Конспект уроку з літературного читання "Хліб святий" (2 клас)

 

План-конспект уроку з літературного читання

проведений у 2-му класі

 за темою «Моя країна – Україна».

 І. Сенченко «Хліб святий»

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета уроку: сприяти розширенню знань дітей про хліб; формувати розуміння цінності хліба, як мірила життя, як святині, як одного найважливіших харчових продуктів; навчити читати текст «Хліб святий»; закріплювати  уміння правильно та виразно читати, аналізувати текст; познайомити з народними прикметами, звичаями, прислів’ями, приказками, загадками про хліб;
розвивати пам’ять, увагу, мислення, пізнавальний інтерес, усне мовлення, вміння виділяти головне з почутого шляхом аналізу інформації; корекція звуковимови, моторики, особистісної сфери; виховувати пошану до праці хлібороба, бережному ставленню до хліба.

Обладнання: хліб-сіль на рушнику, виставка зразків хлібобулочних виробів, таблички, приказки, прислів’я, загадки, пісня про хліб, картки з текстом для розвитку уваги, предметні малюнки, портрет І. Сенченка, малюнки про хліб, колоски пшениці, виставка книжок про хліб, мультфільм.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Словникова робота: святий, зморщила, насупилася, розгнівалася, пригорнула, хлібороб, хлібниця.

Індивідуальна робота: Солонченко І., Потикун А., Пашкін А..

Хід уроку

І.Загально-корекційна частина

Привітання

Треба дружно привітатись.
- Добрий день!
Дружно, голосно сказати.
- Добрий день!
Вправо, вліво поверніться,
Один одному всміхніться.
Ще раз дружно привітались.
- Добрий день!

 

 Організаційний момент. Рефлексія

Учитель: - Урок розпочався!

Учні: - До праці мерщій!

Учитель: - Усі перешкоди здолати зумій. Працюй наполегливо, швидко, старанно, щоб кожна хвилинка не втратилась марно. Подивилися на мене, посміхнулися усі. Чи готові до роботи?  Молодці!

         - Щоб урок наш був цікавим і повчальним, як ви будете працювати?

Девіз уроку:

         Слухати уважно! Читати виразно! Працювати старанно!

- Я також очікую від вас плідної праці. Сподіваюсь, що ви будете активними, кмітливими, розумними, уважними, організованими.

                   Ми хлібом і сіллю друзів зустрічаємо.

                   Хай в світі буде більше в нас братів,

                   Хай в кожній хаті будуть короваї,

                   Щоб люд ніколи хліба не просив.

        В українського народу існує дуже давній звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю. На чому підносять хліб-сіль? (На вишитому рушнику). Так його підносили шанованим гостям. Це була ознака гостинності. І ми сьогодні привітаємо гостей давнім звичаєм. (Виноситься хліб-сіль на рушнику).

1. Нервово-психологічна підготовка

 Мовна розминка

Слайди:

Гра"Знайди зайве слово".

Рідний край, земля батьків, книга, Вітчизна, Батьківщина.

Хліб, поля, колосочки, прапорець, хлібороб.

Село, хати, садки, стежечки, стіл, річечка.

Чистомовка

Промовляння і добір слів до чистомовки.

На-на-на-рідна...(сторона).

Ай-ай-ай-наш рідненький...(край).

Жу-жу-жу-землю ...(бережу).

Ба-ба-ба-золоті...(хліба).

Ті-ті-ті-руки...(золоті).

 

 

 

 

 

Розчитування

Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.              

                            бець

Хлі   бороб

 бчик

 бний

 бина

 бниця

2. Актуалізація набутих знань

• Над якою темою ми почали працювати?
• Які прислів’я і приказки про Батьківщину ви знаєте?
• Давайте нагадаємо твори, які вже прочитали.

Гра «З якого твору?»

«Я не знаю свого дідуся. Батько показав мені тільки могилу на кладовищі…»

«Навколо міста росли ліси, дрімучі бори. Водилися там різні звірі.»

«…це домівка твоя і школа, і гаряче сонячне коло.»

«У всіх людей одна святиня… 

3. Мотивація навчання

• А що таке святиня?
• На вашу думку, що є цінністю нашого народу? (відповіді дітей)

 

ІІ. Основна частина

Робота над темою уроку

Слайд. Загадка.

Довгі вуса маю,                                                                                                        Але їх не підстригаю,                                                                                                 Бо на сонці дозріваю,                                                                                             Коли прийде час                                                                                                       Всім збирати урожай –                                                                                           Буде з мене коровай. (Колос)

1. Оголошення теми, мети уроку

• Сьогодні на уроці ми дізнаємось, що ж українці здавна цінили

найбільше. А дізнатись вам про це допоможе  «Скринька з секретом».

• Вам потрібно відгадати, який предмет знаходиться в скринці. Ви задавайте мені питання про цей предмет, а відповісти я вам зможу тільки словами «так» або «ні». (Діти ставлять запитання)

Словникова робота.

• Що таке хліб?

Словник української мови дає такі тлумачення цього слова.

Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно;

хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування;

хліб – це рослина в полі, хлібне поле;

хліб – це харчі, прожиток;

хліб – це заробіток, як засіб існування.

Акровірш

- Знайдіть ключове слово

Хата мною багата.

Людям брат я і друг.

І коли вже я в хаті,

Буде й пісня навкруг.

- То як ви думаєте, яка тема нашого уроку?

- Отже, тема нашого уроку

На дошці тема уроку: «Хліб святий!»

Завдання уроку:

1. Дізнатись, що означає слово «хліб».
2. Навчитися читати в підручнику оповідання І. Сенченка «Хліб святий».
3. Ознайомитись з історією хліба.
4. Розширити свої знання про хліб.

2. Вступна бесіда (підготовча)

         «Хліб» – яке це коротке слово. Цей продукт харчування став символом праці і миру. З давніх-давен наш народ над усе цінує хліб. Адже, хліб – це достаток. Люди це слово вимовляють з пошаною. Кажуть у народі правдиві слова:  «Хліб-годувальник – усьому голова».                              

          Тисячі років минуло з того часу, як людина почала вживати хліб. Не завжди щастило нашим пращурам на полюванні. Щоб угамувати голод, вони їли зерна дикорослих рослин. Згодом зерна почали розмочувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпечених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб.

           Від темної, твердої, з кам'яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба-калача, короваю минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися виготовляти з диких, зернових рослин величезну кількість хлібних виробів – близько 800 видів.

(Розгляд виставки хлібобулочних виробів)

 

3. Вивчення нового матеріалу

                                                                                                                                         Відомості про автора.

       Іван Сенченко – наш земляк. Народився 30 січня (12 лютого) 1901 року в

селі Наталиному (нині Красноградського району Харківської області).

Цікаве для нас те, що головних героїв творів, присвячених нашому краю, письменник називав своїми іменами.

Щиро любив І. Сенченко Батьківщину, рідну землю, людей, любив життя, яким би воно не було. Він писав: «Я ніколи не вимагав від життя багато, і проте, ніколи не жалкував за ним. У самому процесі життя, як би не складалося воно, я вбачав тільки те, що хороше.» Своє любляче серце ніс Сенченко в життя своїми чудовими творами.

З яким захопленням читають діти твори Сенченка присвячені їм.

(Огляд виставки книжок)

 Це – "Сім господинь", "Здоровий ніс між очима та двоє вух за плечима", "Хліб святий", "Рукавичка і струмок" та інші досі радують і будуть радувати малечу.

Багато творів написав І. Сенченко, і всі вони світяться любов'ю автора до тих, кому він їх присвячував.

Його ім'я занесено в енциклопедію світової літератури. Прожив довге, складне й цікаве життя, сповнене творчої праці. Помер 9 листопада 1975 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі. 

 

 

Ознайомлення з змістом тексту

1. Слухання  (читає вчитель)

- Чому оповідання має таку назву?

2. Словникова робота  
3. Перевірка первинного сприймання

- Що Катруся сказала про хліб? Чому вона так сказала?
- А як Юрко поводиться із хлібом?
- Чому бабуся навчала внучку?
- Чи зрозуміла дівчинка свою помилку? З яких слів це видно?

Гімнастика для очей

Читання 

1. Мовчазне читання
2. Напівголос

Робота над текстом

1. Гра «Дочитай речення» (робота в парах )

- Один учень читає початок речення, інший дочитує.

2. Перегляд мультфільму « Історія про дівчинку, яка наступила на хліб».
- Про що цей мультфільм?
- Якою була дівчинка? (злою)
- Що вона зробила? (наступила на хліб, щоб перейти через болото)
- Куди вона потрапила? (до старої жаби)
- Як жаба її наказала? (перетворила на пташку і заставила зібрати стільки зернин, скільки потрібно для того, щоб спекти одну хлібину).
- Чи зрозуміла дівчинка свої помилку? (так)
- Чому навчив вас цей мультфільм?
- Які нам потрібно зробити висновки? (потрібно берегти хліб і шанувати працю людей).
 

Фізкультхвилинка

А ми зерно сіяли, сіяли

У земельку свіжу, свіжу

І з’явились перші листочки

А з них повні, гарні колосочки!

До сонечка повернулись

І сонечку усміхнулись.

Вітер колоски хитає

До зерняток промовляє:

Ви і повні, і пригожі,-

Буде урожай хороший.

 

4. Застосування знань у практичній діяльності

Читання тексту  учнями способом «Ланцюжок»

Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання

а) прочитайте ставлення Юрчика та Сергія до хліба;

б) прочитайте повчання бабусі;

в) прочитайте, що дає людям хліб?

Гра «Хлібороби».

          Вибрати ті професії, які потрібні для вирощування хліба. (Шофер, учитель, агроном, тракторист, комбайнер, робітники, льотчики).
       - Отже, діти, щоб хліб прийшов до нас на стіл потрібно прикласти до цього багато зусиль.

Слайди «Від зернини до хлібини»

       - Спочатку землю потрібно зорати, потім посіяти зерно. Пшеницю сіють два рази на рік: восени – озиму, навесні – яру. Ще сіють жито, ячмінь. Потім коли ці культури дозріють, їх косять. Починаються жнива. 

       - Хто скаже в яку пору року починаються жнива? (влітку)

       - Чим косять пшеницю? (комбайном)

- Отже, люди яких професій працюють в полі? (трактористи, комбайнери, шофера)

          Потім зерно везуть у зерносховище, де воно лежить до весни. А частину зерна везуть до млина, де мелють із нього муку. Потім муку везуть на хлібзавод, де і печуть хліб. Дехто пече хліб вдома. Чи знаєте ви рецепт приготування хліба? Які продукти потрібно ще, окрім борошна? (вода, сіль, дріжджі,олія). 
      - А чи знаєте ви, від чого залежить колір хліба? (Від зерна. Із пшениці – білий хліб, із жита – житній(чорний)

 

ІІІ. Заключна частина

1. Закріплення вивченого матеріалу

Прислів’я та приказки про хліб.

Завдання: ознайомитись з прислів’ями, одне з них вивчити напам’ять і розказати.

Що посієш, те й пожнеш.

Весною не посієш –  восени не збереш.

Яка пшениця, така й паляниця.

Поганого хліба немає – погано, як нема хліба.

Дидактична вправа «Добери слово».
Хліб (який?) ….духмяний, теплий, смачний, круглий, білий, пахучий…
Технологія «Асоціативний кущ»
- Діти , а з яким словом у вас асоціюється слово хліб?
ХЛІБ: поле, літо, жнива, піч, обід, мама….

 Слухання пісні «Про хліб». Слайди

Хвилинка – цікавинка.

          У музеї швейцарського міста Цюриха зберігається коржик, спечений близько 6 тисяч років тому.

         Найбільші млинці – метр у діаметрі пекли в Росії, місті Петербурзі за велінням імператриці Катерини ІІ.

         На Мадагаскарі ростуть хлібні дерева.

2. Узагальнення та систематизація вивченого.

     Нашу Україну з давніх-давен називають хлібним краєм, бо люди, що живуть тут, умілі і вміють обробляти землю і вирощувати на ній хороші врожаї. З давніх- давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство,

сіль – то гостинність і щирість. 

          З давніх часів батьки привчали дітей своїх традицій – берегти хліб.

 

Слайд«Традиції українців»

Завдання: прочитати текст, розказати про одну з традицій.

Хліб, за добрим українським звичаєм, мав неодмінно лежати на столi. 

Дуже пильнували, щоб хліб не падав на підлогу. А як упаде, потрібно пiдняти його, перепросити, поцiлувати і з’їсти. 
Коли хтось знаходив на дорозi окраєць, не можна через нього переступати. Потрiбно пiдняти, обрусити i покласти на видному мiсцi – птахам. 
Народжується дитина – ідутъ iз хлібом. 

Виряджала мати сина в дорогу – замотувала в торбину окраєць житнього хлiба. 
Вiдзначали весiлля з хлiбом-сiллю та весiльним короваєм.

Будували хату – неодмінно приходили з хлiбом.

 

Гра «Збери малюнок».

(Малюнок із зображенням хліба розрізаний на 6 частин. Хто з дітей швидше складе малюнок)  

 

Творча робота

(складання пам'ятки «Як правильно поводитися з хлібом»)
- Хто скаже, як ми повинні ставитися до хліба?
- Не кришити під час їжі;
- не можна надкусювати і залишати;
- не кидати на підлогу.
- Давайте прочитаємо ці правила для Катрусі.

Слайд
1.Ніколи не бери хліб брудними руками.
2.Бери хліба стільки, скільки з'їси.
3. Не грайся з хлібом!
4.Залишки хліба віддай птахам, домашнім тваринам.
5. Поважай працю хліборобів і вчи цьому інших.

 

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

       - Складіть свої поради,  як і чому треба берегти хліб.

         - Людина, яка не навчилася берегти хліб, ніколи не буде користуватися повагою оточуючих. Через ставлення до хліба давалася характеристика людині: хороша вона чи погана, жадібна або щедра, працьовита або ледача. Прочитайте слова, до складу яких входить слово «хліб». Як ви їх розумієте? 

Слайд
Хлібосол - гостинна людина.
Хлібороб - працьовита людина,  що вирощує хліб. 
Нахлібник - ледача людина, яка не заробляє собі на прожиток.

 

3. Підсумок уроку. Рефлексія

- Про що ми сьогодні говорили на уроці? 

- Що люди говорять про хліб?
- Люди яких професій задіяні в тому, щоб хліб потрапив до нас на стіл?
- Які хлібобулочні вироби ви знаєте?
- Як потрібно поводитися із хлібом?

- Які традиції і звичаї ви запам’ятали?
- Про хліб написано багато творів в українській літературі. Це і вірші, і оповідання, і казки.

Ось послухайте:

Не кидайся хлібом, він святий, -
В суворості ласкавій бувало каже дід
Малечі кучерявій.
Не грайся хлібом, то ж бо гріх,-
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські ріднить мови.
Хто зерно сіє золоте
В землі палку невтому,
Той сам пшеницею зросте
У полі вселюдському.

- На закінчення уроку пропоную всім підвестися для вшанування хліба.
          - Хліб! У пошані до нього
          Схилимо низько чоло.

Всі разом:
         -  Хліб! Це святіше святого,
          Сонце, життя, і тепло.