Конспект уроку з історії України для 9-го класу на тему "Аграрна реформа П.Столипіна. Посилення національного гніту 1907–1914 рр. «Справа Бейліса».

9 клас Історія України

Тема: Аграрна  реформа П.Столипіна. Посилення національного гніту 1907–1914 рр.  «Справа Бейліса».

Мета: характеризувати основні явища економічного та політичного життя в українських землях у складі Російської імперії (1907-1914 рр.); з’ясувати  особливості проведення аграрної реформи в різних регіонах України; показати ставлення до реформи різних верств суспільства;

розвивати вміння аналізувати історичний матеріал, робити власні висновки;

виховувати в учнів інтерес до вітчизняної історії як складової загальноєвропейської історії.

Тип уроку: комбінований урок.

Основні дати:

• 9 листопада 1906-1911 рр. - Столипінська аграрна реформа;
• 1908 р. - утворення Товариства українських поступовців (ТУП);
• 1910 р. - циркуляр Столипіна про заборону діяльності «інородцям»;
• 1911-1913 рр. – «справа Бейліса».

Основні поняття та терміни:столипінська аграрна реформа, хутір, відруб, антисемітизм, «справа Бейліса», шовінізм.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

 А зараз усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними.

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

IІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ.

1. Яка подія стала початком революції 1905–1907 рр.?

2. Коли відбулось повстання на панцернику «Броненосець Потьомкін»? (червень 1905 р.)

3. Що передбачав Маніфест 17 жовтня 1905 року? (громадянські свободи, скликання Державної Думи)

4. Що вам відомо про Сорочинську Трагедію? (грудень 1905 р. – повст. Селян на Полтавщині)

5. Хто такий П. Шмідт? (керівник повстання моряків Севастополя)

6. Як називалась перша в Російській імперії україномовна газета? (Хлібороб)

7. Коли почала виходити газета «Рада»? (1906)

7. Якою була діяльність українських депутатів І та ІІ Державних Дум?

8. Яка подія відбулася 3 червня 1907 року? (розпущена ІІ Державна Дума, закінчення революції)

II.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Шановні учні! Роль в історії П. А. Столипіна, голови Ради міністрів Російської імперії в 1906-1911 рр., оцінюється істориками по-різному. В радянський період його вважали реакціонером, який під маскою «ревнителя інтересів селянства» захищав диктатуру поміщиків-кріпосників. Головною асоціацією з ім'ям Столипіна у радянських школярів були «столипінські краватки» - шибениці, на яких в 1907-1909 рр. за вироками військових судів за неповними даними було повішено 3,5 тис. осіб.

У працях сучасних російських істориків П. Столипін перетворився з ката в героя та жертву. Жертву революціонерів, які з недомислу або з лихого наміру розгойдували Російську імперію. Цим революціонерам з трибуни II Державної думи П. Столипін кинув виклик: «Вам потрібні великі потрясіння, нам потрібна велика Росія». У відповідь проти П. Столипіна були організовані терористичні акти. У результаті одного з них (вибух заміського будинку) дочка Столипіна була скинута вибуховою хвилею з балкона та отримала перелом хребта. Зрештою загинув і сам П.А. Столипін. У 1911 р., під час візиту Миколи II до Києва, студент Дмитро Багров смертельно поранив його пострілом з пістолета в антракті під час спектаклю в Київському театрі опери та балету. Історики звинувачують в загибелі П.А. Столипіна й самого царя Миколу II, адже Д. Багров був завербований царської поліцією. Історики вважають, що імператор міг бути незадоволений через велику популярність П. Столипіна у суспільстві. Оскільки саме завдяки проведенню аграрної реформі П. Столипіна економіка Російської імперії переживала небачений підйом.

Хто ж з істориків прав?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

План

1. Аграрна реформа П. Столипіна та її вплив на Україну

2. Посилення національного гніту в 1907–1914 рр. «Справа Бейліса».

3. Український політичний і національно-культурний рухи в 1907–1914 роках.

Революція 1905—1907 рр. підштовхнула російський уряд до чергової аграрної реформи. Оскільки ініціатором та організатором реформи був голова Ради Міністрів Петро Столипін, її називають Столипінською. Реформуючи сільське господарство, уряд прагнув підвищити його ефективність, утворитиипрошарок заможних селян як опору влади на селі та розв’язати проблему аграрного перенаселення.

Розпочали реформу указом від 9 листопада 1906 р. і завершили законами 14 червня 1910 р. та 29 травня 1911 р. Вона надавала кожному селянинові право вийти з общини і закріпити у власність за собою землю, отже, руйнувала селянську общину. Селянин міг отримати з общинних угідь відруб —  ділянку землі, що переходила з колективної (общинної) у  приватну власність, та утворити хутір — відокремлене сільське поселення із господарством і приналежною до нього землею.

Робота з поняттями.

Відруб – селянське господарство, що утворилось в межах села.

Хутір -  селянське господарство, що утворилось за межами села.

Власникам землі було дозволено її вільно продавати та купувати. Натомість ліси, сіножаті тощо залишались у спільному користуванні. Реформа скасовувала викупні платежі. Уряд заохочував переселення селян на малообжиті землі Далекого Сходу, Сибіру, Середньої Азії.

Проведенню реформи мав сприяти утворений Селянський банк. В Україні реформа мала певний успіх, позаяк для українців було звичним прагнення до індивідуального господарювання і приватної власності. Відтак збільшилася чисельність заможних господарств фермерського типу, які використовували передову агрокультуру. Зросли валовий збір зернових і товарність сільського господарства. Однак зберігалося велике поміщицьке землеволодіння, хоча його перерозподіл уряд заохочував шляхом купівлі-продажу за посередництвом Селянського банку. Погана організація процесу переселення призвела до того, що майже половина переселенців з України повернулися назад. Прискорилося розорення малоземельних селян. Зросла соціальна напруга на селі.

Робота з документом. Імперське законодавство.  Столипінська аграрна реформа 1906–1911 років.   (ст. 213 підручника)

Запитання.

• Які зміни передбачала Столипінська реформа?

Результати реформи.

Позитивні наслідки:

1) Швидке зростання аграрного виробництва, експорту сільськогосподарської продукції. Столипінська аграрна реформа сприяла зростанню продуктивності сільського господарства України. З 1910 по 1913 рр. посівні площі в Україні зросли на 900 тис. десятин. У 1913 р в українських губерніях був зібраний небувалий урожай зернових - 1200 млн. пудів. Частка України в зерновому експорті Російської імперії досягла 40%.

Негативні наслідки:

  1) Не була подолана економічна відсталість. У 1913 р. Росія отримувала 55 пудів хліба з однієї десятини, в США - 68, у Франції - 89 пудів. Причина: економічне зростання відбувалося за рахунок підвищення інтенсивності ручної селянської праці.

2) Введення приватної власності на землю замість общинної вдалося здійснити тільки в 1/4 всіх селянських господарств Російської імперії.

3) Не вдалося територіально відірвати від громади (общини) заможних господарів, на хутірських і відрубних ділянках оселилося менше половини куркулів.

2. Посилення національного гніту в 1907–1914 рр. «Справа Бейліса».

Поразка революційних сил внаслідок третьочервневого перевороту спричинила посилення урядової реакції. Влада переслідувала учасників усіх антисамодержавних рухів -  політичних, національних, культурно-освітніх, соціальних. Уряд прагнув створити таку систему, як б унеможливила в майбутньому будь-які форми протесту. Тож першочергово - розправились із тими, хто брав участь в революційних заворушеннях.

Посилився національний гніт. Уряд домігся припинення навчання українською мовою там, де його здійснювали під час революції 1905 - 1907 рр., заборонив декламувати українською мовою вірші, співати українських пісень. Змушені були припинити діяльність українські культурно-освітні товариства, частина просвітянських організацій. У 1910 р. був виданий циркуляр П. Столипіна, що забороняв «інородцям», до яких належали усі народи імперії, крім росіян, утворювати організації і товариства. У 1914 р. влада не

дозволила відзначати 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

В імперії зріс шовінізм і антисемітизм. З 1911 до 1913 р. тривала справа Менахема Менделя Бейліса, якого влада бездоказово звинуватила у вбивстві християнського хлопчика з ритуальною метою. На захист М. Бейліса виступила демократична громадськість України і Росії. Під час суду, що відбувався у Києві, присяжні виправдали М. Бейліса, й уряд був змушений його звільнити. Та неправдиві чутки про вбитого хлопчика розпалили в суспільстві ненависть і нетерпимість до єврейського населення.

Робота з поняттями.

Шовінізм – це пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над іншою.

Антисемітизм – негативне ставлення до євреїв.

3. Український політичний і національно-культурний рухи в 1907–1914 роках.

У післяреволюційний період, незважаючи на урядові переслідування, український рух продовжував діяти. Осередками його розвитку були «Просвіти», з-поміж яких найвпливовішою залишалася київська, в котрій об’єднали зусилля провідні діячі українського руху. Влада переслідувала просвітян, хоча вони займалися суто культурницькою роботою: читали лекції, створювали бібліотеки, організовували вечори та свята української тематики, відзначення ювілеїв діячів української культури. Уряд закрив київську «Просвіту». Більшість інших «Просвіт» також перестала працювати.

Поразка революції спричинила припинення легальної діяльності українських політичних партій. Частину партійних діячів заарештували, інші змушені були емігрувати. З-поміж них - Дмитро Донцов, Олександр Скоропис-Йолтуховський, Маркіян Меленевський, які, емігрувавши до Львова, продовжили там боротьбу за українську справу. Ті українські громадські діячі, котрі залишилися, 1908 р. утворили Товариство українських поступовців (ТУП) на чолі з Михайлом Грушевським, Євгеном Чикаленком і Сергієм Єфремовим. ТУП мало за мету об’єднати всі політичні й національні сили в українському русі задля вирішення «українського питання» законними методами. ТУП підтримувало ідею перебудови Російської імперії на федеративних засадах, надання Україні автономії, впровадження української мови в школах та в церкві, створення українських кафедр в університетах. Отже, незважаючи на урядову реакцію і напади чорносотенців, український національний рух продовжував розвиватися.

З іншого боку, через значні перепони в національно-культурницькій діяльності частина українських інтелектуалів спрямувала свої сили на розвиток кооперації. Організаторами кооперативного руху в цей час стала земська сільська інтелігенція, а одним із найвідоміших його діячів був літератор, учений, учасник ТУП Василь Доманицький. У 1914 р. В Наддніпрянщині працювало 3054 кооперативи — третина від усіх

кооперативів Російської імперії. На кооперативному з’їзді в Києві в 1908 р. була висловлена вимога видавати часописи українською мовою. Утім, це були лише початки поєднання економічних вимог з національними.

Робота з документом. Учасник подій про зростання антиукраїнських настроїв. Євген Чикаленко.

Запитання.

• Що таке шовінізм?( Шовінізм – це пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над іншою.)
• Хто такі чорносотенці? (організація,члени якої жорстоко переслідували представників нац. рухів виходячи з того, що в Росії повинні бути «один царь, одна вєра і один народ»)

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Мозковий штурм.

1. Коли розпочалась Столипінська аграрна реформа? (9 листопада 1906 р.)

2. Що таке відруб? (ділянка землі, що переходила з колективної (общинної) у  приватну власність)

3. Що таке хутір? (відокремлене сільське поселення із господарством і приналежною до нього землею)

4. Коли був виданий циркуляр Столипіна?

5. Охарактеризуйте «Справу Бейліса».

6. Що таке ТУП? Яку мету мали члени товариства? (об’єднати всі політичні й національні сили в українському русі задля вирішення «українського питання» законними методами)

7. Хто такі чорносотенці? (організація,члени якої жорстоко переслідували представників нац. рухів виходячи з того, що в Росії повинні бути «один царь, одна вєра і один народ»)

IV. Підсумок уроку.

V. Домашнє завдання.

1.  Опрацювати § 31.

2. Завдання 4 (ст. 218) На основі схеми підготуйте доповідь «Столипінська аграрна реформа».