Конспект уроку з музичного мистецтва для 7 класу на тему: "Музична драматургія"

 

 

Музична драматургія

 

 

 

 

 

 

 

 

         Підготувала і провела

        вчитель музичного мистецтва

         Чижиківської ЗОШ

         Моспан Л.З.

 

 

Урок №17  7 – клас.   Музична драматургія.

 

Тема уроку

Cлухання. М.Глинка. Увертюра до опери «Руслан і Людмила».

Спів. М. Глинка «Гуде вітер вельми в полі».  

Мета уроку

Навчальна: поглибити знання учнів про творчість М.Глінки. Закріпити визначення понять: музична драматургія,опера, увертюра, сонатна форма. Домагатися чистоти інтонування, виразності виконання пісні.

  Розвиваюча:  розвивати інтелект учнів та активізацію процесів мислення, пам’яті, уваги. Розвивати уміння характеризувати особливості музичних образів на прикладі симфонічної музики (увертюри). Формувати в учнів здібності щодо образного сприйняття та інтерпретації музичних творів та навички яскравого, образного виконання пісні.

 Виховна: Виховувати естетичний смак, розуміння справжньої краси у мистецтві і житті.

 

Очікувані результати:

• учні знатимуть сюжет опери М.Глінки «Руслан і Людмила»;
• розумітимуть будову сонатної форми ( із вступом та кодою);
• аналізуватимуть музику увертюри до опери «Руслан і Людмила»;
• співатимуть пісню «Гуде вітер вельми в полі», М.Глінки (1,2 куплети)
• матимуть етичний еталон для самооцінки та оцінювання поведінки інших.

 

Інформаційно – методичне забезпечення. Портрети М. Глінки та О. Пушкіна, баян,комп’ютер, слайди, магнітофон, диски, ілюстрована книжка «Руслан і Людмила»,книжки «Музичне мистецтво» О.Лобова, роздатковий матеріал.

 

Тип уроку: Нетрадиційний урок з елементами гри та інтерактивних методик.

    Структура уроку

 

№	Назва етапу	Трива-лість	Зміст етапу	Засоби навчання
1	Організаційна частина	2хв	Організація учнів до навчання. Вхід до класу. Музичне вітання	Музичний центр, диск, баян.
2	Актуалізація знань…….	1хв	Вступне слово вчителя	Запис на дошці.
3	Зустріч з М.Глінкою	7хв	Життя і творчість М.Глінки. Ознайомлення із змістом опери «Руслан і Людмила»	Реферати,портрет М Глінки, малю- нок  до опери.
4	Слухання	19хв	Прослуховування увертюри. Перегляд мультимедійного фільму «Руслан і Людмила»	Музичний центр, диск, комп’ютер, мульт. запис.
5	Вокально-хорова робота	8хв	Розучування  пісні-романсу М.Глінки «Гуде вітер вельми в полі»	Баян, картки з нотним текстом пісні, книжки.
6	Узагальнення	6хв	Гра «Так – ні», гра «Доміно», Інтерпретація змісту музичних творів.	Картки з завданням. Запитання.
7	Підсумок уроку	1хв	Повідомлення оцінок за урок. Загальна оцінка роботи класу.	Оцінки – нотки.
8	Домашнє завдання	1хв	Творча робота  Створити ребус на поняття «Драматургія	Запис на дошці.

 

 

 

 

 

Дидактичні засоби досягнення навчальних цілей:

 

I.Організаційна частина (2хв).

 

 Під звучання  увертюри до опери «Руслан і Людмила» М.Глінки,  учні заходять у клас.

 

Музичне вітання.

 

II. Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності (1хв).

 

 Вступне слово вчителя.

 Чудова музика Миколи Глінки – перша блискуча сторінка російської музичної класики. Композиторська майстерність, тонкий артистизм, глибоке проникнення у неосяжний світ народного мистецтва – все це було спрямоване на створення справді народної реалістичної музики. Вся російська музична класика корінням своїм походить від творчості Глінки – батька російського музичного мистецтва.

 

Учитель. Ознайомлення із творчістю М.Глінки ми проведемо всі разом (діти підготували реферати).

 

 

 

 

III. Зустріч із Михайлом Глінкою і його оперою «Руслан і Людмила» (7хв).

Учень 1

 Народився М Глінка в селі Новоспаське Смоленської губернії в 1804 році. Дитинство провів серед сільської природи, де він пізнав і полюбив народну пісню. Батьки М.Глінки побачили здібності хлопчика до музики і вже в ранньому дитинстві почали вчити його гри на фортепіано. В 1817 році тринадцятирічного Миколу віддали на навчання до Петербургзького Благородного пансіонату. В ці роки він серйозно займався музикою, брав уроки фортепіанної гри та проблемно вивчав теорію музики.

 У 1830 році М.Глінка їде до Італії, де слухає та вивчає італійську оперу, знайомиться з відомими музикантами і співаками, виступає в концертах і здобуває славу талановитого піаніста .Саме тут, за кордоном, у нього народжується думка про необхідність створення національної опери.

Учитель . Діти, прошу сказати:

• Яка країна є батьківщиною опери?
• Хто є батьком української національної опери?
• Як називалась перша національна опера?

Учень 2

 Переїхавши до Берліна, Глінка остаточно вирішив здійснити свою давню мрію – написати оперу. Василь Андрійович Жуковський допоміг вибрати сюжет. Він порадив зобразити подвиг російського селянина Івана Сусаніна.

 Це була перша класична російська опера.

Другою оперою композитора стала опера „Руслан і Людмила” за поемою Олександра Пушкіна.

О.Пушкін з радістю погодився бути лібретистом нової опери. Тільки їм не довелося працювати разом. У кінці січня О.Пушкіна не стало. Бажання М.Глінки створити оперу тепер особливо непокоїло, хвилювало – адже це пам’ять у музиці про улюбленого поета.

Учитель. По іншому розкрився геній Глінки в опері – казці „Руслан і Людмила”. Тут композитор майстерно поєднує героїчний образ Руслана, фантастичне царство Чорномора і комічний образ Фарлафа. Так, дякуючи Глінці, вперше образи, створені О.Пушкіним, вийшли на сцену.

 Образ її головного героя  Руслана виріс із російських билин і казок, в яких легендарні богатирі борються із страшними чудовиськами і чаклунами.

 ( Ознайомлення учнів із змістом опери.)

( Учні зачитують уривки з поеми, в яких дається характеристика головних героїв).

Учитель. Діти, прошу сказати, що таке музична драматургія та композиція?

(Бажана відповідь. Музична драматургія – втілення в музиці драматичного розгортання дії, яке визначає форму, композицію і засоби виразності музично – драматичного твору (опери, балету, оперети, ораторії тощо).

Композиція – побудова музичного твору, розташування і співвідношення його частин.

Учитель.  У своїй  увертюрі до опери Глінка образно й захоплююче розповів казку про „ Руслана і Людмилу”. Перші акорди, світлі й урочисті, відразу настроюють слухачів на життєрадісний і оптимістичний лад.

 

IV. Слухання увертюри до опери «Руслан і Людмила» М. Глінки (19хв).

 Увертюра – це „симфонічний конспект” усієї опери. В ній можна почути теми багатьох діючих осіб, які потім розкриваються в самій опері. Зазначимо, що увертюра написана в сонатній формі, яку можна порівняти з розвитком подій у драматичній п’єсі.

 Сонатна форма має такі складові

1. Експозиція – знайомство з головними темами.
2. Розробка – розвиток тем за допомогою зіставлення.
3. Реприза – фінал, підсумок, висновок, звучання головних тем.
4. Кода – додатковий, заключний розділ музичного твору, його закінчення.

Драматична п’єса вибудовується в такій послідовності

1. Зав’язка – знайомство з головними діючими особами.
2. Кульмінація – дія загострюється, конфлікт сягає своєї вершини.
3. Розв’язка – підсумок усієї дії, кінець.

 „Летить на всіх парусах”, - з гордістю говорив композитор про увертюру.

Слухачі відразу відчувають, що після важких випробувань сміливий Руслан переможе зло Чорномора й визволить свою наречену Людмилу.

 В увертюрі втілюється ідея всієї опери – добро перемагає зло, богатирська сила торжествує над підступністю.

 (Звучить увертюра до опери М.Глінки „Руслан і Людмила”)

Учитель.

• Скільки тем ви почули під час слухання увертюри?
•  Охарактеризуйте ці теми?

Учні. Перша тема – образ світла, радості, богатирської відваги.

 Друга тема – співуча, теж радісна, хоча з мінорними інтонаціями на кінці.

Учитель.

• Яка з тем найбільше розкриває образ Руслана, а яка образ Людмили?
• Які риси характеру Руслана підкреслені в цій темі?
• Які виражальні засоби використовує для цього композитор?
• Як виражено в творі ідею перемоги добра над злом, любові над насильством?

Учитель. Як ви вже визнали, у розробці відсутні гострі зіткнення і боротьба, тому що основні теми не суперечать одна одній, а розкривають різні грані образів головних героїв.

• Що відбувалося в репризі?

Учні. Повторилися основні теми експозиції.

Учитель. Заключна частина увертюри – кода. Кода увертюри є надзвичайно цікавою під кутом зору розвитку тем: у ній зароджується основний інтонаційний конфлікт опери: "зла” тема Чорномора грубо вривається у світлу, життєрадісну музику увертюри. Але зрештою добро і світло торжествують.

 Отже, можна сказати, що в межах увертюри М.Глінка створив захоплюючу казку про Руслана і Людмилу, мудрість, сила і любов яких перемогли зло.

(Повторне слухання та перегляд  фрагменту опери „Руслан і Людмила”з

метою цілісного сприйняття учнями образу перемоги добра.)

Учитель. За допомогою таблиці проаналізуємо прослухану увертюру до опери «Руслан і Людмила» М.Глінки.

 

№	Елементи музичної мови	Палітра емоцій та почуттів
1	Мелодія	Схвильована,неспокійна, стримана, примхлива, печальна, світла, лірична, плавна, наспівна, радісна, урочиста, маршова, героїчна, святкова.
2	Ритм	Рівномірний, чіткий, збуджений, легкий, стриманий, нерішучий, несміливий, твердий.
3	Гармонія	Різка, напружена, сумна, мелозвучна, яскрава, радісна, піднесена, прозора.
	Виражальні засоби	Палітра емоцій та почуттів
4	Темп	Повільний, спокійний, стриманий, жвавий, маршовий, рухливий, танцювальний.
5	Тембр	Похмурий, холодний, різкий, світлий, казковий, святковий, фантастичний, насичений.
6	Динаміка	Тиха, невиразна, помірно тиха, помірно голосна, сильна, різка, гучна, затихаюча, одноманітна.
7	Регістр	Низький, похмурий, середній, прозорий, високий, радісний, важкий, енергійний, гострий.
8	Штрихи	Уривчасті, плавні, невиразні, рішучі, активні, легкі, енергійні, невпевнені, важкі.

 

 

Учитель.

 Не дивлячись на новаторство М.Глінки, величезний вклад в історію вітчизняної музики не був по-справжньому оцінений на батьківщині передовою частиною російського суспільства. Цар і його оточення надавали перевагу італійській опері.

М. Глінка тяжко переживав таке ставлення до своєї творчості зі сторони двору, преси, керівництва театрів. Але він твердо усвідомлював, що російсько-національна опера повинна йти своїм шляхом, живлячись своїми народними джерелами. Любив М.Глінка не тільки російську народну пісню, але з великим захопленням черпав сили з народного українського джерела.

Учитель. М. Глінка на Україні.

 У 1838 році М.Глінка здійснив велику подорож по Україні і побував у різних містах та селах, де вивчав та слухав українські народні пісні. Композитор двічі відвідав Україну і називав її „обітована земля мого серця”. Тут він познайомився з поетами М. Марковичем,   В.Забілою.

 (Пропоную головоломку, для розшифрування пісень  М.Глінки).

 

На вірші В.Забіли М.Глінка написав романси „Не щебечи соловейку” та „Гуде вітер вельми в полі”, який ми сьогодні будемо вивчати на уроці.

5. Вокально – хорова робота (8хв).

Робота над піснею - романсом М. Глинки „Гуде вітер вельми в полі”

1.Показ пісні «Гуде вітер вельми в полі»

2.Бесіда за прослуханою піснею.

- Образ кого розкрито у цій пісні?

- Які засоби виразності композитор використав для створення образу?

3.Прошу подивитися уважно на дошку і сказати, в якому ладі написана вправа?

- Просольфеджуйте вправу цілим класом ( окремо S та A партії)

4.Інтерація пісні. ( Метод навчання шляхом багаторазового повторювання, є одним з основних у навчанні співу).

5.Художнє виконання пісні.

6. Гра «Луна».

 

VI .Узагальнення (6хв).

Учитель. А зараз, я думаю, вам буде цікаво оцінити свої знання з вивченої теми.

  Проведемо гру «Так – ні»

1. М. Глинка – український композитор 19 століття?  

2 .Експозиція – це знайомство з головними темами?

3. Канон – це виконання однієї мелодії всіма разом?

4. Реприза – повторення головних тем експозиції?

5. Кода -  присутня у всіх музичних творах, написаних у сонатній формі?

6. «Не щебечи соловейку» В Забіла?

7. Увертюра – основна частина опери?

8. Розв’язка – підсумок, усієї дії, кінець?

9. «Руслан і Людмила» - оперета?

 Інтерпретація змісту музичних творів.

(Художньо – звукова реалізація музичного тексту в процесі виконання, що залежить від задуму автора та його індивідуальних особливостей)

 

    Гра «Доміно»

Хто швидше  складе правильно доміно. (Вчитель роздає заздалегідь приготовлені карточки). 

 

VІІ. Підсумок уроку (1хв)

Повідомлення оцінок за урок. (Оцінки – нотки, на яких написані бали). Загальна оцінка роботи класу.

 

VIIІ. Домашнє завдання (1хв).

Творча робота. Створити ребус на поняття «Драматургія»

 

Подякувавши за добру роботу на уроці, музично прощаюся з учнями.

Учні виходять з класу в супроводі звучання пісні «Гуде вітер вельми в полі) Михайла Глинки.

 

 

 

Додаток.

 

 

 

 

 

 

 

Учитель. Діти, а чим славиться ваше село Чижиків?

• Прошу назвати композитора, який народився в с. Чижиків.
• Що ви можете про нього розказати?

 

Учитель. А.Гнатишин – композитор, диригент, муз. – громадський діяч. Студіював теологію в Богусловській академії, музику – у вищому музичному інституті по класу С.Людкевича, Г.Левицької, Н.Нижанківського. Закінчив Нову консерваторію у Відні. Керівник хору української католицької церкви св. Варвари у Відні, професор.

 Написав він багато творів  для хору, оперу «Олена», Українську сюїту «Моє село», «Хрещення України», церковні композиції та т.д…

 Діти. Ми бачимо, що А.Гнатишин навіть за межами своєї Батьківщини пише твори присвячені рідній домівці, Україні та українському народу.А  токож в чужині він не забуває про українські традиції.

 

 Сьогодні я хочу зачитати вам листа  написаного А.Гнатишиним  матері.

 

  Слава Ісусу Христу!

 Пишу Вам, матусю моя солодка, мої дорогі рідні, мій співочий Чижикове. Не долетить до Вас моя вісточка, та я і слати не буду. Напишу на папері, ніби з Вами погомоню біля нашої старої хати. Полю листочки слізоньками, ніби Ваші очі розцілую. То і серце моє трохи менше боліти буде………………….Окрім роботи в моєму хорі «Бандура», пишу та впорядковую релігійну музику.

 Тай у Відні зараз для українських товариств роботи є досить. Ще з 1939 року з’являються у нас біженці з Карпатської України, що боролися за незалежність рідного краю…..

 А зараз у нас тут заборонили німці усякі іноземні товариства і об’єднання. Та все ж ми провели два великі концерти: «Вечір української музики» та вечір до 80 – річчя з дня смерті Тараса Шевченка. Боже милий, мамо. Зал Моцар та в знаменитому Концертному домі, розрахований на 900 осіб, був повен слухачів. А мої хористи усі в українських строях, а на сцені – український килим і бюст Кобзаря. Ох, людоньки, яка гордість, за мою Україну в серці забриніла, заграла, загриміла! Аж в очах зірки засяяли. Вам би на це подивитись! Так радісно…і так тяжко. Чи чуєш мене, нене моя – Україно? Хоч тут гордість велика. А там – моя душа. Як би я в Чижикові диригував, як би я там заспівав! Чи ж буде так коли?

 А як у Вас. Бідні мої? Біда, мабуть? Тримайтеся. Кріпіться. Я всім серцем з Вами, з Чижиковом, з вулицями нашими зеленими.

  Бувайте ж здорові…і…живі.

    Ваш Андрій.   1941 рік