Конспект уроку з літератури рідного краю з української літератури 7 клас

«Додаток 12»

Тема:  Усна народна творчість. Козацькі пісні Дніпропетровщини                             Мета: ознайомити учнів із кращими зразками козацьких пісень Дніпропетровщини, навчити аналізувати їх зміст, образи, настрої, зясовувати художні засоби, специфічні ознаки та пафос ;                                                                 розвивати навички вдумливого та виразного читання пісень, їх коментування;             виховувати естетичний смак, любов і пошану до окраси кожної нації – її пісенної спадщини.                                                                                               Обладнання: збірки народних пісень, ілюстрації до них.                                          Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Малювання «асоціативного куща» до слова «пісня»

Відповіді на питання

- На які дві групи поділяються пісні?                                                                                     - Які пісні належать до соціально – побутових?                                                                   - Що ви знаєте про козацькі пісні?

ІІІ.ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

ІV.ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Вчитель: Козацькі пісні були поширені по території всієї Дніпропетровської області, про що свідчать фольклорні експедиції, проведені на початку 2000-х років фахівцями українського фольклору, народного говору та літератури Нижньої Наддніпрянщини Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара та членами Всеукраїнської асоціації молодих дослідників фольклору.                                                                                                              Враховуючи, що покозачення України розпочалося саме з Нижньої Наддніпрянщини (останні 5 Запорізьких Січей, з 1581 по 1775 роки, знаходилися на території нинішньої Дніпропетровської обл.), козацькі пісні, що побутували на цій території, були також занесені і в інші місцевості України, натомість там вони набули інших рис та характеру.                               Враховуючи, що козацтво як окремий стан до тепер не зберігся, приналежність тієї чи іншої пісні до козацької визначається за такими ознаками, як текст та музична мова.                                                                        Козацькі пісні виконуються без супроводу музичних інструментів, зазвичай гуртом.

Козацькі пісні в наш час частіше виконують самі жінки, рідше трапляються змішані гурти. Гуртовий чоловічий спів є реліктовим явищем, хоча за згадками жінок, чия юність припала на першу половину ХХ ст., гуртовий чоловічий спів раніше був надзвичайно поширеним явищем. Востаннє зразки чоловічого гуртового співу були зафіксовані у 2000 році

Повторення відомостей про виразне читання

«Мозкова атака» «Яким має бути виразне читання»

(Вдумливим, розбірливим, емоційним, із відповідною мімікою та жестами, з паузами, правильним  логічним наголосом, відповідними інтонацією, темпом) 

Виразне читання та анліз пісні «Ой з – за гір, з – за гір вилітав сокіл» за питаннями

- До якої тематичної групи можна віднести цю пісню?                                                           - Про які часи йдеться?                                                                                                             - Які риси козацького характеру оспівуються?                                                                     - Назвіть характерні ознаки народної пісні.                                                                            - Знайдіть у пісні рими.                                                                                                             - Яка головна думка твору?

Ой з-за гір, з-за гір вилітав сокіл,
А з-за хутора вилітало два.
А з-за хутора вилітало два,
Та й один одного братом назива.

Ой ти брат-сокіл, високо лєтав,
А що ти, брат-сокіл, що ж ти там видав?
Ой видав же я зелене жито,
А я в тім житі козака вбито.

Ой вбито ж його не теперечко,
Да й поросла трава крізь реберечко.
Да й прилетіло аж три ласточки,
Да й первая ласточка – родна матушка.

Перва ласточка – родна матушка,
А другая ласточка – сестра ой родна.
Друга ласточка – родна сеструшка,
А третяя ласточка – жона молода.

Де мати плаче, там ріка тече,
А де сестра плаче, там криниченька.
Де сестра плаче, там криниченька,
А де жона плаче, там роси нема.

Робота в групах

Завдання: навчитися виразно читати пісню «Їхав козак на війноньку», зробити її аналіз за планом:

1.тема;                                                                                                                        2.історична основа;                                                                                                        3. жанр;                                                                                                                           4.образи;                                                                                                              5.художні засоби;                                                                                                            6.пафос, настрій;                                                                                                              7.ідея;                                                                                                                               8.власні враження, почуття й думки, які навіює твір.

Їхав козак на війноньку,
прощав свою дівчиноньку:
"Прощай, рідненька, чорнобривенька,
я йду в чужую сторононьку.

Дайми, дівчино, хустину,
може, я в полі загину.
Накриють очі темної ночі,
легше в могилі спочину".

Дала дівчина хустину,
козак у бою загинув.
Накрили очі темної ночі,
легше в могилі спочинув.

А злії люди насилу
взяли нещасну дівчину.
Там серед поля гнеться тополя
та й на козацьку могилу.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Вчитель: На даний час існує потреба в заходах щодо охорони козацьких пісень.                                                                                                                               Виконавцями козацьких пісень в переважній більшості є люди похилого віку. В с. Богуслав Павлоградського р-ну – фольклорний ансамбль «Богуславочка» – 7 осіб, з яких 6 є 1932–1939 років народження; в м. Підгородне – фольклорний ансамбль «Криниця» – 9 осіб, з яких 7 є 1934–1942 років народження; в м. Жовті Води – фольклорний ансамбль «Знахідка» – 12 осіб, з яких 11 є 1933–1943 років народження і т.д. Така ситуація є характерною для всієї Дніпропетровщини.                                                                                                             На жаль, під впливом стереотипів, сформованих діяльністю «народних хорів», про те, що народна пісня – це весела пісня, протяжна козацька пісня є незатребуваною, насамперед у організаторів всіляких концертів, свят, фестивалів, які вважають, що фольклорний колектив – це обов’язково веселий колектив, який співає жартівливі пісні під супровід баяна. В результаті слухач просто не знає про існування іншого фольклору, яким є козацька пісня.

Продовжити запис до таблиці учнями

VІІ. ОГОЛОШЕННЯ ПІДСУМКІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять козацьку пісню