Мета уроку. Вчити учнів поєднувати математичну й нематематичну інформацію, удосконалювати навички виконання дій з десятковими дробами під час розв'язування прикладних задач фінансового змісту; розвивати математичне мислення й обчислювальні навички, розширювати фінансові знання та кругозір; виховувати інтерес до математики, почуття національної гідності. Формувати підприємницьку та соціальну компетентності.
Підприємницьку компетентність учнів можна розвивати щоуроку через відповідні форми роботи, які спонукатимуть кожного учасника заняття бути ініціативним, активним, комунікабельним, відповідальним, передбачливим, відважним тощо. Підприємницьке тло, яке можна створювати на уроках математики - це моделювання проблемних життєвих ситуацій і творення ситуації успіху. Пропоную цікавий урок про гроші для п’ятикласників і не тільки.
Урок математики у 5 класі. Урок з підприємницьким тлом
Тема уроку. Виконання арифметичних дій із десятковими дробами.
Мета уроку. Вчити учнів поєднувати математичну й нематематичну інформацію, удосконалювати навички виконання дій з десятковими дробами під час розв’язування прикладних задач фінансового змісту; розвивати математичне мислення й обчислювальні навички, розширювати фінансові знання та кругозір; виховувати інтерес до математики, почуття національної гідності. Формувати підприємницьку та соціальну компетентності.
Тип уроку. Застосування знань, умінь та навичок.
Очікувані результати. У процесі уроку учні зможуть:
- застосовувати свої знання до розв’язування практичних вправ;
- звертатися до власного досвіду під час розв’язування вправ;
- робити логічні висновки, аналізувати поданий матеріал;
- поглибити знання про історію виникнення грошей та їх важливість у економічному житті людини.
Підготовча робота.
1. Підготувати повідомлення про історію виникнення грошей.
2. Пригадати прислів’я та приказки про гроші.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
- Сьогодні ми проведемо бізнес-урок, епіграфом якого є слова давньогрецького філософа Аристотеля: «Розум полягає не лише в знаннях, але й у вмінні застосовувати ці знання». Ми з вами вивчаємо звичайні і десяткові дроби, вже багато про них знаємо. І сьогодні на уроці використаємо набуті знання для розв’язування цікавих задач. Ознайомтеся з правилами нашої бізнес-гри.
Правила бізнес- гри:
1.Не перебивати відповідь товариша.
2. Цінувати здобуті знання.
3. Цінувати час на уроці.
- Я, ваш вчитель, бажаю вам сьогодні успіху. А успіх на уроці – це :
У – уважність,
С – старанність,
П – поміркованість,
І – ініціативність,
Х – хоробрість.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
(Учні об’єднуються у дві групи, кожна з яких - це правління певного банку, капітан команди – це президент банку, члени команди – члени правління банку. Президент має право вирішального голосу у випадку, коли думки членів правління банку не збігаються.)
№ |
Виконувана робота
|
Максимальна кількість балів |
Набрано балів |
1. |
Вправа «Атестація» |
1 |
|
2. |
Вправа «Курс валют» |
5 |
|
3. |
Задача 1 |
3 |
|
4. |
Задача 2 |
4 |
|
5. |
Вправа «Стратегія» |
2 |
|
6 |
Задача 3 |
3 |
|
7 |
Задача 4 |
2 |
|
8 |
Задача 5 |
5 |
|
9 |
Додаткова задача |
4 |
|
Загальна оцінка
|
|
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Вправа «Атестація».
Виконайте дії:
1) 0,25 грн ∙ 10;
2) 2,6 грн :1,3;
3) 2, 125 грн + 0,3 грн;
4) 13,4 грн : 100;
5) 5 грн : 10;
6) 3,1 грн - 1,05 грн;
7) 1,3 грн ∙ 4;
8) 4,5∙134,5 – 3,5∙134,5.
Вправа «Курс валют»
Ознайомитись з курсом валют.
Розмістити валютні одиниці в порядку зростання їх вартості:
1 американський долар – 25,638 грн;
1 російський рубль – 0, 403 грн;
1молдавський лей–1,265 грн;
1 євро –27,246 грн;
1 канадський долар –19.133 грн;
1 англійський фунт - 32.397 грн;
1 польський злотий –6.098 грн;
1 норвежська крона – 3.039 грн.
ІV. Застосування знань та умінь
Задача 1. Продавець газети «Планета кросвордів» вирішив знизити ціну за номер з 1,5 грн до 1,3 грн. При цьому кількість проданих екземплярів збільшилась з 200 до 250 за добу. Чи варто йому було знижувати ціну?
Розв’язання.
- Як ви вважаєте, чому продавець знизив ціну? (Очевидно, газету порівняно з іншими газетами мало купляли)
- Скільки грошей отримував продавець, коли продавав газети по 1,5 грн? (1,5∙200 = 300 (грн.))
- Скільки грошей отримував продавець, коли продавав газети по 1,3 грн? (1,3∙250 = 325 (грн.))
- На скільки більше грошей отримав продавець? (325 -300 =25 (грн.))
- Чи надасте ви кредит торговцеві газетами? (Члени правління банків голосують)
- Підрахуйте свої прибутки. Правильно самостійно розв’язана задача оцінюється в 3 бали. Розв’язана з допомогою товаришів - 2 бали. Частина правильного розв’язку – 1 бал.
Задача 2. Потрібно продати 2 ящики яблук по 30 кг кожен. В першому ящику – кращі яблука, за ціною 3 грн за кілограм, в другому – гірші, за ціною 5 грн за 2 кг. Продавець, подумавши трохи, змішав яблука і розпакував їх у пакети та почав продавати по 8 грн за 3 кг. Чи варто було продавцеві це робити?
Розв’язання. Припустимо, що продавець продав би яблука за початковою ціною.
30 ∙ 3= 90 (грн) –отримав би за кращі яблука.
5:2=2,5 (грн.) – ціна гірших яблук.
2,5∙30 = 75(грн) – отримав би за гірші яблука.
90+75= 165(грн)- початкова вартість всіх яблук.
30+30= 60 (кг) – всіх яблук.
60:3 = 20 (пакетів) - стало пакетів.
20 ∙ 8 = 160 (грн.) - отримав продавець за яблука.
- Чи надасте ви кредит торговцеві яблуками? (Члени правління банків голосують) Що ви порекомендуєте торговцеві ?
- Підрахуйте свої прибутки. Правильно самостійно розв’язана задача оцінюється в 3 бали. Розв’язана з допомогою товаришів - 2 бали. Частина правильного розв’язку – 1 бал.
Вправа «Стратегія»
- До нас в гості завітала давня знайома Лисичка-Хитрунка. Вона запропонувала свій спосіб, як запастися медом.
1 кг меду коштує стільки, як 25 кг картоплі.
1 кг картоплі коштує стільки, як 0,8 кг моркви.
1 кг моркви коштує стільки, як 0, 4 кг капусти.
1 кг капусти коштує стільки, як 0,2 кг меду.
Можлива така стратегія:
Беремо в кредит (позичаємо) у Бджілки 1 кг меду,
Міняємо мед у Кабана-Іклана на картоплю.
Міняємо картоплю у Зайчика на моркву.
Міняємо моркву у Кози-Дерези на капусту.
Міняємо капусту у Ведмедика на мед.
Віддаємо Бджілці 1 кг меду.
Маємо 0, 6 кг меду в залишку для себе.
Чи вірною є ця стратегія?
Учні самостійно прораховують та аналізують всі кроки обміну. Дають відповідь на питання. Думки мають висловлювати вільно!
(За правильну відповідь -2 бали)
- А зараз час обідньої перерви. Завітаємо в їдальню «Українські страви». З давніх давен українські страви відомі своєю різноманітністю та високими смаковими якостями. Тут вам запропонують борщ, куліш, пампушки з часником, вареники, крученики. Але, щоб все це скуштувати, треба мати гроші й уміти їх правильно витрачати.
Задача 3. Пампушка без бульйону. Порція бульйону з пампушкою коштує 3,1 грн, а половина порції бульйону з пампушкою коштує 2, 3 грн. Скільки коштує пампушка?
Розв’язання.
Задача 4. За порцію вареників заплатили 2 грн та ще половину її вартості. Скільки коштує порція вареників?
Бесіда про гроші. (Діти виступають із власними повідомленнями)
Гроші не завжди були такими, до яких ми звикли сьогодні. Давні римляни розраховувалися сіллю, ацтеки –какао-бобами, русичі – хутром. Перші металеві гроші з’явилися близько 2500 років до нашої ери. Раніше монети виготовляли лише зі срібла і золота, але їх було мало і люди створили паперові гроші.
До початку ХІ ст. практично єдиними грошима на українських землях були дирхеми - срібні монети. Але ці монети стиралися, їх обрізували любителі легкої наживи. Тому на початку ХІ ст. з диргем стали робити срібні зливки – гривні. (
Срібні зливки, які носили на шиї, вішали, так би мовити, на загривок. Звідси , мабуть, походить назва. За одну гривню можна було купити вола.
Гривнями користувалися з кінця ХІ до середини ХІІІст.
Знову гривня з’явилася за часів відродження української державності в 1918-1920 роках. Тепер гривні – наші українські гроші.
У квітні 1991 року почалася підготовка до створення першої української гривні. Увійшли в обіг українські гривні у 1996 році.
Задача 5. Батько заповів старшому синові 1/3 частини спадку, решту розділив порівну між трьома молодшими братами. Яку суму отримає кожен із молодших братів, якщо старший отримає 6 тисяч грн.?
Завдання командам: поставити якнайбільше питань до умови задачі та дати відповіді на них. Команди задають питання і самі відповідають на них до того часу, доки не буде розв’язана задача. Кожне питання та правильна відповідь на нього – 1 бал. Запитання можуть бути будь якого характеру, навіть про те, чому старшому синові батько найбільше.
Додаткова задача. Є чотири коробки монет. В одній з коробок монети фальшиві. Треба за одне зважування на терезах з гирями визначити, в якій коробці фальшиві монети. Відомо, що маса справжньої монети – 10 г, а фальшивої - 9 г. Щоб знайти відповідь, з першої коробки взяли одну монету, з другої – дві, з третьої - три і з четвертої – чотири монети. Після зважування дізналися, що загальна маса цих монет 97 г. У якій коробці були фальшиві монети?
Відповідь. Взяли 10 монет, їх маса 97 г.. До 100 г не вистачає 3 г. Отже, фальшивих монет взято 3. Фальшиві монети лежали у 3 коробці.
Прислів’я, приказки про гроші
Доповніть прислів’я:
Нащо нам гроші, як ми самі … (хороші)
За гроші не купиш ні батька, ні матір, ні ….(родину)
Нема того краму, щоб купити … (маму)
Велике діло гроші, а ще більше – … (правда)
Хоч у голові пусто, аби грошей. .. (густо)
За копійку аж….(труситься)
Зароблена копійка краща від краденого …..(карбованця)
Розум за гроші не…. (купиш).
V. Підсумок уроку.
- Накопичувати гроші – марна справа, вони легко витрачаються, часто знецінюються, часом просто губляться. Але кожна людина, яка живе в суспільстві, користується грошима й повинна вміти їх правильно рахувати та витрачати.
Але не купиш ні за які гроші розум. Ви повинні здобувати знання, бо саме вони дозволять «оволодіти» всіма багатствами світу, створеними людьми впродовж століть.
- Отже, підіб’ємо підсумки діяльності наших банків та особистої участі кожного.
Презентація результатів роботи банків (представляють «президенти банків»). Підрахунок капіталу. Визначення банку–переможця.
- Що було успішним на уроці?
- Над чим потрібно працювати?
- Що вам вдалося зрозуміти?
- На уроці працювали всі. Чи задоволені ви своєю роботою? Вважаючи, що червоні, теплі сердечка - дуже задоволені, зелені - в нормі, білі - не задоволені, оцініть свою роботу на уроці.
VІ. Повідомлення домашнього завдання.
1. Вирахувати витрати сім’ї, яка складається із чотирьох осіб, на купівлю хлібно-булочних виробів упродовж тижня.
2. Створити і намалювати власні зразки грошей.
3. Письмові вправи з підручника.
Використані джерела: