Конспект уроку з літератури рідного краю "Дивосвіт творчості Йосипа Фиштика"

Тема уроку. Література рідного краю. Дивосвіт творчості Йосипа Фиштика

Мета уроку:  продовжити знайомити учнів з митцем слова рідного краю Йосипом Фиштиком; розвивати естетичні смаки школярів, вміння сприймати поезію, аналізувати почуте й прочитане, робити власні висновки та узагальнення; сприяти формуванню у школярів почуття патріотизму.

Обладнання. Запис пісні « Ця земля- Україна», запис пісні « Мова колискова», мультимедійна презентація

Тип уроку: урок- автограф

Учні повинні вміти:

аналізувати, порівнювати, зіставляти факти;

доводити, відстоювати свої думки;

досліджувати текст, робити висновки й узагальнювати вивчене під керівництвом вчителя;

визначати художні засоби;

виразно читати поезії.

Учні повинні знати:

цікаві факти з біографії поета;

зміст поезій:

збірки поезій Йосипа Фиштика.

 

Хід уроку

Святково прикрашений клас.

І. Створення емоційного настрою.

Звучить пісня у виконанні незабутньої берегині нашого співу  Раїси Кириченко « Ця земля- Україна». Музика Людмили Єрмакової, вірші Йосипа Фиштика.

Учитель. (на фоні стихаючої пісні). Мій рідний край! Які чудові слова цієї пісні! Чи можна сказати краще про ту землю, де народився, живеш, де привітно усміхаються до тебе віконця батьківської хати, де змійкою в'ється стежина дитинства. Мені здається, що людину не можна назвати людиною, якщо вона не любить своєї землі, забуває про свою колиску. Ми повинні не тільки любити свій край, а й знати його історію, культуру, літературу — минулу і сучасну.        « Ця земля-Україна». Цій темі присвячено наш сьогоднішній урок літератури рідного краю — урок-автограф « Ця земля-Україна». Чому урок-автограф? Тому, що сьогодні ми всі (і кожен зокрема) отримаємо автограф від Йосипа Івановича Фиштика.

(Голосніше звучить пісня і на дошці з'являються слова-автограф Йосипа  Фиштика :

Ця земля - Україна

І свята, і єдина,

З нею я в самоті не сама!

Хто б мене не покликав,

Я Тебе не покину,

Бо другої такої нема!.)

Ці слова є патріотичним заспівом до нашого уроку.

Учитель. Ми раді вітати на нашому уроці заслуженого діяча мистецтв України, керівника єдиного в Україні Дрогобицького відділення Київського Дому Європи при редакції « Франкова земля», головного редактора дрогобицького радіо, поета- пісняра Йосипа Фиштика. Нехай задушевна  зустріч запам’ятається вам назавжди.

 Учнівське повідомлення. В українській пісенній культурі творча постать Йосипа Фиштика стоїть в першому ряду поетів, що поєднали свій поетичний світ з піснею. Його пісенні твори на вустах багатьох уславлених виконавців і молодих співаків. А скільки початкуючих артистів вони вивели в коло знаних і улюблених! В його доробку багато глибокоемоційних патріотичних, духовних творів і водночас творів щирого ліричного звучання. А ще пісень для дітей і про дітей. Йосип Фиштик –поет широкомасштабний. Він запалює таланти і в ліричній поезії, і в творах дитячої літератури. А  пісенний хист  його творчості вихлюпує і за межі України.Тож недаремно його творчість зацікавила багатьох перекладачів, щоб вона дійшла до європейського читача. Нещодавно його поетичний доробок з’явився німецькою у Мюнхені. Далеко не кожному це вдається. Його перу належить дванадцять поетичних книг, десять пісенних аудіоальбомів («Проекції століття»), п’ять компакт-дисків, поетично-пісенна трилогія («Ця земля – Україна», «Золоте знамено», «Лишаймось собою»). Варто наголосити: Й. Фиштик є одним із співавторів фольк-опери «Київська Русь».

Серце його ще змалечку прагнуло краси і світла. Допитливий хлопчина шукав у книжках відповіді на багато життєвих питань. Мені здається, що у своїх спогадах Ви часто повертаєтеся в дитинство. До цієї думки мене підштовхнули ваші вірші.

Слайд « Поезія, що пройшла скрізь серце ».

(Учні читають вірші напам 'ять)

Учитель. Про цей вірш треба сказати окремо. Він народився з великої любові до рідного народу, до рідної землі, до нашої історії. У Києві, містах і селах на сході і заході України, де він звучав, не було байдужих слухачів: у старших людей слова вірша викликали спогади про пережите, а в їхніх очах виступали сльози. «В бою я ще не знав, що я вмирав, земля у стяг мене в росі сповила», – відтворює легендарний дует «Ярослав-На» схвильовану розмову матері з сином, який звертається до неї з небес, а ненька просить написати листа без слів, котрим для неї стане синє небо над рідною хатою…

Композитор Ярослав Дуб, одержавши від Йосипа Фиштика проникливого вірша, зумів прожити непроминальні фронтові епізоди українських бійців настільки емоційно й чуттєво, що твір одразу ж впадає в душу як символ неперервності одвічного зв’язку матері і сина, навіть тоді коли він стає Ангелом у небесах. Цього дуже прагнули обидва автори «Знамена…» і, як бачимо, духовні словесно-музичні акценти набули належної повноти і довершеного звучання.

Слайд « Міні- монолог»

Знамено із небес. ( інсценізація вірша)

Хлопець. В бою я ще не знав, що я вмирав,

Земля у стяг мене в росі сповила...

Той, мамо, стяг до неба я підняв,

Бо в ньому наша слава і наша сила!

 

Мати. В мій сон, синочку, лист твій прилетів,

Біліше снігу з неба стали крила,

Багрянцем сонця лист запломенів,

Рядки вогнем все дно душі накрили...

А серцем чує Ангел мій з небес,

Яких порад у нього попросити.

На крила взяв він свій найтяжчий хрест,

Щоб в небесах над вічністю носити...

 

Хлопець. Я ще не знав колись, я ще не знав,

Що лист теж може кулю зупинити,

Коли з-під куль я в небо відлітав,

Крилом своїм хотів я бій спинити!

 

Мати. Бо Бог дав, синку, доля не проста,

Небесна вістка мов цілунок м'яти,

Пиши без слів до матері листа,

Твій лист у небо синє біля хати...

А серцем чує Ангел мій з небес,

Яких порад у нього попросити.

На крила взяв він свій найтяжчий хрест,

Щоб в небесах над вічністю носити...

Показ презентації. Слова Йосипа Фиштика, виконує дует Ярослав-На

Слайд « Роздуми вголос »

Учитель. Восьмикласники не тільки вивчили вірш напам'ять, а й написали про свої враження від нього.

(2-3 учні  читають свої твори-мініатюри).

1учень. Коли читала вірш « Знамено із небес», в моїй душі боролися два почуття — біль і гордість. І першого, і другого було так багато, що я не могла зрозуміти, що ж перемагає. Серце сповнювалося болем за нашу сплюндровану землю, за нашу "замордовану плоть", за соловецькі і колимські трагедії. Як тяжко усвідомлювати, що в нас є зрадники, "бездушні каліки", що наші "святині палили". Але народ виживе. У це вірить автор. І ця віра така сильна, що передається й мені. Читаю вірш і уявляю житнє колосся, що хвилюється у сонячну днину під блакитним небом, чую, як перекликаються стрілецькі могили, шумить Дніпро, радіючи, що зійшлись українці на своє віче — щасливі, усміхнені. Серце моє сповнюється гордістю за те, що наш народ вистояв у важкій боротьбі за волю.

* * *

2 учень. З хвилюванням прочитав вірш « Знамено із небес».

 Героїчні картини з АТО немовби перенесуться на животворну ниву Франкового краю. Аж не повірилося, що можна так багато сказати. Тут уся історія нашої України — тяжка, трагічна, у терновому вінку. Цей пройнятий до глибини почуттів твір немовби сам попросився в гості до фронтової бригади Українського радіо, яка щоразу виїжджає на передову лінію Сходу, де надійно бійці-патріоти оберігають Вітчизну від ворожої навали з Півночі.

Чого тільки не було на хресній дорозі мого народу: і Соловки, і Колима, і боговідступництво, і діти-перевертні! А оті слова здатні, мені здається, зворушити камінь.

Вчитель. Є серед пісень і знакові, як-от «Мова колискова» (музика Марії Шалайкевич), яка стала експонатом англійського музею кращих пісень світу, і потрапила до числа 20 найпопулярніших на Землі пісень, обраних в Америці для відправки у космос. Якщо ж взяти до уваги унікальне аранжування Ярослава Дуба і його колег, де проникливий український мелос підсилює спів божественних птиць, неповторне виконання твору Марією Шалайкевич, то ймовірно, що така пісня схвилює Всесвіт. Особливим неповторним пісенним колоритом чарує і «Український звичай».

Звучить пісня. Гурт "Соколи" - Мова колискова

Слайд « Мікро- сповідь». Що для мене значить поезія?

• Поезія- це розлогі види метафор, на яких сплело гніздо натхнення.
• Для мене поезія- чарівний казковий світ, у якому живуть персонажі улюблених віршів.
• Слово- це промінь, яким я пишу твори.
• Поезія- це запашна квітка первоцвіту, що вабить до себе, навіває мрії.
• Поезія- це музика в словах.
• Для мене поезія – це ковток свіжого повітря, холодний вітер у спеку, це життя.

Слайд « Бліц-інтерв'ю ».

Бліц-інтерв'ю. У ньому беруть участь усі присутні;

запитання — найрізноманітніші.

 Учитель. Звичайно, ми вже багато знаємо про Йосипа Фиштика, про його твори, та, мабуть, хотіли б знати ще більше, познайомитися ближче. Йосип Іванович люб'язно відповість на всі ваші запитання.

Деякі із запитань учнів:

— Який випадок з дитинства запам'ятався вам найбільше?

— Ким ви мріяли стати? Чи здійснилася ваша мрія?

— Чи пам'ятаєте, коли почали писати вірші і що вас спонукало до їх написання?

— Що Ви найбільше цінуєте в людях?

— Талант, на Вашу думку,- це дар Божий чи невтомна праця?

— Коли до Вас приходить Муза?

— Ваше хобі?

–  Як приходять до Вас такі яскраві, сонячні пісенні образи?

–  Часто думаєте віршами?

— Хто може стати Вашим другом?

Слайд « Лавровий вінок шани митцеві »

Йосип Іванович Фиштик – лауреат премій:

• за європейську співдружність,
• імені Вільгельма Магера ( Німеччина),
• імені Гулака Артемовського,
• « Осіннє золото»,
• літературна премія імені Івана Франка.

Учитель. Ось такий він— Йосип Фиштик. Труднощі не вбивають у його серці потягу до краси, не збіднюють переболеної душі, а вірші його зворушують, змушують уважніше подивитися навкруги, задуматися над своїм місцем у житті. Ми щиро вдячні пану Йосипу за сьогоднішню зустріч, за урок- автограф Це не тільки автограф, що Йосип Іванович залишив у книзі, а й автограф патріотизму, добра, милосердя залишений у ваших юних серцях.

Знову звучить пісня…      

учні дарують гостеві квіти, а він підписує кожному свою збірку.

Йосип Іванович, якого Любов Рудавська-Вовк, голова ВО «Письменники «Бойківщини»  назвала гідним послідовником славетного Івана Франка, не збирається зупинятися на досягнутому і має багато творчих планів на майбутнє. Долати Вам ще перевали,

Перемагати сірі дні.

Тримаймось разом, щоб не впали

Скрижалі честі у борні!

Звучить пісня « Пісня для друзів». Це велике щастя мати такого друга як Ви. Дякуємо, Йосипе Івановичу, за цей воістину чудовий урок – автограф, урок пісні та поезії, який наблизив Вашу творчість частиною якої є наша рідна українська земля.