Конспект уроку з історії України : Козацько-селянські повстання 20-30 рр 17 ст.

УРОК 14

(Історія України 8 клас)

Тема: Козацько-селянські повстання 20–30-х рр. ХVІІ ст.

Мета: визначати причини повстань 20–30-х років XVII ст., а також з’ясувати їх значення; на основі історичних джерел навчити учнів аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати  їх,  давати  характеристику  історичним  особистостям;  на  прикладах героїчної боротьби повстанців виховувати в учнів почуття патріотизму.

Обладнання: підручник; атлас «Історія України. 8 клас»

Тип уроку: комбінований;

Основні терміни та поняття: Куруківська угода, Ординація Війська Запорозького

Основні дати:

1625 р.- виступ гетьмана Марка Жмайла  проти польської влади;

1630 р.- повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила); 

1635 р.- зруйнування козацької фортеці Іваном Сулимою; 

1637 - 1638 рр. - козацьке повстання під проводом  Павла Бута, Якова Острянина і Дмитра Гуні;

1638 р.- прийняття «Ординації  Війська Запорозького».

Історичні особистості: Марк Жмайло, Тарас Федорович (Трясило), Павло Бут, Яков Острянин , Дмитро Гуня.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати  на карті основні місця подій козацьких повстань XVII століття.
• пояснювати причини українсько - польських протистоянь другої чверті XVII століття;
• визначати  їхню роль у розгортанні національно – визвольного  руху.
• описувати хід повстання Івана  Сулими на основі писемних джерел.
• характеризувати становище українських  козаків наприкінці 30-х років  XVII століття, використовуючи джерела.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

Самостійна робота (додаток) 1)Г 2)А 3)В 4)Г 5) Б 6) В 7)В 8)А 9)Г 10)Г

ІІ.  Актуалізація знань

Евристична бесіда

1.  До складу якої держави входило більшість українських земель на початку XVII ст.?

2.  Яку політику провадила річ Посполита щодо українців?

3.  Яким було становище українського козацтва на початку XVII ст.?

4.  Назвіть основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земель у складі речі Посполитої на початку XVII ст.

5.  Як розвиток господарства впливав на становище українського населення?

6.  Що вам відомо про становище українських селян та міщан?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

20—30-ті рр. XVII ст. відзначені низкою козацьких повстань, у які в різний період були втягнуті й інші прошарки українського суспільства. Кожне з повстань мало свої причини і передумови, але домінуючим було пригноблене становище українства в Речі Посполитій.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р.

Робота зі схемою

Учитель  пропонує  дітям  спробувати  визначити  причини  козацьких  повстань 20–30-х рр. XVII ст. і заповнити відповідну схему.

Робота в парах

1-й учень. Опрацювати текст підручника і визначити причину польсько-козацького збройного конфлікту 1625 р.

2-й учень. Опрацювати текст підручника та визначити наслідки і значення польсько-козацького збройного конфлікту 1625 р.

Учні в парах обговорюють виконані завдання. Одну з пар учитель заслуховує.

Після Хотинської війни 40-тисячне козацьке військо повернулося до України. Однак, відігравши вирішальну роль у здобутті в ній Річчю Посполитою перемоги, козацтво одночасно програло. Обіцянки, дані запорожцям напередодні війни Сиґізмундом ІІІ, виконані не були. Уже в жовтні 1621 р. польський уряд наказав залишити в реєстрі лише 3 тис. козаків, а решті негайно повернутися під владу своїх панів і старост. Крім того, козакам не було виплачено обіцяних за участь у війні грошей. Значна частина виключених із реєстру козаків після повернення розташовувалась у панських маєтках на Київщині, зберігала військовий устрій і відмовлялася виконувати накази панських «старостків» та королівських урядників.

Розгорталося масове «покозачення» селян і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місцевої адміністрації і проголошували себе козаками. До «самовільного» козацтва приєднувалися реєстровці, незадоволені тим, що в той час, коли вони воювали, їхні господарства були розорені панами.

Ситуацію ускладнювали також спроби польської влади перешкодити козакам здійснювати походи проти татар і турок. Обурені поведінкою влади запорожці не збиралися дотримуватися умов Хотинської угоди. Коли королівський посол, що прибув на Запорозьку Січ, став дорікати козакам за порушення її умов, козаки заявили: «Мир укладав король, а не ми!».

У 1621 та 1622 р. козаки зверталися до Сиґізмунда ІІІ з петиціями, де зобов’язувалися не нападати на турецькі володіння і Крим, якщо король задовольнить їхні вимоги. Вони просили зберегти їхні давні вольності, збільшити реєстр, збільшити і своєчасно виплачувати платню. Вони хотіли отримати дозвіл селитися й користуватися своїми правами як на королівських землях, так і в панських маєтках, заборонити розміщення на постій королівських військ у Київському воєводстві та дозволити козакам із відома короля найматися на службу до інших християнських монархів. Запорожці наполягали також на скасуванні Берестейської унії й узаконенні православної церкви.

Проте влада Речі Посполитої не бажала розглядати прохання козаків й вирішила приборкати її силою.

У вересні 1625 р. з Бара на Поділлі в Подніпров’я вирушило 30-тисячне каральне військо, очолюване коронним гетьманом Станіславом Конєцпольським. Під натиском коронного війська окремі козацькі загони із Фастова, Канева, Черкас та інших міст рушили в напрямку до Запорожжя. Із Січі їм на допомогу вирушив гетьман Марко Жмайло.

Незабаром вони об’єдналися у 20-тисячне військо. На південь від Крилова вони влаштували укріплений табір. 25 жовтня каральні війська атакували козаків. Після кривавої січі, що тривала весь день, Жмайло відвів повстанців до Курукового озера, де розташував у болотистій місцевості новий табір, оточивши його кількома рядами возів.

Конєцпольський атакував повстанців, але, потрапивши в мочарі, відступив із великими втратами. Тим часом похолодало, випав сніг. Обидві сторони не були готові до тривалої облоги й розпочали переговори. Козаки відкинули вимогу поляків видати ватажків. Однак замість Жмайла новим гетьманом обрали поміркованого Михайла Дорошенка, який 6 листопада 1625 р. підписав із Конєцпольським Куруківську угоду.

За цим договором, усі учасники повстання отримували амністію. Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 до 6 тис. осіб, із яких 1 тисяча повинна була перебувати на Запорозькій Січі й не допускати туди втікачів із панських маєтків. Установлювалася річна платня реєстровцям у сумі 60 тис. злотих та додаткові виплати старшині. Козаки, які залишалися поза реєстром, поверталися під владу панів. Старшина зобов’язувалася не приймати до реєстру виключених із нього і придушувати будь-яке «свавільство». Реєстровцям дозволялося селитися й володіти землею лише на «королівщинах» (державних землях). Ті, хто мешкав у панських маєтках, повинні були залишити їх протягом трьох місяців. За козаками зберігалося право обирати гетьмана, але затверджувати його мав король. Реєстровці зобов’язувалися не втручатися в релігійні справи в Україні, відмовитися від стосунків з іноземними державами і здійснення походів проти Кримського ханства та Османської імперії. Куруківська угода, як розраховував польський уряд, повинна була ізолювати реєстровців, що перебували на державній службі, від інших станів. Створення шести територіальних полків — Корсунського, Черкаського, Переяславського, Чигиринського, Білоцерківського, Канівського — примусило реєстровців підтримувати порядок і придушувати в цих землях повстанські виступи. Однак влада не змогла повністю втілити в життя умови угоди. На Січі з 1628 р. формувалося нереєстрове козацтво, незалежне від польського уряду, яке обирало власного гетьмана. Реєстровці в майбутньому неодноразово приєднувалися до повстанців.

 

Робота з документом
Український священик Пилип про Куруківську битву і її наслідки (1625)
У той же час… прийшов на козаків гетьман Конєцпольський із поляками, і з ляхами, і з багатьма людьми і міста Черкаси і Крилов й інші міста розорили, і пополонили, і випалили. А коли вони (козаки) з моря прийшли і хотіли з Конєцпольським бій учинити, то він не дав їм зібратися і прийшов на їх стан уночі, і був великий бій. І побили в тому бою козаків із п’ять тисяч осіб, а ляхів — зо три тисячі осіб. А після того гетьман до козаків приступав, і козаки
з ним говорили, чого вони від них хочуть. І гетьман сказав їм, щоб їх надалі було в Запорожжі чотири тисячі осіб, а щоб більше не було. І козаки йому відповіли, що їм так учинити не можна. І домовились, щоб надалі було шість тисяч осіб, а всіх останніх із Запорожжя вислати і записати в хлібороби… А крові… пролилось багато, а надалі того ж самого очікувати треба, тому
що тепер у запорозьких містах є різних людей тисяч із сорок, і котрі залишаться поза шістьма тисячами, то вони в хліборобах бути не захочуть.
Запитання
1) Із чого видно, що козаки програли битву? Що призвело до поразки?
2) Якими були дії польських військ?
3) Яка угода була досягнута між поляками та козаками?
4) Чому автор документа очікує на нове кровопролиття?

 «Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила  остаточний  поділ  козацтва  на  дві  групи:  заможне  реєстрове козацтво,  яке  дотримувалося  поміркованої  лінії  та  йшло  на  компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141.)

Запитання

Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, що подає О. Д. Бойко? Свою відповідь аргументуйте.

Робота з картою

Користуючись  картою  атласа  «Козацькі  повстання  проти  Польщі  наприкінці XVI та у 20–30 рр. XVII ст.», виконайте завдання.

1. Назвіть місце, де восени 1625 р. відбулася вирішальна битва між козаками під проводом Марка Жмайла і польським військом під командуванням

С. Конєцпольського.

2. Назвіть, яка угода була підписана між козаками та польським гетьманом.

2. Яку подію 1630 р. називають «Тарасовою ніччю»?

Самостійна робота за підручником за запитаннями
1) Що стало приводом до козацького повстання 1630 р.?
2) Хто його очолював?
3) Яка подія отримала назву «Тарасова ніч»?
4) Якими були умови Переяславської угоди?
Додатковий матеріал

Наприкінці 1629 р., після закінчення війни зі Швецією, польський уряд розквартирував свої війська в Україні. Розбої польських вояків, релігійні утиски, зростання протиріч між реєстровими і нереєстровими козаками стали основними причинами повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

Нереєстрові козаки-запорожці відмовилися підкорятися гетьману реєстровців Григорію Чорному й обрали власного гетьмана Тараса Федоровича. У середині березня він разом із 10-тисячним військом повстанців вирушив із Січі до Черкас. Зайнявши місто, що було резиденцією гетьмана Чорного, запорожці стратили останнього за зраду козацьких інтересів.

Повстання швидко поширювалося. Козаки Федоровича взяли Корсунь,
Канів та Переяслав. Захистити православну церкву закликав повстанців митрополит Іов Борецький. Федорович закликав українців приєднуватися до запорожців, щоб боронити православну віру і звільнитися від польської влади. Тому повстання Тараса Федоровича вважається першим великим козацьким виступом, який мав національно-визвольну спрямованість.

Під Переяславом відбулася вирішальна битва повстанців із каральним військом коронного гетьмана С. Конєцпольського. Майже три тижні тривали кровопролитні бої між противниками. Центральною подією стала так звана «Тарасова ніч», як назвав її в однойменній поемі про повстанців Т. Шевченко. Травневої ночі невеликий козацький загін непомітно проник у ту частину польського табору, де розташовувався штаб Конєцпольського, і повністю винищив його охорону — «Золоту роту» зі 150 молодих шляхтичів із найшляхетніших родів.

Неможливість здобути перемогу над повстанцями змусила Конєцпольського укласти з ними Переяславську угоду, згідно з якою козаки не підлягали покаранню за свій виступ, залишалися в силі статті Куруківської угоди, але реєстр збільшувався з 6 до 8 тисяч. Федорович відмовився укладати угоду з поляками, і її підписав новообраний гетьман Антон Конашевич-Бут.

 

3. Повстання Івана Сулими 1635 р. Козацьке повстання 1637—1638 рр. Прийняття «Ординації Війська Запорозького».

Робота з текстом підручника

На основі тексту підручника складіть таблицю «Повстання 1635-1638-х років XVIIст.»

Дата	Подія	Підсумки повстань
1635 р.	Напад запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Іваном Сулимою на фортецю Кодак	Підступно захоплений городовими козаками, І. Сулима був виданий полякам і четвертований у Варшаві
1637 р.	Козацьке повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком)	Захоплений реєстровими козаками, П. Бут був виданий полякам і страчений у Варшаві
1638 р.	Повстання запорожців на чолі з Яковом Острянином проти польської шляхти	Після поразки Я. Острянина гетьман з козаками відступив до Слобідської  України
1638 р.	Козацьке повстання на чолі з гетьманом Д. Гунею	Очолив боротьбу козацтва після відступу Я. Острянина. 1638 р. — «Ординація Війська Запорозького». 10-літня доба «золотого спокою» для поляків

Робота з картою атласа

Користуючись  картою  атласа  «Козацькі  повстання  проти  Польщі  наприкінці XVI та у 20–30-і рр. XVII ст.», виконайте завдання.

1.  Яку угоду підписали козаки та польський гетьман С. Конєцпольський

у травні 1630 р.?

2.  Як називалась фортеця, збудована Бопланом для контролю над Запорозькою Січчю?

3.  Хто з козаків і коли зруйнував цю фортецю?

4.  Назвіть місце, де був обложений загін П. Бута у грудні 1637 р.

5.  Де сталася вирішальна битва між козаками і поляками влітку 1638 р.?

V.  Закріплення знань учнів.

Бесіда за запитаннями

1)  Якими  були  основні  причини  початку  козацьких  виступів у 20-х рр. XVII ст.?

2)  Як  розгортався  польсько-козацький  збройний  конфлікт у 1625 р.?

3)  Хто очолював повстанців під час польсько-козацького збройного конфлікту 1625 р.?

4)  Яка кількість реєстру встановлювалася Куруківською угодою?

5)  Назвіть  козацькі  полки,  створені  після  укладення  Куруківської угоди.

6)  Які події отримали назву «Тарасова ніч»?

7)  Яких змін зазнав кількісний склад реєстру за Переяславською угодою 1630 р.?

8)  Коли Іван Сулима зруйнував Кодацьку фортецю?

9)  Хто очолив козацьке повстання в 1637 р.?

10) Хто очолював реєстрове козацтво за «Ординацією Війська Запорозького»?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток до уроку №14

Самостійна робота _______________________________(прізвище, ім’я учня)                 

1.  Найбільший невільничий ринок у Криму?

А) Очаків   Б) Акерман  В) Ізюм   Г) Кафа

 

2. Як називався човен козаків?

А) Чайка  Б) Галера В) Трієра   Г) Сокол

 

3. У якому році гетьманом став П. Конашевич-Сагайдачний?

А)  1599 році    Б) 1601 році  В) 1616 році     Г) 1621 році

 

4. У якому році відбулась Хотинська битва?

А)  1599 році    Б) 1601 році  В) 1616 році     Г) 1621 році

 

5. Назва бойового прапора, під яким запорозькі козаки здавна

 ходили в морські походи?

А) Пірнач      Б) Корогва       В) Каламар         Г) Бунчук

 

6. Частина українського козацтва, яку влада Речі Посполитої

 взяла на військову службу і внесла до спеціальних списків, мала назву:

А)  Польське козацтво           Б) Чорноморське козацтво

В)  Реєстрове козацтво          Г) Курінне козацтво

 

7. Хотинська війна відбувалася між:

А) Україною та Московією;    Б) Московією і Польщею;

В) Польщею та Туреччиною;  Г) Кримським ханством і Україною.

 

8. Спеціальні військові атрибути українського козацтва, які використовувалися в XVI—XVIII ст., називалися:?

А) клейноди;  Б) партачі;       В) ясир;       Г) патронат.

 

9. У якому році П. Сагайдачний здійснив похід на Московію?

А)  1599 році    Б) 1601 році  В) 1616 році     Г) 1618 році        

 

10. Про яке століття говорять «доба героїчних походів козаків»?

А) XІV ст.  Б) XV ст.     В) XVІ ст.        Г) XVІІ ст. 

 

Оцінка_____________