Конспект уроку з історії України для 8 класу на тему: " Дипломатія Б. Хмельницького"

   

 

 

 

    Додаток №3

 

 

 

 

                       План  характеристики  історичного  діяча

 

 

1. Коли і в якій  країні  жив  історичний  діяч ?
2. За  яких умов  формувались  його  погляди ?
3. Інтереси  якої  соціальної  групи  виражав, чого прагнув ?
4. Які  ідеї  і чому  висував ?
5. Які  шляхи  і  засоби  використовував  для  досягнення  своїх цілей?
6. Які  особисті  якості  мав ? Чи  відповідали вони  вирішенню поставлених  цілей ?
7. Якими були  результати діяльності  історичного  діяча для  країни,

В якій він  жив , її  населення ? Чи досяг  він  поставленої  мети ?

                

 

        Додаток №3

 

 

       Відповіді  до запитань  плану

 

1. Визначне  місце в історії  України  належить Б. Хмельницькому.  

Б.Хмельницький  народився  в  Суботові   27 грудня  1595р. на  Україні.

З  шести  років батько віддав Богдана  на  навчання до  Львівської  єзуїтської  колегії , де  він  ґрунтовно  вивчав  іноземні  мови. Проте, навчання в колегії  не  призвело  до  зречення  православної  віри.

     Після навчання  молодий  Хмельницький  вступає до Чигиринської

козацької  сотні , ходить у  військові  походи , набуває  військового досвіду.

 

 

 

2.Великий  вплив  на  формування  його політичного  та  воєнного  досвіду мало  повстання  П. Бута. Це був  високоосвічений  військовий  і політик , який  володів  латинською , польською , турецькою , татарською мовами.

В  1638р. його  обрано  членом  посольства  до короля. Восени  того  ж  року

козаки  Чигирина  обрали  Б.Хмельницького  своїм  сотником. Обирався також  і  до  складу посольства  на сейм для  вирішення «козацького питання». Авторитет  сотника Хмельницького був  настільки  високим , що

восени  1644р. у  Варшаві  відбулася  зустріч з  французьким  послом  графом

де  Бержі. Так , поступово  формувався  політик  і полководець.

 

3  Виражав  інтереси  простого  люду: селян , міщан.

 

 

 

 

 

4 . У процесі  національно-визвольної  війни  у  світогляді  Б.Хмельницького

відбулася  певна  еволюція  ідей – створення  незалежної  держави. Саме відновлена  незалежна  держава , об′єднала  б усі етнічні українські землі, стала б  гідною  спадкоємицею  Київської   Русі.

5.  Для того , щоб створити  нову незалежну  державу, потрібно  звільнити територію  України  від  польського панування. Отже , на звільнених  територіях  в  ході  національно-визвольної  війни  Б.Хмельницький  розпочав  розбудову  Української  держави.

 

 

 

 

 

 

6.  Б.Хмельницький  був  видатним  дипломатом , який  зумів у короткий термін  налагодити  дипломатичну  службу. Він домігся  ізоляції  Польщі  й

налагодив  добрі  відносини  з  багатьма  сусідніми державами  забезпечив

Україні  допомогу  Криму , домігся  невтручання  Туреччини і  Трансільванії,

змусив  Молдову  розірвати  союз  із  Польщею , готував союз зі  Швецією та

з Венецією та Австрійською  монархією.

 

 

 

 

 

 

 

 

7 .  Процес  створення  Української  незалежної  держави  не  був  повністю

завершений.  Але , попри  все, гетьманська  держава  була створена.

         Додаток №4

       Проблемне   питання : «Чи  могла  Україна  за  часів  Б.Хмельницького  стати  незалежною  державою ? Якщо  могла , то

що  завадило  цьому ?

       Перемоги  українського народу в  Національно-визвольній  війні 1648-1658рр. проти  Польщі сприяли створенню  козацької  держави ,  яка формувалася  під впливом  традицій  та звичаїв  Запорозької  Січі  та геополітичного  становища  України. Це  зумовило  напіввійськовий  харак-

тер  української  державності. Саме  тому, новостворена  держава  офіційно

називалася  Військом  Запорозьким ( пізніше Україною, а згодом  Гетьман-

щиною).

        За  часів Б.Хмельницького  територія  Української  держави  простяга-

лася на  200 тис.км2.  На цих землях  проживало  3млн. чоловік.

        В козацькій  державі  були  всі  гілки державної  влади : законодавча ,

виконавча  і судова . Гетьманщина  мала  республікансько-демократичний

устрій. Було ліквідовано землеволодіння  польських  магнатів , шляхти  і

католицької  церкви. Серед  широких  верств  населення  йшов  процес

покозачення – прагнення  трудящих позбутися феодальної залежності,

здобути  особисту волю , право вільного вступу до козацького стану. Всі ці

позитивні  історичні  події давали  надію на  створення незалежної держави,

але  вже в 1650-1653рр. у внутрішній  і  зовнішній  політиці  української

держави  характерними  були  поступовий занепад господарського  розвитку,

зростаючі  демографічні  втрати ,- подальше  втручання  іноземних держав та

пошук  більш надійного  союзника.

        Таким союзником  стала  Росія. Росія прагнула часткову залежність

України з часом перетворити  на цілковиту , а Б.Хмельницький  Росію , як  для  остаточного виходу  українських  земель  зі  складу  Речі  Посполитої

та  розбудування  незалежної  держави. Цей  військово-політичний  союз

укладений в 1654р. з Росією  та з іншими  державами  у боротьбі  з Польщею

були  ненадійними. Українські  землі  найродючіші  в  Європі  і  кожна союзниця  хотіла  б  володіти  ними. Тому , міжнародна  ситуація того часу

була  несприятлива  для  утворення  українцями  власної  держави.

       Смерть Б.Хмельницького  стала  поворотним  моментом  в  історії

Української  національної  війни. Політична  та економічна  ситуація в Україні була  досить складною : царський уряд  ігнорував  інтереси Україн-

ської  держави , українсько-трансільванська  воєнна  компанія  у Польщі

зазнала  невдачі , не  відбулося  об′єднання  всіх  українських  земель.

 

 

 

 

 

 

                     Конспект    уроку

                       з  історії  України

                                для  8-го класу

                                    на  тему:

           « Дипломатія   Богдана  Хмельницького»

 

 

                                                                                                  Вчителя   історії

                                                                                           санаторної

                                                                             школи–інтернату№22

                                                                            Оболонського  району

                                                                                         м. Києва

                                                                                        Семенової

                                                                      Анжеліки Олександрівни

 

 

                 

                                              2020р

Підсумковий  урок  за  темою:  «Національно-визвольна війна     українського  народу проти Речі  Посполитої  середини XVIIст.

   Відродження  Української  держави»

 

 

Мета: закріпити  знання  фактичного  матеріалу, вміння аналізувати й

            узагальнювати  історичні  явища та події, визначати  їх суть причини

           та значення; розвивати вміння самостійно готувати доповіді  та висту-

           пати перед аудиторією, брати участь у дискусії, аргументувати з поси-

           ланням  на  джерела свою  позицію, давати розгорнуту характеристику

           історичного діяча, визначати  його  місце  і  роль в історичному

           процесі ; виховувати в учнів почуття  патріотизму , національної

           свідомості  та  толерантності.

 

Тип уроку: повторювально-узагальнюючий

 

Форма уроку: наукова  конференція

 

Обладнання: портрет Б.Хмельницького, план  характеристики  історичного

                             діяча.

Випереджувальні завдання: наукові працівники повинні опрацювати матеріали  різних  напрямків  діяльності  Б. Хмельницького ( «Відносини України з Кримським  ханством  та  Османською імперією», «Україна і Московське  царство», «Соціальна  політика  Б. Хмельницького», «Україна

та  країни Європи») та  підготувати  коротке  повідомлення  про актуальність

своєї  теми; журналісти  повинні  підготувати  по 2-3  запитання, таблички  з

назвою  газети (журналу), яку  вони представляють.

 

Проблемне  питання : Чи могла Україна за часів Б. Хмельницького стати  незалежною  державою?  Якщо могла , то  що  завадило цьому?

 

Епіграф             Згадайте  праведних  гетьманів,

                            Де  їх  могили?

                            Де  лежить  останок

                            Славного  Богдана ?...

                                                                           Т.Г. Шевченко

                                       

                                Хід  уроку

 

1. Організаційна  частина  уроку

Учитель.  Ми  закінчили  вивчати складну й цікаву, насичену подіями  і неординарними  людьми  тему: «Національно-визвольна  війна українського

народу  проти Речі  Посполитої  середини  XVIIст. Відродження  Української

державності.» Велику  роль у  ході  війни відіграла   постать гетьмана Богдана  Хмельницького. Сьогодні  ми  проводимо підсумковий  урок  у  вигляді  наукової  конференції  на  тему « Дипломатія  Богдана Хмельницького.»

      На уроці з допомогою  «наукових  працівників»  та  «журналістів» ми спробуємо розібратися  як  у  міжнародній  ситуації того  часу, так і в характері  політики  Б. Хмельницького, на  перший  погляд , суперечливій  і непослідовній.

       Ви повинні  будете  проявити  як знання фактичного матеріалу, так і вміння  ставити питання, аналізувати події, давати аргументовані  відповіді.

В  кінці  уроку  ми  повинні  зробити  підсумок  діяльності  гетьмана Б.Хмельницького і  дати відповідь на  проблемне  запитання.

 

2. Актуалізація  знань

Акредитація  «журналістів» ( 5 хв.)

Учні – «журналісти» мають  дати відповідь  на питання, щоб  довести  свою  компетентність та отримати допуск  на  конференцію:

• Чому  війну  1648-1657рр. визначають  як  «національно-визвольну»?

«Журналісти» , які  пройшли  акредитацію , займають місця, позначені  назвою  видань, які вони представляють.

 

3. Основна  частина  уроку

                         Конференція

 

Спочатку  відбувається  представлення  «наукових працівників», кожен з

яких робить коротке  повідомлення  про те,  яку  сферу дипломатичної  діяльності  Б. Хмельницького  він  досліджував , з якими проблемами

зіткнувся. Після цього, «журналісти»  ставлять «науковцям».

 

                 Запитання   «науковцям»

1. Б. Хмельницький  напередодні  війни уклав союз із татарами. Як ви

вважаєте , татари Б. Хмельницькому  потрібні  були як військова сила,

чи  як можливість морального  тиску  на Річ Посполиту ?

2. Відомо , що  на  початку  війни Б. Хмельницький не  ставив метою

створити  незалежну Україну. Коли  й чому змінились плани  гетьмана?

3. Ми знаємо, що основними  рушійними  силами війни були козаки і селяни. Чи існували  між ними протиріччя. Як  вони впливали  на хід

війни?

4. Союзниками  Б. Хмельницького до 1654 р. були  татари. А  чи міг  він укласти союз з кимось іншим? Якою була міжнародна ситуація того часу?
5. Як  ви  вважаєте, якими б  були  наслідки  для  України  в разі , якщо б

татари  не  зрадили  козаків  під  Берестечком?

6. Чому  тривалий  час московський  цар не наважувався вступити у війну

з  Польщею , адже Б. Хмельницький  звертався по допомогу  ще у 1648р ?

7. Відомо , що Б. Хмельницький  розглядав можливість переходу  України  під  владу  Османської імперії. Що  завадило цьому ?
8. Б. Хмельницького часто  звинувачують  в тому, що він віддав Україну

під  владу  Росії.  А чим насправді  були «Березневі  статті» - рівноправним   договором  чи  визнанням  зверхності  Московії  над

Україною?

9. Як  склались  україно - шведські  відносини?  Якими  були  перспективи  цього  союзу ?
10. Як  складалися відносини  України з Молдовою  і  Трансільванією ?

 

  

IV. Підбиття  підсумків  уроку

 

Розгадування  головоломок з  4 слів ( Назва  місць де відбувалися  визначні  битви  в  ході  національно-визвольної  війни «Жовті  Води»,

«Корсунь», «Пилявці» , «Берестечком».)

 

«Наукові  працівники» складають за планом характеристику історичного

діяча  Б. Хмельницького.

« Журналісти» мають  написати статтю, в якій треба дати відповідь на проблемне питання « Чи могла Україна за  часів Б. Хмельницького  стати

незалежною  державою? Якщо могла, то що  завадило  цьому?»

 

 Перевірка  завдань.

 

  V.Узагальнення. ( під музику «Козацький марш»)

 

Політика  Б. Хмельницького  залежала  від від цілого ряду  об′єктивних  обставин та позиції  інших  держав щодо  України.  Пошуки  союзника не

завжди  давали  бажані  результати, тобто  не  сприяли  досягненню  основної

мети – утворенню незалежної  української  держави.

 

VI. Домашнє  завдання.

 

Написати характеристику  Б. Хмельницького – людини  й політика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Додаток № 1.

 

              Повідомлення  наукових  працівників :

 

«Науковець  у  сфері  дипломатії .»

 

Головною  метою  дипломатичних  заходів  Богдана  Хмельницького  було

отримання  допомоги  у  війні  з  Річчю  Посполитою. Першою   його дипломатичною акцією  був  союз  з  Кримом. Хоча , Кримське  ханство своїми  нападами приносило  багато лиха  українському  населенню, Б.Хмельницький  вважав  за  першочергове  завдання  укласти  союз із татарами. Татарська  кіннота  надавала  суттєву  допомогу  повстанцям. Але

значення мало не стільки  використання  татар, як допоміжного  війська ,

скільки  забезпечення  повстанцям  спокійного  тилу , бо татари стануть на

бік  Речі  Посполитої.

        Для  Хмельницького  союз  із  Кримом  давав  можливість використати

татарську  кінноту як  допоміжне  військо , оскільки  вони були  майстрами

несподіваного нападу , знищення обозів , оточення невеличких  загонів. Це

був рівноправний  українсько-кримський союз , хоча поляки розцінювали

його як  підданство  Б. Хмельницького  Криму.

       Козацька  старшина  погодилася  платити  татарам  за службу ( як інозем-

ним найманцям ) або грішми , або частиною здобичі  та  полонених. Брати

ясир із людей православної  віри  заборонялося. Хоча  насправді , татари не

дотримувалися  цих  умов.

       Унаслідок  татарських  грабежів  українського  населення та зради  хана

під   Зборовом  і  Берестечком  відносини  із  Кримом  погіршилися. У

розмові  з  представником  константинопольського  православного духовенства  Б. Хмельницький  говорив  у  1651 р.: «Таке  велике  зло сталося

через  зраду  кримський  хан не пішов  на  розрив, і далі , до часу , не може

вчинити  розриву  і  буде  терпіти  всякі обіди  від нього  тому , що  якби

гетьман  пішов на розрив , то кримський  хан  порозумівся  б з польським

королем  та  почне  проти  нас воювати , - тим кримський хан для  нас грізний».

         У 1653р.  Б. Хмельницький  дозволив  татарам  відбудувати  на Дніпрі

фортецю  Іслам-Кермен ( біля нинішнього міста  Каховки ), що дало ханові

можливість  контролювати  всі  шляхи  сполучення  на  Нижньому

Подніпров′ї .

          Б. Хмельницький  добре  знав  турецьку  проблему. Адже  чверть віку

тому  він був у татарському  полоні  і  два роки  жив у Константинополі.

Спочатку  він  установив дипломатичні  зв′язки  з  Портою , щоб  забезпечити

собі  допомогу  ї  васала – Криму . Влітку  1651р. гетьман  послав  у  Стамбул

 посольство  на  чолі  з  київським  полковником  Антоном  Ждановичем ,

султанський двір прийняв їх з  великою  увагою. Оскільки  в  Стамбулі було

багато  іноземних  послів, поширилися  чутки  до підданства Хмельницького

Оттоманській  Порті.

        Стамбул  схиляв  Хмельницького  до  підданства , а гетьман погоджувався  на  рівноправний  договір. Дипломатичні  зв′язки  були  дуже

інтенсивними. Хоч  як  настирно посли турецького  султана пропонували

Хмельницькому  прийняти  турецьке  підданство , гетьман  завжди  вважав

Порту  ворогом  України , оскільки  вона  благословляла  татарські  орди  на

грабіжницькі  походи  в  Україну , або разом  з  ними  грабувала  українські

міста  й  села.

        Переговорів  вимагали  обставини. Цим забезпечувалася  допомога

кримського  хана. Оттоманська  Порта  сама  не  надавала  Б. Хмальницькому

воєнної  допомоги , бо він не погоджувався  на  підданство.

 

       Науковий  дослідник українсько-московських  відносин

                       « Україна  і  Московське  царство»

       Перші   відомості  про  повстання  б. Хмельницького  московський  уряд

отримав  від  київського  каштеляна  і брацлавського  воєводи  Адама  Киселя, котрий  брав  участь у  складанні  польсько-московського  договору

і  був  знайомий  з  московським  порубіжними  воєводами.

      Першого  листа  цареві  Олексію  Михайловичу   Б. Хмельницький написав  8 червня  1648р. перебуваючи  в  Черкасах. У  листі він  повідомляв

про  перемоги  під  Жовтими Водами  й  Корсунем та висловлював побажання  бачити  царя на польському  королівському  престолі  у  якості  свого покровителя.

       У наступних  листах до царя  й  порубіжних  воєводств  Б. Хмельницький

просив  військової  допомоги . Для встановлення  контактів з  царем Хмель-

ницький  використовував  посередництво  єрусалимського  патріарха  Таїсія.

Першим  посланцем  у  Москву  від  України на початку 1649р. був  Силуян

Мужиловський.  А  в  квітні того  ж  року до Чигирина приїхав  царський  посол  Григорій  Унковський

       У травні 1649р. до  Москви  було відправлено  перше  велике  посольство

на  чолі з  чигиринським  полковником  Ф. Вишняком , яке  було прийняте  з

великими  почестями. Про  деякі  результати  цих  укрїнсько-московських

стосунків уже  згадувалося. Крім  того , у 1649р. московський уряд  дозволив

купцям  вільну безмитну  торгівлю  хлібом в  Україні , що  для  неї  мало  суттєве значення  в зв′язку  з неврожаєм  1648р.  Інтенсивні  дипломатичні

зв′язки  завершилися  Земським  Собором   1 жовтня  1653р.  і  укладенням

українсько-московського  союзу.

        В 1654р. між  Україною  та  Московією був укладений  військово-полі-

тичний  союз.  Між цими  державами  14 березня  1654р.  було  укладено

українсько-московський  договір , що становив  документ, який  називався

« Березневі  статті». Проект  документа  містив  17 статтей. Згідно з Берез-

невими  статтями гетьмана  й  старшину козаки  мали обирати  на раді.

Українська адміністрація  та  суд лишалися  самостійними  й  не  підпорядко-

вувалися  Москві.  Збирання  податків  покладалося  на  український  скарб.

Чисельність козацького  війська  встановлювалася  в 60 тис. чол.

         Отже, згідно  з  документами, затвердженими  під  час українсько-мос-

ковських  переговорів  1654р., встановлювалися  міждержавні  відносини, що

не  обмежували  незалежності  України.

         Після смерті  Б. Хмельницького  « Березневі  статті» стала  порушувати

російська  влада. І тим самим намагалася зробити  українську  автономію

у  складі  Росії  без  збереження  державної  незалежності  України.

Остаточно  це було  оформлено  1659році.

 

                             Науковець соціології

           

               «Соціальна  політика  Б. Хмельницького»

 

        Утвердження  Гетьманщини  відбувалося на  тлі  глибоких зрушень у

суспільному  й  господарському  житті: було  ліквідовано  велике  й середнє

землеволодіння, фільварково-панщинну  систему  господарювання, кріпацтво. Натомість  формувалися  козацька, селянська, а також державна

власність на  землю.

         У зв′язку  з  цим змінилася  соціальна  структура  суспільства. Змушені

були  залишити  Україну  польські  магнати й  католицька  шляхта  та духовенство. Позаяк  шляхетсько-магнатський  стан  було  ліквідовано, провідну  роль у житті суспільства  став  відігравати  козацький  стан. Влада

та  основні  багатства зосереджувалися  в  руках  козацької  старшини.

Розширення  кола  старшини  відбувалося  і  через  службу  на відповідних

посадах.

            Безперечним  завоюванням  козацької  держави  стала  особиста свобода  абсолютної  більшості  селян  і  міщан, які , крім  того, могли  вільно

вступати  до козацького стану. Більшість селян  покозачилася , почала  вести

вільне  козацьке  господарство. Становище  міщан  поліпшувалося  ще  й завдяки  тому, що  в  містах було  ліквідовано  засилля  іноземців  та  усунуто

національно-релігійні  перешкоди  для  занять  ремеслами, промислом, торгівлею, для  участі  в  самоврядуванні.

 

 

        Науковець-дослідник  відносин  України  з країнами  Європи

 

                          «Україна  та  країни  Європи»

      З  кінця XVIст. Збройні  сили  України – козацтво та Запорозька  Січ – стають  важливим  фактором  міжнародних  відносин. Уже в  20-30-х р. XVIIIст.   багато європейських   політиків  розцінювали  Україну як «ахіле-

сову  п′яту»  Речі  Посполитої , де  відбувалися  часті й могутні козацько-

селянські  повстання; де  точилася  релігійно-політична  боротьба. Проте

вражаючим  для  Європи  був  розмах  національно-визвольної  війни. Адже,

до  цього  Річ  Посполита  була  найсильнішою  державою  Європи, з якою

більшість країн  вважала  необхідним  дружити, та жити в мирі. І  раптом,

на її  широких  просторах  вибухає  могутній  народний  рух, котрий вона  не

в  змозі  погасити.

      Слід  згадати й головні  події  в  Європі  в  I половині  XVII ст. Як відомо,

після  широкого  реформаційного  руху  почався  період  контрреформації,

провідниками  якої   були  Австрія, Іспанія, католицькі  князі  Німеччини,

Річ  Посполита  й  папський  Рим.  Вони  ж складали, так  званий, габсбурзький  блок  у  тридцятилітній   війні 1618-1648рр. Річ  Посполита була  оплотом  католицтва у Європі.  У  II половині  XVI – початок  XVII ст.

відбулася  Нідерландська  революція.

         Повстання  в українських  землях  Речі  Посполитої  20-30рр. не  дали  їй  можливості  активно  діяти на боці  Католицької  ліги. А на початку 1648р.

вибухнуло  могутнє  повстання  під  проводом  Б. Хмельницького,  яке  пере-

росло  національно-визвольну  війну , завдавши  серйозного  удару  Речі

Посполитій. У тому ж  році  Австрія  та  Іспанія  потерпіли  поразку, а Вестфальський  мир  1648р. означав  кінець  Тридцятилітньої  війни. Більше

того, у  тому ж році в Англії  почалася  буржуазна  революція.

          Все  це означало корінний  перелом  в  історії  Європи. Провідна  роль на  континенті  переходить  до  країн ,  які стали на  шлях  буржуазного розвитку ( Голандія , Англія ), і  тих , де  склалася  абсолютна  монархія нового  типу ( Франція). Стали  формуватися  нові  союзи, з′являлися   нові

політичні  орієнтири  держав, провідні  ролі  відігравали  інші  держави, й у

цьому  процесі  не останнє  місце  належало Україні. Адже  національно-визвольна  війна 1648-1654рр. привела  до  радикальної  зміни  ситуації   у

Східній  Європі,  а  через  неї вплинула  на  загальноєвропейську  ситуацію.

Річ  Посполита, втративши  значну  частину  своєї  території ,  а разом з тим

і  козацьку  воєнну  силу , почала  занепадати , хоча  тільки  кілька  десятиліть  намагалася  повернути  втрачені  землі. Навпаки , Московія , внаслідок  приєднання  значної  частини України, з  часом набула значення

головної  військово-політичної  сили  на  європейському  сході.

           Насамкінець , ще одним  фактором, який  впливав  на  політичну  ситуацію  в  Європі , була  Османська  імперія та її васал  Кримське  ханство.

Ряд  держав  або намагалися звільнитися  від османської  влади  і  сформува-

ти  нові  коаліції  держав , або  прагнули  не  допустити  поширення впливу

 турок  у Західній Європі. Буфером  між  ними й  турецько-татарською

загрозою  була  Україна.

          Отже , міжнародні  відносини  України в часи Б. Хмельницького визна-

Чалися  на  лише  прагненням  знайти союзників у своїй боротьбі,  але  й

Політичними  інтересами  європейських  держав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             Питання  журналістів  до  наукових  працівників

 

     Я журналіст  газети  «Колос». У  мене  є до Вас запитання

 

1. Б. Хмельницький  напередодні  війни  уклав союз  із  татарами.

Як  ви  вважаєте, татари  Б. Хмельницькому  потрібні  були  як військова  сила  чи як можливість  морального  тиску  на Річ Посполиту?

 

2. Відомо , що  на  початку  війни Б. Хмельницький  не  ставив  мети

створити  незалежну  Україну.

Коли  і  чому  змінились  плани  гетьмана ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            Газета  « Аргументи  і  факти»

 

3. Ми  знаємо , що  основним рушійними  силами  війни  були  козаки

і  селяни. Чи  існували між  ними  протиріччя? Як  вони  впливали

на хід війни?

4. Союзниками  Б. Хмельницького  до 1654р. були  татари.

А  чи  міг  він  укласти союз з  кимось  іншим?

Якою  була  міжнародна  ситуація того часу?

 

 

       

 

 

                              Газета  « Запорізька  правда»

 

 

5. Як  ви  вважаєте , якими  б  були  наслідки  для  України  в разі , якщо б

Татари  не  зрадили  козаків  під Берестечком ?

6. Чому тривалий  час московський  цар не  наважувався  вступити у

війну  з  Польщею , адже  Б. Хмельницький  звертався по допомогу

ще  у 1648р.?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Газета  «Голос  України»

 

 

7. Відомо,  що  Б. Хмельницький  розглядав  можливість  переходу

України  під владу  Осьманської  імперії.

    Що завадило  цьому ?

8. Б. Хмельницького  часто  звинувачують  в тому , що він  віддав

Україну  під  владу  Росії .

   А  чим  насправді були  « Березневі  статті» - рівноправним  договором  чи  визнанням  зверхності  Московії  над  Україною ?

                          Газета  « Кур′єр»

 

 

 

9   Як  складались   україно - шведські   відносини ?

     Якими  були  перспективи  цього  союзу ?

 

          1 0    Як  склалися  взаємовідносини  України  з  Молдовою,

                  Семигородщиною, Валахією.