Конспект уроку з математики "Від ліктя до СІ: Абстрактні та іменовані числа. Прості і складені іменовані числа. Міри довжини їх співвідношення.

«Від ліктя до СІ»

Тема: Абстрактні та іменовані числа. Прості і складені іменовані числа.             Міри довжини їх співвідношення.                                                                            

Мета навчальна: ознайомити учнів як із стародавніми способами і одиницями вимірюваннями так і з сучасними; закріпити уявлення про числа отримані при вимірюванні (іменовані числа); удосконалити і систематизувати знання учнів про міри довжини їх співвідношення; формувати навики виконання вимірювальних операцій.

            корекційна: формування мисленневої діяльності, розвиток уваги    пам’яті, окоміру.

            виховна : формувати свідоме ставлення до навчання, почуття товариськості.                                                                                 

Обладнання: таблиці, вимірювальні інструменти.                                                                                                                                

                                        ХІД УРОКУ

І.Загально-корекційний етап.

1.Організаційна підготовка (привітання, перекличка).

2.Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку:

  Усна лічба

   Числа    5, 6, 8, 4, 3, 1     « × »   10    (записати лише результати)

  Хвилинка каліграфії із завданням :

  -Встановіть закономірність і продовжте ряд :

     170, 180, 190, .., .., .., .., ..,  .

  -Які це числа парні чи непарні ?

 Робота з слабо встигаючими учнями згідно індивідуального календарного планування.                                                                          

ІІ.Основний етап.

1.Пропедевтична частина:

 -перевірка домашнього завдання (фронтально )

2. Повідомлення теми і мети уроку.

3. Формуюча частина. Вимірювати почали здавна, і з кожним роком значення вимірювань підвищувалося. Людство далеко пішло в техніці вимірювання. Користуючись сучасними методами, вчені точно вимірюють властивості речей і явищ. Ці вимірювання є одним із засобів опанування природою, підкорення її нашим потребам.

Старі засоби вимірювань (палиця, тінь, мотузка, камінь — рис. 4.2) замінилися новими.

Рис. 4.2 Старі засоби вимірювань

Поняття величина або міра є узагальненням більш конкретних понять: довжина, вага, вартість тощо.

Виміряти будь-яку міру – значить порівняти її значення зі значенням іншої величини такого самого роду, прийнятої за одиницю.

У світі існувало дуже багато різноманітних мір. Це було дуже незручно. Тому більше, як 200 років тому вчені Франції прийняли єдину для всіх одиницю вимірювання довжини – метр. Інші одиниці вимірювання перебувають у певних співвідношеннях з метром ( десяткових ). Було створено «Міжнародне бюро мір і ваги» де зберігаються еталон  довжини 1м з тривкого сплаву і еталон маси – 1 кг ( 1 куб дм=1л води при 4° С ).

Давайте більш детальніше ознайомимось із одиницями мір довжини: . Стародавні римляни відстань вимірювали кроками або подвійними кроками. Тисяча подвійних кроків складала милю.

Довжину мотузки або тканини незручно вимірювати кроками або стадіями. Для цього виявилися придатними одиниці, що зустрічалися у багатьох народів, тотожні частинам людського тіла. Лікоть –відстань від кінця пальців до ліктьового суглобу. На Русі довгий час як одиницю виміру довжини використовували аршин (приблизно 71см ).  Ця міра виникла при торгівлі зі східними країнами (перс. "арш " – лікоть ).

Для вимірювання менших відстаней застосовували п'ядь - відстань між кінцями розставлених великого і вказівного пальців. П'ядь (приблизно 18 см) складала четверть аршина, а одну шістнадцяту частину аршина називали вершком (приблизно 4,4 см ).

Дуже поширеною одиницею довжини був сажень. Вперше згадка про неї зустрічається в XI столітті. З 1554 р. сажень встановлюють рівною 3 аршинам (приблизно 2,13 м ) і вона отримала назву царський сажень. Маховий сажень – розмах рук – рівний приблизно 2,5 аршинам. Косий сажень – відстань від витягнутої вгору правої руки до стопи лівої ноги, він приблизно рівна 3,25 аршинам .

Співвідношення стародавніх мір довжини:

1 верста = 1,067 км;

1 сажень = 3 аршини = 2,134 м;

1 аршин = 16 вершків = 0,711 м = 71,1 см;

1 вершок - 4,445 см (виявляється, що "від горшка два вершка" - це 9 см.)

Найцікавіше те, що були міри "лінія" і "крапка":

•                               1 лінія = 10 крапок = 2,54 мм;
•                               1 крапка = 0,254 мм

-Які сучасні одиниці вимірювання довжини ви знаєте?

-А чому на вашу думку люди відмовились від стародавніх одиниць вимірювань?

-Зараз ми це дослідимо експериментально.

-Що характеризує розмір предмету? ( довжина, ширина ).Розділіться на дві групи.

Давайте кожна група  вимірюватиме розміри кришки учнівського столу, дошки і класної кімнати.

Якими стародавніми способами та одиницями вимірювання найкраще скористатись (ліктями і кроками)

 - Які розміри предметів, що ви вимірювали?

- Давайте порівняємо ваші результати вимірювань.

  -Яким сучасним приладом  можна виміряти розміри столу, дошки, класу?

  -Які одиниці мір довжини ви знаєте?

Одиниці довжини:

Міліметр---сантиметр---дециметр---метр---кілометр

10мм=1см     10см=1дм         10дм=1м         1000м=1км

-В яких одиницях довжини будете здійснювати дані вимірювання.

- Давайте порівняємо ваші результати вимірювань.

-А тепер порівняйте результати вимірювань у двох випадках. Які результати точніші?

№3 стор 119

№4 стор 120

Фізкультхвилинка.

Числа, одержані при вимірюванні, називаються іменованими числами.

Числа, які записані однією назвою мір, називаються простими.

Наприклад: 3м.

Числа, які записані двома  мірами, називаються складеними.

Наприклад: 2м 6дм.

4. Закріплення вивченого матеріалу.

№6 стор. 120                                                                                                 

 Розвязати задачу:  стор 121 №10

 Робота з слабо встигаючими учнями згідно індивідуального календарного планування.

№7 стор 120

Гра «В яких одиницях вимірюється?»

Біля чисел назви назву міри: мм, см, дм,м, км.

Цвях                      60

Серветка               40

Відстань дороги    5

Ручка                      1

Стрічка                   4         

ІІІ.Заключний етап.

1. Підведення підсумків:
   • Що нового дізналися на уроці?
   • Яке завдання було найцікавішим?
   • Що здалося складним?
   • З яким настроєм йдете з уроку?

      2.Оцінювання.

      3.Пояснення домашнього завдання. №8 стор 20

      4.Створення установки на відпочинок:

       -Молодці! Я вам вдячна за сьогоднішній урок! Ви дуже гарно працювали.