Урок позакласного читання у 7 класі Тема. Як народжується еліта людства (за книгою Марини Павленко “Життя видатних дітей”).

Урок позакласного читання у 7 класі

Тема. Як народжується еліта людства (за книгою Марини Павленко “Життя видатних дітей”).

Ім’я уроку: ”Усі ми родом з дитинства” (Антуан де Сент-Екзюпері).

Мета уроку: ознайомити учнів з історією публікацій серії “Життя видатних дітей», зацікавити життєвими історіями видатних українців, допомогти зрозуміти   стильові особливості письменниці М.Павленко; розвивати навички самостійної роботи з книгою, виховувати повагу до історії рідної землі, мужність, толерантність і смак до читання.

 

Цілі:

учні знатимуть: історію створення серії “Життя знаменитих дітей”, зміст двох перших новел книги (цікаві факти про життя Павла Тичини та Надії Суровцевої);

учні вмітимуть: визначати головне та деталі у художньому тексті, характеризувати образи головних героїв, висловлювати власні враження від прочитаного, робити висновки із прочитаного.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (урок позакласного читання).

 

Обладнання: Презентація “Марина Павленко та її книга “Життя видатних дітей”, портрети П.Тичини та Надії Суровцевої, книги Павла Тичини, роздруківки з таблицею “Кодекс честі справжньої принцеси”.

 

Методи та прийоми: бесіда, робота в парах, “мікрофон”, “щоденник подвійних нотаток”, перегляд презентації, вправа «сонечко», випереджуючі завдання.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель. Доброго дня! Погляньте, яке сонячне сьогодні небо! А який настрій у вас? Побажайте одне одному сонечка у душі, намалюйте його у зошиті сусіда.

(На екрані проектується відео: підсніжник, що пробивається з-під снігу. Звучить лагідна мелодія).

Учитель. Чи бачили ви, як розцвітає квітка? Чи відчули, як важко, але і радісно розкриваються її пелюстки назустріч білому світові? Отак і з людиною.

• Спробуйте порівняти людину з квіткою.

(Народившись і зігрівшись біля маминого лона, маленька людиночка непомітно набуває дорослості, удосконалює свій хист, гартує характер, аби прийти у широкий та грізний світ самостійною).

 

2. Актуалізація суб’єктного досвіду.

• Якого кольору ваше дитинство? Від чого залежить цей колір? (Відповіді дітей)

(Світ дитинства у кожного свій, зафарбований у різні веселкові кольори, одухотворений цікавими   книгами та веселими іграми. Це час, коли немає кінця мріям, бажанням, і дуже віриться, що вони обов’язково збудуться.)

 

ІІ. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ І ПЛАНУВАННЯ

1. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель. Сьогодні на уроці мова піде про дитинство найвідоміших українців.  Не кожен підручник яскраво розповість про те, як зростали письменники, церковні та громадські діячі, учені – наша еліта, передовий загін суспільства. А це ж цікаво! Де ж вихід? Де знайти інформацію?

   Виявляється, у нашій країні ще з 2006 року видається серія книг «Життя знаменитих дітей». Вона об’єднує понад 30 книжок сучасних українських авторів. Частина книг серії схвалена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. Кожен автор мав змогу особисто обрати своїх кумирів і написати про їхнє дитинство. Ця серія містить неймовірні історії про життя маленьких майбутніх письменників, художників, архітекторів, математиків, медиків, фізиків, які надихають читачів своїм незламним прагненням досягти мрії.

 

2. Власне визначення цілей учнями.

Учитель. Ви прочитали книгу Марини Павленко. З якими питаннями ви прийшли на урок? Якими є ваші цілі? Про що ви хотіли б поговорити на уроці? (Запис цілей до зошитів і озвучення їх.)

 

3. Планування роботи.

• Як же краще провести урок, аби досягти поставлених цілей? Чи погоджуєтеся ви з таким планом:

1. Хто така Марина Павленко?

2. Павло Тичина в уяві письменниці. 

3. Марина Павленко про Надію Суровцеву.

 

4. Рефлексія.

(Якщо є зауваги учнів, вони враховуються і записуються до плана).

 

ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Демонстрація відеопрезентації про Марину Павленко.

Марина Павленко – наша сучасниця, філолог, її батьки працюють вчителями української мови та літератури на Львівщині. Пані Марина працює викладачем сучасної української літератури в Уманському державному педагогічному інституті. Кандидат педагогічних наук, доцент. Член Спілки Письменників України з 1997 року.

Має два найважливіші для неї захоплення – літературу та малювання – і вдало поєднує їх у своїй творчості. П. Марина пише книги для дітей та сама їх ілюструє, а також створює розмальовки для маленьких.

     А ще пише вірші, оповідання, повісті – казки, також розробляє серйозні теми про українських письменників, зокрема, про Павла Тичину.

Особливо цікавляться сучасні учні циклом повістей про «Русалоньку із 7-В», одна із них навіть увійшла до нашої шкільної програми. Варто знати, що панi Марина – переможець і лауреат літературних конкурсів: ”Гранослов”, Літературний конкурс видавництва “Смолоскип»” – ”Коронація слова” Української бібліотеки у Філадельфії конкурсу на кращу поему, присвячену річниці незалежності України Світової федерації українських жіночих організацій «Дитячий портал» Всеукраїнського конкурсу сучасної новели імені Валеріана Підмогильного Міжнародна недержавна українсько-німецька премія імені Олеся Гончара за збірку “Як дожити до ста” літературна премія «Благовіст”,за монографію “Тичининська формула українського патріотизму”.

Учитель. Як бачимо, Марина Павленко є справжньою зіркою сучасної української літератури, і пізнати її нам сьогодні випала щаслива нагода.

Отож, до справи.

 

2. Словникова робота.

• Чи всі слова у темі уроку зрозумілі?

Еліта – (найкращий), що виділяються серед інших своїм суспільним становищем, розумом, здібностями і т. ін

 

3. Виразне читання новели «Янголи для Павла Тичини».

Бесіда.

… Перший янгол двері

відчиняє,

другий янгол столи застеляє,

третій янгол

хрещеному нарожденому

рабу Божому щастя й долі шукає…

 

Учитель. Із пісківського замовляння.

  Таким епіграфом починає автор новелу про дитинство Павла Тичини. І у назві новели теж згадуються ангели. Хто ж такий ангел? Чи можна було, починаючи читати твір, якось передбачити, про він?

(За народними уявленнями, ангел - це міфологічна істота, яка живе на небі і захищає добрих людей від зла, допомагає їм витримати   складні життєві ситуації.)

• Чому за епіграф узято слова із пісківського замовляння? (Піски – рідне село Павла Тичини. Очевидно, при народженні дитини баба-повитуха виконувала своєрідний ритуал – замовляння від усякої біди для малюка, посилаючи в його долю святих ангелів – охоронців).
• Який загальний пафос новели?(ліричний, лагідний, у ній  багато чудових описів природи, теплих гумористичних  спогадів про Павлусеве дитинство).
• Які ж ангели – захисники, помічники супроводжували життя П.Тичини?

(На дошці запис: «Ангели Павлуся Тичини: мама, сестри та брати, святий Павло, музика, українські книги від любої учительки, пісні із Шевченкового «Кобзаря»).

 

4. Робота в парах. Завдання пригадати, як про кожного “ангела” говориться у новелі. Зачитайте, як про це сказано у тексті. (Відповіді учнів)

Учитель. Як же пощастило простому хлопцеві з багатодітної сім’ї, що у нього були такі ангели. Але чи до кожної людини вони такі ласкаві? Мабуть, потрібно ще заслужити їхню прихильність? Яким же був Павлусь?

 

5. Виконання вправи «Сонечко». Завдання зібрати усі характеристики героя і оформити у вигляді промінців.

(“Мізинчик”, “Святий Павлусь”, чулість до прекрасного, музикальність, замріяність, зворушеність, любов до близьких, замилування мамою, співчуття до батьки тощо).

Учитель. То чи даремно малого хлопця жартівливо називали “святим Павлусем?” Які деталі його зовнішності єднали його з іконами? (великі повні духовності очі на худорлявому обличчі робили його схожим на зображення святого на іконі).

Учитель. У новелі проглядається чітка композиційна деталь: усі епізоди пов’язані згадкою про Павлусевих ангелів, які вели його життям. Вели, але все ж не змогли вберегти від лиха.

• Від яких життєвих потрясінь ангели не могли уберегти хлопця? (від смерті батьків, від нерозділеного кохання, від необхідності кривити душею, щоб вижити в часи радянського терору).

Учитель. Трагедією для П.Тичини був більшовицький переворот.  Чи міг протистояти сталінському режиму справжній поет, людина-струна, яка болісно відгукувалася на чуже горе, шукаючи і не знаходячи у радянському хаосі жодної гармонії?

    Таки зміг, хоч і по-своєму. Пишучи хвалебні вірші на честь партії, він, проте, мав власну громадянську і людську позицію у житті. Ось як про це пише М.Павленко: «…  Адже, попри все, поет не поставить свого підпису під жодним наклепом, він уперто допомагатиме (у тім числі й грошима) молодим поетам, прийматиме в своїй київській квартирі в'язнів совєцьких таборів, як-от Надію Суровцову та інших репресованих… А 1959 року Павло Тичина виявиться єдиним депутатом, котрий добровільно піде з усіх своїх височенних постів. Бо відмовиться підписувати закон, котрий дозволяє українцям не вивчати рідної мови.»

Ось яким був Павло Тичина.

      Здається, про все сказано…та не хочеться покидати розмову про новелу, адже вона настільки не відпускає, заворожує самим своїм стилем. Які цікаві вислови вас вразили? Поділіться.

    (Виступи учнів)

Учитель. Мені, наприклад, як читачеві дуже імпонують такі рядки: “А зверху яблуня віти розпростерла. Покректує стомлено: нелегко-бо тримати на собі й обважнілі плоди, і всипане зорями небо. І затишно під цим яблуневим шатром, і духмяно, й п'янко. І зовсім не страшно. Їй-Богу, такої ночі лихо не може ходити світом — лиш добрі янголи!”

“Пісня бринить, набирає сили, додає смутку й краси і без того прегарній ночі.” “Лежать Павло з Іваном, а вгорі, і внизу, і довкола — мов царство Боже. Манять-поблимують зорі — душі чиїсь. Невдоволено постогнує під кожухами втоптана трава. Довкола сюрчать коники. Десь ген аж під Волошинівкою — далекі голоси дівочі пісню виводять. Попискують у своїх нічних клопотах жителі підземного царства. Покрикують нічні птахи, надривається жаб'ячий хор із озерець урочища Попівка. Пошелестують крізь медово-яблучні сни переморені бджоли в татових вуликах…”

Учитель. Отже, хочеться запитати, як сприйняли ви художню розповідь про Павла Тичину? Які враження у вас вона залишила?   (Відповіді дітей)

Учитель. Прочитавши цей твір, мені особисто хочеться узяти до рук книжечку поета і ще раз заглибитися у його поезії, «…ніби зняті з неба, зіткані з трав, із води зі Святої Криниці за селом, бджолиного хору татової пасіки, з маминої пісні…»

 

6. Прочитання новели “Казка Надійки Суровцової”

Вправа “Мікрофон”.

Учитель. Кожна жінка чи дівчинка бодай кілька годин у житті хоче бачити себе принцесою. Які ж вони, принцеси?  (Відповіді дітейє)

Сьогодні ми будемо говорити про одну із принцес Української Народної Республіки – Надію Суровцеву.

 

7. Повідомлення про Надію Суровцеву. (Підготовлений учень.)

Хто ж така Надія Суровцева? (Суровцева Надія Віталіївна (5(17). 03.1896 — 13.04. 1985) — українська письменниця, журналістка, перекладачка, громадська діячка. Брала активну участь у політичному житті країни, зокрема в роботі Центральної Ради. У часи Української Народної Республіки у складі дипломатичної місії УНР вирушила за кордон. У Відні здобула ступінь доктора філософії. Викладала там у Вищій агрономічній школі, працювала в Комітеті допомоги жертвам голоду в Україні тощо. У складі Інтернаціональної Ліги миру і свободи виступала на конґресах у Дрездені, Фрайбурзі, Гаазі, Амстердамі, Парижі, Вашингтоні та інших містах. У цей час активно публікується в пресі. Німецькою мовою виходять її переклади українських казок. Українською — переклади Короленка, Діккенса, Скотта, Велза, Гамсуна, Берета, Мопассана та інших.

     1925 року повертається в Україну. У Харкові активно включається в мистецьке й громадське життя, приєднується до кола передової інтеліґенції, пише й готує до видання свої нові й колишні твори.1927 року злочинно заарештована і на 29 років викреслена із літературного (та й узагалі нормального) життя. Повернувшись до Умані, працює в місцевому краєзнавчому музеї, дає приватні уроки іноземних мов, водить екскурсії в «Софіївку». До кінця своїх днів зберегла український патріотизм, хоча за народженням – росіянка.

Учитель. Важко уявити, але ця незламна жінка теж у дитинстві мріяла стати принцесою і виховувалася як принцеса. Надія Суровцева – дворянка за походженням, здобула у дитинстві таке класичне строге виховання, яке зробило її незвичайно сильною і рівною у стосунках з іншими.

      Пригадайте, які прості життєві правила, набуті у дитинстві, допомагали їй у складні періоди. Для цього скористаємося цитатами з твору (роздруковані на партах учнів).

Вправа “Щоденник подвійних нотаток”. (Додаток 2).

Учитель. Поясніть заключні слова новели.

А музика звучить, кружляють пари, переглядаються попід стінами кохані мами, миготять по залі усмішки й щасливі очі. І не губиться, не губиться, не губиться — і ніколи не загубиться! — кришталевий черевичок!..

(Орієнтовна відповідь учнів. Кришталевий черевичок – вічний символ жіночої шляхетності, яку не втратила Надія Суровцева у всіх випробуваннях.)

Учитель. Отже, кодекс честі справжньої принцеси – це чесність, відданість своєму народові, справедливість, працьовитість і велика, щедра душа.

 

ІV. РЕФЛЕКСІЯ

- Чи сподобався тобі твір?

- Чи досягнув ти власних цілей?

- Як працювалося на уроці?

- Що могло бути б краще?

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати твір за вибором учителя.

 

Намалюйте ілюстрації до творів, які сподобались.