Конспект уроку з Історії України для 7 класу "Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)"

Історія України 7 клас

Тема: Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді)

Мета: розкрити причини перемог монголів та показати наслідки завоювань  монголами Русі-України, сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів, розвивати вміння аналізувати історичні події, зіставляти їх, показати героїзм народу в боротьбі проти загарбників; виховувати повагу до історичного минулого Батьківщини.

Тип: комбінований

Обладнання: підручник, історична карта, роздатковий матеріал, ілюстрації

Дати та події: 1223 р.- битва на р. Калці

1239 р.- розорення монголами  Переяславського та Чернігівського князівств

1240 р.-оборона Києва, підкорення монголами Київського князівства

1241 р.-  вторгнення монголів у Галицько-Волинське князівство

Терміни і поняття: золотоординське ярмо, монголи, баскаки, ярлик, Золота Орда

Персоналії: Чингізхан, Батий, Данило Галицький, воєвода Дмитро

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1. Хто такі монголи?

2. Чому літописець літописець з сумом розповідає про результати битви на Калці?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

С. 127 Роздивіться ілюстрації. Як пересувалося монгольське військо? Який зовнішній вигляд воїнів? Які пристрої використовували монголи для облоги фортець? Чому русичі, загартовані в протистоянні з половцями, не змогли відбити навалу монголів?

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Перший похід монголів на Русь
2. Вторгнення Батия на землі Південно-Західної Русі
3. Українські землі та Золота Орда

1. Перший похід монголів на Русь

С. 122 Робота з картою та схемою «Навала Батия на Східну і Центральну Європу 1237-1242рр»

Батий

1237-1238рр.                                      1239-1241рр                  1239р.                       

Північно-Східна Русь          Південно-Західна Русь    Північно-Західна Русь

1239р                                          1240р                            1241р.

Чернігів, Переяслав                Київ                 Галицько-Волинське князівство

               Похід у Європу, до Адріатичного моря і повернення на Волгу

2. Вторгнення Батия на землі Південно-Західної Русі

С. 128-131

Робота в групах:

1.               похід Батия на Переяславщину, Чернігівщину і  Київщину

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповіді на запитання.

Взяв він [Батий] город Переяслав списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михайла сокрушив і начиння церковне незчисленне срібне і золоте, і дороге каміння узяв. І єпископа преподобного Симеона вони убили.

У той же час послав він [війська] на Чернігів. Обступили вони город великою силою, і Мстислав Глібович, почувши про напад на город іноплемінних, прийшов на них зо всіма воями. Билися вони, переможений був Мстислав, і безліч із воїв його побито було, і взяли вони город і запалили вогнем.

1)  У якому році відбулися описані в уривку з літопису події?

2)  Що ви дізналися про завоювання монголо-татарами Переяслава та Чернігова?

3)  Визначте наслідки завоювання для подальшої історії цих міст.

Додаткова інформація

Відповідно до порядків, заведених у Монгольській імперії, усі князі, які не загинули під час навали, мали з’явитися перед Батиєм та отримати від нього ярлик на управління князівством. Мало хто з давньоруських князів насмілювався вести себе зверхньо у відношенні до завойовників та відверто висловлювати незгоду щодо нових порядків. Відомі трагічні обставини перебування в Орді чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Він відмовився від проходу між багаттями та поклоніння ідолам, а землякам, що його супроводжували, заявив: «Ми справжні християни, тримаємося за Христа. Намагаємося і постраждати за Нього, а сатану і слугу його, нечестивого царя Батия, попремо ногами!» Спочатку хану навіть сподобався такий опір князя. Він прислав до Михайла з умовляннями шаманів та своїх людей; зі сльозами радив йому підкоритися й онук Борис, князь ростовський. Михайло Всеволодович стояв на своєму. Його фраза: «Йдіть та скажіть царю Батию, що богам його нізащо не вклонюся та наказів його беззаконних не виконаю» стала фатальною. Розгнівані монгольські сановники забили мужнього князя на смерть. Пізніше православна церква зарахувала Михайла Чернігівського до лику святих.

1)  Дайте власну оцінку вчинку чернігівського князя. Чому православна церква зарахувала його до лику святих?

2)  Поміркуйте, чи міг такий опір завойовникам дати результат.

2.Робота із джерелом

Прочитайте уривок із роману Р. Іванченко «Золоті стремена» та дайте відповіді на запитання.

…Літа 1240-го Батиєва орда обсіла стольний град Київ «в силі тяжкій, многом множеством сили своєї», — записав літописець. Кияни знову взялися за зброю. День і ніч чатували на стінах, відбивали приступи стрілами, мечами, списами, ратищами, сокирами, камінням, гарячим варом. Воєвода Дмитро не раз виводив через Лядські ворота у Хрещатий яр свою невелику рать, яка хоч ненадовго відтискувала оскаженілих войовників од стін. Одного разу вої Дмитра привели з собою бранця. Ординець сказав, що ім’я його Товрул, що хан Бату, онук великого Чингізхана, привів під Київ усю свою орду. Що нараховує вона сто сорок тисяч і що на жоден град не кидав він стільки сил… І що краще киянам віддатися на милість хана. На узвишші за Жидівськими воротами стояв шовковий намет великого войовника, який дістався ханові Бату від свого діда Чингізхана… Бату оглядав неприступний Ярославів вал, щось гортанно кричав і різко викидав руку вперед. …І тоді піднімалася нова хвиля шаленого приступу: ординці дряпалися на стіни Києва, випускали на його захисників дощ стріл із отруєними наконечниками, довбали ворота, перекидали через мури запалені смолоскипи… Минуло десять тижнів і один день. Тепер хан Бату велів перекинути до полудневих Лядських воріт стінобитні машини. Вони розсипали у порох кам’яниці, муровані укріплення й вежі від Пекіна до Бухари. Гатили вони в укріплення Києва-града, доки не проломили проходу в стіні. Саранчею влетіли в пролом дикі ординці і зайняли град Ярослава. Але оборонці щитами й грудьми перетнули їм шлях і відтіснили за вал. На внутрішніх валах, якими був обнесений дитинець Володимирового града, оборонці Києва зайняли останній рубіж… Минуло ще два дні. Пороки проломили стіну стародавнього валу біля цих воріт. Оскаженілою, сліпою у своїй злобі, охмелілою від удачі лавиною втискувалась тьма ординська в твердиню землі руської…

1)  Хто керував обороною Києва? Що вам відомо про цю людину?

2)  Поміркуйте, чому Батию не вдалося відразу захопити Київ, дайте власну оцінку дій захисників міста.

2.               похід на Галичину і Волинь

Учні опрацьовують матеріал підручника готують конспект.

Прочитайте уривок із Галицько-Волинського літопису і дайте відповіді на запитання.

А коли Батий узяв город Київ і почув він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до [города] Володимира. І прийшов він до города Колодяжна, і поставив дванадцять пороків. Та не міг він розбити стіни і став перемовляти людей. Вони тоді, послухавши злої ради його, здалися і самі перебиті були. І прийшов він до Каменця [та] Ізяславля [і] взяв їх. А коли побачив, що Крем’янець і город Данилів неможливо взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа.

а)  Коли відбулися описані в джерелі події?

б)  Що ви дізналися із джерела про завоювання монголами Галицько-Волинського князівства?

в)  Які методи використовували монголи для завоювання міст?

г)  Доведіть, що боротьба населення Галицько-Волинського князівства мала героїчний характер.

Питання: Які були причини завоювання монголами Русі?

3. Українські землі та Золота Орда

С. 131-132 Розповідь вчителя

Занотувати визначення

Баскаки- монгольські урядовці, що наглядали за збором данини

Ярлик-грамоти-дозволи на володіння землями

Наслідки монгольського панування

Економічні:

Надмірні податки виснажували економіку, великі людські втрати

Політичні:

Припинилися міжусобиці, отримання князями ярлики на правління

Військові:

Обов’язок князів брати участь у воєнних походах монголів

V. Узагальнення і систематизація знань

Тестові завдання

1.У чому виявилося монгольське ярмо на землях Південно-Західної Русі(6 відп.)

а) у призначенні ханами руських князів на князівські столи шляхом отримання князями ярликів на правління

б) у розміщенні в давньоруських містах гарнізонів завойовників

в) у призначенні хамами в князівства свої повноважних представників та збирачів податків-баскаків

г) у виплаті населенням Русі-України податків на користь монголів

д) у втручанні ханів у внутрішні справи князівств, у князівські усобиці

е) у побудові міст для монголів

є) у періодичних набігах, грабежах і руйнаціях

ж) у нав’язуванні мови і релігії завойовниками

і) у терпимому ставленні до християнства

2. Визначте наслідки монгольської навали (4 відп.)

а) руйнація та падіння ролі міст

б) економічне і культурне піднесення

в)консервація та поглиблення феодальної роздробленості

г) великі людські втрати

д) у нав’язуванні релігії завойовниками-ісламу

е) входження руських земель до складу Золотої Орди
є) гальмування соціально-економічного розвитку Русі-України

3. Визначте про кого йдеться

Після перемог над татарами та іншими кочовими племенами його проголосили в 1206 р. великим ханом. Під його керівництвом Монгольська держава почала завоювання Китаю, знищила Хорезм та деякі інші держави Азії. Він наказав своєму синові завоювати країни на захід від Монголії. (Чингісхан)

4.   Визначте, про яку подію йдеться в наведеному уривку з літопису.

Якщо не допоможете нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас завтра порубають. (Йдеться про звернення половецьких ханів по допомогу до руських князів напередодні монгольської навали.)

5.   Визначте, про яке державне об’єднання йдеться.

Вона була заснована ханом Батиєм у пониззі Волги. За площею вважалася однією з найбільших держав Середньовіччя; вона простягалася від Іртиша в Сибіру до нижньої течії Дунаю і складалася з 14 улусів. (Золота Орда)

6.   Про що свідчить велика кількість скарбів, золотих та срібних виробів із Княжої гори, а також городища біля села Сахновка на Черкащині? (Про те, що всі жителі загинули, і вилучити із землі приховані коштовності було нікому.)

VI. Підсумки. Оцінювання. Рефлексія

VII. Домашнє завдання

 Параграф 18 читати, скласти презентацію про Данила Галицького, Юрія І Львовича