Конспект уроку з історії України 8 клас " Становище в Україні після Полтавської битви, наступ царизму на її автономію. Пилип Орлик і його Конституція". .

 

Тема: Становище в Україні після Полтавської битви, наступ царизму на її    

                автономію. Пилип Орлик і його Конституція .

Мета:   охарактеризувати наступ царату на українську автономію та культуру, його заходи щодо економіки Гетьманщини, дати характеристику діяльності гетьмана в еміграції Пилипа Орлика, ознайомити учнів з основними положеннями першої Української Конституції, визначити основні засади державотворення в Конституції Пилипа Орлика, формувати навички порівняння і аналізу, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

 Розвивати логічне мислення, вміння самостійно набувати знання, робити висновки, співставляти , аналізувати явища та події.

Виховувати патріотизм, любов до історії своєї Батьківщини, сприяти формуванню національної самосвідомості, пов'язані з державотворчими традиціями в Україні.

Обладнання: підручник історія України, 8 клас Г. Швидько,  карта , контурні карти, документи, портрети історичних діячів даного періоду, індивідуальні завдання,  зразок Конституції П. Орлика.
Основні поняття:
синод 
монополія 
еміграція 
Конституція 
Основні дати: 
5 квітня 1710 р. – обрання гетьманом Пилипа Орлика, схвалення Конституції 
1720 р. – заборона Синодом друкувати в Україні книжки, тексти яких відрізняються від московських чи петербурзьких видань. 
1721р. – Синод як найвищий орган управління Російською православною церквою. 
24 травня 1742 – смерть Пилипа Орлика .
Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:
– давати характеристику наступу царату на українську культуру ,
– аналізувати заходи щодо економіки Гетьманщини, 
–  характеризувати діяльність гетьмана Пилипа Орлика 
– визначати основні положення державотворення в Конституції П. Орлика, 
та особливості першого державотворчого документу,
– навчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій .

 

Тип уроку: комбінований з елементами  інтегрованого ( українська література)


                                              

 

                                                      ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

« Коло сподівань»

• Я очікую…
• Я хочу…

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ВМІНЬ І ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

•  Минулого уроку ми знайомилися з вами з політичною діяльністю видатної історичної особи, життя і вчинки якої понад два століття викликають суперечливі оцінки як істориків так і пересічних громадян.

Тож давайте пригадаємо основні факти  пов`язані з життям і діяльністю Івана Степановича Мазепи.

    І. Тестові завдання.  1. Таємний українсько-шведський договір укладено: 

а) 1700р.; б) 1704р.; в) 1708 р.

2. Іван Мазепа був прибічником російського царя Петра І до 1708 року:

 а) Так; б) НІ.         

3. Після зруйнування м. Батурина новою гетьманською резиденцією стало місто: а) Гадяч ; б) Глухів; в) Полтава.

4. Полтавська битва відбулася: а)1700р.б) 1709 р.; в) 1711р.

5. Гетьмана І. Мазепу підтримали запорожці на чолі з кошовим отаманом І.Сірком.  а) так;  б) ні.

6. Після розгрому під Полтавою І. Мазепа та Карл XII перебрались до міста:  а) Бендери;б) Чигирин;в) Хотин.

7.  Про яку історичну особу йдеться: 
- після перемоги у Північній війні проголосив себе імператором Російської імперії; 
- жорстоко придушив повстання І. Мазепи. 
8. Вставте пропущене. І. Скоропадський був обраний гетьманом  6.11.1708 р. відразу після того, як Петро І проголосив І.Мазепу  зрадником українського народу. 
 

 

ІІ. Робота з контурною картою

1.  Нанесіть  на карту Полтаву, Батурин, Глухів,Бендери.

ІІІ. Встановити відповідність:

І Мазепа, Карл XІІ, В. Кочубей, С. Палій, Петро І. ( До портретного зображення історичного діяча прикріпити характеристику його діяльності)

1. 8 квітня 1709 р. у Великих Будищах він уклав з гетьманом і запорозьким кошовим отаманом Костем Гордієнком союзний договір. У ньому Запорозька Січ приєдналося до гетьмансько-шведського союзу, а шведський король зобов'язався не укладати мирової угоди з царем московським, доки не визволить з-під московської влади Україну й Запоріжжя

2)В 1705 за наказом Петра І він був засланий до Сибіру, в Тобольськ. Після відкритого виступу Івана Мазепи проти московської влади у 1709 його було повернуто з заслання і призначенно полковником Білоцерківського полку. Помер у січні 1710. Похований у Києво-Межигірському монастирі.

3)Після укладення гетьманом І. Мазепою угоди зі Швецією (1706) та шведсько-української поразки у Полтавській битві 1709 за його наказом була зруйнована гетьманська столиця Батурин, а його жителі винищені. За різними оцінками, було вбито понад 14 тисяч жителів Батурина разом із жінками та дітьми. Саме місто після розорення було вщент спалене й зруйноване, включно із церквами, яких у 20-тисячному місті було аж 40, та монастирем. Понад 30 тисяч явних і неявних прихильників Мазепи було посаджено на палю, колесовано, четвертовано, повішено чи страчено іншим чином. Для залякування населення трупи невинно вбитих сплавляли на плотах.

4) Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні з Шведською імперією, Проте 1708 року підтримав сторону шведів. Після поразки під Полтавоюврятувався в Молдовському князівстві. Помер у місті Бендери.

 5)Лідер полтавської антигетьманської опозиції. Відносини з Іваном Мазепою ще дужче загострилися після роману Мазепи з його дочкою  — Мотрею. Разом з Іваном Іскрою повідомили цареві Петрові І про зносини Івана Мазепи з польським королем Станіславом I Лещинським. Після тортур зрікся своїх звинувачень і з наказу царя страчений разом з Іваном Іскрою поблизу села Борщагівка Погребищенського району Вінницької області України. Похований, 1708 року разом з Іваном Іскрою в Києво-Печерському монастирі.

 

ІV. « Хто для мене Іван Мазепа?».

• Конкурс на краще ессе. ( Це було домашнє завдання.)
•  Хотілося б завершити й підбити підсумок усього почутого про гетьмана

 І. Мазепу. Здається, в нашій історії немає діяча, про якого так багато, так суперечливо, навіть полярно судили нащадки. Мазепу не треба ідеалізувати, перетворювати на ікону, дописувати риси, яких у нього не було. Як зазначив Гнат Хоткевич: «Може, й не весь він чистий, як Христос, може, й не один гріх на його душі, але все ж його ім’я серед борців, а не серед тих, «хто за шмат гнилої ковбаси» продавав рідний край, і народ, і його будучність, і свободу».

 

ІІ. Оголошення теми, мети вивчення нового матеріалу.  Мотивція навчальної діяльності.  

І сьогодні ми дізнаємося, які заходи застосував російський царизм, щоб знищити українську автономію, щоб сьогодні не дозволити російським солдатам воювати на нашій території, а також докладніше познайомимося з історичним діячем, який інтегрував Україну в Європу  створивши першу Українську Конституцію ще в 1710р., яку взяли собі за зразок європейські держави.

Звертається увага, що в ході вивчення теми учні познайомляться з новими термінами «Конституція», «еміграція», « Синод»  та записати нові дати в робочі зошити.

 Після ознайомлення з навчальним матеріалом нам необхідно буде надати відповідь :
У чому полягає заслуга Пилипа Орлика перед Україною?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Наступ російського царизму на автономію України.

Робота з підручником .

Прийом « Навчаючи вчусь».

1. Репресії та воєнні дії.
2. Економічна сфера.
3. Розбрат серед старшини.
4. Адміністративно –політичний устрій українських земель.

Клас ділиться на 4 групи , відповідно до навчального матеріалу, кожна група складає 4 тестових запитання.

2. Наступ на українську культуру.

Розповідь учителя.

1720 р. – заборона користуатись українською мовою у діловодстві адмміністративних  установ та судів.

Сино́д (від грец. Σύνοδος «сход, збори, зустріч, зібрання, нарада»)- найвища колегіальна церковна установа для вирішення важливих релігійних питань. Заборонив друк церковної літератури українською мовою.

3.Вибори гетьмана в еміграції

Українські емігранти не полишали планів визволення України. Після смерті гетьмана Івана Мазепи постало питання про обрання нового гетьмана. 5 квітня 1710 р. в Бендерах (Молдавія) відбулася козацька рада. Гетьманом було обрано найближчого сподвижника Івана Мазепи — генерального писаря його уряду Пилипа Орлика.  ( Пропонується учням виступити з повідомленням про гетьмана П. Орлика. Демонстрація слайдової презентації учнем – випереджувальні завдання)

Після повідомлення учням пропонується проаналізувати висловлювання, записані на дошці, щодо оцінки постаті  П. Орлика в історії України.

4.Конституіція 1710 року.

Робота учнів з історичними документами

Під час козацької ради  05.04.1710 р. було ухвалено документ «Пакти  й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького».

Користуючись документом, проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом та запишіть схему, яка б відтворила функціонування органів влади та взаємозв’язок між ними.
1. Релігія; 
2. Територія; 
3. Управління; 
4. Судочинство; 
5. Державна скарбниця; 
6. Становище народу. 

• Отже, Конституція Пилипа Орлика не лише проголошувала незалежну Українську державу, а й закріплювала найбільш прогресивні для того часу ідеї про державне життя. До таких, зокрема, належали обмеження повноважень гетьмана, створення представницького органу — Генеральної ради. Документ заклав підвалини принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, передбачав виборність посад, що й нині є принциповою засадою розвитку демократичних держав.
• А коли була прийнята Конституція незалежної України?

Розв'язування  хронологічної задачі ( 1996 – 1710 = )

5. Повідомлення вчителя української літератури.

Залишаючись у числі найвідоміших державних і політичних діячів свого часу, ставши гетьманом, пізніше – автором першої української Конституції, Пилип Орлик у період розвиненого українського бароко став доволі знаним і як поет. Поети вважали, що чим вченіша людина, тим незвичайнішою мусить бути її мова, тим більше книжкових знань і вражень мають містити в собі вірші. Чим інакше можна пояснити, що й такий раціонально мислячий діяч, як автор першої української Конституції, воїн і поет Пилип Орлик прагнув віршувати штучною поетичною мовою, що складалася в основному з міфологем, філософських абстракцій, екзотичних топонімів, алюзій, символів, розгорнутих метафор, гіпербол. Найбільш, напевне, гіперболізованим літературним жанром був панегірик. Яких лише чеснот не приписують своїм героям поети-панегіристи  Іван Максимович, Пилип Орлик,  Феофан Прокопович. І хоч самі автори розуміли умовність усіх цих перебільшень, вони їх нанизували з чисто мистецькою метою, для гри думки і переливів слова.

ПОСОЛ ВОЛІ

Баронського роду і чеської крові

ти був України найпершим послом

відважний гетьмане, Пилипе наш, Орле,

 з литовським корінням й козацьким нутром.

 Мазепинцю віри, шляхетний вигнанцю,

палкий волелюбцю, противнику зла,

ти волю уперше увів в кодекс права,

 козацькі чесноти з"єднав у трактат.

Забули нащадки козацькі закони,

мавпують чужинців, як ниці раби.

Вертайся, Пилипе!

Вертайся, наш Орле,

 і право й закон на престол возведи.

Пора вже, Пилипе, вертайся з заслання,

закони Січі треба вводити в стрій.

Гласить Україна велике зібрання,

скликає Вітчизна відважних синів.

                                Виступ учнів 6 класу

Байка Пилипа Орлика "Яблуко"

 

Зевс, хильнувши достобіса

 

Спирту-самокату,

 

Наказав нести Парісу

 

Яблуко розбрату.

 

Має він його вручити

 

Чарівній богині —

 

Одній із трьох: Афродіті,

 

Гері чи Афіні.

 

І Паріс недовго кмітив —

 

Голова бідова:

 

— Ти — найкраща,

 

Афродіто!

 

На й бувай здорова! —

 

Інші ж дві йому

 

помстились —

 

Не було спокою:

 

І війноньку розпалили,

 

Й спопелили Трою,

 

І людей побили марно

 

Душогубки люті.

 

Бісяться боги, жирують,

 

А страждають люди...

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ. РЕФЛЕКСІЯ,

Учні відповідають на запитання, поставлене на початку уроку:

- Чи справдилися ваші очікування від уроку?

 -У чому ж полягає заслуга гетьмана П. Орлика перед Україною?

Гетьман П. Орлик був найбільш видатним представником першої української політичної еміграції, що намагався вибороти суверенну, вільну, єдину Україну, долучаючи до боротьби світову дипломатію, піднести Українську національну ідею у світі.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Оцінювання учнів.   Заключне слово вчителя.

Доля та спадщина гетьмана П. Орлика тривалий час були піддані забуттю. Він став першим гетьманом в еміграції, який продовжив справу свого попередника щодо визволення України з-під влади Московського царства. Гетьман П. Орлик був палким борцем за втілення ідеї незалежності України за сприяння іноземних правителів. Його Конституція стала видатною правовою пам’яткою Європи та України, де вперше було проголошено республіканський устрій держави та передбачено захист прав і свобод населення.

VІ. Домашнє завдання.Різнорівневі завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника. 2.Поставити на полях ! біля матеріалу якого ви не почули на уроці. ( І – ІІІ рівень )

3.Підготувати розповідь про життя роду Орликів у Європі. 4. Скласти  можливий діалог гетьмана Богдана Хмельницького з Пилипом Орликом.( ІV рівень)

 

 

 

 

                               Додатки до уроку

Вислови про Пилипа Орлика

Антуан Фелікс де Монті, маркіз, французький посол у Варшаві у 20-х рр. XVIIIст.: 

«Ми знаємо гетьмана як людину великої ворожнечі до москалів, розумну й відважну, дуже поважну й люблену на Україні між козаками... Козаки шукають нагоди, щоби повстати проти гнобителів і повернути свою давнішню вольність…За сприятливих умов козаки обрали би гетьмана Орлика вождем».

 

Іван Мочульський, кошовий отаман запорозьких козаків (1721р.): 

«Чекаєм гетьмана радісним серцем як діти отця… На Украйні всі про вельможності, ваші говорять тії слова: коли наш орел вилетить і нас від того лиха визволить...»

 

 

 

 

 

Конституція Пилипа Орлика.

Цей документ було складено латинською та руською (українською) мовами.

Конституція складалася зі вступу і 16 статей.

Вступ (преамбула) — схематично викладено історію руського (українського) народу і Війська Запорозького, яка мала пояснити, чому Україна розриває з московським царем і переходить під шведську протекцію.

Стаття 1 — державною релігією проголошувалося православ'я. Передбачалася автономія української церкви за безпосереднього підпорядкування Київської митрополії константинопольському патріархові.

Стаття 2 передбачала непорушність законів, привілеїв та кордонів України під протекторатом шведського короля та заходи щодо повернення після війни всіх полонених українців. Кордони Української держави визначалися відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р.

Стаття 3 — підтверджено традиційний союз із Кримським ханством.

Статті 4 і 5 — про повернення козакам їхніх традиційних територій у Подніпров'ї, привілеїв ловити рибу тощо.

Стаття 6 — визначено основні принципи державного управління в Україні. Всі найважливіші державні справи вирішував гетьман спільно з генеральною старшиною, полковниками та генеральними радниками від кожного полку. Передбачалося тричі на рік у гетьманській резиденції збирати Генеральну військову раду (законодавча влада), яка мала складатися з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців.

Стаття 7 передбачала створення Генерального суду. Обмежувалася судова влада гетьмана. Справи про кривду гетьманові та провини старшини мав розглядати Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися.

Стаття 8 — визначено компетенцію генеральних і полкових скарбників.

Державна скарбниця і майно підпорядковувалося Генеральному підскарбію. Обмежувалася фінансова влада гетьмана.

Стаття 9 — закріплювалися принципи єдності та взаємодії законодавчої (виборної Генеральної ради), виконавчої (гетьмана, генеральної старшини) і судової влади. Встановлювалася виборність полковників, сотників, із наступним їх затвердженням гетьманом.

Стаття 10 — гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей. Від гетьмана вимагалося забезпечення вільного обрання на всі державні посади.

Стаття 11 — проголошувалося звільнення від податків і повинностей всіх козацьких сімей та їхніх господарств.

Стаття 12 — передбачено після війни ревізії всіх публічних і приватних володінь, якими користувалася старшина, перевірки правомірності накладання повинностей або звільнення від них. Козацькій старшині заборонялося використовувати козаків і селян, самочинно захоплювати й купувати землю.

Стаття 13 — підтверджено права і привілеї Києва та інших міст України.

Стаття 14 — про впорядкування підводної повинності, а в майбутньому її полегшення. Ця повинність визнавалася "найбільш прикрою та тяжкою для народу".

Стаття 15 — скасовувався окремий податок на утримання гетьманської лейб-гвардії — компанійців і сердюків.

Стаття 16 — регламентовано порядок стягування ринкового податку.

Конституція Пилипа Орлика діяла в Правобережній Україні До 1714 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8 квітня 1709 р. у Великих Будищах він уклав з гетьманом і запорозьким кошовим отаманом Костем Гордієнком союзний договір. У ньомуЗапорозька Січ приєдналося до гетьмансько-шведського союзу, а шведський король зобов'язався не укладати мирової угоди з царем московським, доки не визволить з-під московської влади Україну й Запоріжжя.

 

В 1705 за наказом Петра І він був засланий до Сибіру, в Тобольськ. Після відкритого виступу Івана Мазепи проти московської влади у 1709 його було повернуто з заслання і призначенно полковником Білоцерківського полку. Помер у січні 1710. Похований у Києво-Межигірському монастирі.

 

Після укладення гетьманом І. Мазепою угоди зі Швецією (1706) та шведсько-української поразки у Полтавській битві 1709 за його наказом була зруйнована гетьманська столиця Батурин, а його жителі винищені. За різними оцінками, було вбито понад 14 тисяч жителів Батурина разом із жінками та дітьми. Саме місто після розорення було вщент спалене й зруйноване, включно із церквами, яких у 20-тисячному місті було аж 40, та монастирем. Понад 30 тисяч явних і неявних прихильників Мазепи було посаджено на палю, колесовано, четвертовано, повішено чи страчено іншим чином. Для залякування населення трупи невинно вбитих сплавляли на плотах.

 

 Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні з Шведською імперією, Проте 1708 року підтримав сторону шведів. Після поразки під Полтавою врятувався в Молдовському князівстві. Помер у місті Бендери.

 

 Лідер полтавської антигетьманської опозиції. Відносини з Іваном Мазепою ще дужче загострилися після роману Мазепи з його дочкою  — Мотрею. Разом з Іваном Іскрою повідомили цареві Петрові І про зносини Івана Мазепи з польським королем Станіславом I Лещинським. Після тортур зрікся своїх звинувачень і з наказу царя страчений разом з Іваном Іскрою поблизу села Борщагівка Погребищенського району Вінницької області України. Похований, 1708 року разом з Іваном Іскрою в Києво-Печерському монастирі.

 

НАВЧАЮЧИ — ВЧУСЬ

• Вам потрібно ознайомитися з інформацією, що міститься на вашій картці чи підручнику.
• Якщо вам щось незрозуміло, запитайте про це та перевірте у вчителя, чи правильно ви розумієте інформацію.
• Вам необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуйтеся до передання цієї інформації іншим у доступній формі.
• Ви маєте право говорити тільки з однією особою. Ваше завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями та самому дізнатися про певну інформацію від них.
• Уважно слухайте інформацію інших, намагайтеся отримати і запам'ятати якомога більше інформації, за необхідності зробіть короткі нотатки.
• Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правила поведінки на уроці:

1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.
2. Не перебивайте того, хто говорить.
3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.
4. Поважайте всі висловлені думки (точки зору).
5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.