Позакласний захід. Національний парк «Сколівські Бескиди»

Національний парк

«Сколівські Бескиди»

Відкриття світу, а особливо рідної землі розпочинається для нас в дитинстві. Ідуть роки, синіють горизонти, розкривається чарівність рідної природи.

Як почесно відчути себе не лише допитливим слідопитом, а й справжнім господарем рідного краю, бережливим, безкорисливим, мудрим. Потрібно, щоб кожен з нас відчував свою особисту відповідальність за збереження кожного дерева, кожного пташиного гнізда, кожного вирощеного колоска. Потрібно, щоб кожен із нас не тільки любив природу, а й виховував це почуття у свого товариша, молодшого брата чи сестри. Адже природа нашого краю така чудова і різноманітна.

Карпати - велика й складна гірська екологічна система, яка впливає на формування клімату значної території як нашої країни, так і континенту в цілому. У Карпатах зосереджено більше половини видів флори і фауни України, а лісові та водні ресурси цього краю здавна визначають розвиток багатьох галузей народного господарства нашої держави.

 Уявіть місце  в Карпатах де є: мальовничий середньо-гірський ландшафт, дрімучі ліси, круті схили і дикі звірі, саме таким є національний природний парк «Сколівські  Бескиди».

Парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення. Парк «Сколівські Бескиди» - це резерват самобутньої незайманої природи, неповторної за своїми мальовничими краєвидами ( мал. 1 ).

Географічне положення

Націона́льний приро́дний парк «Сколівські Бескиди» розташований в південній частині Львівської області України. Парк охоплює басейни річок Стрий та Опір і займає площу 35 261 га, з яких 24 639,3 передані парку в постійне користування.

Парк розташований в межах моноклінально-брилового низькогір'я Сколівських Бескидів і займає його північну частину. Абсолютні висоти на території парку — від 600 до 1260 м. Найвища точка - гора Парашка (1268 м). Переважають ландшафтні комплекси крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого низькогір'я. На території парку розташовані водоспади Кам’янка,

Гуркало та Східницьке родовище мінеральних вод.  Тут знаходиться державний історико-культурний заповідник «Тустань».

Схили гір вкриті хвойними лісами  та березовими зонами. Трав'яний покрив різноманітний з багатьма рідкісними рослинами, більшість з яких занесено  до Червоної  Книги України . Межі парку в основному збігаються з межами природних територіальних комплексів і проходять по вододільних хребтах та руслах річок. ( мал.2 ).

Історія створення

Національний парк «Сколівські Бескиди» створений Указом Президента України від 11 лютого 1999 року № 157 на базі Сколівського лісового заповідника загальнодержавного значення (створений в 1983 р. з метою охорони корінних ялицево-букових і букових лісів) і частини території і ландшафтного заповідника місцевого значення «Майдан», а також заповідних урочищ «Дубинське», «Сопіт», «Журавлине».

Рєльєф

Основні хребти простягаються з північного заходу на південний схід і розчленовані на окремі частини . Хребти мають типове східно-карпатське простягання, побудовані асиметрично: північно-східні схили хребтів, що приурочені до твердих стійких порід — стрімкі; південно-західні схили відповідають падінню товщ і мають пологіший нахил. Ця асиметрія найчіткіше виражена у поперечному профілі хребтів у долині р. Опір (м. Сколе).

Асиметричні хребти Сколівський, Парашки та інші відповідають зонам пісковиків стрийської серії.   Висоти звичайно дорівнюють 1100-1200 м. На території національного природного парку основними вершинами є: г. Великий Верх (1177 м н.р.м.), г. Кривий Верх (1072), г.Перекоп (1212), г. Високий Верх (1176), г. Корчанка (1178), г. Кремінний (1135 м н.р.м.).

Найвищою точкою на території парку є г. Парашка (1268 м н.р.м.), ( мал.3 ). На схилі гори встановлений пам'ятний камінь, на вершині — хрест. Парашка є найвищою вершиною, яка лежить повністю на території Львівської області.. При підніжжі Парашки бере початок Велика Річка, а неподалік протікають річки Опір (на сході) та Стрий (на півночі).

Гора Ключ ( мал.4 ) у Сколівських Бескидах за часів Першої світової війни стала ареною кривавих боїв між Українськими січовими стрільцями та російським військом.

Також багато відомо про три групи скель, каньйон та десятки вертикальних печер, що заховані посеред вкритих смерековими лісами схилів.

Гора Маківка ( мал.5 ) у Сколівських Бескидах - популярне місце походів вихідного дня. Тут розташований відновлений у 1991 р. меморіальний цвинтар бійців Легіону УСС, які полягли навесні 1914 року у битві з російськими військами.

Поблизу невеликого села Урич,  на лівому боці долини річки Стрий, розташовані мальовничі Урицькі скелі ( мал.6 ). Складаються вони з трьох груп каменів-пісковиків: Гострий Камінь, Жолоб та Камінь.

Остання група скель, тобто Камінь, є найбільш відомою. А відома вона завдяки тому, що у ІХ-ХІІІ ст. тут існувала давньоруська фортеця Тустань, яка була прикордонним сторожовим та митним пунктом. Зараз на скельній групі Камінь збереглися виявлені під час досліджень 1971-1978 рр. близько 4000 пазів і врубів, зроблених у скелі.

 У 1994 році тут був створений Державний історико-культурний заповідник «Тустань». Наскельну фортецю «Тустань» занесено в перелік визначних пам'яток історії та культури, які потребують першочергового відтворення. У селі Урич діє музей історії міста-фортеці Тустані.

Клімат

Над Сколівськими Бескидами домінує західний перенос повітряних мас, напрямок яких змінюється через гірський рельєф. Внаслідок цього вологий помірно-континентальний клімат різний на різних висотах і неоднаковий на всій території парку.

У зимовий період із збільшенням висоти на кожні 100 метрів температура падає  в середньому  на 0.4^оС, а влітку на 0.7^ОС. Середня температура січня -4.5⁰  -6⁰С, липня +15^о –  +18^оС при максимальній +30^о і мінімальній -31^оС. Високі та низькі температури спостерігаються дуже рідко, тому  на рослинність та комфортність відпочинку практично не впливають.

По кількості опадів і умовах випаровування територія парку належить до зони стійкого зволоження, а найбільш високі ділянки до зони надмірного зволоження. У розподілі опадів головну роль  відіграє рельєф. Опадів випадає 800-1100мм. Загальна кількість опадів, їх вид, тривалість та інтенсивність суттєво впливають на розвиток гідро мережі, виникненням паводків, потоків та зсувів, на розвиток та інтенсивність  ерозійних процесів .

У межах парку середня відносна вологість повітря складає 72%.

Літо  в парку прохолодне, вологе.  Якраз на літній період і припадає більша частина дощів. Восени температура падає і зменшує кількість опадів. Однак в кінці вересня,на початку жовтня починаються приморозки. Зима на території досить  тривала 4-5 місяців. Чим більша висота над рівнем моря, тим довше там лежить сніг. Середня висота снігового покриву становить 39см.

Весна починається в квітні, високо в горах травні –червні. Погода в цю пору року як правило не спокійна, теплі сонячні дні часто змінюються похолоданнями, заморозки, часто бувають снігопади.

Важливу роль в утворенні клімату відіграють вітри. Середня швидкість вітру не перевищує 8м. а високо в горах 12-18м. Однак в окремі дні швидкість вітру досягає  40м/c.

Але в цілому клімат сприятливий для розвитку туризму та активного відпочинку в усі пори року.

                                      Грунти

Ґрунтовий покрив Сколівських Бескидів сформувався в умовах досить складної літологічної диференціації ґрунтоутворюючих порід і рельєфу, що зумовило значну його неоднорідність.

На території  парку переважають бурі гірсько-підзолисті, а також дерново- підзолисті та гірсько-лучні грунти.

На території парку існує унікальний локаліт  торф'яно-болотних верхових ґрунтів   в урочищі « Журавлине на правобережжі» р. Кам'янки.

Грунти у Сколівських Бескидах є щебнисті і сприятливі для росту досить численних видів рослин.

                              Внутрішні води

Густа річкова мережа, яку утворюють притоки річок Стрий та Опір ( мал.7 ), робить цю територію особливо привабливою для літнього туризму, а довгі пологі гірські схили сприяють розвитку гірськолижного спорту. Також  на території парку є озеро Журавлине ( мал.8 ). .Його вода дуже багата на сірководень, тож в озерці нема ніякої живності.

А також водоспад Кам'янка( мал.9 ). Який розташований за 7 км від Сколе, вздовж по течії р. Кам'янки (поворот на с. Кам'янку  між Сколе і Верхнім Синьовидним, 4 км за мостом через р. Опір). Від залізничної станції Сколе — 10 км. Водоспад Гуркало ( мал.10 ) - розташований на території Національного природного парку "Сколівські Бескиди" і є гідрологічним пам'ятником природи.

-6-

Розташований на висоті 570 м над рівнем моря.  Територія парку розташована в околицях традиційних курортних місцевостей - Східниці, Сколе, Славське. Особливе значення має розташоване на прилеглих до парку територіях смт. Східниця, де в 1970 році розвідано великі запаси мінеральних вод типу "Нафтуся". Крім того, на території парку є понад 30 мінеральних джерел різної бальнеологічної дії. Джерела лікувальних мінеральних вод відомі і в долині р. Рибник Майданський, околицях с. Новий Кропивник та інших. Відпочиваючих приймають близько 50 санаторіїв, пансіонатів, баз відпочинку і туристичних, кемпінгів.

Флора

На території парку поширені понад 50 видів різних  рослин. Ранньої весни з-під снігу з'являються суцільні фіолетові килими з квітів шафрана Гейфеля, трохи пізніше зацвітають підсніжник білосніжний чи звичайний, білоцвіт весняний... У травні в Бескидах цвітуть орхідеї — билинець довгорогий, чи комарниковий, зозулинець салеповий, пальчатокорінник травневий. Наприкінці весни зацвітає цибуля ведмежа (черемша), тендітна і приваблива лунарія оживаюча зі світло-ліловими, білими або фіолетовими квіточками, а також отруйна (!), з родини пасльонових, скополія карніолійська.
Улітку зір милує арніка гірська, астранція велика, любка дволиста, лілія лісова, зозулині сльози серцелисті... У темнохвойних лісах росте баранець звичайний. Восени на луках з'являються лілові квіти пізньоцвіту осіннього... всі ці рослини занесено до Червоної книги ( мал.11 ).

Більше 100 видів аборигенної флори парку використовує офіційна та народна медицина.

Фауна

Багатий і різноманітний видовий склад фауни у Сколівських Бескидах. Тут зареєстровано  86 видів комах та 204 види хребетних тварин, із них: 18 видів риб, 9 - земноводних, 6 - плазунів, 121 - птахів та 50 видів ссавців. Тут водяться олень благородний, козуля, кабан дикий, заєць-русак, білка, лисиця звичайна, куниці лісова і кам'яна, вовк, ведмідь бурий, з рідкісних видів - борсук, кутора мала, полівка мала водяна, горностай, кіт лісовий, рись звичайна, нічниця довговуха, підковоніс малий. У 1965 році з Біловезької Пущі сюди завезено 10 зубрів, які добре прижилися і дають потомство.

Із птахів гніздяться тетерев, рябчик, дятли зелений і трипалий, шишкар ялиновий, плиска гірська, щеврик гірський, сова сіра, сапсан, а також занесені до Червоної книги України глухар, лелека чорний, підорлик малий, беркут, шуліка рудий, сорокопуд сірий.

Характерними плазунами є гадюка звичайна, вуж звичайний, ящірки прудка, зелена та живородна. До Червоної книги України занесені полоз лісовий, тритони карпатський і гірський, саламандра плямиста та гадюка звичайна.

Загалом на території парку охороняються 11 видів тварин, занесених до Європейського червоного списку та 30 видів, занесених до Червоної книги України ( мал. 12 ).

Самобутня культура й унікальна природа НПП «Сколівські Бескиди» відкривають широкі можливості для організації наукового, екологічного, спортивного туризму.

Таємні чари вікових  величних лісів, безмежні панорами гір на фоні синього неба, численні гірські потоки прозорої води, цілющі мінеральні джерела, смарагдові полонини. Саме тут я милувалась формами, рухами, голосами, поведінкою тварин і окремими рослинами, химерними скелями, казковими водоспадами – усім  дивосвітом природи цього парку.

Охороняючи природу рідного краю ми з повним правом можемо і повинні сказати:

Благословенна будь вічно, жива природо, що завжди щедро ділишся з нами нескінченними багатствами й дарами, необхідними для нашого буття, своїм тисячолітнім досвідом і споконвічною мудрістю, своєю таємничою гармонією і красою – животворним джерелом нашої духовної радості.

У цьому краї є можливості для розвитку гірськолижного туризму на міжнародному рівні, через територію парку проходять автомобільна і залізнична транспортні артерії міжнародного значення.

Тобто НПП «Сколівські Бескиди» є досить перспективними для розвитку туризму, але цивілізованого з урахуванням екологічної свідомості людей.  

Список використаних джерел

1. Географічна енциклопедія України: И 3ч т.\ Ред. – кол.: .. О. Маринич та ін. –  Київ, 1990. Т 2. Т.3.
2. Енциклопедія українознавства. Том 4, - Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1994.
3. Історія міст і сіл України, Львівська область, Київ.
4. А. Жуковський., Субтельний О. Нарис історії України – Льві, 1992.
5. Ю. Сітницький. Мандрівки по Карпатах: Путівник, Львів.
6.  Ю. Нестерук, Рослинний світ Українських Карпат: Чорногора – Львів, 2003.
7. І.Крип'якевич. Історичні походи по Львівщині, 1991.
8. Я.Тимчишин, М. Савка, П. Тимошенко. Подорожі по  Львівщині, 1967.
9. Краєзнавство і туристика,1996.
10.   М. Костриця. Краєзнавство. Географія. Туризм.2006.
11.   Н.Ф.Яришева. Природа України. Основи природознавства.1995.
12.   С. Павлюк. Сколівщина.1996.

Додатки

мал.1.Краєвиди Сколівських Бескид.          мал.2.Межі парку.

мал.3. г. Парашка.                                             мал.4. г. Ключ.

мал.5. г. Маківка.                                              мал.6. Урицькі скелі

мал.7.Ріка Опір в Сколе.                                   мал.8. Мертве озеро ( Журавлине ).

мал.9.Водоспад Кам'янка.                             мал.10. Водоспад Гуркало.

Мал.11.   Рослини, що занесені до Червоної  Книги:

Арніка гірська                                                          Журавлина болотна                                                                    

Дзвоники карпатські                                              Шафран Гейфелів

  Білоцвіт весняний                                                 Любка дволиста   

Ряст  порожнистий                                                  Зубниця залозиста

Мал.12.    Тварини, що занесені до Червоної Книги:

Благородний олень                                         Чорний лелека                 

Тритон  Карпатський                                             Саламандра плямиста

 Зубр                                                                           Рись           

Беркут                                                                     Ведмідь (бурий)

Мандрівка на гору Лопату

Тривалість: 9 – 10 год.

Протяжність: 25 км.

Тематичний напрямок екскурсії: Історико-краєзнавча.

Маршрут: гірський ( літній ).

м. Сколе – водоспад Кам’янка – Мертве озеро – Янкова криниця – с. Кам’янка – г. Лопата.

Мета маршруту на г. Лопату полягає в тому, щоб більше дізнатися про героїів ОУН – УПА, які понад усе боролися за свободу та незалежність своєї  Батьківщини, виховати у мандрівників почуття патріотизму та відчуття городості за наших героїв.Тобто даний маршрут допоможе не тільки здійснити мандрівку в наше героїчне минуле, але й оглянути неперевершені краєвиди Сколівщини.

Зупинка №1. Туристична база « Карпати «.

Похід розпочинаємо з туристичної бази « Карпати, що знаходиться в урочищі Дубина, неподалік від районного центру. Зійшовши з тур бази в південному напрямку, переходимо р. Кам'нку, яка поповнює  своїми водами Опір. Це права притока р. Стрий. Річка  Опір має назву  через те, що під час монголо-татарської навали верховинці перегодили її  і затопили ворожий табір, тобто навіть річка чинила «опір». Вона бере початок поблизу с. Опорець.

Туристична база « Карпати «.

Зупинка №2. Водоспад Кам'янка.

Асфальтованою дорогою рухаємося правим берегом річки, а через 1,5 км перетинаємо її та продовжуємо шлях уже лівим берегом, милуючись краєвидами, долаємо ще 1,5 км шляху і відкриваємо для себе дивовижну красу водоспаду Кам'нка.

Водоспад Кам'янка  знаходиться у Сколівському районі Львівської області поблизу села Дубина. Сам водоспад належить до національного природного парку "Сколівські Бескиди" і є геологічною пам'яткою природи та об’єктом рекреаційного туризму. До підніжжя якого спускаємося вузькою дорогою. Це унікальна пам'ятка природи, яка зачаровує кожного своєю неповторністю. Вода широкою завісою падає з шестиметрової висоти на кам'яні  брили. З 1960 р. Водоспад на р. Кам'янці охороняється як геологічна пам'ятка природи. Неподалік знаходиться розлога рівнинна місцевість, облаштована для відпочинку туристів.

Водоспад Кам'янка.

Зупинка №3. Мерте озеро.

Після відпочинку можна повернути  на стежку та піднятися вверх ще до одного

чудового витвору природу – гірського озера під нозвою Мертве або Журавлине. На цьому озері йде процес формування верхового болота, тому і назва – Мертве. Другу назву воно отримало через те, що в цьому місці росте рідкісна для Сколівських Бескидів журавлина болотна.

Мерте озеро.

Зупинка №4. «Янкова криниця».

Після Мертвого озера можна повернути на основну дорогу і , крокуючи нею близько 00 м. спостерігати цікаву панораму карпатського пейзажу: зліва – крутий підйом, а справа – серед каміння в'ється р. Кам’янка, над якою нависають скелі. Ліворуч, за кілька метрів від дороги, струмить джерело, яке місцеві жителі називають « Янковою криницею «.

« Янкова  криниця «.

Зупинка №5. с. Кам'янка.

У цьому місці основна дорога повертає направо, на піадень. Цією асфальтованою дорогою можна попрямувати до невеликого гірського с. Кам'янки, якуе розкинулося на двох берегах карпатської річки. Існує воно вже приблизно 600 років. За переказами, заснували його втікачі від татар у другій половині XІV ст. Існують три версії теперішньої назви. Перша з них походить від того, що село розміщене на кам'янистій місцевості. Друга від прізвища пана Камйонки, що володів селом. Третя – від того, що на околицях села ростуть червоні ягоди – кам'янки, які мають більш поширену назву «брусниця».

с. Кам'янка.

Зупинка №6. г. Лопата.

Перед першими хатами є кладка через річку. Її треба перейти і піднятися грунтовою дорогою на Зелемінський хребет, що веде з півночі на південь. Пройти 2 км стежкою через ліс, чергуючи невеликі підйоми і спуски, та вийти на

основний відріг Зелемінського хребта. Тут і починається завершальний підйом на г. Лопату. Через 2 км можна вийти на її вершину ( 1211 м ), з якої відкриваються далекі горизонти і мальовничі краєвиди, вкотре переконюючи всіх у неповторній красі Сколівських Бескидів.Ця гора відома героїчними боями, куреня УПА під командуванням хорунжого Василя Андрусика – Різюна. Битва га горі Лопаті стала кульмінацією всієї операції, а день 8 липня 1944р. – днем звитяги українських повстанців над фашистськими військами. В пам'ять про битву на горі Лопаті встановлено меморіальний хрест воїнам УПА – справжнім патріотам своєї Батьківщини, відважним борцям за її незалежність.

г. Лопата.