісхан» , « Історія

                        українських земель» серія 59.

                                                   Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Учитель: за доброю українською традицією шановних гостей зустрічали гостинно. Привітайте присутніх. Слайд 1.

 Але були на теренах нашої землі  і непрохані гості. Пригадайте хто це?

( печеніги, половці, варяги ).

Сьогодні на уроці ми познайомимось ще з одними племенами , які намагались підкорити наші землі. За словами арабського історика “ Не було з часів створення світу катастрофи, жахливішої для людства ”. про що це може свідчити?

Оголошення теми , завдань уроку. Слайд  2

ІІ. Актуалізація.

 Учитель розповідає притчу про батька і його синів.

 « У одного чоловіка було семеро синів. Між собою вони увесь час сварились. Щоразу батько наказував дітям, щоб жили вкупі, але діти не слухали старого. Одного разу батько дуже заслаб. Він знав, що після його смерті діти поділять госпо­дарство, розійдуться й будуть терпіти голод і холод. Щоб діти краще зрозуміли силу гурту, бать­ко звелів принести віника. Батько каже: «Зламайте його!» Як не ламали діти, та нічого в них не вийшло. Тоді батько розв'язав ві­ника і, розібравши на прутики, поламав по одному. «Дивіться, діти! - промовив бать­ко. -  Отак і ви: як будете жити в злагоді, ніхто вас не здолає».

З якою подією можна порівняти притчу? (роздробленість Київської Русі)

Зазначте наслідки роздробленості (метод асоціацій) Слайд 3

                                                    міжусобиці

відсутність єдиної влади        роздробленість        відсутність єдиного війська

                                 політична і економічна слабкість

ІІІ. Мотивація.

Слайд 4.   Саме в цей час, коли панувало безладдя на Русі, Київ переходив з рук у руки, на Сході утворилась величезна держава, яка стала справжнім жахіттям для багатьох народів Азії і Європи на чолі з Чингісханом. Християнський світ був шокований, як кочові « некультурні» монголи змогли створити таку державу. Королі Європи відправляли послів, шпигунів туди, розпитували купців, які плани виношували його правителі. А вони були страхітливими і стосувались навіть Русі.

Оголошення епіграфу уроку:  слайд 5 

 « Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану крушать усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста ».    

                     О. І. Герцен

Ознайомлення з проблемними запитаннями і планом вивчення нової теми. Слайд 6, 7.

  Чому монголам вдалося завоювати величезні території?

 Чи можна було уникнути монгольської навали на Руські землі?

                                           План уроку

1.     Перші завоювання монголів .
2.     Секрети монгольського війська.
3.     Вторгнення Батия на українські землі.
4.     Утворення Золотої Орди.

 ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.     Перший похід монголів на Русь.

За свідченнями європейського хроніста – мандрівника Плано Карпіні,

 « Великий Монгол мав намір підкорити собі всю землю й не мати миру з жодним народом, якщо він не підкориться. Монголи вдень і вночі радяться, як би прийти й захопити королівство християн. Тому що в них є намір іти на завоювання Риму й подальшого світу». Слайд 8

Ним був Темучин, який почав втілювати цей задум. Повідомлення учня про Чингісхана ( історична довідка, додаток 1).

По карті зазначити землі, які підкорив Чингісхан. Слайд 9

1215р. - Китай

1219 р. - Хорезм

1222 р. - Іран, Закавказзя

Перегляд фрагменту фільму «Чингісхан»  02:01 – 03: 45

Запитання: яким був одяг, зброя, тактика?

     У 1223р. Чингісхан підійшов до південних рубежів Русі. Слайд 10.

Прочитати уривок на стор. 154 підручника (останній абзац) . Хто звернувся по допомогу до русичів?   Як закінчилася битва?

Учні відмічають на контурній карті Калку, учитель зачитує уривок з книги

В. Яна « Чингісхан» ( додаток 2)

    2. Секрети монгольського війська.

 Опишіть монгольського воїна за ілюстрацією (зовнішній вигляд, одяг, зброя, кінь). Слайд 11

Перегляд фрагменту « Чингісхан» 16:10 – 17:50

Запитання: в чому секрет успіхів монгольських завоювань?

Чи можна було здолати монгольське військо?

Скласти логічний ланцюжок « Що спонукало монголів до захоплень?)

Зразок схеми:

Кочове скотарство          виснаження пасовищ           боротьба за пасовища        

перетворення кочівників на воїнів           виділення воєначальників            

захоплення нових земель, підкорення сусідніх народів.

Прокоментуйте слова перського історика: «для завоювань потрібне було військо - силь­не, мобільне, витривале.  Чингісхан запровадив у війську сувору дисципліну: якщо в бою хтось із десятки побіжить від ворога, то стра­чували всю десятку; якщо з сотні побіжить десятка - страчували всю сотню. Якщо з ти­сячі побіжить сотня, страчували тисячу. У них мужність лева, терпіння собаки, передбачливість журавля, хитрість лисиці, далекоглядність ворона, хижість вовка, бойовий запал півня, турбота про ближніх курки, чутливість кішки, а в на­паді - буйність вепра. І ось таке військо Чингісхан спрямував на Китай, Корею, Іран, держави Середньої Азії, де були високорозвинені торгівля, ре­месла, сільське господарство, але на той час вони потерпали від роздробленості і ворогу­вали між собою. Монголи квітучі міста зрів­нювали із землею, жителів винищували.»

Висновок: на відміну від русичів, монголи мали єдине військо, єдиного правителя, сувору дисципліну, досвід воєнних дій, жорстоке ставлення до завойованих народів.

3. Вторгнення Батия на українські землі.

Справу Чингісхана продовжив його внук – Батий, якому дід заповів похід на Захід. Слайд 12

Визначаємо по карті напрями походу Батия на Русь. Слайд 13

Прочитати уривок із Літопису (стор. 156 підручника), простежити просування монголів по українських землях. Робота в групах.

І група 1237 -1238р.р. Північно – Східна Русь. Міста  Рязань, Володимир,

Ярославль,  Козельськ.

ІІ група 1239 – 1240р.р. Південно – Західна   Русь. Переяслав, Чернігів, Київ.

ІІІ група 1241р. Північно – Західна Русь. Похід на Волинь і Галичину.

1242р. похід у Європу і повернення на Волгу.

Перегляд відео фрагменту: « Історія Українських земель. Серія 59.

Запитання до фрагменту: скільки тривала облога Києва?

                                           Чому Батий пощадив Дмитра?

Слайд 14. Аналіз джерел про взяття монголами Переяслава, Чернігова, оборону Києва (стор. 156 – 157 підручника) . Із 74 міст на Русі -49 були зруйновані повністю, 15 перетворились на села. ( додаток 3, про зруйнування Десятинної церкви)

Які методи використовували монголи для завоювання українських міст?

4.Утворення Золотої Орди.

Із підкорених територій Батий створив величезну державу - Золоту Орду.

Її столицею стало місто – Сарай ( знайти на карті).

Самостійно, користуючись підручником стор.159 – 160, з’ясувати особливості управління цією державою.  Дати визначення термінам:  слайд15

•    Золота Орда ,  
•    монгольське іго,
•    ярлик,
•    баскак,
•    ставка.

Описати картину С. Іванова « Баскаки». Алгоритм опису ( додаток 4)

Прокоментувати документ: «Вони (золотоординці) ні з ким не укладали мир, окрім тих, що підкорялися їм, бо... мають від Чингісхана наказ підпорядкувати собі всі народи... І ось, що вони від них вимагають: ходити з ними, коли їм заманеться, на війну і давати десятину з усього - як з людей, так і з речей... Чоловіків, що мають дружин, забирали з собою, так само чинили з жінками, у яких не було законних мужів... Іншим же, за ординськими звичаями, переписавши їх, наказували, щоб кожен, як малий, так і дорослий, навіть одноденне немовля, бідне й багате, платили данину... Хто не заплатить данину, залишається у рабстві...»

Заповнити таблицю « Наслідки встановлення монгольського іга для Руських земель» по варіантах: слайд 16

V. Закріплення.

Відповідь на проблемні завдання. Про що дізнались на уроці?

Чи згодні ви з твердженням арабського історика « Не було з часів створення світу катастрофи, жахливішої для людства?» Слайд 17.порівняти життя монголів і русичів.

Підсумки уроку.

Учитель. Закінчити урок хотілося б сло­вами Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою... І якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам воро­гів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незгодах, то за­гинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм ве­ликим…».

VІ. Домашнє   завдання.

Опрацювати тему: монгольська навала на українські землі;

 підготувати повідомлення про Чингісхана, Батия, руських захисників;

записати устрій монголів і русичів за ознаками: релігія, цінності, заняття,    спосіб життя, управління, рівень розвитку.   

Додатки

Додаток  №1

Майбутній великий хан монголів Темучин народився між 1155 і 1167 рр. (точних відо­мостей немає). У давній легенді про наро­дження Темучина говориться, що він був сином голубого вовка і дикої лані. Насправ­ді його батьком був вождь одного з могутніх родів південних монголів. Батька майбут­нього великого хана отруїли, коли хлопчик ще був маленьким. Очолюване батьком об'єднання монголів розпалося. Коли Тему­чин підріс, він, маючи гнучкий розум, твер­ду волю, жорстокість та обережність, згур­тував навколо себе прихильників, здолав ворогів і продовжив справу батька. У драма­тичній боротьбі він неодноразово опинявся за крок до загибелі. Проте зумів об'єднати більшість монгольських племен. Його вва­жали безжалісним і підступним. За необхід­ності він міг відступити, а для досягнення своєї мети використовував будь-які засоби. Так, він не зупинився перед убивством бра­та, якого запідозрив у змові. Завдяки влас­ним зусиллям він пройшов шлях від напів­жебрака до вождя усіх монголів - Чінгіс Кагана («Царя Всесвіту»).

Силоміць він об'єднав під своєю владою мон­голів, деякі сусідні племена і за родовою озна­кою створив військо, якому в XII—XIII ст. не було рівних ані в Азії, ані в Європі.

Додаток  № 2

 На березі Калки, на високому кургані, Субудай - багатур скликав усіх своїх тисячників і сотників на урочисте молін­ня богові війни Сульде. Цього зажадав похмурий патлатий шаман Бекі. В гостроверхій шапці з ведмежою шкурою на плечах, обвішаний ножичками, ляльками і брязкальця­ми, старий чаклун ударяв билом у великий бубон і, притан­цьовуючи, ходив по колу, де всередині лежали зв'язані Мстислав Романович, великий князь київський, та одина­дцять інших довірливих руських князів.

   Похитуючи головами і прицмокуючи, татари їх огля­дали і шкодували, що серед полонених не було «конязя Мастисляба»,— дуже їм хотілося подивитися на про­славленого «руського Джебе»...

Шаман Бекі викрикував молитви і, притуливши до во­лосатого обличчя бубон, то свистів, як дрізд, то гукав, як пугач, то гарчав, як ведмідь, або завивав, як вовк,— це він «бесідував» з могутнім богом війни Сульде, який подарував монголам нову перемогу.

- Чуєте, як гнівається бог Сульде? — ревів шаман.— Сульде знову голодний,  він вимагає людської  жертви!..

    Тисячі татарських воїнів розташувалися на рівнині, навколо Кургана. Вони розпалили багаття і кололи моло­дих кобилиць.

   Татари принесли голоблі і дошки, одірвані від руських возів, і поклали їх на зв'язаних князів. Триста татарських воєначальників посідали на цих дошках. Підіймаючи чаші з кумисом, вони величали грізного бога війни Сульде, покровителя монголів, і славили непереможного «потряса-теля всесвіту», червонобородрго Чінгісхана. Відмовившись од грошей за викуп найзнатніших руських князів, татари жертвували богові Сульде цих полонених, що наважилися вступити в бій з військами «посланого небом» Чінгісхана... Багатури реготали, коли з-під дощок неслися стогони і прокляття розчавлених князів. Стогони і зойки поступово затихали, і їх заглушила радісна пісня монгольських воїнів.

Додаток  № 3

       « Красивый каменный храм с позолоченными куполами был переполнен женами и детьми самых знатных людей города, нашедших там свое последнее прибежище. Туда же были снесены их ценные вещи, меха и одежды, которые так надеялись захватить хищные й жадные монгольские воины, каждый из котоыіх лелеял мечту о сказочном обогащении при взятии Києва.

   В полутемном храме было душно, кругом слышались причитания и стоны, некоторые громко молились, надеясь на каное - то чудесное спасенне. Плакали дети.  Несколько человек еще накануне начали рыть подкоп, чтобы выбраться из храма на противоположный склон холма, и ночью, пользуясь темнотой, скрыться в ближайшем лесу.

  Землю из подкопа вытаскивали наверх в деревянных ведрах, с помощью длинных веревок. Подкоп был уже достаточно глубок. У людей появилась надежда на спасенне. Они твердо решили не открывать осаждающим дверей.

   Однако монголы не могли більше  ждать, так как кругом все сильнее бушевал пожар и уже трудно было оставаться среди дыма, огня и  падавших отовсюду, подхваченных вихрем горящих досок и  кусков дерева.

       Тогда Бату-хан в гневе приказал: - Проломить каменную стену «дома молитвы»!

   Вскоре притащили стенобитный таран. Опытные нукеры поставили его против одной из стен храма и стали раскачивать бревно, тяжелое, с железным наконечником, упорно ударяя им в стену, пока она не была пробита, и прекрасное  здание рухнуло, похоронив под своими развалинами всех, кто укрывался внутри, вместе с их богатствами. Монголам так и не удалось ничем воспользоваться.

 Додаток  № 4

Робота з візуальним джерелом. Опис картини С. Іванова « Баскаки».

1.     Хто, що зображено на картині?
2.     Яку подію відобразив художник?
3.     Як ви вважаєте, у яких землях відбувається подія? (за якими деталями ви це визначили)
4.     Оцінювання побаченого, соціальний стан, історичні уявлення.
5.     Мотиви створення картини ( ставлення автора до історичної події).
6.     Ставлення сучасників до зображеного.