1
Конспект уроку з історії України у 9 класі
Тема: Українські підприємці
Мета:
навчальна:
- розширити знання учнів про роль українських підприємців у модернізації українських земель у ІІ половині ХІХ- на початку ХХ століть та вирішенні завдань в економічній та соціальній сферах життя; ознайомити з доброчинною діяльністю промисловців;
розвивальна:
- розвивати уміння аналізувати і систематизувати матеріал, удосконалювати навички роботи з різноманітними історичними джерелами, складати історичний портрет видатних підприємців, давати оцінку діяльності та висловлювати власні судження про їх внесок у розвиток країни;
виховна:
- на прикладах благодійницької діяльності українських промисловців виховувати в учнях доброту, милосердя, здатність співчувати та активну громадянську позицію, бажання самим змінювати світ навколо себе.
Тип уроку: урок-дослідження
Форма уроку: практичне заняття
Обладнання: підручник, роздавальний матеріал з інформацією, портрети відомих українських підприємців-меценатів, мультимедійна презентація, навчальне відео, книги.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
- називати імена відомих українських підприємців–меценатів та благодійників;
- характеризувати їхню діяльність в певній галузі культури;
- оцінювати внесок найвідоміших меценатів-благодійників в розвиток української культури;
- вміти аналізувати історичні джерела та робити висновки.
Хід заняття
І. Організаційний момент
- Доброго дня, діти, шановні гості. Розпочнемо наш урок історії України з епіграфа. (Зачитую запис на дошці)
Епіграф:
Наші добрі справи потрібні не тільки тим,
кому ми допомагаємо, але й нам самим!
- Як ви розумієте ці слова? (Відповіді учнів: Роблячи добрі справи, ми отримуємо від цього задоволення. Ми самостверджуємось).
- Ми повернемося до цієї теми в ході уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
- Перевіримо домашнє завдання за допомогою тестів. (Роздаю підписані листочки).
Тестування
1. Як звали російського імператора, який провів реформи 60-70-х років?
а) Олександр І
б) Олександр ІІ
в) Микола І
г) Микола ІІ
2. Виберіть основні причини реформи
а) кріпацтво, котре гальмувало розвиток ринкових відносин
б) селянський антикріпосницький рух
в) колоніальна залежність України
г) завершення промислової революції
3. Коли було скасовано кріпацтво в Російській імперії?
а) 1848р.
б) 1853р.
в) 1855р.
г) 1861р.
4. Судова реформа 1864р.
а) скасувала апеляційні судові інстанції
б) запроваджено суд присяжних у кримінальних справах
в) запровадження безстанового суду
г) публічність судових засідань
5. Чого не передбачала освітня реформа 1864р.?
а) започаткувала єдину систему початкової освіти
б) жінки могли здобути вищу освіту
в) відновили автономію університетам
г) ліквідовано автономію університетів
6. Згідно з військовою реформою1860-1870рр.
а) країну поділено на полки і сотні
б) в університетах засновано військові кафедри
в) запроваджено загальну військову повинність
г) заборонено тілесні покарання
д) переозброєно армію
е) засновано паровий військовий флот
- Здавайте свої тести.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
- Отже, працюємо далі. Тема нашого уроку «Українські підприємці» (Слайд 1).
ІV. Мотивація навчальної діяльності
1. Прийом «Дерево очікувань» (Слайд 2)
- Почувши тему, що ви очікуєте від нашого уроку? (Учні висловлюють свої очікування від уроку та побажання один одному).
Відповіді учнів: ми навчимося:
-називати імена відомих українських підприємців–меценатів та благодійників;
- характеризувати їхню діяльність в певній галузі культури;
- оцінювати внесок найвідоміших меценатів-благодійників в розвиток української культури;
- аналізувати історичні джерела та робити висновки.
2. Презентація «Допомога благодійних організацій нашій школі» (Слайди 3, 4, 5, 6, 7)
- Я пропоную вам переглянути декілька слайдів, і сказати, що об’єднує всіх цих людей? (Всі вони допомагають нашій школі, дітям, їх родинам).
3. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ» (Слайд 8)
- Діти, скажіть, а як ми можемо назвати цих людей? (Вчитель на дошці записує слова, які називають діти).
Відповіді учнів: волонтери, благодійники, добротворці, спонсори, доброчинці. (Запис в стопчик).
- Я хочу додати ще одне слово – «Меценати».
3. Робота з поняттями
- Що означає це слово? (Слайд 9).
Меценат - (від прізвища римського діяча І ст. до н.е., який уславився опікою мистецтва) – багатий покровитель наук і мистецтв.
V. Вивчення нового матеріалу
1. Слово вчителя
- Доброчинність – явище, знайоме в Україні здавна. Князі Русі Київської Володимир Великий, Ярослав Мудрий, гетьмани Петро Сагайдачний, Іван Виговський, Іван Мазепа, Кирило Розумовський сприяли поширенню освіти, зокрема й становленню Києво-Могилянської академії, будували власним коштом храми.
У ХІХ – на початку ХХ століття добродійництво, або, як казали римляни, меценатство, набуло особливого поширення серед шанованих, багатих та знаних українців.
Як ми вже говорили на попередніх уроках, саме завдяки реформам, які були проведені протягом 60-70-х років XIX століття, економічне життя українських земель покращилося. Але, варто зауважити, що це покращення відбулося не без людей благодійників. У другій половині XIX століття з’явилися нові підприємливі люди, які все більше впливали на економічне та культурне життя країни.
Сьогодні ми познайомимося з діяльністю найвизначніших українських підприємців. Ці люди заслуговують на особливу увагу тому, що за умов бездержавності та пригнічення української культури їхня діяльність мала велике значення.
2. Робота з поняттями (Слайд 10)
Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.
Підприємці — це люди, які займаються підприємництвом.
3. Прийом «Інформаційне гроно» (Слайд 11).
- Разом з вами ми спробуємо скласти своєрідне інформаційне гроно, цикл повідомлень про українських підприємців-меценатів. Вони дбали не лише про зростання особистих статків, а й переймалися важливими проблемами збереження і подальшого розвитку української культури, робили значні матеріальні внески в її підтримку.
Розвиткові культури України даного періоду сприяла ціла плеяда багатьох підприємців-меценатів.
Протягом уроку ми будемо дізнаватися про них і заповнювати таблицю «Благодійність українських підприємців», яка лежить у кожного на парті, проставляючи «+» чи «v» напроти їх видів благодійності.
4. Презентація «Сім’я Симиренків». (Слайди 12,13)
- Серед них — відома сім'я Симиренків. Рудківська Настя запропонує вам презентацію про цих підприємців-меценатів.
5. Приклад вчителем благодійної справи
- Я хочу також від себе зробити невеличку благодійну справу: пригостити вас яблуками, які вивів Левко Симиренко. (Вчитель роздає учням яблука даного сорту).
- Симиренки - могутній родовід, який своєю титанічною працею вписав яскраву сторінку в промисловість: машинобудування, суднобудування, цукроваріння, садівництво, культуру українського народу.
- Заповніть таблицю про діяльність сім’ї Симиренків.
6. Відео-фрагмент «Сім’я Терещенків». (Слайди 14,15)
- Яскравим прикладом успішних українських підприємців стала родина Терещенків — вихідців із старовинного козацького роду власників цукрових заводів, які походили з міста Глухова. Девізом їхнього дворянського герба були слова «Прагнути до громадських справ». Подивіться відео-фрагмент про цю сім’ю.
(Перегляд відео: початок – 01:35, закінчення – 05:28).
- Микола Терещенко віддавав значні кошти на будівництво й утримання закладів освіти, культури, охорони здоров'я. Федір і Надія Терещенки створили в Києві картинну галерею. Варвара (дочка Миколи Терещенка) і Богдан (зять Миколи Терещенка) Ханенки, передали 3145 цінних експонатів до Художнього музею. Вони стали основою сучасних зібрань образотворчого мистецтва чотирьох Київських музеїв: ім. Т. Шевченка, Національного художнього, Російського мистецтва, Західного та Східного мистецтва ім. Варвари та Богдана Ханенків.
- Заповніть таблицю про діяльність сім’ї Терещенків.
7. Інформація про підприємців-меценатів
- Зараз учні познайомлять нас ще з видатними підприємцями меценатами.
1) Інформаційна картка «Григорій Галаган» (Зачитує один із учнів) (Слайд 16)
Григорій Павлович Галаган. У своєму маєтку в селі Сокиринцях, відкрив для селян перше в Україні позичково-ощадне товариство. За його допомогою було створено і діяло багато народних шкіл та ремісниче училище у Прилуках, а також інтернат. Він матеріально підтримував часопис «Київська старовина», його коштом було видано чимало книг. Коли загинув його єдиний син Павло, Григорій у пам'ять про сина заснував у Києві навчальний заклад (колегію) його імені, беручи на навчання й утримання здібних, але малозабезпечених юнаків. Тут навчалося та перебувало на повному утриманні 70 підлітків. Навчальний заклад мав у своєму розпорядженні добре обладнаний природничий кабінет, телескоп, фізичну лабораторію, музичний клас, бібліотеку. При ньому була власна лікарня, їдальня, спортивний зал, церква, музей, гуртожиток. Це був зразковий навчальний заклад усієї Російської імперії. На жаль колегія припинила існування у 1917 - 1918 рр.
- Заповніть таблицю про діяльність Григорія Галагана.
2) Інформаційна картка «Сім’я Харитоненків» (Зачитує один із учнів) (Слайд 17).
Харитоненки — українські цукрозаводчики й землевласники — походили із селян-чумаків. Їм належали цукрові заводи й сільськогосподарські економії на Сумщині.
Іван Герасимович Харитоненко став добрим генієм для свого рідного краю. Він тратив величезні суми на благодійність, збудував реальне і духовне училище, жіночу гімназію, притулки, церкви та багато іншого. Своєму єдиному сину заповів побудувати у Сумах кадетський корпус та дитячу лікарню в пам’ять трагічно загиблої доньки Зінаїди. А ще просив «любить друг друга и любить г. Суми так, как люблю я».
- Заповніть таблицю про діяльність сім’ї Харитоненків.
8. Інформація про жінок-меценатів
Слово вчителя.
- Відомими підприємцями-меценатами були не тільки чоловіки, а й жінки.
Не можемо ми не згадати про графів Браницьких, які увійшли до світової історії як постаті планетарного масштабу. Їхня підприємницька та меценатська діяльність заслуговує на увагу серед багатьох здобутків минулого саме нашого краю. Про це ви зможете дізнатися з цих книг. (Вчитель показує і називає книги).
9. Інформаційна картка «Олександра Браницька та її нащадки» (Зачитує один із учнів) (Слайд 18).
Графи Браницькі – Францішек-Ксаверій та Олександра довгий час проживали у Білій Церкві. Олександра Василівна витрачала мільйони карбованців на спорудження храмів та шкіл, закладення одного з найкрасивіших європейських парків «Олександрія», будівництво лікарень, пошти тощо.
Серед Сквирських маєтків найвідоміші – Великополовецьке, Шамраївка. Їм належав Шамраївський цукровий завод, конезавод «Шамраївська Стадниця». Браницькі у Шамраївці збудували Свято-Спиридонівську церкву, храм в Малій Михайлівці. На кошти Браницьких збудовано школу у селі Шамраївка, на утримання якої щороку надавалося 375 карбованців.
Побудовано торгові ряди у Білій Церкві. Графинею було побудовано багато лікарень у Білій Церкві, комплекс споруд поштової станції, який зберігся до нині і є унікальною пам’яткою архітектурного мистецтва загальнодержавного значення. Мільйони карбованців витрачалися Олександрою Василівною на облаштування «Олександрії», та спорудження славнозвісного Воронцовського палацу в Алупці.
(Показ із книжок архітектурних споруд).
- Заповніть таблицю про діяльність сім’ї Браницьких.
10. Слово вчителя (Слайд 19)
- Ще однією з багатьох жінок-меценатів була Христина Алчевська. У селі Олексіївка (нині це територія Луганської області) родина Алчевських відкрила однокласну земську школу, де навчання, як і в Харківській школі, велося українською мовою. У цьому закладі викладав Борис Грінченко. Подивіться відео про цю жінку.
11. Відео-фрагмент «Жінки-меценати» (Перегляд відео: початок – 21:08, закінчення – 22:55).
- Заповніть таблицю про діяльність Христини Алчевської.
VІ. Закріплення вивченого матеріалу (Слайд 20)
1. Що таке меценатство?
2. Назвіть відомі українські родини, які були меценатами-благодійниками?(Вам допоможуть ваші таблиці, які ви заповнювали протягом уроку).
3. В чому ви вбачаєте їхній внесок у розвиток культури?
VІІ. Підсумки уроку
Робота над питанням
- Що саме ви можете зробити для інших?Розгорніть листочки біля своїх яблук і прочитайте. (Діти відкривають листочки, прив’язані до яблук, і зачитують їх).
1. Допомогти людям похилого віку.
2. Стати волонтером в дитячому будинку.
3. Написати листа військовим на передову.
4. Забрати додому чотирилапого друга.
5. Подарувати речі, які вам більше не потрібні.
6. Бути дружелюбним до оточуючих.
7. Допомогти малюкам
8. Допомогти вдома рідним
9. Нагодувати пташок взимку
VІІІ. Домашнє завдання