Конспект уроку з курсу "Харківщинознавство" для 8 класу на тему: «Мій рідний край – перлина Харківщини. Складання проекту туристсько-краєзнавчого проспекту.»

Харківщинознавство

8 клас

Урок №69

Тема: Мій рідний край – перлина Харківщини. Складання проекту туристсько-краєзнавчого проспекту.

Мета: поглиблення та систематизація знань про рідний край; удосконалення навичок самостійної роботи із джерелами знань — картами атласу, підручниками, додатковою літературою, матеріалами власних спостережень; розвиток умінь роботи в групі; виховувати патріотичні почуття, гордість за свою малу Батьківщину.

    Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

• скласти проект працюючи в групі;
• туристсько-краєзнавчий маршрут;
• презентувати проекти у формі туристсько-краєзнавчого проспекту.

    Обладнання: атласи Харківської області, мультимедійна апаратура (комп’ютер, проектор).

Хід уроку

І. Організаційний етап уроку

На попередньому уроці учні визначили "сім чудес" Печеніжчини; були поділені на групи, кожна з якої створювала проект про одне з "чудес".

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Відомий  наш земляк Петро Василенко стверджує, що Печеніжчина  – це диво. І дійсно, наш край найчарівніший та найкрасивіший. Його краєвиди надихають кожного і наповнюють серця любов’ю до Сіверського  Донця, що підперезав Печеніги своїми блакитними повільними водами, до соснових та широколистих лісів, що ваблять насиченим смолою та духмяними травами, повітрям. Його люди, які більше 300 років будували, відновлювали, створювали те, що залишиться у віках для багатьох поколінь.

      Є сім чудес світу - найпрославленіших пам’яток античної культури, є сім чудес України -  пам'яток історії і культури України, які своєю красою і культурною цінністю завоювали визнання українців. А ми сьогодні розкажемо про сім чудес Печеніжчини - найвидатніших та найкрасивіших куточків нашого краю.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Метод"Асоціації"

- що уявляєте ви, коли чуєте слово - Печеніжчина?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Готуючись  до  сьогоднішнього  уроку, ви  працювали  в групах ,  які  готували розповідь про одне із семи чудес Печеніжчини. Ви дібрали багато цікавого матеріалу, ілюстрації ввійшли до створеної презентації, що буде супроводжувати вашу розповідь.

       Завдання груп: за 5 хвилин розповісти про обраний об’єкт .

       Отже, розпочинаємо подорож.

Доповіді учнів з використання мультимедійної презентації.

1 група. Краєзнавчий музей Печенізького району ім. Т.А. Суліми.

      Музей є основнoю родзинкою для всіх туристичних маршрутів, пунктом візиту всіх делегацій, фасадом рідного краю. В інтер`єрах його експозиційних залів дбайливо зберігаються витвори мис-тецтва, документи, книги, предмети побуту, особисті речі, родинні фотографії – красномовні свідки минулих подій. Взагалі на державному обліку музею знаходиться близько 3,3 тисяч предметів, які занесені до головного та науково - допоміжного фондів. Клопітка робота по музеєтворенню ведеться за сімома групами зберігання: писемні, нумізматика, декоративно - прикладне мистецтво, образотворче мистецтво, фотодокументи, археологія та інше.             Музей був відкритий 26 березня 2002 року. Він має декілька особливостей, поєднання  яких надає йому рис унікальності. Він розмістився в історичній будівлі, що знаходиться на державному реєстрі, як пам`ятка історії. Будівля збудована ще  в 1854 році уланами та входила до комплексу будівель військового поселення,        а з 1869 року Новобєл-городського (Печенізького) каторжного централу, в якому відбували покарання різні злочинці та політичні в’язні.

2 група. Свято-Преображенський храм.

        Першу згадку про Свято-Преображенський храм знаходимо в історії Печеніг в                   1660 р. Це був дерев'яний храм. У 1706 р храм був перебудований і оновлений .В 1750 був отриманий антимінс, освячений свт. Іоасафом Белгородским. За рахунок прихожан і працею священика Василя Погорелінова, прихожан Федора Годувальника і Гаврило Чолобітка був побудований, а в 1816 р освячений новий кам'яний храм Преображення Господнього. У 1937 р храм був закритий і зруйнований, а священик Семен Оськін за свою міцну віру в Бога і вірність Православної Церкви був розстріляний 5 вересня 1937 року.    

       9 квітня 1989 священик Семен Оськін був реабілітований, а 22 червня 1993 Собором УПЦ , разом з іншими мучениками був зарахований до лику святих. Тепер він є нашим покровителем і щороку 5 вересня в храмі проходить урочисте Богослужіння на його честь.

       Свято-Преображенський прихід був відкритий в смт.Печеніги в 1993 році. Освячення місця під будівництво нового храму 7 липня 1999 року.

        7 серпня 2001 новий храм був освячений архієпископом Ізюмським Онуфрієм, а вже після був побудований зимовий храм на честь Священномученника Симеона і освячений 5 вересня в честь його свята з благословення Владики благочинним протоієреєм Петром.

            У 2008 році була побудована каплиця на честь ікони Божої Матері "Живоносне джерело" і композиція Поклінний хрест на честь покровителя Печенізького краю Священномученника Симеона і 1020 річчя Хрещення Русі.

3 група. Пам’ятник  Генріху Семирадському.

        Семирадський Генріх Іполитович [10 (22).Х.1843, с.Печеніги, тепер смт. Харківської області - 23. VІІІ.1902, Стшалково,побл. м. Ченстохова, тепер Польща] - відомий художник останньої третини ХІХ століття, чиї твори стали окрасою найвідоміших музеїв світу, випускник Харківського університету та Петербурзької академії мистецтв. Одним із кращих представників неоакадемічного напрямку живопису Семирадського стали називати ще під час його навчання в академії. Цьому напрямку він залишився вірним на все життя, і темами його картин - як монументальних, так і невеликих полотен - завжди будуть сюжети із біблейської, античної і старослов’янської історії. Картини Генріха Семирадського зберігаються сьогодні у Третьяковській галереї, Львівському, Краківському, Варшавському художніх музеях, у багатьох приватних колекціях. Свого часу вони брали участь у міжнародних виставках, отримували золоті і срібні нагороди. На жаль у Харківському художньому музеї представлено лише три картини Семирадського.

       У 2002 році був встановлений і відкритий перший у світі пам’ятник Генріху Семирадському, зареєстрований в ЮНЕСКО.  З 2003 року ім’я видатного польського митця пензля Генріха Семирадського, котрий народився в Печенігах, носить ліцей районного центру

 4 група  ПАТ "Фінпрофіль"

       Компанія «Фінпрофіль» є частиною фінського концерну "MacringGroup".

       Цілі і завдання компанії - це виробництво високотехнологічного якісного обладнання із застосуванням європейських розробок і проектів у сфері виробництва профилезгинального обладнання та металообробного.

       Виготовлення профилезгинального обладнання на заводі «Фінпрофіль» в Україні дозволяє надати клієнтові кращу пропозицію в співвідношенні висока якість - ціна.

       Компанія «Фінпрофіль» сьогодні це:

- професійні технології обробки листового металу і ціла гама обладнання серійного виробництва;

- здійснення нестандартних, індивідуальних проектів у сфері обробки металів методом холодного профілювання;

- новітні комплекси устаткування, розраховані на високу продуктивність і тривалий термін експлуатації;

- повномасштабна науково-дослідна робота спрямована на розвиток та оновлення асортименту вироблюваного устаткування;

- кваліфіковані консультації, шефмонтаж, гарантійне та післягарантійне сервісне обслуговування.

     Концепція  роботи компанії заснована на тісній взаємодії з замовником, індивідуальному підході, високоякісному обслуговуванні і супроводі замовлення. Придбане профілезгинальне обладнання має не тільки гарантійний термін експлуатації, але і подальше постгарантійне курирування співробітниками нашої компанії.

     Готову продукцію постачає до Росії, Казахстану, Азербайджану, Естонії, Латвії, Білорусі, Туркменістану.

 5 група.  Печенізьке водосховище.

                     Печенізьке водосховище побудовано, головним чином, для постачання міста Харкова прісною водою на місці невеликого Кочетоцького водосховища, побудованого в 1936 році. Спорудження Печенізького водосховища відбувалося з 1958 по 1962 рік. З серпня 1962 почалося наповнення водосховища, яке поступово тривало аж до весняного водопілля 1964 року. З цього часу обсяг водосховища залишався незмінним близько 0,4 км ³. Підпір водосховища зберігається до річки Вовча, велика ширина - до моста у Верхній Писарівці.

                    Гребля Печенізького водосховища розташована біля селища Печеніги, який отримав назву від племен кочівників печенігів, які мешкали на цих землях в IX-X століттях н. е. На правому березі водосховища розташовано селище Старий Салтів, який, завдяки спорудженню водосховища, перетворився на базу відпочинку для харків'ян. На Печенізькому водосховищі безліч піщаних пляжів, дитячих таборів і будинків відпочинку. Планується створення при греблі водосховища малої ГЕС.

                6 група. Ліси Печеніжчини.

                     Окрасою нашого краю є лісові масиви, що сформувалися на правому, порізаному ярами та балками, березі Печенізького водосховища на р. Сіверський Донець. Тут ростуть незаймані дубові ліси. Із порід-супутників поширені липа, клен, ясень. На достатньо вологих грунтах ростуть береза, ольха, верба, осина, тополя.  Не менш вражаючими є соснові ліси, що представлені переважно сосною звичайною.      

                      Загальна площа дубових, соснових лісів та інших лісовкритих площ — 9,1 тис. га, що становлять п’яту частину від загальної площі території району.

                    Лісові насадження є стабілізатором мікроклімату, регулятором гідрологічної рівноваги Печенізького водосховища і водозбору р. Сіверський Донець. Ліси  грають велику ґрунтозахисну і екологічну роль, представляють історичну, наукову і естетичну цінність. 

               7 група. Фестиваль "Печенізьке поле"    

      Щороку у Харківській області на лівому березі Печенізького водосховища проводиться один із найбільш відомих Україні - етнофестиваль «Печенізьке поле». Ідея свята полягає у збереженні та відродженні народних традицій і національної культури. Печенізьке поле, щорічний веселий гамірливий етнофестиваль, де майстри української землі, Слобожанщини, демонструють народні ремесла, вироби власного виробництва, виконують запальні народні танці та пісні, в одинадцятий раз запросив нас поринути у атмосферу автентичної української слободи.

     Вперше він був проведений влітку 2002 року в селищі Печеніги, на березі водосховища. Він зібрав близько 6 тисяч учасників і глядачів. У наступному році їх було вдвічі більше . Оргкомітет фестивалю «Печенізьке поле» присудив йому статус постійно діючого фестивалю з багатоплановими проектами.

   Гостями фестивалю є фольклорні колективи з багатьох районів Харківської області, Кіровограда, Львова, Івано-Франківська, Києва. У гала-концертах фестивалю брали участь Олександр Пономарьов, El Кравчук, Остап Гавриш, Ігор Рудой (Україна), Филип Жмахер (Сербія), групи «Драбина» й «Скрябін» (Україна), Іван Купала (Росія).

         VІ. Закріплення вивченого матеріалу

 Завдання: Використовуючи карту Печенізького району нанести розглянуті об’єкти.  (накреслити маршрут)

VІІ. Підсумки уроку

    - Печеніжчина багата як історико-культурними так і природними пам’ятками.

    -  Ви - майбутнє нашого краю. І повинні зробити все щоб не тільки зберегти і передати своїм нащадкам досягнення наших предків, а й примножувати багатства нашого краю.

VІІІ. Домашнє завдання:

    Написати міні-твір "Моя сім’я - частина Печеніжчини"